Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скудра (давньоперс. 𐎿𐎤𐎢𐎭𐎼) — провінція (сатрапія) Перської імперії Ахеменідів в Причорномор'ї та на Балканах між 510-ми роками до н. е. і 479 р. до н. е. Назва засвідчена в перських і єгипетських написах. Вважається, що сатрапія охоплювала землі Тракії, Македонії, Придунав'я та Понту.
Історія
Давньоперська назва провінції Скудра походить від скіфського ендоніма *Skuδa, від якого також походять аккадська та грецька назви скитів (скіфів), відповідно Ішкузай (𒅖𒆪𒍝𒀀𒀀) та Аскузай (𒊍𒆪𒍝𒀀𒀀) і Скитай (Σκυθαι).
Однак у скитській мові відбулася звукова зміна, через яку до часу перської навали звук /δ/ перетворився на /l/, через що скитський ендонім у скитській мові на той час вимовлявся як Скула — сколоти. Натомість давньоперська Skudra походила опосередковано через мідійську мову, яка зберегла давнішу форму Skuδa через ранні контакти між мідійцями та скитами протягом 7 століття до нашої ери.
Перше військове вторгнення Ахеменідів у південно-східну Європу почалося в 513 р. до н. е., коли імператор Дарій I зібрав армію та вирушив з Анатолії, яка була під владою Ахеменідів, до Тракії, а звідти він перетнув річку Артескос, а потім пройшов долиною по долині річки Геброс. Це був акт завоювання Дарія I, який під час свого походу надіслав емісарів до представників різних племен, які зустрілися на шляху його армії, а також до багатьох інших племен Тракії на великій території. Усі ці народи, в тому числі одриси, підкорялися армії Ахеменідів, поки його військо не досягло території племені ґетів, яке жило на південь від Дунаю і намагалося протистояти завоюванню Ахеменідів. Після того, як ґетів розгромили, і вони були змушені забезпечити армію Ахеменідів солдатами, усі племена між Егейським морем і річкою Дунай були підкорені імперії Ахеменідів. Як тільки Дарій досяг Дунаю, він перетнув річку і виступив проти скитів (але невдало), після чого повернувся назад до Анатолії через Тракію та залишив у Європі велику армію під командуванням свого полководця Мегабаза.
Дотримуючись наказу Дарія I створити нову сатрапію для імперії Ахеменідів на цих теренах, Мегабаз підкорив грецькі міста, які раніше відмовлялися визнати владу імперії Ахеменідів, починаючи з Перінфа, після чого очолив військові кампанії по всій Тракії, щоб запровадити владу Ахеменідів над кожним містом і плем'ям в цьому районі. За допомогою тракійських провідників Мегабаз зміг завоювати Пейонію до озера Прасіас, але не включаючи його, і віддав землі пейонійців, що населяли ці регіони до озера Прасіас, тракійцям, вірним імперії Ахеменідів. Завдяки зусиллям Мегабаза завоювання території між річками Струма і Вардар, правитель Македонії Амінт I погодився стати васалом персів. У межах самої сатрапії імператор Дарій надав тирану Гістіею з Мілета район Міркін на східному боці Струма, доки Мегабаз не відкликав Гістіея до Малої Азії, після чого плем'я едонів знову взяло під свій контроль район Міркіна.
Коли Мегабаз повернувся до Малої Азії, його наступником у Скудрі став намісник, ім'я якого невідоме, і Дарій призначив полководця Отана наглядати за адміністративним районом Геллеспонту, який простягався по обидва боки моря і включав Босфор, Пропонтиду, власне Геллеспонт. Потім Отан продовжив захоплення Халкедону, Антандри, Лемпонеї, Імбросу та Лемносу для імперії Ахеменідів.
Територія, що входила до сатрапії Скудра, включала як егейське узбережжя Тракії, так і її Чорноморське узбережжя до Дунаю. У внутрішній частині західний кордон сатрапії складався з річки Аксій і гірських хребтів Біласиця — Пірін — Ріла до місця сучасного Костенець. Важливість цієї сатрапії полягала в тому, що вона містила річку Геброс, де шлях у долині річки з'єднував постійне перське поселення Доріск з узбережжям Егейського моря, а також з портовими містами Аполлонією, Месембрією та Одесосом на Чорному морі та з центральною Тракійською рівниною, що надавало цьому регіону важливе стратегічне значення.
Перські джерела описують провінцію як населену трьома групами: Saka Paradraya («саки за морем», перський термін для скитських народів на північ від Чорного моря — Кімерійський Боспор); Skudra (сколоти та різні тракійські племена) і Yauna Takabara (іонійці з щитоподібними капелюхами, македонці). Відомо що три етноси (саки, скити-сколоти, іонійці) записалися до армії Ахеменідів, як показано на рельєфах імператорської гробниці Накш-і-Рустам, і брали участь у Другому перському вторгненні до Греції на боці Ахеменідів.
З розширенням меж імперії на Північне Причорномор'я була утворена нова сатрапія Сака, до якої увійшли землі Таврії, Керченської протоки та узбережжя Азовського моря.
Коли контроль Ахеменідів над його європейськими володіннями впав і почалося Іонійське повстання, тракійці та інші племена не допомагали грецьким повстанцям, бо натомість вони вважали правління Ахеменідів більш сприятливим, оскільки перси ставилися до тракійців і скитів прихильно і навіть дали їм більше землі, а також вони усвідомлювали, що правління Ахеменідів було запорукою проти грецької експансії. Під час повстання Арістагор Мілетський захопив Міркін у едонів, але загинув, намагаючись завоювати інше тракійське місто.
Коли Іонійське повстання було повністю придушено, генерал Мардоній перетнув Геллеспонт з великим флотом і армією, знову підкорив Тракію без жодних зусиль і зробив Македонію частиною сатрапії Скудра. Проте вночі на Мардонія напали бриги в районі озера Дойран, але він зміг перемогти і підкорити їх. Список племен Геродота, які постачали у армію Ахеменідів солдатами, включав племена як з узбережжя, так і з центральної Тракійської рівнини, підтверджуючи, що кампанія Мардонія знову завоювала всі тракійські області, які були під владою Ахеменідів до Іонійського повстання.
Коли греки відбили другу спробу вторгнення Перської імперії в 479 році до н. е., вони почали атаку на сатрапію Скудра, якій протистояли як місцеві племена, так і перські війська. Тракійці продовжували надсилати припаси губернатору Ейона, коли греки взяли його в облогу. Коли місто взяли греки у 475 р. до н. е., Кімон передав ці землі Афінам для колонізації. Хоча після поразки перського вторгнення Афіни контролювали Егейське море та Геллеспонт, перси все ще могли контролювати південне узбережжя Тракії, а племена центральної Тракії також підтримували персів. Завдяки співпраці місцевих племен з персами, влада Ахеменідів вздовж річки Гебрус та у центральній Тракії проіснувала приблизно до 465 р. до н. е. Приблизно в цей час король Одрисів Терес I, на території якого протікав Гебрус, починав організовувати піднесення свого королівства до могутньої держави.
З припиненням влади Ахеменідів у Південно-Східній Європі повстали Тракійське, Одриське королівство, Македонська держава та Боспорська держава під владою Археанактидів.
У той самий час Афінська таласократія поступово почала захоплювати сусідні території та формувати власні сфери впливу на Балканах та в Чорноморському регіоні.
Джерела
- Cook, J. M. (1985). «The Rise of the Achaemenids and Establishment of Their Empire». In Gershevitch, Ilya (ed.). The Cambridge History of Iran. Vol. 2. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. .
- Dandamayev, M. A. (1994). «Media and Achaemenid Iran». In Dani, Ahmad Hasan; Harmatta, János; Puri, Baij Nath; Etemadi, G. F.; Bosworth, Clifford Edmund (eds.). The Development of Sedentary and Nomadic Civilizations: 700 B.C. to A.D. 250. History of Civilizations of Central Asia. Vol. 2. Paris, France: UNESCO. pp. 35–64. .
- Hammond, N. G. L. (1980). «The Extent of Persian Occupation in Thrace». Chiron: Mitteilungen der Kommission für Alte Geschichte und Epigraphik des Deutschen Archäologischen Instituts [Chiron: Bulltin of the Commission for Ancient History and Epigraphy of the German Archaeological Institute]. 10: 53–61. Retrieved 20 January 2022.
- Hammond, N. G. L.; Fol, Alexander (1988). «Persia in Europe, apart from Greece». Persia, Greece and the Western Mediterranean, c. 525 to 479 B.C. The Cambridge Ancient History. Vol. 4. Cambridge University Press. pp. 246—253. .
- Shahbazi, A. Shapur (1994). «3». Darius. Encyclopædia Iranica. New York City, United States: Encyclopædia Iranica Foundation; Brill Publishers. Retrieved 2022-07-12.
Szemerényi, Oswald (1980). Four old Iranian ethnic names: Scythian — Skudra — Sogdian — Saka (PDF). Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skudra davnopers 𐎿𐎤𐎢𐎭𐎼 provinciya satrapiya Perskoyi imperiyi Ahemenidiv v Prichornomor yi ta na Balkanah mizh 510 mi rokami do n e i 479 r do n e Nazva zasvidchena v perskih i yegipetskih napisah Vvazhayetsya sho satrapiya ohoplyuvala zemli Trakiyi Makedoniyi Pridunav ya ta Pontu Satrapiyi Skudra i Saka na mapi PersiyiIstoriyaDavnoperska nazva provinciyi Skudra pohodit vid skifskogo endonima Skuda vid yakogo takozh pohodyat akkadska ta grecka nazvi skitiv skifiv vidpovidno Ishkuzaj 𒅖𒆪𒍝𒀀𒀀 ta Askuzaj 𒊍𒆪𒍝𒀀𒀀 i Skitaj Sky8ai Odnak u skitskij movi vidbulasya zvukova zmina cherez yaku do chasu perskoyi navali zvuk d peretvorivsya na l cherez sho skitskij endonim u skitskij movi na toj chas vimovlyavsya yak Skula skoloti Natomist davnoperska Skudra pohodila oposeredkovano cherez midijsku movu yaka zberegla davnishu formu Skuda cherez ranni kontakti mizh midijcyami ta skitami protyagom 7 stolittya do nashoyi eri Pershe vijskove vtorgnennya Ahemenidiv u pivdenno shidnu Yevropu pochalosya v 513 r do n e koli imperator Darij I zibrav armiyu ta virushiv z Anatoliyi yaka bula pid vladoyu Ahemenidiv do Trakiyi a zvidti vin peretnuv richku Arteskos a potim projshov dolinoyu po dolini richki Gebros Ce buv akt zavoyuvannya Dariya I yakij pid chas svogo pohodu nadislav emisariv do predstavnikiv riznih plemen yaki zustrilisya na shlyahu jogo armiyi a takozh do bagatoh inshih plemen Trakiyi na velikij teritoriyi Usi ci narodi v tomu chisli odrisi pidkoryalisya armiyi Ahemenidiv poki jogo vijsko ne dosyaglo teritoriyi plemeni getiv yake zhilo na pivden vid Dunayu i namagalosya protistoyati zavoyuvannyu Ahemenidiv Pislya togo yak getiv rozgromili i voni buli zmusheni zabezpechiti armiyu Ahemenidiv soldatami usi plemena mizh Egejskim morem i richkoyu Dunaj buli pidkoreni imperiyi Ahemenidiv Yak tilki Darij dosyag Dunayu vin peretnuv richku i vistupiv proti skitiv ale nevdalo pislya chogo povernuvsya nazad do Anatoliyi cherez Trakiyu ta zalishiv u Yevropi veliku armiyu pid komanduvannyam svogo polkovodcya Megabaza Dotrimuyuchis nakazu Dariya I stvoriti novu satrapiyu dlya imperiyi Ahemenidiv na cih terenah Megabaz pidkoriv grecki mista yaki ranishe vidmovlyalisya viznati vladu imperiyi Ahemenidiv pochinayuchi z Perinfa pislya chogo ocholiv vijskovi kampaniyi po vsij Trakiyi shob zaprovaditi vladu