Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степа́н Степа́нович Клочура́к (Клочуряк) (27 лютого 1895, смт. Ясіня, Австро-Угорщина — 8 лютого 1980, Прага, Чехословаччина) — український закарпатський громадсько-політичний діяч, журналіст, президент Гуцульської республіки (Рахівщина, Закарпаття). Автор книги про неї: «До волі» (Нью-Йорк, 1978; перевидана в Ужгороді у 2009). Кавалер Ордена Свободи (посмертно).
| Степан Степанович Клочурак | ||
|---|---|---|
| чеськ. Štefan Kločurak | ||
 | ||
 Міністр військових та господарських справ Уряду Карпатської України | ||
| 15 березня 1939 — 18 березня 1939 | ||
| Попередник | посада запроваджена | |
| Наступник | посада скасована | |
| Міністр комунікацій (залізниць) Уряду Карпатської України | ||
| 6 березня 1939 — 15 березня 1939 | ||
| Попередник | Юліан Ревай | |
| Депутат Сойму Карпатської України | ||
| 12 лютого 1939 — 18 березня 1939 | ||
 Президент Гуцульської республіки | ||
| 18 грудня 1918 — 11 липня 1919 | ||
| | ||
| Народився | 27 лютого 1895 Ясіня, жупа Мармарош, Угорське королівство,  Австро-Угорщина | |
| Помер | 8 лютого 1980 (84 роки) Прага,  Чехословацька Соціалістична Республіка | |
| Похований | Ольшанський цвинтар[1] | |
| Відомий як | журналіст, політик | |
| Країна | Чехословаччина Австро-Угорщина | |
| Національність | українець | |
| Політична партія | УНО | |
| Нагороди |
| |
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич
Життєпис
Навчався у Віденському університеті. Воював у званні офіцера армії Австро-Угорщини на фронтах І-ї світової війни. У 1918–1919 рр. був організатором Гуцульської республіки (незадовго перед тим повернувся з фронту). 18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини у Сигіті, де було обрано Сигітську Народну Раду (славо також мали: Климпуш Василь — Ясіня, Штефан Августин, Бращайко Михайло — Рахів, — Великий Бичків.). 10 грудня 1918 р. як голова Гуцульської Народної Ради у складі української делегації (8 осіб) прибув до Будапешту для обговорення урядового законопроєкту про автономію українців Закарпаття. Через чисельну меншість дискусія пішла в промадярському руслі; українці тут провели свій з'їзд, головою обрали рахівського адвоката Августина Штефана, рішуче зажадали возз'єднання краю з Великою Україною.
Надалі Клочурак був також командиром Закарпатської сотні Української Галицької Армії (УГА) в боротьбі з більшовиками та денікінцями.
У 20-х роках Ст. Клочурак здобув вищу юридичну освіту на правничому факультеті університету ім. Я. А. Коменського в Братиславі.
У 1920—1922 роках редагував (у співпраці із Євгеном Пуза) партійний друкований орган — газету «Народ» (від 1922 року — «Вперед»), яка виходила в Ужгороді, згодом лідер української фракції . З 1934 р. — редактор її органу «Земля і воля».
У міжвоєнний період був співорганізатором «Просвіти», торговельних, економічних, молодіжних, військових, соціальних та педагогічних спілок на Закарпатті. Приділяв значну увагу розвиткові українського Пласту на Закарпатті та спортивних товариств. Він теж був членом-засновником славного футбольного клубу «СК Русь», який прославив Закарпаття далеко за межами свого краю. Клочурак вважався офіційним репортером цього клубу, і його репортажі в закарпатоукраїнській пресі були дуже популярними.
У 1939 році посол до Сойму і міністр Карпатської України. З 1939 р. — в еміграції в Празі, 1945 року був арештований НКВС, до 1957 р. перебував у радянських концтаборах.
Після звільнення проживав у Празі.
