Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Себастян Чесек або Чешек фігурує як Себастьян Розвадівський після 1612 р львівський скульптор Себастян ЧесекПомер 1612Ді

Себастян Чесек

Себастян Чесек

Себастян Чесек або Чешек (фігурує як Себастьян Розвадівський)(? — після 1612 р.) — львівський скульптор.

Себастян Чесек
Помер 1612
Діяльність скульптор

Життєпис

Ймовірно, родом із Кракова, навчання скоріш за все проходив там же. Від 1573 року жив і працював у Львові. Від заснування мулярського цеху у 1582 році був його членом і старшиною. Пропрацював у Львові близько 40 років, однак доробок залишається неідентифікованим. Достеменно відомо лише про пізньоренесансний надгробок Катерини Рамултової в костелі святого Варфоломія у Дрогобичі. Виконаний 1573 року з мармуру з використанням алебастру в деталях. Робота підписана «Hoc opvs Sebastiani Cesek Craco[viensis], civis Leopol[iensis], 1573». Відомо, що 1581 року працював у Львові спільно із Себастьяном Мочигембою і Мартином Штучним над спорудженням дому єврея Мошка та ризниці попереднього монастиря бернардинців.1581 року між магістратом Себастяном Чешеком та Себастяном Мочигембою про будівництво і засклеплення «кам'яної водяної скрині» (ймовірно, басейну) при міській лазні. Посередині мав стояти стовп зі статуєю лева, а краї «скрині» планувалось оздобити гзимсами та візерунками. Для будівництва уживано матеріал із голосківських каменоломень.1598 року співпрацював із Войцехом Капіносом молодшим. Мечислав Гембарович приписує Чешеку рельєф «Увірування святого Фоми», вмонтований у стіну однієї з каплиць латинського кафедрального собору у Львові. Рельєф походить із розібраної у XVIII ст. каплиці Томи Піравського. Ще одна гіпотетична атрибуція Гембаровича — постать Костянтина Острозького на надгробку в Києво-Печерській лаврі. Вона однак викликає сумнів у мистецтвознавця Володимира Любченка, який вбачає тут почерк майстра північної школи. Любченко також знаходить подібності з манерою Чешека у статуї святого Павла каплиці Кампіанів, у стінному надгробку Яна Гербурта і його дружини Катерини Дрогойовської костелу в Скелівці, надгробку (за іншими даними — когось із Гербуртів) з костелу львівського монастиря домініканців. Можливо, був автором верхньої частини надгробка, встановленого 1580 року в в Жидачеві померлим 1570, 76, 81 років дітям (відповідно, сину та двом донькам) Станіслава Даниловича.


* * *

У числі перших миколаївських міщан був видатний львівський ляпіцида (скульптор) Себастьян Чешек (+ після 1612 р.), який був райцем (радним) миколаївського магістрату, про що свідчать грамота від 10 грудня 1607 р., внесена у книги Львівського гродського суду[i], та інші документи. Околиці міста були багаті  вапняком та алебастром. В Красові, Поляні та в околицях Миколаєва добували камінь, з якого збудований весь старий Ринок у Львові. Відомі львівські зодчі Петро Барбон, Павло Римлянин та Войтех Капінос використовували цей камінь на своїх будовах. Місцеві жителі мали давні навики обробки каменю. Не випадково вихідцю з цих місць Петру Красовському, представникові знаної родини львівських братчиків судилося стати одним з кращих львівських зодчих. Дослідники часто відносять зачинателя ренесансного стилю в українському зодчестві Петра Красовського (+ після 1582 р.) до італійців чи поляків, не звертаючи уваги, що він так і не вступив до львівського цеху мулярів, зодчих і ляпіцид, куди не приймали некатоликів, і що виглядало нетипово для італійця, звиклого до цехового життя. Він виконував переважно замовлення православних або вірменських замовників теж навряд чи випадково. Італійські мотиви в творчості автора каплиці Трьох святителів – кам’яної різьбленої тридільної галицької церкви з ренесансними орнаментами – могли бути просто результатом навчання в Джованні Марія Моска на прізвисько Падовано, який у 1530–1574 рр. працював у Кракові, Тарнові та Фельштині біля Добромиля.

Себастьян Чешек також навчався у Кракові у Падовано, потім вступив до львівського цеху зодчих, каменярів і ляпіцид, членом правління якого був з 1582 до 1612 р. У своїй майстерні у Миколаєві він виконував замовлення для Львова, Замостя, Дубецька. З його скульптур найбільш відомі – надгробок Катерини Рамултової з костьолу у Дрогобичі (1573), надгробок Миколи Гербурта з домініканського костьолу у Львові (1584), статуя “Увірування Фоми”, яка стоїть нині в Латинському соборі у Львові, а колись прикрашала каплицю Фоми Піравського (1610), статуя апостола Павла з каплиці Камп’янів. Його вважають автором надгробків Яна Гербурта (1577) та Катерини Дрогойовської у Фельштині і знаменитого надгробка князя Костянтина Івановича Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, який загинув разом з собором у 1941 р.

Майстерня Себастьяна Чешека в Миколаєві була великою, там мусило працювати багато підмайстрів та учнів. У серпні 1591 р. скульптор скаржився, що з Замостя до Миколаєва прислали всього 36 возів, на яких не поміщалися всі скульптурні деталі замовлення. Різьблені портали та інші частини декорів для будов Замостя, а також деталі фонтану за рисунками Санті Гуччі були виготовлені в цій майстерні[ii].

Себастьян Чешек був також будівничим і військовим інженером. Саме за його проектом і під його керівництвом у 1611 р. в Розвадові біля дністровської переправи розпочалося будівництво фортеці Табір з фабрикою селітри та складами. В документах Дроговизького староства, яке опікувалося цим будівництвом, Себастьян Чешек фігурує як Себастьян Розвадівський[iii]. Можна не сумніватися, що проект міських укріплень з добре продуманою системою природного захисту (використання потоків-струмків та боліт) і проект костьолу був здійснений також С. Чешеком. Інша річ, що костьол будувався довго і що було реалізовано від початкового проекту Чешека встановити неможливо.

Наприкінці життя перебирається жити до Розвадова.

[i] ЦДІА України у Львові. Ф. 9. Оп. 1. Спр. 393. Л. 782–785.

[ii] ЦДІА України у Львові. Ф. 9. Оп. 1. Спр. 393. Л. 782–785.

[iii] Ярослав Николович. Коли прокидається лицар. С. 29.


«Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike»

Примітки

  1. Любченко В. Ф. Львівська скульптура XVI—XVII століть. — Київ : Наукова думка, 1981. — С. 30.
  2. Вуйцик В. С. То зараз львів'яни не люблять митися. А колись… // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 180.
  3. Юрченко С. Костьол Успіння в Жидачеві / Жидачів // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (бер.—квіт.). — С. 22.

Література

Посилання

Себастян Чесек
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Себастян Чесек у Вікісховищі?


image Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sebastyan Chesek abo Cheshek figuruye yak Sebastyan Rozvadivskij pislya 1612 r lvivskij skulptor Sebastyan ChesekPomer 1612Diyalnist skulptor Mediafajli u VikishovishiZhittyepisJmovirno rodom iz Krakova navchannya skorish za vse prohodiv tam zhe Vid 1573 roku zhiv i pracyuvav u Lvovi Vid zasnuvannya mulyarskogo cehu u 1582 roci buv jogo chlenom i starshinoyu Propracyuvav u Lvovi blizko 40 rokiv odnak dorobok zalishayetsya neidentifikovanim Dostemenno vidomo lishe pro piznorenesansnij nadgrobok Katerini Ramultovoyi v kosteli svyatogo Varfolomiya u Drogobichi Vikonanij 1573 roku z marmuru z vikoristannyam alebastru v detalyah Robota pidpisana Hoc opvs Sebastiani Cesek Craco viensis civis Leopol iensis 1573 Vidomo sho 1581 roku pracyuvav u Lvovi spilno iz Sebastyanom Mochigemboyu i Martinom Shtuchnim nad sporudzhennyam domu yevreya Moshka ta riznici poperednogo monastirya bernardinciv 1581 roku mizh magistratom Sebastyanom Cheshekom ta Sebastyanom Mochigemboyu pro budivnictvo i zaskleplennya kam yanoyi vodyanoyi skrini jmovirno basejnu pri miskij lazni Poseredini mav stoyati stovp zi statuyeyu leva a krayi skrini planuvalos ozdobiti gzimsami ta vizerunkami Dlya budivnictva uzhivano material iz goloskivskih kamenolomen 1598 roku spivpracyuvav iz Vojcehom Kapinosom molodshim Mechislav Gembarovich pripisuye Chesheku relyef Uviruvannya svyatogo Fomi vmontovanij u stinu odniyeyi z kaplic latinskogo kafedralnogo soboru u Lvovi Relyef pohodit iz rozibranoyi u XVIII st kaplici Tomi Piravskogo She odna gipotetichna atribuciya Gembarovicha postat Kostyantina Ostrozkogo na nadgrobku v Kiyevo Pecherskij lavri Vona odnak viklikaye sumniv u mistectvoznavcya Volodimira Lyubchenka yakij vbachaye tut pocherk majstra pivnichnoyi shkoli Lyubchenko takozh znahodit podibnosti z maneroyu Chesheka u statuyi svyatogo Pavla kaplici Kampianiv u stinnomu nadgrobku Yana Gerburta i jogo druzhini Katerini Drogojovskoyi kostelu v Skelivci nadgrobku za inshimi danimi kogos iz Gerburtiv z kostelu lvivskogo monastirya dominikanciv Mozhlivo buv avtorom verhnoyi chastini nadgrobka vstanovlenogo 1580 roku v v Zhidachevi pomerlim 1570 76 81 rokiv dityam vidpovidno sinu ta dvom donkam Stanislava Danilovicha U chisli pershih mikolayivskih mishan buv vidatnij lvivskij lyapicida skulptor Sebastyan Cheshek pislya 1612 r yakij buv rajcem radnim mikolayivskogo magistratu pro sho svidchat gramota vid 10 grudnya 1607 r vnesena u knigi Lvivskogo grodskogo sudu i ta inshi dokumenti Okolici mista buli bagati vapnyakom ta alebastrom V Krasovi Polyani ta v okolicyah Mikolayeva dobuvali kamin z yakogo zbudovanij ves starij Rinok u Lvovi Vidomi lvivski zodchi Petro Barbon Pavlo Rimlyanin ta Vojteh Kapinos vikoristovuvali cej kamin na svoyih budovah Miscevi zhiteli mali davni naviki obrobki kamenyu Ne vipadkovo vihidcyu z cih misc Petru Krasovskomu predstavnikovi znanoyi rodini lvivskih bratchikiv sudilosya stati odnim z krashih lvivskih zodchih Doslidniki chasto vidnosyat zachinatelya renesansnogo stilyu v ukrayinskomu zodchestvi Petra Krasovskogo pislya 1582 r do italijciv chi polyakiv ne zvertayuchi uvagi sho vin tak i ne vstupiv do lvivskogo cehu mulyariv zodchih i lyapicid kudi ne prijmali nekatolikiv i sho viglyadalo netipovo dlya italijcya zviklogo do cehovogo zhittya Vin vikonuvav perevazhno zamovlennya pravoslavnih abo virmenskih zamovnikiv tezh navryad chi vipadkovo Italijski motivi v tvorchosti avtora kaplici Troh svyatiteliv kam yanoyi rizblenoyi tridilnoyi galickoyi cerkvi z renesansnimi ornamentami mogli buti prosto rezultatom navchannya v Dzhovanni Mariya Moska na prizvisko Padovano yakij u 1530 1574 rr pracyuvav u Krakovi Tarnovi ta Felshtini bilya Dobromilya Sebastyan Cheshek takozh navchavsya u Krakovi u Padovano potim vstupiv do lvivskogo cehu zodchih kamenyariv i lyapicid chlenom pravlinnya yakogo buv z 1582 do 1612 r U svoyij majsterni u Mikolayevi vin vikonuvav zamovlennya dlya Lvova Zamostya Dubecka Z jogo skulptur najbilsh vidomi nadgrobok Katerini Ramultovoyi z kostolu u Drogobichi 1573 nadgrobok Mikoli Gerburta z dominikanskogo kostolu u Lvovi 1584 statuya Uviruvannya Fomi yaka stoyit nini v Latinskomu sobori u Lvovi a kolis prikrashala kaplicyu Fomi Piravskogo 1610 statuya apostola Pavla z kaplici Kamp yaniv Jogo vvazhayut avtorom nadgrobkiv Yana Gerburta 1577 ta Katerini Drogojovskoyi u Felshtini i znamenitogo nadgrobka knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi Lavri yakij zaginuv razom z soborom u 1941 r Majsternya Sebastyana Chesheka v Mikolayevi bula velikoyu tam musilo pracyuvati bagato pidmajstriv ta uchniv U serpni 1591 r skulptor skarzhivsya sho z Zamostya do Mikolayeva prislali vsogo 36 voziv na yakih ne pomishalisya vsi skulpturni detali zamovlennya Rizbleni portali ta inshi chastini dekoriv dlya budov Zamostya a takozh detali fontanu za risunkami Santi Guchchi buli vigotovleni v cij majsterni ii Sebastyan Cheshek buv takozh budivnichim i vijskovim inzhenerom Same za jogo proektom i pid jogo kerivnictvom u 1611 r v Rozvadovi bilya dnistrovskoyi perepravi rozpochalosya budivnictvo forteci Tabir z fabrikoyu selitri ta skladami V dokumentah Drogovizkogo starostva yake opikuvalosya cim budivnictvom Sebastyan Cheshek figuruye yak Sebastyan Rozvadivskij iii Mozhna ne sumnivatisya sho proekt miskih ukriplen z dobre produmanoyu sistemoyu prirodnogo zahistu vikoristannya potokiv strumkiv ta bolit i proekt kostolu buv zdijsnenij takozh S Cheshekom Insha rich sho kostol buduvavsya dovgo i sho bulo realizovano vid pochatkovogo proektu Chesheka vstanoviti nemozhlivo Naprikinci zhittya perebirayetsya zhiti do Rozvadova i CDIA Ukrayini u Lvovi F 9 Op 1 Spr 393 L 782 785 ii CDIA Ukrayini u Lvovi F 9 Op 1 Spr 393 L 782 785 iii Yaroslav Nikolovich Koli prokidayetsya licar S 29 Materiali statti dozvolyayetsya vikoristati vidpovidno do licenziyi Creative Commons Attribution Share Alike PrimitkiLyubchenko V F Lvivska skulptura XVI XVII stolit Kiyiv Naukova dumka 1981 S 30 Vujcik V S To zaraz lviv yani ne lyublyat mitisya A kolis Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 180 Yurchenko S Kostol Uspinnya v Zhidachevi Zhidachiv Galicka brama Lviv 1999 3 4 51 52 ber kvit S 22 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Lyubchenko V F Lvivska skulptura XVI XVII stolit Kiyiv Naukova dumka 1981 S 30 39 Zaucha T Kosciol parafialny p w Wniebowziecia Najswietszej Panny Marii Sw Krzyza i Sw Bartlomieja w Drohobyczu Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa 1998 T 6 S 50 58 59 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 83 85739 60 2 PosilannyaSebastyan Chesek u sestrinskih VikiproyektahPortal Mistectvo Sebastyan Chesek u Vikishovishi Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