Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сефевідська імперія سلسلۀ صفویۀ ایرانПрапор ГербСефевідська імперія в 1510Столиця Тебріз 1501 1555 Казвін 1555 1598 Ісфа

Сефевіди

Сефевіди
Сефевідська імперія
سلسلۀ صفویۀ ایران
image image
Прапор Герб
imageСефевідська імперія в 1510


Столиця Тебріз (1501-1555)
Казвін (1555-1598)
Ісфахан (1598-1722)
Мова(и) перська, тюркська
Релігія Іслам (шиїтського толку)
Площа 2 850 000 км²
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сефевіди

Сефевіди (перс. صفویان‎; осман.: Devlet-i Safeviyye; دولت صفوی; курд. سەفەوییەکان,Sefewî) — іранкська шахська династія, що правила з початку XIV століття районом Ардебілю (Південний Азербайджан), що входила до складу держави Ак-Коюнлу, а з 1502 по 1722 роки всім Іраном.

Історія

Засновником династії був Ісмаїл I (1501-1524), нащадок засновника суфійського ордену Сефевіє, родом з Ардебілю в Південному Азербайджані. Після перемоги над Алвендом, правителем держави Ак-Коюнлу під (в Нахічевані) Ісмаїл переможно вступив до Тебріза, де в червні 1501 року проголосив себе шахом Персії. Ісмаїл далі підпорядкував собі весь Іран, а в травні 1502 року коронував себе шахом Ірану. Столицею сефевідської держави стало місто Тебріз. Згодом столиця була перенесена до Казвіна, а звідти — до Ісфахана, на початку правління Сефевидів в Ірані вони опиралися на тюркські племена кизилбашів і затвердили тюркську мову як мову двору та армії, тоді як перська мова була мовою цивільної адміністрації; перською ж писалися написи на монетах.

З початком XVII, з переносом столиці в Ісфахан, в державі Сефевидів виникає посилення іранського впливу, перська мова витісняє тюркську в офіційних сферах, однак при Сефевідському дворі продовжували розмовляти майже виключно тюркською. Так, за повідомленням Адама Олеарія, що відвідав Персію під час правління шаха Сефі I, при дворі Сефевідів розмовляли тюркською мовою, а перську мову можна було почути вкрай рідко, тому більшість персів вчили на доповнення до своєї мови й тюркську. Сефевіди називали себе сасанідським титулом «шаханшах» (цар царів), яке лестило національному самолюбству. На перший план вони висунули, однак, не національний принцип, а шиїзм, оголосивши його державною релігією.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 15 грудня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.
  2. Сефевіди / династія правлячої держави на Близькому та Середньому Сході в 1 столітті
  3. Сефевіди (ВРЕ цитати)
  4. Глава XXII. Держава Сефевидів
  5. Військова література -[ Загальна історія ]- Кратка компілятивна історія країн світу
  6. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 24 лютого 2011.
  7. Richard Tapper. «Shahsevan in Safavid Persia», Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 37, No. 3, 1974, p. 324.
  8. Ṣafavid Dynasty
  9. Vladimir Minorsky. «The Poetry of Shah Ismail», Bulletin of the School of Oriental and African Studies, University of London, Vol. 10. No. 4, 1942, p. 1006a.
  10. У 16 столітті, тюркомовна сім'я Сефевидів з Ардебілю в Азербайджані, ймовірно, тюркизованого іранського (можливо, курдського), походження, завоювала Іран та затвердила тюркську як мову суду та армії, так він через свій високий статус та широкий контакт з місцевими мовами вплинув на розмовну перську; в той час як письмова перська, мова високої літератури та цивільної адміністрації, залишається практично в незмінному стані (In the 16th century, the Turcophone Safavid family of Ardabil in Azerbaijan, probably of Turkicized Iranian (perhaps Kurdish), origin, conquered Iran and established Turkic, the language of the court and the military, as a high-status vernacular and a widespread contact language, influencing spoken Persian, while written Persian, the language of high literature and civil administration, remained virtually unaffected in status and content. John R. Perry, «Turkic-Iranian contacts», Encyclopaedia Iranica, January 24, 2006
  11. . Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 24 лютого 2011.
  12. Всесвітня історія, М., 1958, т.4, стор. 560
  13. Most of the Persians, with their own language, learn also the Turkish especially in those provinces which have been long under the jurisdiction of the Grand Seignor, as Shirvan, Adirbeitzan, Iraq, Baghdad, and Eruan, where children are taught the Turkish language and by this means it is so common at court that a man seldom hears anyone speak the Persian; as in the Grand Seignior's country, they ordinarily speak the Sclavonian, and in the Mogul's the Persian. But in the province of Fars (which is the ancient Persia) and at Shiraz, they speak only the Persian language. The travels of Olearius in seventeenth-century Persia