Його племінницєю є Галина Клочуракова (згодом Павловська, чеськ. Halina Pawlowská), яка стала відомою чеською письменницею, сценаристкою, публіцисткою. У фільмі «Дякую за кожний новий ранок» (чеськ. Díky za každé nové ráno, 1994) досить сатирично зображує закарпатських українців.
Родичі Степана Клочуряка на Закарпатті і в Чехо-Словаччині були репресовані та переслідувані. Мати померла у 1945 р., батько — у 1947 р. Мабуть, найбільше постраждала його сестра . У 1950 р. в рамках «розкуркулення» її спочатку вигнали з власної хати у Чорній Тисі до Лазещини, потім засудили за ніби «не сплачений держподаток». Засудили її спочатку на 1 рік, потім на 9 років таборів, позбавлення громадянських прав та конфіскацію всього майна. Що цікаво — судили її не під прізвищем Лофердюк, а під дошлюбним прізвищем Клочуряк, щоб надати процесові більш «куркульського» характеру.
Нагороди
- Орден Свободи (14 березня 2019, посмертно) — за визначний особистий внесок у відродження української державності, самовіддане служіння Українському народові
Твори, де Степан Клочурак виступає персонажем (образом для нього)
- Дякую за кожний новий ранок
- «Лицар волі», «Гуцульська республіка», «Назустріч волі» (Див. літературу до Гуцульська республіка)
Цитати Степана Клочурака
 | ...Я хотів з Вами порадитися відносно мого наміру, описати усе те, що я від діточих літ бачив, чув і до певної міри між своїми рідними гуцулами пережив та описати ті події, в яких я в дорослих роках брав активну участь. Про ті події, особливо в часі боротьби за визволення нашого народу, досить много написано, але їх докладно і в правдивому освітленні ніхто не описав, як також не описано перебіг народних зборів у місяці грудні 1918-го року в Будапешті, в Мараморошському Сиґоті, а в місяці квітні 1919-го року з'їзд делегатів з Карпатської України, який відбувся в Станиславові, про який донині ані слова не написано. З повстання гуцулів і про Гуцульську Республіку тільки деякі епізоди описані, але що там діялось і по ліквідації мадярської адміністрації, як гуцули заряджували своє життя, про те писалось тільки в загальних рисах. Я з тих часів зберігаю деякі матеріали та хотів би у вступі описати правдиву історію Ясіня, де в послідніх триста роках відогравались різні цікаві події, і взагалі Ясіня здавна відзначалось боротьбою проти своїх гнобителів. Ясіня відзначається не тільки визначними борцями за волю, як Подерей, Пластун (який працював в порозумінні з А. Добранським), але у Ясіню відбивали татарські грабіжницькі походи, послідний бій з татарами відбувся в Ясіню на Констерівці і в Татарському перевалі в 1717-му році. Історію Ясіня згадую, бо я не тільки від Вас одержав відпис «історії», яку видумали Лелекач і Молдавчук, мені їхню брехню переслали з Ясіня і не боюсь заявити, що їхня «історія» від першого до посліднього слова є видуманою брехнею, а особливо, що торкається Гуцульської Республіки. Є щастям, що «з брехні ніякою силою не зробиш правду». Але і то великий плюс, що в своїй «історії», хоч в неправдивому освітленні, вони відважились тодішні події згадати. |  |
| | ...Приходить вечір, а з ним непевність і страх. Ми з Люсею спакували нашу мізерію і ждемо. Мій колега обіцяє взяти нас до свого авта. Найгірше, що не маємо жодних грошей. Пан Сопко відмовився дати мені якусь платню. З Хусту вже не можемо чекати нічого. Около дев’ятої години приїхало одно авто, а в ньому один наш міністер (здається пан Клочурак) та ще якісь особи. Міністер дав мені кілька сотень крон та каже: - Ви тут не можете до ранку лишатися. Мадяри цієї ночі прийдуть сюди. Забирайте зі шпиталю, що можете та втікайте! - Що я можу зі шпиталю взяти? - Заберіть цінніші інструменти лікарські. Це буде ваша платня. Йду я за п. Сопком, а цей мені каже: - Нем сабат! Не вільно! | |
Примітки
- BillionGraves — 2011.
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл. с. 71
- М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР… с. 71
- Указ Президента України від 14 березня 2019 року № 74/2019 «Про нагородження С.Клочурака орденом Свободи»
- В час, коли європейські політики сподівалися умиротворити агресора, українці першими гордо і мужньо заявили про свої права — Президент вшанував пам'ять героїв Карпатської України [ 22 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 15 березня 2019 р.
- Лист до Миколи Мушинки, датований 29.5.1970 (Друк. за вид. Лицар волі.
- Михайло Качалуба. Муза і стетоскоп (до 100-ліття з дня народження). – Упор., вступна стаття Миколи Мушинки. – Пряшів : НТШ в Словаччині, 2008. – С. 191–192.
Джерела та література
- М. Ю. Токар. Клочурак Степан Степанович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 356. — .
- Довідник з історії України.- Київ, 2001. с. 313.
- Мушинка М. Лицар волі.- Ужгород, 2010.
- Тимчук В., Тимчук Н., Якимчук Р. Військово-політичні аспекти діяльності Степана Клочурака у 1914—1919 роках // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2012. — № 21. [1]
Посилання
- Клочурак Степан Степанович [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stepa n Stepa novich Klochura k Klochuryak 27 lyutogo 1895 smt Yasinya Avstro Ugorshina 8 lyutogo 1980 Praga Chehoslovachchina ukrayinskij zakarpatskij gromadsko politichnij diyach zhurnalist prezident Guculskoyi respubliki Rahivshina Zakarpattya Avtor knigi pro neyi Do voli Nyu Jork 1978 perevidana v Uzhgorodi u 2009 Kavaler Ordena Svobodi posmertno Stepan Stepanovich Klochurakchesk Stefan KlocurakStepan Stepanovich KlochurakMinistr vijskovih ta gospodarskih sprav Uryadu Karpatskoyi Ukrayini15 bereznya 1939 18 bereznya 1939Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovanaMinistr komunikacij zaliznic Uryadu Karpatskoyi Ukrayini6 bereznya 1939 15 bereznya 1939Poperednik Yulian RevajDeputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini12 lyutogo 1939 18 bereznya 1939Prezident Guculskoyi respubliki18 grudnya 1918 11 lipnya 1919Narodivsya 27 lyutogo 1895 1895 02 27 Yasinya zhupa Marmarosh Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer 8 lyutogo 1980 1980 02 08 84 roki Praga Chehoslovacka Socialistichna RespublikaPohovanij Olshanskij cvintar 1 Vidomij yak zhurnalist politikKrayina Chehoslovachchina Avstro UgorshinaNacionalnist ukrayinecPolitichna partiya UNONagorodi Posli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Ministr Karpatskoyi Ukrayini Stepan Klochurak z prezidentom Chehoslovachchini Emilem Gahoyu 1939 rik ZhittyepisNavchavsya u Videnskomu universiteti Voyuvav u zvanni oficera armiyi Avstro Ugorshini na frontah I yi svitovoyi vijni U 1918 1919 rr buv organizatorom Guculskoyi respubliki nezadovgo pered tim povernuvsya z frontu 18 grudnya 1918 r vistupav na z yizdi Maramoroshini u Sigiti de bulo obrano Sigitsku Narodnu Radu slavo takozh mali Klimpush Vasil Yasinya Shtefan Avgustin Brashajko Mihajlo Rahiv Velikij Bichkiv 10 grudnya 1918 r yak golova Guculskoyi Narodnoyi Radi u skladi ukrayinskoyi delegaciyi 8 osib pribuv do Budapeshtu dlya obgovorennya uryadovogo zakonoproyektu pro avtonomiyu ukrayinciv Zakarpattya Cherez chiselnu