Ahemenidiv nad kozhnim mistom i plem yam v comu rajoni Za dopomogoyu trakijskih providnikiv Megabaz zmig zavoyuvati Pejoniyu do ozera Prasias ale ne vklyuchayuchi jogo i viddav zemli pejonijciv sho naselyali ci regioni do ozera Prasias trakijcyam virnim imperiyi Ahemenidiv Zavdyaki zusillyam Megabaza zavoyuvannya teritoriyi mizh richkami Struma i Vardar pravitel Makedoniyi Amint I pogodivsya stati vasalom persiv U mezhah samoyi satrapiyi imperator Darij nadav tiranu Gistieyu z Mileta rajon Mirkin na shidnomu boci Struma doki Megabaz ne vidklikav Gistieya do Maloyi Aziyi pislya chogo plem ya edoniv znovu vzyalo pid svij kontrol rajon Mirkina Koli Megabaz povernuvsya do Maloyi Aziyi jogo nastupnikom u Skudri stav namisnik im ya yakogo nevidome i Darij priznachiv polkovodcya Otana naglyadati za administrativnim rajonom Gellespontu yakij prostyagavsya po obidva boki morya i vklyuchav Bosfor Propontidu vlasne Gellespont Potim Otan prodovzhiv zahoplennya Halkedonu Antandri Lemponeyi Imbrosu ta Lemnosu dlya imperiyi Ahemenidiv Teritoriya sho vhodila do satrapiyi Skudra vklyuchala yak egejske uzberezhzhya Trakiyi tak i yiyi Chornomorske uzberezhzhya do Dunayu U vnutrishnij chastini zahidnij kordon satrapiyi skladavsya z richki Aksij i girskih hrebtiv Bilasicya Pirin Rila do miscya suchasnogo Kostenec Vazhlivist ciyeyi satrapiyi polyagala v tomu sho vona mistila richku Gebros de shlyah u dolini richki z yednuvav postijne perske poselennya Dorisk z uzberezhzhyam Egejskogo morya a takozh z portovimi mistami Apolloniyeyu Mesembriyeyu ta Odesosom na Chornomu mori ta z centralnoyu Trakijskoyu rivninoyu sho nadavalo comu regionu vazhlive strategichne znachennya Perski dzherela opisuyut provinciyu yak naselenu troma grupami Saka Paradraya saki za morem perskij termin dlya skitskih narodiv na pivnich vid Chornogo morya Kimerijskij Bospor Skudra skoloti ta rizni trakijski plemena i Yauna Takabara ionijci z shitopodibnimi kapelyuhami makedonci Vidomo sho tri etnosi saki skiti skoloti ionijci zapisalisya do armiyi Ahemenidiv yak pokazano na relyefah imperatorskoyi grobnici Naksh i Rustam i brali uchast u Drugomu perskomu vtorgnenni do Greciyi na boci Ahemenidiv Z rozshirennyam mezh imperiyi na Pivnichne Prichornomor ya bula utvorena nova satrapiya Saka do yakoyi uvijshli zemli Tavriyi Kerchenskoyi protoki ta uzberezhzhya Azovskogo morya Yevropejski Satrapiyi Imperiyi Ahemenidiv Ioniyec z kapelyuhom soldat armiyi Ahemenidiv blizko 480 r do n e Relyef grobnici Kserksa I Skudra skit skolot soldat armiyi Ahemenidiv blizko 480 r do n e Relyef grobnici Kserksa I Saka za morem pivnichne Prichornomor ya soldat armiyi Ahemenidiv blizko 480 r do n e Relyef grobnici Kserksa I Koli kontrol Ahemenidiv nad jogo yevropejskimi volodinnyami vpav i pochalosya Ionijske povstannya trakijci ta inshi plemena ne dopomagali greckim povstancyam bo natomist voni vvazhali pravlinnya Ahemenidiv bilsh spriyatlivim oskilki persi stavilisya do trakijciv i skitiv prihilno i navit dali yim bilshe zemli a takozh voni usvidomlyuvali sho pravlinnya Ahemenidiv bulo zaporukoyu proti greckoyi ekspansiyi Pid chas povstannya Aristagor Miletskij zahopiv Mirkin u edoniv ale zaginuv namagayuchis zavoyuvati inshe trakijske misto Koli Ionijske povstannya bulo povnistyu pridusheno general Mardonij peretnuv Gellespont z velikim flotom i armiyeyu znovu pidkoriv Trakiyu bez zhodnih zusil i zrobiv Makedoniyu chastinoyu satrapiyi Skudra Prote vnochi na Mardoniya napali brigi v rajoni ozera Dojran ale vin zmig peremogti i pidkoriti yih Spisok plemen Gerodota yaki postachali u armiyu Ahemenidiv soldatami vklyuchav plemena yak z uzberezhzhya tak i z centralnoyi Trakijskoyi rivnini pidtverdzhuyuchi sho kampaniya Mardoniya znovu zavoyuvala vsi trakijski oblasti yaki buli pid vladoyu Ahemenidiv do Ionijskogo povstannya Koli greki vidbili drugu sprobu vtorgnennya Perskoyi imperiyi v 479 roci do n e voni pochali ataku na satrapiyu Skudra yakij protistoyali yak miscevi plemena tak i perski vijska Trakijci prodovzhuvali nadsilati pripasi gubernatoru Ejona koli greki vzyali jogo v oblogu Koli misto vzyali greki u 475 r do n e Kimon peredav ci zemli Afinam dlya kolonizaciyi Hocha pislya porazki perskogo vtorgnennya Afini kontrolyuvali Egejske more ta Gellespont persi vse she mogli kontrolyuvati pivdenne uzberezhzhya Trakiyi a plemena centralnoyi Trakiyi takozh pidtrimuvali persiv Zavdyaki spivpraci miscevih plemen z persami vlada Ahemenidiv vzdovzh richki Gebrus ta u centralnij Trakiyi proisnuvala priblizno do 465 r do n e Priblizno v cej chas korol Odrisiv Teres I na teritoriyi yakogo protikav Gebrus pochinav organizovuvati pidnesennya svogo korolivstva do mogutnoyi derzhavi Z pripinennyam vladi Ahemenidiv u Pivdenno Shidnij Yevropi povstali Trakijske Odriske korolivstvo Makedonska derzhava ta Bosporska derzhava pid vladoyu Arheanaktidiv U toj samij chas Afinska talasokratiya postupovo pochala zahoplyuvati susidni teritoriyi ta formuvati vlasni sferi vplivu na Balkanah ta v Chornomorskomu regioni DzherelaCook J M 1985 The Rise of the Achaemenids and Establishment of Their Empire In Gershevitch Ilya ed The Cambridge History of Iran Vol 2 Cambridge United Kingdom Cambridge University Press ISBN 978 0 521 20091 2 Dandamayev M A 1994 Media and Achaemenid Iran In Dani Ahmad Hasan Harmatta Janos Puri Baij Nath Etemadi G F Bosworth Clifford Edmund eds The Development of Sedentary and Nomadic Civilizations 700 B C to A D 250 History of Civilizations of Central Asia Vol 2 Paris France UNESCO pp 35 64 ISBN 978 9 231 02846 5 Hammond N G L 1980 The Extent of Persian Occupation in Thrace Chiron Mitteilungen der Kommission fur Alte Geschichte und Epigraphik des Deutschen Archaologischen Instituts Chiron Bulltin of the Commission for Ancient History and Epigraphy of the German Archaeological Institute 10 53 61 Retrieved 20 January 2022 Hammond N G L Fol Alexander 1988 Persia in Europe apart from Greece Persia Greece and the Western Mediterranean c 525 to 479 B C The Cambridge Ancient History Vol 4 Cambridge University Press pp 246 253 ISBN 978 0 521 22804 6 Shahbazi A Shapur 1994 3 Darius Encyclopaedia Iranica New York City United States Encyclopaedia Iranica Foundation Brill Publishers Retrieved 2022 07 12 Szemerenyi Oswald 1980 Four old Iranian ethnic names Scythian Skudra Sogdian Saka PDF Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften ISBN 978 3 700 10367 7