Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смерть, яка грає в шахи (швед. Döden spelar schack) — найбільш відома фреска церкви Тебю (швед. Täby kyrka), виконана майстернею Альбертуса Піктора близько 1480 року. Неканонічний сюжет.
| Döden spelar schack | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Альбертус Пиктор |
| Час створення: | 1480 |
| Матеріал: | фреска |
| Зберігається: | Тебю |
| Музей: | Церкви Тебю |
Історія
Церква була завершена наприкінці 1200-х років. Церковна ризниця була добудована у 1300-х, склепіння оновлені у 1450-х. Церква Тебю має чотири склепінчасті арки (роки розписані майстернею Альбертуса Пиктора). Фрески реставрувалися у 1787 та 1992—1993. Під час другої реставрації були детально вивчені складові елементи барвистого шару.
Фреска «Смерть, яка грає в шахи» знаходиться в західній частині склепіння, у верхній частині драбини на горище, де розташований орган. Вона виконана шведським художником німецького походження Альбертусом (швед. Albertus Pictor, літер. «Альберт Художник»; народився між 1440 і 1450 роками — помер між 1507 і 1509 роками, справжнє ім'я Альберт Імменхаузен, швед. Albertus Immenhusen, походив з міста Імменхаузен поблизу Касселя в землі Гессен) і його майстерні, чисельністю близько п'яти осіб. Учні розписали близько 40 шведських церков, 37 з них збереглися до нашого часу. Копія розпису зберігається в колекції шведського Історичного музею у Стокгольмі.
Деталі
Протягом 1600-х років стіни шведських католицьких храмів, перетворених на лютеранські кірхи, були побілені у більшості середньовічних церков. Склепіння церкви Тебю з невідомої причини були залишені під фресками, тому вони збереглися.
Фреска «Смерть, яка грає в шахи» не схожа на більшість інших зображень в церкві, котрі виконані на основі біблійних мотивів. На фресці зображений елегантно вдягнений чоловік, який грає в шахи зі Смертю. Хід робить Смерть, а чоловік розгублено притискає ліву руку до грудей, а іншою намагається вхопитися за дошку. Фреска зображує чоловіка і Смерть на одній стороні дошки. Шахова дошка на фресці нестандартних розмірів (6 на 5 клітин). Фреска доповнюється стрічкою над фігурами персонажів з вицвілим і вже нечитабельним текстом шведською.
Зображення людини
Зображення гри у шахи з представником темних сил існували в Середні століття як зорове втілення складних моральних положень. Дослідники поділяють їх на типи.
Зображення гри людини проти Смерті за своє життя. Воно змушує задуматися про швидкоплинність життя і про те, що людина незабаром може бути покараною або винагородженою після раптової смерті за свої справи. Зміст картини представляв життя як шахову гру. Шахи також ілюстрували різні ролі в суспільстві, показували в алегоричній формі, як важливо було «грати свою роль», а не намагатися що-небудь змінити у своєму соціальному становищі. До цього типу відноситься зображення в церкві Тебю. Серед інших зображень на подібну тему — «Смерть ставить мат королю» (алегорична гравюра невідомого ельзаського художника XV століття).
Інший поширений варіант сюжету — людина, що грає в шахи з Дияволом за свою душу. Цей сюжет був досить широко поширений в Північній Європі. Легенда в «Хроніці Фландрії» за 1131 рік розповідає, що дружина каштеляна за намовою диявола вбила свого батька. Чоловік, дізнавшись про її злочин, віддає злочинницю дияволу. До замку прибуває чернець і ночує в залі, де колись було скоєно злочин. Опівночі з'являється диявол з дружиною каштеляна і викликає на поєдинок ченця. Чернець виграв партію. Переможений диявол зник. Вранці монах знайшов на підлозі скелет жінки зі стилетом у руці. Шаховий поєдинок з дияволом в образі прекрасної дівчини приписувався шахісту XVI століття Паоло Бої. В Історичному музеї в Стокгольмі була організована виставка про смерть і про те, як вона сприймалася в різний час. Зображення «Смерті, що грає в шахи» було центральним в осмисленні проблеми.