menshist diskusiya pishla v promadyarskomu rusli ukrayinci tut proveli svij z yizd golovoyu obrali rahivskogo advokata Avgustina Shtefana rishuche zazhadali vozz yednannya krayu z Velikoyu Ukrayinoyu Nadali Klochurak buv takozh komandirom Zakarpatskoyi sotni Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA v borotbi z bilshovikami ta denikincyami U 20 h rokah St Klochurak zdobuv vishu yuridichnu osvitu na pravnichomu fakulteti universitetu im Ya A Komenskogo v Bratislavi U 1920 1922 rokah redaguvav u spivpraci iz Yevgenom Puza partijnij drukovanij organ gazetu Narod vid 1922 roku Vpered yaka vihodila v Uzhgorodi zgodom lider ukrayinskoyi frakciyi Z 1934 r redaktor yiyi organu Zemlya i volya U mizhvoyennij period buv spivorganizatorom Prosviti torgovelnih ekonomichnih molodizhnih vijskovih socialnih ta pedagogichnih spilok na Zakarpatti Pridilyav znachnu uvagu rozvitkovi ukrayinskogo Plastu na Zakarpatti ta sportivnih tovaristv Vin tezh buv chlenom zasnovnikom slavnogo futbolnogo klubu SK Rus yakij proslaviv Zakarpattya daleko za mezhami svogo krayu Klochurak vvazhavsya oficijnim reporterom cogo klubu i jogo reportazhi v zakarpatoukrayinskij presi buli duzhe populyarnimi U 1939 roci posol do Sojmu i ministr Karpatskoyi Ukrayini Z 1939 r v emigraciyi v Prazi 1945 roku buv areshtovanij NKVS do 1957 r perebuvav u radyanskih konctaborah Pislya zvilnennya prozhivav u Prazi Jogo pleminnicyeyu ye Galina Klochurakova zgodom Pavlovska chesk Halina Pawlowska yaka stala vidomoyu cheskoyu pismenniceyu scenaristkoyu publicistkoyu U filmi Dyakuyu za kozhnij novij ranok chesk Diky za kazde nove rano 1994 dosit satirichno zobrazhuye zakarpatskih ukrayinciv Rodichi Stepana Klochuryaka na Zakarpatti i v Cheho Slovachchini buli represovani ta peresliduvani Mati pomerla u 1945 r batko u 1947 r Mabut najbilshe postrazhdala jogo sestra U 1950 r v ramkah rozkurkulennya yiyi spochatku vignali z vlasnoyi hati u Chornij Tisi do Lazeshini potim zasudili za nibi ne splachenij derzhpodatok Zasudili yiyi spochatku na 1 rik potim na 9 rokiv taboriv pozbavlennya gromadyanskih prav ta konfiskaciyu vsogo majna Sho cikavo sudili yiyi ne pid prizvishem Loferdyuk a pid doshlyubnim prizvishem Klochuryak shob nadati procesovi bilsh kurkulskogo harakteru NagorodiOrden Svobodi 14 bereznya 2019 posmertno za viznachnij osobistij vnesok u vidrodzhennya ukrayinskoyi derzhavnosti samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodoviTvori de Stepan Klochurak vistupaye personazhem obrazom dlya nogo Dyakuyu za kozhnij novij ranok Licar voli Guculska respublika Nazustrich voli Div literaturu do Guculska respublika Citati Stepana Klochuraka Ya hotiv z Vami poraditisya vidnosno mogo namiru opisati use te sho ya vid ditochih lit bachiv chuv i do pevnoyi miri mizh svoyimi ridnimi guculami perezhiv ta opisati ti podiyi v yakih ya v doroslih rokah brav aktivnu uchast Pro ti podiyi osoblivo v chasi borotbi za vizvolennya nashogo narodu dosit mnogo napisano ale yih dokladno i v pravdivomu osvitlenni nihto ne opisav yak takozh ne opisano perebig narodnih zboriv u misyaci grudni 1918 go roku v Budapeshti v Maramoroshskomu Sigoti a v misyaci kvitni 1919 go roku z yizd delegativ z Karpatskoyi Ukrayini yakij