Сан-Сі́сто — кардинальський титул і титулярна церква.
Сан-Сісто | |
---|---|
41°52′49″ пн. ш. 12°29′45″ сх. д. / 41.88049000002777689° пн. ш. 12.49590000002777757° сх. д.Координати: 41°52′49″ пн. ш. 12°29′45″ сх. д. / 41.88049000002777689° пн. ш. 12.49590000002777757° сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим[1] |
Тип | мала базиліка і церква[1] |
Архітектор | d |
Сан-Сісто Сан-Сісто (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія титулу
Титул Крешчентіане (лат. Crescentianae) вперше згадується Римським синодом 1 березня 499 р. Він має зв'язок з базилікою Крешчентіана, яка згадується Liber Pontificalis, як заснована папою св. Анастасієм І (399–401) і скоріш за все була названа на честь жінки, яка дала гроші на її будівництво. Дослідники Дюхесне і Кірсч згодні з тим що саме з нього пізніше з'являється титул Сан-Сісто, але Крістофорі вважає, що титул Сан-Сісто виник з титулу Тіґріде, що був скасований папою Григорієм І Великим бл. 600 р.
Згідно з каталогом П'єтро Малліо, складеним у понтифікат Олександра ІІІ (1159–1181), титул Сан-Сісто був приєднаний до Базиліки Святого Павла за мурами, де і мали служити месу його священики.
Церква
Пізніше в Базиліку Крешчентіане було перейменовано на Сан-Сісто Веккіо в зв'язку з тим, туди були перенесені мощі св. Сікста ІІ з Катакомб св. Калліста в VI ст. Церква була відбудована папою Іннокентієм ІІІ на початку XIII ст. В 1218 або 1219 році її віддали Домініку де Гусману, де його обрали головою заснованого ним ордену Домініканців. Нею і зараз опікуються сестри-домініканки.
В 1724–1730 роках церкву реставрували за наказом Бенедикта XIII. Від середньовічної будівлі залишилась лише дзвіниця та апсида. Роботи проводились під керівництвом .
• Роман (494–?)
• Бассо (590–?)
• Боніфацій (?)
• Фелікс (603–?)
• Донат (761–?)
• Бенедикт (964-бл. 993)
• Лев (993–бл. 1012)
• Петро (1012–бл. 1037)
• Петро (1037–бл. 1060)
• Паоло Джентілі (1088–1099)
• Сігізмондо старший (1099-бл. 1100)
• П'єтро Модол'єнзе (1100–бл. 1117)
• Сігізмондо молодший (бл. 1117–?)
• Арно де Віллемюр, O.Can.S.A. (1350–1355)
• Ніколас Роселл, О. Р. (1356–1362)
• (1368–1373)
• Лука Родольфуччі де Джентіле (1378–1389)
• Леонардо Россі (або де Гріфоніо, де Гіффоно, або де Рубеїс), O.Min. (1378–1407)-псевдокардинал антипапи Климента VII
• Бл. Джованні Домінічі, О. Р. (1408–1419)
• Хуан Казанова, О. Р. (1432–1436)
• Хуан де Торквемада, О. Р. (1440–1446)
• П'єтро Ріаріо, O.F.M. (1471–1475)
• Педро Ферріц (1476–1478)
• П'єр де Фуа мол. (1485–1490)
• Паоло Фреґозо (Кампофреґозо) (1490–1498)
• (1498–1510)
• Акілле Грассі (1511–1517)
• Томмазо де Віо, О. Р. (1517–1534)
• , O.P. (1535–1537)
• (1537–1541)
• (1541–1547)
• (1549–1561)
• Філібер Бабу де ла Бурдаз'єр (1561–1564)
• Уго Бонкомпан'ї (1565–1572)
• (1572–1586)
• (1587–1600)
• (1600–1608)
• Джамбаттіста (Джованні Баттіста) Лені (1608–1618)
• Франсіско Ґомес де Сандоваль-і-Рохас (1621–1625)
• Лаудівіо Закхія (1626–1629)
• (1634–1635)
• (1644–1645)
• Доменіко Чекхіні (1645–1656)
• (1657–1667)
• (1668–1672)
• Вінченцо Марія Орсіні де Гравіна, О. Р. (1672–1701)
• (1716–1725)
• , О. Р. (1725–1729)
• Луї-Антуан де Ноайль (1729)
• Франческо Антоніо Фіні (1729–1738)
• , О. Р. (1738–1742)
• Луїджі Марія Лучіні, О.Р (1743–1745)
• Карло Вітторіо Амадео делле Ланце (1747–1758)
• Джузеппе Агостіно Орсі, О. Р. (1759–1761)
• Джованні Моліно (1769–1773)
• Хуан Томас де Боксадорс-і-Суреда де Сан-Мартін, О. Р. (1775–1780)
• (1829–1839)
• Гаспаре Бернардо П'янетті (1840–1862)
• Філіппо Марія Гвіді, О. Р. (1863–1872), за сумісництвом (1872–1877)
• Лучідо Марія Парокхі (1877–1884)
• Камілло Сіціліано ді Ренде (1887–1897)
• (1898–1923)
