Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сонячногі́рське (до 1945 року — Куру-Узень; крим. Quru Özen) — село в Україні, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Населення 912 осіб — на 2001 рік. Курорт.
| село Сонячногірське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Алуштинська міська рада |
| Рада | Малоріченська сільська рада |
| Облікова картка | Сонячногірське |
| Основні дані | |
| Населення | 912 |
| Поштовий індекс | 98523 |
| Телефонний код | +380 6560 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°44′53″ пн. ш. 34°32′24″ сх. д. / 44.74806° пн. ш. 34.54000° сх. д.Координати: 44°44′53″ пн. ш. 34°32′24″ сх. д. / 44.74806° пн. ш. 34.54000° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98520, Автономна Республіка Крим, Алуштинська міськрада, с. Малоріченське, вул. Комсомольска |
| Карта | |
  Сонячногірське | |
 Сонячногірське | |
| Мапа | |
| | |
Через село протікає річка Куру-Узень.
З історії Сонячногірського
Давня історія
Стародавні греки, що заснували чимало міст на території сучасного Криму, не всім своїм поселенням змогли дати процвітання і успішність. На відміну від таких великих полісів, як Пантікапей, Херсонес, Керкінітіда, по кримському узбережжю було розкидано багато дрібних і бідних містечок.
Яскравим прикладом таких поселень є Ксеропотамос (в перекладі з грецької — Суха річка) і Мікропотамос (в перекладі з грецької — Мала річка) (сучасні села Сонячногірське і Малоріченське). Греки влаштувалися тут досить пізно, в IX–XI століттях. Стати багатою колонії не вдалося, але вони посприяли розвитку виноградарства і виноробства в цьому регіоні.
Греки були не першими, що освоїли південне узбережжя Чорного моря. На території Сонячногірська були знайдені кремнієві знаряддя, що відносяться до періоду неоліту (VI–V тисячоліття до н. Е.). Про це свідчать численні знахідки крем'яних знарядь того часу. На зміну древнім людям прийшли таври. Ця народність індоарійської групи вважається аборигенами Криму. На підтвердження їх проживання на території Сонячногірська зберігся таврський могильник. Земля належала племенам таврів аж до IX століття, часу приходу сюди греків.
Грекам же недовго вдалося утримати ці території під своєю владою. У XIII столітті Сонячногірське потрапило під владу орди хана Мамая. Жителі селища, як і всі, хто потрапляв під вплив ханів, були змушені платити данину. Тепер вони могли подякувати тим, хто навчив їх виноробству. Данина в основному платилася виноградом і вином. Інших ресурсів в цьому красивому куточку не було. Через сто років до Криму прийшли генуезці. Вони протягом століття наживалися на праці поневоленого народу. За прикладом попередніх загарбників, генуезці змушували місцеве населення працювати на межі сил, а плоди їхньої праці продавали, заробляючи на цьому капітали.
У 1475 році землі, на яких розташовано Сонячногірське потрапили у володіння турецького султана. На довгих 300 років село разом з усім південним берегом стало особистим володінням султана.
Ксеропотамос був перейменований в Куру-Узень (з кримськотатарського «суха річка»). Названо на честь місцевої річечки, часто пересихаючої. У часи владарювання ага-татів (ага — правитель, тати — християни з південно-східного Криму), життя в селі текло мирно. У невеликому поселенні мирно уживалися татари, греки, лази (жителі з Кавказу), алани. Не було ніяких сутичок між мусульманами і християнами. Основною мовою, на якому спілкувалися між собою жителі, була татарська. При цьому церква використовувала грецьку і вся писемність велася на грецькій.
Незважаючи на спокійне співіснування, частина християн зволіли перебратися в Приазов'я. У 1783 році Крим перейшов під крило Російської імперії. У цей період прийшов час мусульмани змінювати місце проживання. Більшість татар перебралися до Туреччини. Величезні території Кримського узбережжя Катерина II почала роздаровувати придворним. У середині IX століття Сонячногірське стало землями статс-секретаря імператриці Дмитра Трощинського. Сусіднє Малоріченське в той час належало братам Княжевич.
Зміна влади з Османської імперії на Російську не дуже вплинула на повсякденне життя мешканців сіл. В Малорічинському з'явилися школа, лікарня, парк. Господарі ж села вели себе, як і колишні власники. Збирали «данину» і збагачувалися за рахунок селян. Місцеве вино користувалося великим попитом в Росії. Вина доставляли в Харків і Москву, приволзькі і уральські міста. Жителі Петербурга готові були чекати 90 днів, поки вино з Криму морем, навколо Європи, доставлялося в тодішню столицю.
Восени 1896 року в Куру-Узені жив відомий український письменник М. М. Коцюбинський, який працював у Криму в складі комітету по боротьбі з філоксерою. На колишньому будинку купця Факідова, де письменник знімав квартиру, — меморіальна дошка.
У кримському путівнику А.Безчинського (1904 р.) у контексті опису дороги Алушта-Судак можна дізнатися про Сонячногірське: "Перше село Куру-Узень – на 26 версті. При селі – великий маєток г. Козлова. Спуск в долину Куру-Узені з шосе чарівний. Долина має вузький, довгастий вид; в кінці неї зеленіє парк. Картина здалеку нагадує малоросійський пейзаж з додатком до нього безмірної ширини темносинього моря. Море в Куру-Узені утворює невелику затоку, куди можуть приставати судна. Глибина затоки від 15 до 20 сажнів. Протікають 2 річки: Куру-Узень і Улу-Узень."
Що ж стосується простого населення сіл, за даними губернської статистики зазначалося злиденне становище жителів, низький рівень освіти, не дозволяє навіть покинути село в пошуках кращого життя. Велика кількість податків — державний, поземельний, страхові внески, сільський і земський збори, — не давало ні найменшої можливості поліпшити матеріальне становище. Кожна сім'я була під важким гнітом величезних боргів, а на одну сім'ю за підрахунками доводилося 0,06 корови. Громадянська війна змінила життя в селах. Більшовики ретельно підготували і поагітувати місцеве населення, захищати імперську владу ніхто не хотів.
Новітня історія
З приходом радянської влади життя в селах заграла новими фарбами. Вперше місцеві жителі стали вибиратися в Сімферополь і навіть Москву на сільськогосподарські виставки. Місцеве виноградарство і виноробство стало частиною аграрно-промислового об'єднання «Масандра». Малоріченський винзавод став щорічно виробляти 170 000 декалітрів вина, 600 тонн фруктів. Перервала стабільну роботу «Малоріченського» винзаводу Друга світова війна.
1945 село Куру-Узень було перейменовано в Сонячногірське.
Відразу після війни виробничий цикл довго не відновлювався через сталінські репресії. Більше половини всього населення (кримські татари) було вислано, на місце кримських татар насильно приганяли жителів Рязанської і Воронезької областей. Розвал Союзу у 1990-ті роки створив для винзаводу, а, отже, для благополуччя сіл, нову проблему. Відсутність ринку збуту продукції. Тим не менш і Сонячногірське, і Малоріченське вижили.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 912 осіб. Мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 60 | 6,58 |
| російська | 706 | 77,41 |
| кримськотатарська | 140 | 15,35 |
| вірменська | 3 | 0,33 |
| молдавська | 1 | 0,11 |
Сучасність
Сьогодні, крім успішного виноробства і виноградарства, місцеве населення освоює нову сферу заробітку — курортні послуги. Вдале розташування селищ на узбережжі Чорного моря, зумовило інтерес туристів до цієї місцевості.
Сьогодні ці два селища являють собою практично злився курорт на південно-східному березі Криму.
Культурне життя
У Сонячногірську до його окупації Росією у 2014 р. часто проходили різнотематичні всеукраїнські конференції. Так, у 2011–2012 рр. тут відбулася І і ІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СУЧАСНІСТЬ», зорганізована Всеукраїнським Товариством сприяння відродженню літературних музеїв М.Коцюбинського в Криму. Ініціатори конференції: професор Навроцький Володимир Володимирович та доцент, член Національної спілки письменників України .