Вплив
Фреска надихнула Інгмара Бергмана на сцену у фільмі «Сьома печатка» 1957 року. Дія фільму відбувається в середині 1300-х років під час Чорної смерті. Лицар Антоніус Блок і його зброєносець Йонс повернулися до Швеції після участі в хрестовому поході на Святу Землю. Коли Смерть з'являється, аби забрати його, він просить зіграти партію в шахи, щоб відкласти неминучий кінець. Сам художник теж є одним з героїв фільму: він розмовляє зі зброєносцем Блоку під час роботи над стінописом церкви. Відгомони фрески і фільму Бергмана присутні в стрічці Алена Рене «В минулому році в Марієнбаді» (1961 році, автор сценарію — Ален Роб-Грійє).
Див. також
Примітки
- http://www.europeana.eu/portal/record/2063602/SWE_280_001.html
- Rapport från Riksantikvarieämbetet.
- Albertus Pictor i nytt ljus.
- Лучшее изображение с возможностями мультимедиа: Döden spelar schack.
- Та самая Смерть с шахматами в церкви Тэбю.
- Schacket, döden och Täby.
- Josef Seifert.
- Аноним.
- Пример такой легенды: Шахматная партия с дьяволом.
- Злыгостев А.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- Det sjunde inseglet.
Бібліографія
- Svanberg, Jan med bidrag av Öberg, Jan. Albertus Pictor: en biografisk skiss, Ingår i: Albertus Pictor: Bilder i urval samt studier och analyser 1, målare av sin tid. 2009.
Посилання
- Albertus Pictor. Nordisk Familjebok.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smert yaka graye v shahi shved Doden spelar schack najbilsh vidoma freska cerkvi Tebyu shved Taby kyrka vikonana majsterneyu Albertusa Piktora blizko 1480 roku Nekanonichnij syuzhet Smert yaka graye v shahiDoden spelar schackTvorec Albertus PiktorChas stvorennya 1480Material freskaZberigayetsya TebyuMuzej Cerkvi TebyuIstoriyaCerkva bula zavershena naprikinci 1200 h rokiv Cerkovna riznicya bula dobudovana u 1300 h sklepinnya onovleni u 1450 h Cerkva Tebyu maye chotiri sklepinchasti arki roki rozpisani majsterneyu Albertusa Piktora Freski restavruvalisya u 1787 ta 1992 1993 Pid chas drugoyi restavraciyi buli detalno vivcheni skladovi elementi barvistogo sharu Freska Smert yaka graye v shahi znahoditsya v zahidnij chastini sklepinnya u verhnij chastini drabini na gorishe de roztashovanij organ Vona vikonana shvedskim hudozhnikom nimeckogo pohodzhennya Albertusom shved Albertus Pictor liter Albert Hudozhnik narodivsya mizh 1440 i 1450 rokami pomer mizh 1507 i 1509 rokami spravzhnye im ya Albert Immenhauzen shved Albertus Immenhusen pohodiv z mista Immenhauzen poblizu Kasselya v zemli Gessen i jogo majsterni chiselnistyu blizko p yati osib Uchni rozpisali blizko 40 shvedskih cerkov 37 z nih zbereglisya do nashogo chasu Kopiya rozpisu zberigayetsya v kolekciyi shvedskogo Istorichnogo muzeyu u Stokgolmi DetaliProtyagom 1600 h rokiv stini shvedskih katolickih hramiv peretvorenih na lyuteranski kirhi buli pobileni u bilshosti serednovichnih cerkov Sklepinnya cerkvi Tebyu z nevidomoyi prichini buli zalisheni pid freskami tomu voni zbereglisya Cerkva Tebyu Freska Smert yaka graye v shahi ne shozha na bilshist inshih zobrazhen v cerkvi kotri vikonani na osnovi biblijnih motiviv Na fresci zobrazhenij elegantno vdyagnenij cholovik yakij graye v shahi zi Smertyu Hid robit Smert a cholovik rozgubleno pritiskaye livu ruku do grudej a inshoyu namagayetsya vhopitisya za doshku Freska zobrazhuye cholovika i Smert na odnij storoni doshki Shahova doshka na fresci nestandartnih rozmiriv 6 na 5 klitin Freska dopovnyuyetsya strichkoyu nad figurami personazhiv z vicvilim i vzhe nechitabelnim tekstom shvedskoyu Zobrazhennya lyudini Zobrazhennya gri u shahi z predstavnikom temnih sil isnuvali v Seredni stolittya yak zorove vtilennya skladnih moralnih polozhen Doslidniki podilyayut yih na tipi Zobrazhennya gri lyudini proti Smerti za svoye zhittya Vono zmushuye zadumatisya pro shvidkoplinnist zhittya i pro te sho lyudina nezabarom mozhe buti pokaranoyu abo vinagorodzhenoyu pislya raptovoyi smerti za svoyi spravi Zmist kartini predstavlyav zhittya yak shahovu gru Shahi takozh ilyustruvali rizni roli v suspilstvi pokazuvali v alegorichnij formi yak vazhlivo bulo grati svoyu rol a ne namagatisya sho nebud zminiti u svoyemu socialnomu stanovishi Do cogo tipu vidnositsya zobrazhennya v cerkvi Tebyu Sered inshih zobrazhen na podibnu temu Smert stavit mat korolyu alegorichna gravyura nevidomogo elzaskogo hudozhnika XV stolittya Cerkva TebyuCerkva Tebyu Inshij poshirenij variant syuzhetu lyudina sho graye v shahi z Diyavolom za svoyu dushu Cej syuzhet buv dosit shiroko poshirenij v Pivnichnij Yevropi Legenda v Hronici Flandriyi za 1131 rik rozpovidaye sho druzhina kashtelyana za namovoyu diyavola vbila svogo batka Cholovik diznavshis pro yiyi zlochin viddaye zlochinnicyu diyavolu Do zamku pribuvaye chernec i nochuye v zali de kolis bulo skoyeno zlochin Opivnochi z yavlyayetsya diyavol z druzhinoyu kashtelyana i viklikaye na poyedinok chencya Chernec vigrav partiyu Peremozhenij diyavol znik Vranci monah znajshov na pidlozi skelet zhinki zi stiletom u ruci Shahovij poyedinok z diyavolom v obrazi prekrasnoyi divchini pripisuvavsya shahistu XVI stolittya Paolo Boyi V Istorichnomu muzeyi v Stokgolmi bula organizovana vistavka pro smert i pro te yak vona sprijmalasya v riznij chas Zobrazhennya Smerti sho graye v shahi bulo centralnim v osmislenni problemi Vpliv Freska nadihnula Ingmara Bergmana na scenu u filmi Soma pechatka 1957 roku Diya filmu vidbuvayetsya v seredini 1300 h rokiv pid chas Chornoyi smerti Licar Antonius Blok i jogo zbroyenosec Jons povernulisya do Shveciyi pislya uchasti v hrestovomu pohodi na Svyatu Zemlyu Koli Smert z yavlyayetsya abi zabrati jogo vin prosit zigrati partiyu v shahi shob vidklasti neminuchij kinec Sam hudozhnik tezh ye odnim z geroyiv filmu vin rozmovlyaye zi zbroyenoscem Bloku pid chas roboti nad stinopisom cerkvi Vidgomoni freski i filmu Bergmana prisutni v strichci Alena Rene V minulomu roci v Mariyenbadi 1961 roci avtor scenariyu Alen Rob Grijye Div takozhShahi v zhivopisuPrimitkihttp www europeana eu portal record 2063602 SWE 280 001 html Rapport fran Riksantikvarieambetet Albertus Pictor i nytt ljus Luchshee izobrazhenie s vozmozhnostyami multimedia Doden spelar schack Ta samaya Smert s shahmatami v cerkvi Tebyu Schacket doden och Taby Josef Seifert Anonim Primer takoj legendy Shahmatnaya partiya s dyavolom Zlygostev A Arhiv originalu za 6 veresnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Det sjunde inseglet BibliografiyaSvanberg Jan med bidrag av Oberg Jan Albertus Pictor en biografisk skiss Ingar i Albertus Pictor Bilder i urval samt studier och analyser 1 malare av sin tid 2009 PosilannyaAlbertus Pictor Nordisk Familjebok