Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Серетський повіт Округ Коронний край Герцогство Буковина Країна Австро Угорщина Центр Серет Створений 1786 Площа 508 8 к

Серетський повіт

Серетський повіт
Округ
Коронний край Герцогство Буковина
Країна image Австро-Угорщина
Центр Серет
Створений 1786
Площа 508,8 км² (1910)
Населення 65 604 (1910)
image
Найбільші міста Серет

Сере́тський повіт (нім. Bezirk Sereth)— адміністративна одиниця у складі Буковинського округу (1786-1849) та Герцогства Буковина (1849-1918). Адміністративний центр — місто Серет.

Розташування

Серетський повіт розташовувався на сході краю. На заході межував з Сторожинецьким і (Радівецьким), на півночі — з (Чернівецьким), на півдні — з Сучавським повітом.
Східні межі збігалися з австрійсько—румунським кордоном, за яким знаходився [ro].

За часів Габсбурзької монархії

Серетський повіт (до 1 серпня 1794 р. — Серетський дистрикт) був створений в 1786 році у складі Буковинського округу Королівства Галичини та Володимирії шляхом відокремлення від колишнього Сучавського дистрикту.

Адміністративна одиниця Герцогства Буковина

У 1849 Буковинському округу було надано статус коронного краю.
Після адміністративної реформи 1850 року Серетський повіт був одним з 15 повітів Герцогства Буковина, а реформи 1865—1867 років — одним з 11.
Станом на 1868 рік у населених пунктах Серетський повіту мешкало 31 542 особи.
У Серетському повіті в 1869 році проживало 46 929 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 60 743 осіб. Серед населення в 1900 р. було 20 155 русинів-українців (43,06 %), 10 012 осіб розмовляли німецькою (16,48 %), 16 171 румунською (26,62 %) та 8 161 іншою мовою (13,44 %). Повіт у 1900 р. займав площу 518,8 км², включав два судовий округ з 38 гмінами (самоврядними громадами) та 24 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).
Повіт за переписом 1910 року налічував 39 населених пунктів, об'єднаних у 39 гмін (самоврядних громад) та в один судовий повіт. Площа повіту становила 519 км², проживали 65 604 особи. За віросповіданням: 12 376 римо-католиків, 1 782 греко-католики, 9 вірмено-католиків, 42 377 православних, 1 851 лютеранів, 2 087 липованів і 5 112 юдеїв. За національністю: 9 956 німців, 45 чехів-моравців-словаків, 2 274 поляки, 26 819 українців, 19 199 румунів, 7 050 угорців, 257 чужоземців. Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 46.929
1880 49.804 8.296 18.827 11.804 7.646
1890 54.124 9.101 22.849 14.608 7.414
1900 60.743 10.012 26.155 16.171 8.161
1910 65.604 9.956 26.809 19.199 9.640

Самоврядні громади на 1910 рік

Судовий повіт Серет

Перша світова війна

Під час (Першої світової війни) територія повіту неодноразово займалася російськими військами. Протягом цього часу повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда»).

Після падіння Австро-Угорщини

image
Адміністративно-територіальний поділ Королівства Румунія (1919-1925)

3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось, організоване Українським Крайовим Комітетом Буковини, велелюдне (понад 10 тисяч учасників) Буковинське віче, що ухвалило рішення про возз'єднання Північної Буковини із ЗУНР та подальшу злуку з УНР у соборну Україну.
6 листопада 1918-го року останній Буковинський крайовий президент граф (Йозеф фон Ездорф) офіційно передав владу у повітах де переважна більшість мешканців становили русини (зокрема Серетському) представнику УНРади Омеляну Поповичу.
Передбачалося збереження Серетського повіту у складі утвореного Чернівецького округу ЗУНР.
Однак Румунське королівство, спираючись на шовіністичні кола серед лідерів місцевої румунської громади, скориставшись відведенням українських військових частин на польський фронт, розпочала військову операцію, підсумком якої стала анексія всієї території краю.
З 1919 року Серетський повіт було реорганізовано в , який (як й інші повіти) до 1925 року зберігався у тих самих межах.
Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., жудець Серет був ліквідований, а територія включена в розширений жудець Радівці.

Докладніше: Радівці (жудець)

Примітки

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen - Tabelle I.
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  4. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022. Процитовано 29 листопада 2019.
  6. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 401

