Сере́т (Сірет, рум. Siret) — місто в південній Буковині (Румунія), над річкою Серетом у Сучавському повіті Румунії. Це одне з найстаріших міст Румунії, давня столиця Молдавського князівства наприкінці 14 століття.
Серет рум. Siret | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
Основні дані | ||||
47°57′ пн. ш. 26°04′ сх. д. / 47.950° пн. ш. 26.067° сх. д.Координати: 47°57′ пн. ш. 26°04′ сх. д. / 47.950° пн. ш. 26.067° сх. д. | ||||
Країна | | |||
Регіон | Сучава | |||
Адмінцентр | d | |||
Столиця для | Молдовське князівство і Серетський повіт | |||
Засновано | 1334 | |||
Площа | 43,40 км² | |||
Населення | 9 329 тис. осіб (2002) | |||
Висота НРМ | 325 ± 1 м | |||
Водойма | Серет | |||
Міста-побратими | Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, d, Мерссен[d], Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, (Карккіла), Юденбург, (Хойна), (Кесеґ), Сігулда, d, Тюрі, Зволен, (Пренай), (Марсаскала), Дембиця, d, (Шкоф'я-Лока), Трявна | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | SV | |||
GeoNames | 8334975 | |||
OSM | r10495791 ·R | |||
Поштові індекси | 725500 | |||
Міська влада | ||||
d | Adrian Popoiu | |||
Вебсайт | primariasiret.ro | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
|
Географія
Розташоване на українсько-румунському етнічному кордоні на північно-східній межі Сучавського повіту, за 2 кілометри від кордону з Україною. Через місто проходить європейська траса E85.
Залізнична станція Вічані розташована на захід від Сірету і функціонує як пункт прикордонного контролю для перетину залізницею між Румунією та прикордонною транзитною станцією на залізничній станції (Вадул-Сірет) в Україні. Залізниця має стандартну колію з румунського боку і продовжується широкою колією в Україну. Сірет є одним із небагатьох міст у Румунії, де є обладнання для зміни колії, що дозволяє транспортувати без пересадок.
Історико-ландшафтний опис
Місткий і виразний опис ландшафту міста Серет кінця ХІХ століття належить Віктору Прелічу – тодішньому професору місцевої реальної школи:
«Місто Серет… майже по колу оточують ланцюги пагорбів, лише на північ від них відкривається гарний вид на рівнину Дубову, яку перетинає однойменна річка; до 1829 року рівнина була непрохідним болотом.
На південному сході здіймається гора «Руїна», яка отримала свою назву від старого муру, що існував ще в 1756 році і походив від замку (Замка). На півдні – замкова гора Саска, названа так на честь ймовірного засновника замку. Західніше від цього пагорба, відділеного Сучавською дорогою, пролягає узгір’я Гораїца [Гораїка], що веде до долини [річки] Сучави. На заході широкий хребет, який називається «Татарчина», тягнеться до потоку, що відділяє Серет від [річечки] Пержелювки.
Через центр міста протікає потік Какайна, що бере початок на полях [села] Святий Онуфрій; на правому березі потоку міститься село Руснаки або «Старе село»; Какайна, після злиття з потоком Негостина, впадає в річку Серет».
Історія
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek15TDBKcGMyVnlhV05oWDFOamFHbHRZbUZ5WldGZmJHRmZSbUVsUXpVbFFUTWxRelFsT0ROZlpHbHVYMU5wY21WMExtcHdaeTh5TURCd2VDMUNhWE5sY21sallWOVRZMmhwYldKaGNtVmhYMnhoWDBaaEpVTTFKVUV6SlVNMEpUZ3pYMlJwYmw5VGFYSmxkQzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
У Сереті досі збереглась одна з найстаріших осель Буковини зі слідами заселення з неоліту і трипільської доби.
Серет вперше згадується як значний населений пункт у 1334 році. Це зафіксовано у реєстрі провінцій та вікаріатів католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), згідно з яким до складу вікаріату Русі (vicaria Russiae) входила месіонерська місія у Сереті (лат. Cereth). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівство Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство.
Інша згадка про місто Серет (civitate Seret) датується червнем 1340 року, коли у ньому загинули францисканські ченці Блажей (Власій) і Марек. Вони начебто «впали під народними сокирами». Цілком ймовірно, що ці події були пов’язані з отруєнням у квітні 1340 року галицько-волинського князя Юрія-Болеслава Тройденовича і народним «повстанням» проти іноземців, а також представників католицьких церковних і чернечих організацій, що мали особливий вплив у державі.
У 1365-88 рр. Серет був столицею Молдови.
Серет відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр).
1370—1435 рр. — центр католицького єпископства.
До середини XVI століття існувала єврейська громада.
В 1770 році Російська імперська армія зайняла місто і як наслідок, спалахнула епідемія холери.
За Австро-Угорщини (1774 — 1918) був містом з низкою українських установ (філії «Руської Бесіди» і «Української Школи»; українська бурса тощо).
Наприкінці Другої світової війни місто було зайнято 3 квітня 1944 року силами Першого Українського фронту під час Проскурівсько-Чернівецької операції. Серетський повіт поділено поміж УРСР (Чернівецька область) і Румунією. Тепер у румунській частині знаходиться 14 українських сіл.
У 1950-их роках у гімназії і педагогічній школі в Сереті діяли паралельні класи з українською мовою навчання.
Населення
За переписом 1900 року в місті були 1082 будинки, проживали 7614 мешканців: 1882 українці, 669 румунів, 3093 євреї, 1566 німців і 256 поляків.
За переписом 1910 у Серетському повіті жило 26 809 (41,8 %) українців, румунів 19 199 (29,4 %).
У 1930 році в місті проживав 2 121 єврей, або 14 % від населення міста.
Згідно з даними перепису 2011 року у Сіреті проживало 7 721 житель, що менше, ніж за переписом 2002 року, коли в місті проживало 9 329 мешканців. У 2011 році від загальної кількості населення етнічні румуни – 95,85%, українці – 2,55%, поляки – 0,72%, німці (буковинські німці) – 0,42%, липованці – 0,28%.
За даними перепису 2021 року у місті проживало 6 708 осіб.
Пам'ятки
Пам'ятки архітектури:
- Церква святої Трійці з 1358
- Святого Івана з 1377
Відомі люди
Народились
- (Варивода Антін) — командант Легіону Українських Січових Стрільців.
- (Драган Орест Іванович) — командир школи піхоти при Армійському вишколі УГА.
- (Максимович Іван Павлович) (1864—1931) — полковник УГА.
- (Михайлюк Михайло Ількович) (1940) — український поет, прозаїк, літературний критик.
Державний кордон
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekk0TDFOcGNtVjBZbTl5WkdWeWMzUmhiWEF1YW5Cbkx6RTFNSEI0TFZOcGNtVjBZbTl5WkdWeWMzUmhiWEF1YW5Cbi5qcGc=.jpg)
Місто розташоване на кордоні з Україною, де діє найбільший автомобільний пункт пропуску з Україною Сірет—Порубне.
Міста-партнери
Має партнерські зв'язки з містами:
Світлини
- Статуя Маргарети Мушат
- Середня школа
- Лікарня
- Старий вокзал
- Будинок
- Римо-католицька церква
- Українська Греко-Католицька церква
- Православна церква
Примітки
- Prelicz V. Geschichte der Stadt Sereth und ihre Altertümer. – S. 3
- Старий Берладський шлях, 2023.
- http://www.soldat.ru/spravka/freedom/10-roumania.html
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.
- Prelicz V. Geschichte der Stadt Sereth und ihre Altertümer // Zweiter Jahresbericht der k. k. Staats-Unterrealschule und Gewerblichen Fortbildungsschule in Sereth. – Sereth, 1886. – S. 3 – 32.
Посилання
- Серет на сайті VOLOЦЮГИ
- Старі фото Серету
- Серет, Seret // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 445. (пол.)
![]() | Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет