Станіславський Микола Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський.

Мико́ла Дми́трович Станісла́вський (нар. 1 (13) березня 1905(19050313), Єлисаветград — пом. 13 жовтня 1970, Житомир) — український режисер драми, заслужений діяч мистецтв УРСР (1954). Чоловік актриси і режисерки лялькових театрів Тетяни Нікітіної-Станіславської.

Станіславський Микола Дмитрович
Народився	13 березня 1905(1905-03-13) Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	13 жовтня 1970(1970-10-13) (65 років) Житомир, Українська РСР, СРСР
Діяльність	театральний режисер
Alma mater	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Заклад	Березіль, Житомирський обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги, Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка і Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького
У шлюбі з	Нікітіна-Станіславська Тетяна Василівна
Нагороди
«Живий труп» Л. Толстого (1951—1952) «Одруження» М. Гоголя (1951—1952) «Під золотим орлом» Я. Галана (1951—1952) «Голос Америки» Б. Лавреньова (1952—1953) «Честь сім'ї» Г. Мухтарова (1952—1953) «Отелло» У. Шекспіра (1952—1953) «Не судилось» М. Старицького (1952—1953) «Дівоньки-красунечки» А. Сімукова (1952—1953) «Любов на світанні» Я. Галана (1952—1953) «Не називаючи прізвищ» В. Минка (1952—1953) «Маріне» М. Бараташвілі (1953—1954) «Таланти і шанувальники» О. Островський (1953—1954) «Вибачайте, коли ласка!» А. Макайонка (1953—1954) «Навіки разом» Л. Дмитерка (1953—1954) «Роки блукань» О. Арбузова (1954—1955) «Овод» («Ґедзь») за Е. Л. Войнич (інсценізація Я. Галана) (1954—1955) «Серце не прощає» А. Софронова (1954—1955) «За двома зайцями» М. Старицького (1954—1955) «В добрий час» В. Розова (1955—1956) «Воскресіння в понеділок» В. Диховичного (1955—1956) «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1956—1957) «Транзитні пасажири» М. Синьова (1956—1957) «Інтервенція» Л. Славіна (1957—1958) «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука (1957—1958) «Чотири дев'ятки» В. Пістоленка (1958—1959) «Небезпечна професія» В. Соловьова (1958—1959) «Дорога спадщина» Ф. Корецького (1958—1959) Література Микола Станіславський. Рукопис «Альма матер». Копія рукопису зберігається в родинному архіві Черкашиних. Театр Житомира / М. Д. Станіславський, Л. А. Рубінштейн. ред. П. П. Перепелиця. — К. : Мистецтво, 1972. — 152 с. Примітки Микола Станіславський. Остання робота Курбаса — у книзі «Лесь Курбас. Спогади сучасників». — С. 284—293 Хороманський Михайло Костянтинович Єлисаветградське коло Арсенія Тарковського (закінчення) poet.inf.ua (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2020. Процитовано 20 вересня 2020. В Нальчике издана раритетная пьеса(рос.) Станиславский Николай Дмитриевич // Марийская биографическая энциклопедия. — С. 346(рос.) Государственный ордена Дружбы народов академический театр драмы им. В.Савина (Сыктывкар)(рос.) Єлисаветградське коло Арсенія Тарковського (продовження) slovo.com.ua (нар. 1934) — письменниця, дочка Арсенія Тарковського Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади-роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Гаврилівна Фоміна; Упоряд. В. Собіянський; Передм. Наталія Єрмакова.– Вид-во «Акта», 2008. — С. 28 Джерела Станіславський Микола Дмитрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 557-558. — . «Станіславський феномен». До 110-річчя від дня народження Миколи Дмитровича Станіславського ounb.km.ua