Священний сенот — природний колодязь (сенот) поблизу руїн юкатанського міста Чичен-Іца, поєднаний з яким за допомогою дороги-сакбе. Був частиною важливого для маянського суспільства ритуалу в доколоніальну епоху. Інша назва «Сенот (або колодязь) Жертв».
Опис
Має вигляд велетенської круглої воронки діаметром понад 60 метрів. Її прямовисні стіни, складені з пластів вапняку, круто обриваються униз, до темно-зеленої води. Висота від краю до поверхні води відповідно до досліджень Дієго де Ланди становить 20 м, що потім підтвердилося, та 10 м глибини під трьома шарами донного мулу.
Ритуал
На глибоке переконання мая, усередині колодязя жив бог дощу Чак. Тому існував звичай в часи посухи вибирати для нього наречену з найкрасивіших і знатних дівчат міста. Наречену одягали й прикрашали в Храмі Кукулькана і потім вели до сеноті разом з музикантами та співаками та почтом з жерців, вояків й знаті. На краю колодязя стояли невеликий храм і платформа, злегка нависала над краєм. Тут і відбувалися останні церемонії, дівчину кидали у сенот. Втім після досліджень виявилося, що скидали переважно рабів обох статей і різного віку.
Цей ритуал дослідники пов'язують з прибуттям й встановлення власної влади тольтеків, які перетворили жертвоприношення на систему. З найдальших куточків країни щорічно йшли до «Священному сеноту» тисячі паломників, щоб кинути в нього свої дари всемогутньому богові дощу Чаку, покровителю хліборобів. Правителі міста, зі свого боку, не шкодували коштів для урочистого обрамлення цієї сумної церемонії. Головний храм Чичен-Іци, присвячений богу вітру Кукулькану — «Пернатому Змію», одному з найголовніших у пантеоні мая, був звернений фасадом до колодязя і з'єднувався з ним особливою 300-метровою «Дорогий Жертв», викладеної кам'яними плитами.
Іспанські літописці XVI століття повідомляють, що останні великі жертвопринесення людей в Чичен-Іце були вироблені якраз напередодні приходу конкістадорів. Але саме місто був уже мертве принаймні протягом декількох століть.
Дослідження
Після Дієго де Ланди, який був тут у 1549 році, опис сеноту та ритуалу надав іспанський чиновник Томас Лопес Модель у 1612 році, згадавши, що за переказами у сеноті мешкає чудовисько на вигляд наче величезний крокодил.
У 1893 та 1904 роках тут намагався вести дослідження Едвард Герберт Томсон, консул США у Меріді (Юкатан). Ще у 1885 році він знайшов згадку де ланди про священний сенот й став готуватися до його обстеження. У 1904 році завдяки застосуванню землечерпалки та водолазних костюмів він знайшов знаряддя, прикраси, вази, наконечники списів, ножі з обсидіану, чаші з нефриту, міді та золота, шматочки копала і 48 скелетів прижиттєвим віком дівчат від 14 до 20 років, 13 — дорослим чоловікам віком від 18 до 55 років, 8 — жінкам від 18 до 54, 21 — дітям 1 до 12 років. Усе це було передано до Музею Пібоді при Гарвардському університеті.
Мексиканські археологи вирішили більш ретельно дослідити сенот. Щоб не пошкодити тендітні та погано збережені предмети, вирішили частково або повністю осушити сенот. У 1967 році експедиція відправилася до Чичен-Іци. В результаті відкачування та хімічного очищення було виявлено 2 різьблених дерев'яних трони чудової роботи, кілька дерев'яних відер, близько 100 глиняних глечиків і чаш різних розмірів, форм і епох, шматки тканини, золоті прикраси, вироби з нефриту, гірського кришталю, кістки, перламутру, бурштину, міді та онікса, а також кістки людей і тварин.
- Священний сенот
- Опис Священного сеноту
- Землечерпалка Томпсона
- Священний сенот
- Руїни біля Священного сеноту
Джерела
- Adams, Richard E.W. (1991). Prehistoric Mesoamerica (Revised ed.). Norman: University of Oklahoma Press. .
- Yucatán en el Tiempo. Enciclopedia Alfabética. México 1999.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyashennij senot prirodnij kolodyaz senot poblizu ruyin yukatanskogo mista Chichen Ica poyednanij z yakim za dopomogoyu dorogi sakbe Buv chastinoyu vazhlivogo dlya mayanskogo suspilstva ritualu v dokolonialnu epohu Insha nazva Senot abo kolodyaz Zhertv Svyashennij senotOpisMaye viglyad veletenskoyi krugloyi voronki diametrom ponad 60 metriv Yiyi pryamovisni stini skladeni z plastiv vapnyaku kruto obrivayutsya uniz do temno zelenoyi vodi Visota vid krayu do poverhni vodi vidpovidno do doslidzhen Diyego de Landi stanovit 20 m sho potim pidtverdilosya ta 10 m glibini pid troma sharami donnogo mulu RitualNa gliboke perekonannya maya useredini kolodyazya zhiv bog doshu Chak Tomu isnuvav zvichaj v chasi posuhi vibirati dlya nogo narechenu z najkrasivishih i znatnih divchat mista Narechenu odyagali j prikrashali v Hrami Kukulkana i potim veli do senoti razom z muzikantami ta spivakami ta pochtom z zherciv voyakiv j znati Na krayu kolodyazya stoyali nevelikij hram i platforma zlegka navisala nad krayem Tut i vidbuvalisya ostanni ceremoniyi divchinu kidali u senot Vtim pislya doslidzhen viyavilosya sho skidali perevazhno rabiv oboh statej i riznogo viku Cej ritual doslidniki pov yazuyut z pributtyam j vstanovlennya vlasnoyi vladi toltekiv yaki peretvorili zhertvoprinoshennya na sistemu Z najdalshih kutochkiv krayini shorichno jshli do Svyashennomu senotu tisyachi palomnikiv shob kinuti v nogo svoyi dari vsemogutnomu bogovi doshu Chaku pokrovitelyu hliborobiv Praviteli mista zi svogo boku ne shkoduvali koshtiv dlya urochistogo obramlennya ciyeyi sumnoyi ceremoniyi Golovnij hram Chichen Ici prisvyachenij bogu vitru Kukulkanu Pernatomu Zmiyu odnomu z najgolovnishih u panteoni maya buv zvernenij fasadom do kolodyazya i z yednuvavsya z nim osoblivoyu 300 metrovoyu Dorogij Zhertv vikladenoyi kam yanimi plitami Ispanski litopisci XVI stolittya povidomlyayut sho ostanni veliki zhertvoprinesennya lyudej v Chichen Ice buli virobleni yakraz naperedodni prihodu konkistadoriv Ale same misto buv uzhe mertve prinajmni protyagom dekilkoh stolit DoslidzhennyaPislya Diyego de Landi yakij buv tut u 1549 roci opis senotu ta ritualu nadav ispanskij chinovnik Tomas Lopes Model u 1612 roci zgadavshi sho za perekazami u senoti meshkaye chudovisko na viglyad nache velicheznij krokodil U 1893 ta 1904 rokah tut namagavsya vesti doslidzhennya Edvard Gerbert Tomson konsul SShA u Meridi Yukatan She u 1885 roci vin znajshov zgadku de landi pro svyashennij senot j stav gotuvatisya do jogo obstezhennya U 1904 roci zavdyaki zastosuvannyu zemlecherpalki ta vodolaznih kostyumiv vin znajshov znaryaddya prikrasi vazi nakonechniki spisiv nozhi z obsidianu chashi z nefritu midi ta zolota shmatochki kopala i 48 skeletiv prizhittyevim vikom divchat vid 14 do 20 rokiv 13 doroslim cholovikam vikom vid 18 do 55 rokiv 8 zhinkam vid 18 do 54 21 dityam 1 do 12 rokiv Use ce bulo peredano do Muzeyu Pibodi pri Garvardskomu universiteti Meksikanski arheologi virishili bilsh retelno dosliditi senot Shob ne poshkoditi tenditni ta pogano zberezheni predmeti virishili chastkovo abo povnistyu osushiti senot U 1967 roci ekspediciya vidpravilasya do Chichen Ici V rezultati vidkachuvannya ta himichnogo ochishennya bulo viyavleno 2 rizblenih derev yanih troni chudovoyi roboti kilka derev yanih vider blizko 100 glinyanih glechikiv i chash riznih rozmiriv form i epoh shmatki tkanini zoloti prikrasi virobi z nefritu girskogo krishtalyu kistki perlamutru burshtinu midi ta oniksa a takozh kistki lyudej i tvarin Svyashennij senot Opis Svyashennogo senotu Zemlecherpalka Tompsona Svyashennij senot Ruyini bilya Svyashennogo senotuDzherelaAdams Richard E W 1991 Prehistoric Mesoamerica Revised ed Norman University of Oklahoma Press ISBN 0 8061 2304 4 Yucatan en el Tiempo Enciclopedia Alfabetica Mexico 1999 ISBN 970 9071 04 1