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Seretskij povit Okrug Koronnij kraj Gercogstvo Bukovina Krayina Avstro Ugorshina Centr Seret Stvorenij 1786 Plosha 508 8 km 1910 Naselennya 65 604 1910 Najbilshi mista Seret Sere tskij povit nim Bezirk Sereth administrativna odinicya u skladi Bukovinskogo okrugu 1786 1849 ta Gercogstva Bukovina 1849 1918 Administrativnij centr misto Seret RoztashuvannyaSeretskij povit roztashovuvavsya na shodi krayu Na zahodi mezhuvav z Storozhineckim i Radiveckim na pivnochi z Cherniveckim na pivdni z Suchavskim povitom Shidni mezhi zbigalisya z avstrijsko rumunskim kordonom za yakim znahodivsya ro Za chasiv Gabsburzkoyi monarhiyiSeretskij povit do 1 serpnya 1794 r Seretskij distrikt buv stvorenij v 1786 roci u skladi Bukovinskogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi shlyahom vidokremlennya vid kolishnogo Suchavskogo distriktu Administrativna odinicya Gercogstva Bukovina U 1849 Bukovinskomu okrugu bulo nadano status koronnogo krayu Pislya administrativnoyi reformi 1850 roku Seretskij povit buv odnim z 15 povitiv Gercogstva Bukovina a reformi 1865 1867 rokiv odnim z 11 Stanom na 1868 rik u naselenih punktah Seretskij povitu meshkalo 31 542 osobi U Seretskomu poviti v 1869 roci prozhivalo 46 929 osib do 1900 roku chiselnist naselennya zrosla do 60 743 osib Sered naselennya v 1900 r bulo 20 155 rusiniv ukrayinciv 43 06 10 012 osib rozmovlyali nimeckoyu 16 48 16 171 rumunskoyu 26 62 ta 8 161 inshoyu movoyu 13 44 Povit u 1900 r zajmav ploshu 518 8 km vklyuchav dva sudovij okrug z 38 gminami samovryadnimi gromadami ta 24 filvarkami privatni mayetki bez miscevoyi radi yakimi keruvali yih vlasniki Povit za perepisom 1910 roku nalichuvav 39 naselenih punktiv ob yednanih u 39 gmin samovryadnih gromad ta v odin sudovij povit Plosha povitu stanovila 519 km prozhivali 65 604 osobi Za virospovidannyam 12 376 rimo katolikiv 1 782 greko katoliki 9 virmeno katolikiv 42 377 pravoslavnih 1 851 lyuteraniv 2 087 lipovaniv i 5 112 yudeyiv Za nacionalnistyu 9 956 nimciv 45 chehiv moravciv slovakiv 2 274 polyaki 26 819 ukrayinciv 19 199 rumuniv 7 050 ugorciv 257 chuzhozemciv Shodo chiselnosti rumunskogo naselennya 1910 roku istoriki zauvazhili jogo zavishennya vnaslidok znachnoyi falsifikaciyi perepisu 1910 roku rumunskoyu vladoyu Rik Zhiteli Nimeckomovni Ukrayinomovni Rumunskomovni Inshi movi 1869 46 929 1880 49 804 8 296 18 827 11 804 7 646 1890 54 124 9 101 22 849 14 608 7 414 1900 60 743 10 012 26 155 16 171 8 161 1910 65 604 9 956 26 809 19 199 9 640Samovryadni gromadi na 1910 rikSudovij povit Seret Bagrinivka Bayinci Balkivci Laudonfalva Bancheshti Botushanicya Cherepkivka Nimecki Terebleshti Dimka Trestyana Bila Kernicya Gorbivci Granicheshti Kraineshti Gropeni Rudeshti Gadikfalva Dorneshti Gliboka Istensegits Cibeni Kalafindeshti Kamenka Kindeshti Klimivci Migucheni Mushenicya Negostina Gorishni Stanivci nad Seretom Gorishni Sinivci Oprisheni Pancir Poyeni Prevoroki Rogozheshti Rumunski Terebleshti Sankt Onufrij Monastir Sherbivci misto Seret Slobidka Berlinci Stirche Berlinci Teresheni Dolishni Stanivci nad Seretom Vashkivci nad Seretom VovchinciPersha svitova vijnaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni teritoriya povitu neodnorazovo zajmalasya rosijskimi vijskami Protyagom cogo chasu povitom keruvav priznachenij okupacijnoyu vladoyu namisnik nachalnik uezda Pislya padinnya Avstro UgorshiniAdministrativno teritorialnij podil Korolivstva Rumuniya 1919 1925 3 listopada 1918 roku u Chernivcyah vidbulos organizovane Ukrayinskim Krajovim Komitetom Bukovini velelyudne ponad 10 tisyach uchasnikiv Bukovinske viche sho uhvalilo rishennya pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini iz ZUNR ta podalshu zluku z UNR u sobornu Ukrayinu 6 listopada 1918 go roku ostannij Bukovinskij krajovij prezident graf Jozef fon Ezdorf oficijno peredav vladu u povitah de perevazhna bilshist meshkanciv stanovili rusini zokrema Seretskomu predstavniku UNRadi Omelyanu Popovichu Peredbachalosya zberezhennya Seretskogo povitu u skladi utvorenogo Cherniveckogo okrugu ZUNR Odnak Rumunske korolivstvo spirayuchis na shovinistichni kola sered lideriv miscevoyi rumunskoyi gromadi skoristavshis vidvedennyam ukrayinskih vijskovih chastin na polskij front rozpochala vijskovu operaciyu pidsumkom yakoyi stala aneksiya vsiyeyi teritoriyi krayu Z 1919 roku Seretskij povit bulo reorganizovano v yakij yak j inshi poviti do 1925 roku zberigavsya u tih samih mezhah Vidpovidno do zakonu vid 14 chervnya 1925 r zhudec Seret buv likvidovanij a teritoriya vklyuchena v rozshirenij zhudec Radivci Dokladnishe Radivci zhudec PrimitkiReichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich Jahrgang 1868 XLI Stuck Nr 101 Verordnung vom 10 Juli 1868 die Durchfuhrung des Gesetzes vom 19 Mai 1868 Reichs Gesetz Blatt Nr 44 in Bohmen Dalmatien Oesterreich unter und ob der Enns Steiermark Karnthen Bukowina Mahren Schlesien Tirol und Vorarlberg Istrien Gorz und Gradiska betreffend Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung PDF Arhiv originalu PDF za 25 sichnya 2022 Procitovano 29 listopada 2019 Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 401
Топ