Див. також
Інтернет-ресурси
- Сонячногірське на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
- Сонячногірське на картах
- Малореченский сельсовет[недоступне посилання з липня 2019]
- Історія села
Примітки
- Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 10 лютого 2014.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2014.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sonyachnogi rske do 1945 roku Kuru Uzen krim Quru Ozen selo v Ukrayini pidporyadkovane Alushtinskij miskij radi Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya 912 osib na 2001 rik Kurort selo SonyachnogirskeKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Alushtinska miska radaRada Malorichenska silska radaOblikova kartka Sonyachnogirske Osnovni daniNaselennya 912Poshtovij indeks 98523Telefonnij kod 380 6560Geografichni daniGeografichni koordinati 44 44 53 pn sh 34 32 24 sh d 44 74806 pn sh 34 54000 sh d 44 74806 34 54000 Koordinati 44 44 53 pn sh 34 32 24 sh d 44 74806 pn sh 34 54000 sh d 44 74806 34 54000Misceva vladaAdresa radi 98520 Avtonomna Respublika Krim Alushtinska miskrada s Malorichenske vul KomsomolskaKartaSonyachnogirskeSonyachnogirskeMapa Sonyachnogirske u Vikishovishi Cherez selo protikaye richka Kuru Uzen Kofejnya Fakidova suchasnij viglyad Z istoriyi SonyachnogirskogoDavnya istoriya Starodavni greki sho zasnuvali chimalo mist na teritoriyi suchasnogo Krimu ne vsim svoyim poselennyam zmogli dati procvitannya i uspishnist Na vidminu vid takih velikih polisiv yak Pantikapej Hersones Kerkinitida po krimskomu uzberezhzhyu bulo rozkidano bagato dribnih i bidnih mistechok Yaskravim prikladom takih poselen ye Kseropotamos v perekladi z greckoyi Suha richka i Mikropotamos v perekladi z greckoyi Mala richka suchasni sela Sonyachnogirske i Malorichenske Greki vlashtuvalisya tut dosit pizno v IX XI stolittyah Stati bagatoyu koloniyi ne vdalosya ale voni pospriyali rozvitku vinogradarstva i vinorobstva v comu regioni Greki buli ne pershimi sho osvoyili pivdenne uzberezhzhya Chornogo morya Na teritoriyi Sonyachnogirska buli znajdeni kremniyevi znaryaddya sho vidnosyatsya do periodu neolitu VI V tisyacholittya do n E Pro ce svidchat chislenni znahidki krem yanih znaryad togo chasu Na zminu drevnim lyudyam prijshli tavri Cya narodnist indoarijskoyi grupi vvazhayetsya aborigenami Krimu Na pidtverdzhennya yih prozhivannya na teritoriyi Sonyachnogirska zberigsya tavrskij mogilnik Zemlya nalezhala plemenam tavriv azh do IX stolittya chasu prihodu syudi grekiv Grekam zhe nedovgo vdalosya utrimati ci teritoriyi pid svoyeyu vladoyu U XIII stolitti Sonyachnogirske potrapilo pid vladu ordi hana Mamaya Zhiteli selisha yak i vsi hto potraplyav pid vpliv haniv buli zmusheni platiti daninu Teper voni mogli podyakuvati tim hto navchiv yih vinorobstvu Danina v osnovnomu platilasya vinogradom i vinom Inshih resursiv v comu krasivomu kutochku ne bulo Cherez sto rokiv do Krimu prijshli genuezci Voni protyagom stolittya nazhivalisya na praci ponevolenogo narodu Za prikladom poperednih zagarbnikiv genuezci zmushuvali misceve naselennya pracyuvati na mezhi sil a plodi yihnoyi praci prodavali zaroblyayuchi na comu kapitali U 1475 roci zemli na yakih roztashovano Sonyachnogirske potrapili u volodinnya tureckogo sultana Na dovgih 300 rokiv selo razom z usim pivdennim beregom stalo osobistim volodinnyam sultana Kseropotamos buv perejmenovanij v Kuru Uzen z krimskotatarskogo suha richka Nazvano na chest miscevoyi richechki chasto peresihayuchoyi U chasi vladaryuvannya aga tativ aga pravitel tati hristiyani z pivdenno shidnogo Krimu zhittya v seli teklo mirno U nevelikomu poselenni mirno uzhivalisya tatari greki lazi zhiteli z Kavkazu alani Ne bulo niyakih sutichok mizh musulmanami i hristiyanami Osnovnoyu movoyu na yakomu spilkuvalisya mizh soboyu zhiteli bula tatarska Pri comu cerkva vikoristovuvala grecku i vsya pisemnist velasya na greckij Nezvazhayuchi na spokijne spivisnuvannya chastina hristiyan zvolili perebratisya v Priazov ya U 1783 roci Krim perejshov pid krilo Rosijskoyi imperiyi U cej period prijshov chas musulmani zminyuvati misce prozhivannya Bilshist tatar perebralisya do Turechchini Velichezni teritoriyi Krimskogo uzberezhzhya Katerina II pochala rozdarovuvati pridvornim U seredini IX stolittya Sonyachnogirske stalo zemlyami stats sekretarya imperatrici Dmitra Troshinskogo Susidnye Malorichenske v toj chas nalezhalo bratam Knyazhevich Zmina vladi z Osmanskoyi imperiyi na Rosijsku ne duzhe vplinula na povsyakdenne zhittya meshkanciv sil V Malorichinskomu