Кратер Сульпіций Галл (лат. Sulpicius Gallus) — стародавній великий ударний кратер на південно-західному кордоні моря Ясності, видимій стороні Місяця. Кратер названий на честь Гай Сульпіцій Галл (лат. Gaius Sulpicius Gallus)- політичний, військовий діяч, астроном часів Римської республіки прибл. (149 до н. е.), назву затверджено Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Кратер відноситься до Коперниківського періоду.
Сульпіций Галл | |
---|---|
Координати | 19°37′48″ пн. ш. 11°40′48″ сх. д. / 19.63000000002777767° пн. ш. 11.68000000002777838° сх. д. |
Діаметр | 12 км |
Глибина | 2,2 км |
Довгота ранкового термінатора | 349° |
Епонім | Гай Сульпіцій Галл |
Сульпіций Галл |
Опис кратера
Кратер знаходиться на поверхні моря Ясності. На північному сході від нього розміщений кратер ; на південному сході кратер Менелай, на півдні Гемські гори, на північному заході , названа по імені кратера, на півночі й . центра кратера 19°38′ пн. ш. 11°41′ сх. д. / 19.63° пн. ш. 11.68° сх. д., Селенографічні координати центру кратера 19,63 ° с. ш. 11,68 ° в. д., діаметр 11,61 км, глибина 2,17 км. За морфологічними ознаками кратер відноситься до класу BIO (за назвою кратера Біо, який є типовим представником даного класу).
Кратер має сферичну форму з гладким внутрішнім схилом, гострою кромкою вала майже не підданої ерозії і невеликим підняттям в центрі чаші кратера. Вал кратера має піднесення над поверхнею моря близько 450 м і при низьких кутах висвітлення відкидає зубцювату тінь. Кратер має порівняно високе альбедо, в чаші його виявлено відкладення материкових порід. Обсяг кратера становить 69 куб.км..
На заході від кратера знаходиться западина у формі нирки, в якій астронавтами Аполлон-17 при обльоті Місяця перед поверненням на Землю виявлений помаранчевий ґрунт (колір ґрунту надають помаранчеві сферичні частинки діаметром близько 0.2 мм із сколподібного вулканічного матеріалу). Дана западина імовірно є джерелом пірокластичних викидів і відкладень в районі на північному заході від кратера. Крім даної западини, помаранчевий ґрунт спостерігався астронавтами Аполлон-17 в численних свіжих кратерах у районі кратера Сульпіцій Галл. Аналогічний помаранчевий ґрунт був виявлений Харрісоном Шміттом і Юджином Сернаном (Аполлон-17) при висадці на Місяць в районі кратера Шорті у долині Таурус-Літтров (див.фото).
Пірокластичні відкладення в даному регіоні містять значну кількість сірки, цинку і свинцю. Породи моря Ясності в районі кратера містять ільменіт (титаністий залізняк). Внаслідок такого геологічного різномаїття району кратера було приділено значну увагу в рамках програми Місячного Орбітального зонда, а також він оголошувався районом інтересу для американської космічної програми «Сузір'я».
Сателітні кратери
За угодою ці функції визначені на місячних картах, поміщаючи лист на стороні кратера середині, яка найближче до Сульпіций Галл
Сульпіций Галл | Широта | Долгота | Діаметр |
---|---|---|---|
A | 22.1° N | 8.9° E | 4 км |
B | 18.0° N | 13.0° E | 7 км |
G | 19.8° N | 6.3° E | 6 ки |
H | 20.6° N | 5.7° E | 5 км |
M | 20.4° N | 8.7° E | 5 км |
Примітки
- Lunar Impact Crater Database (2011) Losiak et al, LPI Lunar Exploration Intern Program (2009). Revised by Ohman, LPI (2011).
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 15 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 15 вересня 2014.
- John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- Lucchitta, B. K. and H. H. Schmitt (1974) Orange Material in the Sulpicius Gallus Formation at the Southwestern Edge of Mare Serenitatis, Proc. Fifth Lunar Conference, Geochimica et Cosmochimica Acta 1 (Supplement 5): 223–234.
Посилання
- «SMART-1 view of crater Sulpicius Gallus». European Space Agency. 2006-07-12. Retrieved 2006-07-18.(англ.)
J.F. Bell III, B. R. Hawke (1995). «Compositional variability of the Serenitatis/Tranquillitatis region of the Moon from telescopic Multispectral Imaging and Spectroscopy». Icarus 118: 51-68. Bibcode:1995Icar..118…51B. doi:10.1006/icar.1995.1177.(англ.)
- Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097.(англ.)
Blue, Jennifer (July 25, 2007). «Gazetteer of Planetary Nomenclature». USGS. Retrieved 2007-08-05.(англ.)
Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. .(англ.)
- Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. .(англ.)
- McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. 2007-10-24.(англ.)
Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). «Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU». Space Science Reviews 12 (2): 136–186. Bibcode:1971SSRv…12..136M. doi:10.1007/BF00171763. edit
- Moore, Patrick (2001). On the Moon. Sterling Publishing Co. .(англ.)
- Price, Fred W. (1988). The Moon Observer's Handbook. Cambridge University Press. .(англ.)
- Rükl, Antonín (1990). Atlas of the Moon. Kalmbach Books. .(англ.)
- Webb, Rev. T. W. (1962). Celestial Objects for Common Telescopes (6th revision ed.). Dover. .(англ.)
- Whitaker, Ewen A. (1999). Mapping and Naming the Moon. Cambridge University Press. .(англ.)
- Wlasuk, Peter T. (2000). Observing the Moon. Springer. .(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krater Sulpicij Gall lat Sulpicius Gallus starodavnij velikij udarnij krater na pivdenno zahidnomu kordoni morya Yasnosti vidimij storoni Misyacya Krater nazvanij na chest Gaj Sulpicij Gall lat Gaius Sulpicius Gallus politichnij vijskovij diyach astronom chasiv Rimskoyi respubliki pribl 149 do n e nazvu zatverdzheno Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom v 1935 r Krater vidnositsya do Kopernikivskogo periodu Harakteristiki krateraSulpicij GallKoordinati19 37 48 pn sh 11 40 48 sh d 19 63000000002777767 pn sh 11 68000000002777838 sh d 19 63000000002777767 11 68000000002777838Diametr12 kmGlibina2 2 kmDovgota rankovogo terminatora349 EponimGaj Sulpicij GallSulpicij GallOpis krateraKrater znahoditsya na poverhni morya Yasnosti Na pivnichnomu shodi vid nogo rozmishenij krater na pivdennomu shodi krater Menelaj na pivdni Gemski gori na pivnichnomu zahodi nazvana po imeni kratera na pivnochi j centra kratera 19 38 pn sh 11 41 sh d 19 63 pn sh 11 68 sh d 19 63 11 68 Selenografichni koordinati centru kratera 19 63 s sh 11 68 v d diametr 11 61 km glibina 2 17 km Za morfologichnimi oznakami krater vidnositsya do klasu BIO za nazvoyu kratera Bio yakij ye tipovim predstavnikom danogo klasu Krater maye sferichnu formu z gladkim vnutrishnim shilom gostroyu kromkoyu vala majzhe ne piddanoyi eroziyi i nevelikim pidnyattyam v centri chashi kratera Val kratera maye pidnesennya nad poverhneyu morya blizko 450 m i pri nizkih kutah visvitlennya vidkidaye zubcyuvatu tin Krater maye porivnyano visoke albedo v chashi jogo viyavleno vidkladennya materikovih porid Obsyag kratera stanovit 69 kub km Na zahodi vid kratera znahoditsya zapadina u formi nirki v yakij astronavtami Apollon 17 pri obloti Misyacya pered povernennyam na Zemlyu viyavlenij pomaranchevij grunt kolir gruntu nadayut pomaranchevi sferichni chastinki diametrom blizko 0 2 mm iz skolpodibnogo vulkanichnogo materialu Dana