vidbuvsya v Stanislavovi pro yakij donini ani slova ne napisano Z povstannya guculiv i pro Guculsku Respubliku tilki deyaki epizodi opisani ale sho tam diyalos i po likvidaciyi madyarskoyi administraciyi yak guculi zaryadzhuvali svoye zhittya pro te pisalos tilki v zagalnih risah Ya z tih chasiv zberigayu deyaki materiali ta hotiv bi u vstupi opisati pravdivu istoriyu Yasinya de v poslidnih trista rokah vidogravalis rizni cikavi podiyi i vzagali Yasinya zdavna vidznachalos borotboyu proti svoyih gnobiteliv Yasinya vidznachayetsya ne tilki viznachnimi borcyami za volyu yak Poderej Plastun yakij pracyuvav v porozuminni z A Dobranskim ale u Yasinyu vidbivali tatarski grabizhnicki pohodi poslidnij bij z tatarami vidbuvsya v Yasinyu na Konsterivci i v Tatarskomu perevali v 1717 mu roci Istoriyu Yasinya zgaduyu bo ya ne tilki vid Vas oderzhav vidpis istoriyi yaku vidumali Lelekach i Moldavchuk meni yihnyu brehnyu pereslali z Yasinya i ne boyus zayaviti sho yihnya istoriya vid pershogo do poslidnogo slova ye vidumanoyu brehneyu a osoblivo sho torkayetsya Guculskoyi Respubliki Ye shastyam sho z brehni niyakoyu siloyu ne zrobish pravdu Ale i to velikij plyus sho v svoyij istoriyi hoch v nepravdivomu osvitlenni voni vidvazhilis todishni podiyi zgadati Prihodit vechir a z nim nepevnist i strah Mi z Lyuseyu spakuvali nashu mizeriyu i zhdemo Mij kolega obicyaye vzyati nas do svogo avta Najgirshe sho ne mayemo zhodnih groshej Pan Sopko vidmovivsya dati meni yakus platnyu Z Hustu vzhe ne mozhemo chekati nichogo Okolo dev yatoyi godini priyihalo odno avto a v nomu odin nash minister zdayetsya pan Klochurak ta she yakis osobi Minister dav meni kilka soten kron ta kazhe Vi tut ne mozhete do ranku lishatisya Madyari ciyeyi nochi prijdut syudi Zabirajte zi shpitalyu sho mozhete ta vtikajte Sho ya mozhu zi shpitalyu vzyati Zaberit cinnishi instrumenti likarski Ce bude vasha platnya Jdu ya za p Sopkom a cej meni kazhe Nem sabat Ne vilno PrimitkiBillionGraves 2011 d Track Q37774202 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 71 M Litvin K Naumenko Istoriya ZUNR s 71 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 bereznya 2019 roku 74 2019 Pro nagorodzhennya S Klochuraka ordenom Svobodi V chas koli yevropejski politiki spodivalisya umirotvoriti agresora ukrayinci pershimi gordo i muzhno zayavili pro svoyi prava Prezident vshanuvav pam yat geroyiv Karpatskoyi Ukrayini 22 kvitnya 2019 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 15 bereznya 2019 r List do Mikoli Mushinki datovanij 29 5 1970 Druk za vid Licar voli Mihajlo Kachaluba Muza i stetoskop do 100 littya z dnya narodzhennya Upor vstupna stattya Mikoli Mushinki Pryashiv NTSh v Slovachchini 2008 S 191 192 Dzherela ta literaturaM Yu Tokar Klochurak Stepan Stepanovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 356 ISBN 978 966 00 0692 8 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Kiyiv 2001 s 313 Mushinka M Licar voli Uzhgorod 2010 Timchuk V Timchuk N Yakimchuk R Vijskovo politichni aspekti diyalnosti Stepana Klochuraka u 1914 1919 rokah Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 2012 21 1 PosilannyaKlochurak Stepan Stepanovich 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6