z yavilisya shkola likarnya park Gospodari zh sela veli sebe yak i kolishni vlasniki Zbirali daninu i zbagachuvalisya za rahunok selyan Misceve vino koristuvalosya velikim popitom v Rosiyi Vina dostavlyali v Harkiv i Moskvu privolzki i uralski mista Zhiteli Peterburga gotovi buli chekati 90 dniv poki vino z Krimu morem navkolo Yevropi dostavlyalosya v todishnyu stolicyu Voseni 1896 roku v Kuru Uzeni zhiv vidomij ukrayinskij pismennik M M Kocyubinskij yakij pracyuvav u Krimu v skladi komitetu po borotbi z filokseroyu Na kolishnomu budinku kupcya Fakidova de pismennik znimav kvartiru memorialna doshka U krimskomu putivniku A Bezchinskogo 1904 r u konteksti opisu dorogi Alushta Sudak mozhna diznatisya pro Sonyachnogirske Pershe selo Kuru Uzen na 26 versti Pri seli velikij mayetok g Kozlova Spusk v dolinu Kuru Uzeni z shose charivnij Dolina maye vuzkij dovgastij vid v kinci neyi zeleniye park Kartina zdaleku nagaduye malorosijskij pejzazh z dodatkom do nogo bezmirnoyi shirini temnosinogo morya More v Kuru Uzeni utvoryuye neveliku zatoku kudi mozhut pristavati sudna Glibina zatoki vid 15 do 20 sazhniv Protikayut 2 richki Kuru Uzen i Ulu Uzen Sho zh stosuyetsya prostogo naselennya sil za danimi gubernskoyi statistiki zaznachalosya zlidenne stanovishe zhiteliv nizkij riven osviti ne dozvolyaye navit pokinuti selo v poshukah krashogo zhittya Velika kilkist podatkiv derzhavnij pozemelnij strahovi vneski silskij i zemskij zbori ne davalo ni najmenshoyi mozhlivosti polipshiti materialne stanovishe Kozhna sim ya bula pid vazhkim gnitom velicheznih borgiv a na odnu sim yu za pidrahunkami dovodilosya 0 06 korovi Gromadyanska vijna zminila zhittya v selah Bilshoviki retelno pidgotuvali i poagituvati misceve naselennya zahishati impersku vladu nihto ne hotiv Novitnya istoriya Z prihodom radyanskoyi vladi zhittya v selah zagrala novimi farbami Vpershe miscevi zhiteli stali vibiratisya v Simferopol i navit Moskvu na silskogospodarski vistavki Misceve vinogradarstvo i vinorobstvo stalo chastinoyu agrarno promislovogo ob yednannya Masandra Malorichenskij vinzavod stav shorichno viroblyati 170 000 dekalitriv vina 600 tonn fruktiv Perervala stabilnu robotu Malorichenskogo vinzavodu Druga svitova vijna 1945 selo Kuru Uzen bulo perejmenovano v Sonyachnogirske Malorichenske i Sonyachnogirske z Demerdzhi yajli Vidrazu pislya vijni virobnichij cikl dovgo ne vidnovlyuvavsya cherez stalinski represiyi Bilshe polovini vsogo naselennya krimski tatari bulo vislano na misce krimskih tatar nasilno priganyali zhiteliv Ryazanskoyi i Voronezkoyi oblastej Rozval Soyuzu u 1990 ti roki stvoriv dlya vinzavodu a otzhe dlya blagopoluchchya sil novu problemu Vidsutnist rinku zbutu produkciyi Tim ne mensh i Sonyachnogirske i Malorichenske vizhili NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 912 osib Movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotokukrayinska 60 6 58rosijska 706 77 41krimskotatarska 140 15 35virmenska 3 0 33moldavska 1 0 11SuchasnistSogodni krim uspishnogo vinorobstva i vinogradarstva misceve naselennya osvoyuye novu sferu zarobitku kurortni poslugi Vdale roztashuvannya selish na uzberezhzhi Chornogo morya zumovilo interes turistiv do ciyeyi miscevosti Sogodni ci dva selisha yavlyayut soboyu praktichno zlivsya kurort na pivdenno shidnomu berezi Krimu Kulturne zhittyaGotel u Sonyachnogirsku postijne misce provedennya konferencij Profesor Navrockij V V v centri sered uchasnikiv I Konferenciyi u Sonyachnogirsku Krim prisvyachenij M Kocyubinskomu yakij buvav u mistechku 2011 r U Sonyachnogirsku do jogo okupaciyi Rosiyeyu u 2014 r chasto prohodili riznotematichni vseukrayinski konferenciyi Tak u 2011 2012 rr tut vidbulasya I i II NAUKOVO PRAKTIChNA KONFERENCIYa MIHAJLO KOCYuBINSKIJ I SUChASNIST zorganizovana Vseukrayinskim Tovaristvom spriyannya vidrodzhennyu literaturnih muzeyiv M Kocyubinskogo v Krimu Iniciatori konferenciyi profesor Navrockij Volodimir Volodimirovich ta docent chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Div takozhKuru UzenInternet resursiSonyachnogirske na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sonyachnogirske na kartah Malorechenskij selsovet nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya selaPrimitkiUkaz Prezidiyi VR RRFSR vid 21 serpnya 1945 roku 619 3 Pro perejmenuvannya silskih Rad i naselenih punktiv Krimskoyi oblasti ros Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 10 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 10 lyutogo 2014 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi