Свидовецький масив

Свидове́ць — гірський масив в Українських Карпатах, на Закарпатті. Розташований між річками Тересвою (на заході) та Чорною Тисою (на сході).

Свидовець
Вид з Близниці на Жандарми Вид з Близниці на Жандарми
48°16′38″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 48.27722222224977600° пн. ш. 24.152222222249779549° сх. д. / 48.27722222224977600; 24.152222222249779549Координати: 48°16′38″ пн. ш. 24°09′08″ сх. д. / 48.27722222224977600° пн. ш. 24.152222222249779549° сх. д. / 48.27722222224977600; 24.152222222249779549
Країна	Україна^[1]
Регіон	Закарпатська область^[1]
Розташування	Україна Закарпатська область, Рахівський район, Тячівський район
Система	Українські Карпати
Тип	гірський хребет^[1]
Висота	1883 м (макс.)
Свидовець Свидовець (Закарпатська область)
Свидовець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свидовець.

Географія

Гірський масив Свидовець — один із системотворчих елементів давньольодовиково-високополонинських флішових ландшафтів Українських Карпат. Найближчими високогірними сусідами Свидовця є масив Буштул на півночі, Полонина Братківська на північному сході, Чорногора на південному сході (відмежована долиною Чорної Тиси), Полонина Красна (відмежована долиною Тересви) на заході. На сході ландшафт Свидовець межує з Ясинською улоговиною. Свидовецький ландшафт має вигляд вигнутої на північ дуги завдовжки 25 км. Характеризується слабохвилястими лініями гір без великих перепадів між сідловинами і вершинами.

Найбільш піднятою частиною ландшафту Свидовець є головний Свидовецький хребет, який має вигляд опуклої на північний схід гірської дуги, що проходить через такі вершини: Кінець (1308 м) — Темпа (1639 м) — Велика Куртяска (1626 м) — Унгаряска (1707 м) — (Татуляска) (1774 м) — Стіг (1704 м) — Близниця (1883 м). З головного хребта у південному напрямку відходять кілька відрогів, названих плайками. На північ від головного хребта відходять два великі відгалуження: від Трояски — хребет з вершиною Татарука (1711 м), від Крутяски Малої — довгий хребет (Шаса) з вершинами Підпула (1634 м), Берляска (1555 м), Черепан (1532 м) та Свидова (1430 м). На південь від хребта перпендикулярно відходять три паралельних пасма: Гласкулова плайка з вершинами Великий і Малий Менчул, Стайкова плайка з вершиною (Опреша) (1480 м) і Апецька плайка з вершиною Апецька (1511 м). Середня висота гребеневої ліні хребта становить 1735 м, відносні висоти — до 1000—1200 м.

Широкі лагідні хребти, рештки колишніх пенепленів, являють собою різкий контраст з вузькими, глибоко (до 1 200 м) врізаними долинами. На північних узбіччях головного хребта поширені польодовикові котли (льодовикові кари), інколи виповнені озерами — наприклад (Апшинець), (Догяска), (Ворожеська), (Драгобратське) (Івор).

Річкова долина на Свидовці

У Свидовецькому ландшафті (верхню межу лісу (ВМЛ)) утворює природний територіальний комплекс зі смерековими і буковими лісами. Верхня межа лісу (ВМЛ) у середньому проходить тут на висоті 1 400 м н. р. м. Суцільні смерекові ліси піднімаються вгору в середньому до висоти 1 320 м (максимальна висота — 1 480 м), а розріджені смеречники — до 1 440 м (максимальна висота — 1 560 м). На південному мегасхилі Свидовецького ландшафту бук росте до висоти 1 380 м н. р. м. Це найвища межа бучин в Українських Карпатах. На Закарпатських макросхилах існують оптимальні умови для букових лісів.

Вище ВМЛ простягаються просторі полонини з жерепом, на яких розвинене пастуше життя, зокрема в районі Драгобрату. Постійно заселені — долини річок Тиси (серед інших місто Рахів) і Тересви (смт Усть-Чорна) і південне узбіччя (село (Косівська Поляна) та інші). Східна частина масиву розташована в межах української етнічної території — Гуцульщини.

Масив пов'язаний з (Дуклянським), частково (Чорногірським), (Поркулецьким) (Рахівським) покривами, в геологічній будові переважають пісковики та фліш крейдяного і палеогенового віку.

Східна частина Свидовця входить до складу заповідної території (близько 1500 га) — Свидовецького заповідного масиву, на північних схилах розташований (Апшинецький заказник).

Хребет Свидовець в Україні вважають центром Європи. Цей хребет розташований на південному сході високогірної частини Українських Карпат і межує на південному сході з місцем, де розташований Географічний центр Європи (поблизу села Круглий Рахівського району). Він позначений встановленими на правому березі річки Тиси стелою і (геодезичним знаком) з написом латинською: «Постійне, точне, вічне місце».

Коні біля озера (Ворожеська)

Деякі озера (льодовикового походження), що розташовані на хребті Свидовець: (Апшинець) (1487 м н. р. м., в Рахівському районі; глибина — понад 3 м), (Ворожеська) (1460 м н. р. м.; складається з двох частин — верхнього озера, площею 0,7 га, завглибшки 4,5 м, і нижнього озера, у декілька разів меншого, завглибшки до 2 м), (Герашаська) (температура води влітку низька — у червні +10°С — +11°С; водоростей мало, з фауни найпоширеніші мікроскопічні ракоподібні).

Є водоспади, наприклад (Драгобратський) і (Труфанець). Свидовець — район гірськолижного (див. Драгобрат) та пішохідного туризму.

У 2021 році місцева влада затвердила генеральний план, згідно з яким на території хребта Свидовець буде збудовано туристичний комплекс з мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельною-комерційною інфраструктурою та вітровою електростанцією з 34 вітроустановками, втім наразі громада та активісти виступають проти цього рішення, оскільки вважається, що будівництво призведе до руйнації місцевої екосистеми.

Деякі вершини

• Близниця (1883 м)
• (Великий Котел) (1771 м)
• (Догяска) (1761 м)
• Татарука (1707 м)
• Унгаряска (1707 м)
• (Стіг) (1704 м)
• (Трояска) (1702 м)
• Темпа (1634 м)
• (Підпула) (1634 м)
• (Берляска) (1555 м)
• (Думен) (1376 м)

Галерея

• (Озеро Ворожеська) та сніжники
• Панорама зі сідловині між Близницями
• Свидовець восени
• Схил з північної сторони г. Велика Близниця під час заходу сонця
• Свидовець взимку
• Близниці з гори (Шешул)
• Жандарми зі схилів гори Близниця
• Вид на західні простори зі схилів гори Стіг
• Грозові хмари над Свидовцем
• (Озеро Івор)
• Вид зі Свидовця на південні простори
• Стаї пастухів
• Схили Свидовця. Пізня осінь
• гора (Догяска)
• Свидовецький масив осінню
• Осінь на Близницях
• Вид зі Свидовця на південно-західні простори
• Хмара над Свидовцем
• Скелі на Близниці
• Типова долина Свидовецького масиву

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Байцар А. Л. Верхня межа лісу в ландшафті Свидовець, її охорона та оптимізація / А. Байцар // Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи. Матеріали доповідей Всеукр. наук. конф., Львів, 2015. — С.86 — 90.
3. Байцар Андрій;Верхня межа лісу в ландшафтах Українських Карпат, її охорона та оптимізація / А.Байцар // Вісник Львів. ун-ту серія географ. Вип. 45.– Львів, 2014. — С. 166—177.
4. . Рубрика. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 20 жовтня 2021.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
• Байцар Андрій. Верхня межа лісу в ландшафті Свидовець, її охорона та оптимізація / А. Байцар // Конструктивна географія і картографія: стан, проблеми, перспективи. Матеріали доповідей Всеукр. наук. конф., Львів, 2015. — С.86 — 90

Посилання

• ФОТОгалерея Свидовецького масиву [ 30 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Країна озер та полонин (ФОТО-мандрівка) [ 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Похмурий характер лагідного хребта [ 17 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Українські Карпати: Свидовець [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.]
• 3D візуалізація Свидовецького масиву