zapadina imovirno ye dzherelom piroklastichnih vikidiv i vidkladen v rajoni na pivnichnomu zahodi vid kratera Krim danoyi zapadini pomaranchevij grunt sposterigavsya astronavtami Apollon 17 v chislennih svizhih kraterah u rajoni kratera Sulpicij Gall Analogichnij pomaranchevij grunt buv viyavlenij Harrisonom Shmittom i Yudzhinom Sernanom Apollon 17 pri visadci na Misyac v rajoni kratera Shorti u dolini Taurus Littrov div foto Piroklastichni vidkladennya v danomu regioni mistyat znachnu kilkist sirki cinku i svincyu Porodi morya Yasnosti v rajoni kratera mistyat ilmenit titanistij zaliznyak Vnaslidok takogo geologichnogo riznomayittya rajonu kratera bulo pridileno znachnu uvagu v ramkah programi Misyachnogo Orbitalnogo zonda a takozh vin ogoloshuvavsya rajonom interesu dlya amerikanskoyi kosmichnoyi programi Suzir ya Satelitni krateriZa ugodoyu ci funkciyi viznacheni na misyachnih kartah pomishayuchi list na storoni kratera seredini yaka najblizhche do Sulpicij Gall Sulpicij Gall Shirota Dolgota DiametrA 22 1 N 8 9 E 4 kmB 18 0 N 13 0 E 7 kmG 19 8 N 6 3 E 6 kiH 20 6 N 5 7 E 5 kmM 20 4 N 8 7 E 5 kmPrimitkiLunar Impact Crater Database 2011 Losiak et al LPI Lunar Exploration Intern Program 2009 Revised by Ohman LPI 2011 Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2014 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 15 veresnya 2014 John E Westfall s Atlas of the Lunar Terminator Cambridge Univ Press 2000 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 15 veresnya 2014 Lucchitta B K and H H Schmitt 1974 Orange Material in the Sulpicius Gallus Formation at the Southwestern Edge of Mare Serenitatis Proc Fifth Lunar Conference Geochimica et Cosmochimica Acta 1 Supplement 5 223 234 Posilannya SMART 1 view of crater Sulpicius Gallus European Space Agency 2006 07 12 Retrieved 2006 07 18 angl J F Bell III B R Hawke 1995 Compositional variability of the Serenitatis Tranquillitatis region of the Moon from telescopic Multispectral Imaging and Spectroscopy Icarus 118 51 68 Bibcode 1995Icar 118 51B doi 10 1006 icar 1995 1177 angl Andersson L E Whitaker E A 1982 NASA Catalogue of Lunar Nomenclature NASA RP 1097 angl Blue Jennifer July 25 2007 Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Retrieved 2007 08 05 angl Bussey B Spudis P 2004 The Clementine Atlas of the Moon New York Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81528 4 angl Cocks Elijah E Cocks Josiah C 1995 Who s Who on the Moon A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature Tudor Publishers ISBN 978 0 936389 27 1 angl McDowell Jonathan July 15 2007 Lunar Nomenclature Jonathan s Space Report 2007 10 24 angl Menzel D H Minnaert M Levin B Dollfus A Bell B 1971 Report on Lunar Nomenclature by the Working Group of Commission 17 of the IAU Space Science Reviews 12 2 136 186 Bibcode 1971SSRv 12 136M doi 10 1007 BF00171763 edit Moore Patrick 2001 On the Moon Sterling Publishing Co ISBN 978 0 304 35469 6 angl Price Fred W 1988 The Moon Observer s Handbook Cambridge University Press ISBN 978 0 521 33500 3 angl Rukl Antonin 1990 Atlas of the Moon Kalmbach Books ISBN 978 0 913135 17 4 angl Webb Rev T W 1962 Celestial Objects for Common Telescopes 6th revision ed Dover ISBN 978 0 486 20917 3 angl Whitaker Ewen A 1999 Mapping and Naming the Moon Cambridge University Press ISBN 978 0 521 62248 6 angl Wlasuk Peter T 2000 Observing the Moon Springer ISBN 978 1 85233 193 1 angl