Посилання

image Це незавершена стаття з історії Ірану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з історії Азербайджану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sefevidska imperiya سلسلۀ صفویۀ ایرانPrapor GerbSefevidska imperiya v 1510Stolicya Tebriz 1501 1555 Kazvin 1555 1598 Isfahan 1598 1722 Mova i perska tyurkskaReligiya Islam shiyitskogo tolku Plosha 2 850 000 km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sefevidi Sefevidi pers صفویان osman Devlet i Safeviyye دولت صفوی kurd سەفەوییەکان Sefewi irankska shahska dinastiya sho pravila z pochatku XIV stolittya rajonom Ardebilyu Pivdennij Azerbajdzhan sho vhodila do skladu derzhavi Ak Koyunlu a z 1502 po 1722 roki vsim Iranom IstoriyaZasnovnikom dinastiyi buv Ismayil I 1501 1524 nashadok zasnovnika sufijskogo ordenu Sefeviye rodom z Ardebilyu v Pivdennomu Azerbajdzhani Pislya peremogi nad Alvendom pravitelem derzhavi Ak Koyunlu pid v Nahichevani Ismayil peremozhno vstupiv do Tebriza de v chervni 1501 roku progolosiv sebe shahom Persiyi Ismayil dali pidporyadkuvav sobi ves Iran a v travni 1502 roku koronuvav sebe shahom Iranu Stoliceyu sefevidskoyi derzhavi stalo misto Tebriz Zgodom stolicya bula perenesena do Kazvina a zvidti do Isfahana na pochatku pravlinnya Sefevidiv v Irani voni opiralisya na tyurkski plemena kizilbashiv i zatverdili tyurksku movu yak movu dvoru ta armiyi todi yak perska mova bula movoyu civilnoyi administraciyi perskoyu zh pisalisya napisi na monetah Z pochatkom XVII z perenosom stolici v Isfahan v derzhavi Sefevidiv vinikaye posilennya iranskogo vplivu perska mova vitisnyaye tyurksku v oficijnih sferah odnak pri Sefevidskomu dvori prodovzhuvali rozmovlyati majzhe viklyuchno tyurkskoyu Tak za povidomlennyam Adama Oleariya sho vidvidav Persiyu pid chas pravlinnya shaha Sefi I pri dvori Sefevidiv rozmovlyali tyurkskoyu movoyu a persku movu mozhna bulo pochuti vkraj ridko tomu bilshist persiv vchili na dopovnennya do svoyeyi movi j tyurksku Sefevidi nazivali sebe sasanidskim titulom shahanshah car cariv yake lestilo nacionalnomu samolyubstvu Na pershij plan voni visunuli odnak ne nacionalnij princip a shiyizm ogolosivshi jogo derzhavnoyu religiyeyu Primitki Arhiv originalu za 15 grudnya 2009 Procitovano 24 lyutogo 2011 Sefevidi dinastiya pravlyachoyi derzhavi na Blizkomu ta Serednomu Shodi v 1 stolitti Sefevidi VRE citati Glava XXII Derzhava Sefevidiv Vijskova literatura Zagalna istoriya Kratka kompilyativna istoriya krayin svitu Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 24 lyutogo 2011 Richard Tapper Shahsevan in Safavid Persia Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London Vol 37 No 3 1974 p 324 Ṣafavid Dynasty Vladimir Minorsky The Poetry of Shah Ismail Bulletin of the School of Oriental and African Studies University of London Vol 10 No 4 1942 p 1006a U 16 stolitti tyurkomovna sim ya Sefevidiv z Ardebilyu v Azerbajdzhani jmovirno tyurkizovanogo iranskogo mozhlivo kurdskogo pohodzhennya zavoyuvala Iran ta zatverdila tyurksku yak movu sudu ta armiyi tak vin cherez svij visokij status ta shirokij kontakt z miscevimi movami vplinuv na rozmovnu persku v toj chas yak pismova perska mova visokoyi literaturi ta civilnoyi administraciyi zalishayetsya praktichno v nezminnomu stani In the 16th century the Turcophone Safavid family of Ardabil in Azerbaijan probably of Turkicized Iranian perhaps Kurdish origin conquered Iran and established Turkic the language of the court and the military as a high status vernacular and a widespread contact language influencing spoken Persian while written Persian the language of high literature and civil administration remained virtually unaffected in status and content John R Perry Turkic Iranian contacts Encyclopaedia Iranica January 24 2006 Arhiv originalu za 6 bereznya 2008 Procitovano 24 lyutogo 2011 Vsesvitnya istoriya M 1958 t 4 stor 560 Most of the Persians with their own language learn also the Turkish especially in those provinces which have been long under the jurisdiction of the Grand Seignor as Shirvan Adirbeitzan Iraq Baghdad and Eruan where children are taught the Turkish language and by this means it is so common at court that a man seldom hears anyone speak the Persian as in the Grand Seignior s country they ordinarily speak the Sclavonian and in the Mogul s the Persian But in the province of Fars which is the ancient Persia and at Shiraz they speak only the Persian language The travels of Olearius in seventeenth century PersiaPosilannyaSefevidi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z istoriyi Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