• (1930–1973)
• (1976–1990)
• Ігнатій Кун Пін Мей (1991–2000)
• Мар'ян Яворський (2001–2020)
Див. також
• Кардинал
Примітки
- dati.beniculturali.it — 2014.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Сісто (кардинальський титул) Basilica di San Sisto Vecchio на romeartlover.it(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
San Si sto kardinalskij titul i titulyarna cerkva San Sisto41 52 49 pn sh 12 29 45 sh d 41 88049000002777689 pn sh 12 49590000002777757 sh d 41 88049000002777689 12 49590000002777757 Koordinati 41 52 49 pn sh 12 29 45 sh d 41 88049000002777689 pn sh 12 49590000002777757 sh d 41 88049000002777689 12 49590000002777757Krayina Italiya 1 RoztashuvannyaRim 1 Tipmala bazilika i cerkva 1 ArhitektordSan SistoSan Sisto Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriya tituluTitul Kreshchentiane lat Crescentianae vpershe zgaduyetsya Rimskim sinodom 1 bereznya 499 r Vin maye zv yazok z bazilikoyu Kreshchentiana yaka zgaduyetsya Liber Pontificalis yak zasnovana papoyu sv Anastasiyem I 399 401 i skorish za vse bula nazvana na chest zhinki yaka dala groshi na yiyi budivnictvo Doslidniki Dyuhesne i Kirsch zgodni z tim sho same z nogo piznishe z yavlyayetsya titul San Sisto ale Kristofori vvazhaye sho titul San Sisto vinik z titulu Tigride sho buv skasovanij papoyu Grigoriyem I Velikim bl 600 r Zgidno z katalogom P yetro Mallio skladenim u pontifikat Oleksandra III 1159 1181 titul San Sisto buv priyednanij do Baziliki Svyatogo Pavla za murami de i mali sluzhiti mesu jogo svyasheniki CerkvaPiznishe v Baziliku Kreshchentiane bulo perejmenovano na San Sisto Vekkio v zv yazku z tim tudi buli pereneseni moshi sv Siksta II z Katakomb sv Kallista v VI st Cerkva bula vidbudovana papoyu Innokentiyem III na pochatku XIII st V 1218 abo 1219 roci yiyi viddali Dominiku de Gusmanu de jogo obrali golovoyu zasnovanogo nim ordenu Dominikanciv Neyu i zaraz opikuyutsya sestri dominikanki V 1724 1730 rokah cerkvu restavruvali za nakazom Benedikta XIII Vid serednovichnoyi budivli zalishilas lishe dzvinicya ta apsida Roboti provodilis pid kerivnictvom Kardinali Roman 494 Basso 590 Bonifacij Feliks 603 Donat 761 Benedikt 964 bl 993 Lev 993 bl 1012 Petro 1012 bl 1037 Petro 1037 bl 1060 Paolo Dzhentili 1088 1099 Sigizmondo starshij 1099 bl 1100 P yetro Modol yenze 1100 bl 1117 Sigizmondo molodshij bl 1117 Arno de Villemyur O Can S A 1350 1355 Nikolas Rosell O R 1356 1362 1368 1373 Luka Rodolfuchchi de Dzhentile 1378 1389 Leonardo Rossi abo de Grifonio de Giffono abo de Rubeyis O Min 1378 1407 psevdokardinal antipapi Klimenta VII Bl Dzhovanni Dominichi O R 1408 1419 Huan Kazanova O R 1432 1436 Huan de Torkvemada O R 1440 1446 P yetro Riario O F M 1471 1475 Pedro Ferric 1476 1478 P yer de Fua mol 1485 1490 Paolo Fregozo Kampofregozo 1490 1498 1498 1510 Akille Grassi 1511 1517 Tommazo de Vio O R 1517 1534 O P 1535 1537 1537 1541 1541 1547 1549 1561 Filiber Babu de la Burdaz yer 1561 1564 Ugo Bonkompan yi 1565 1572 1572 1586 1587 1600 1600 1608 Dzhambattista Dzhovanni Battista Leni 1608 1618 Fransisko Gomes de Sandoval i Rohas 1621 1625 Laudivio Zakhiya 1626 1629 1634 1635 1644 1645 Domeniko Chekhini 1645 1656 1657 1667 1668 1672 Vinchenco Mariya Orsini de Gravina O R 1672 1701 1716 1725 O R 1725 1729 Luyi Antuan de Noajl 1729 Franchesko Antonio Fini 1729 1738 O R 1738 1742 Luyidzhi Mariya Luchini O R 1743 1745 Karlo Vittorio Amadeo delle Lance 1747 1758 Dzhuzeppe Agostino Orsi O R 1759 1761 Dzhovanni Molino 1769 1773 Huan Tomas de Boksadors i Sureda de San Martin O R 1775 1780 1829 1839 Gaspare Bernardo P yanetti 1840 1862 Filippo Mariya Gvidi O R 1863 1872 za sumisnictvom 1872 1877 Luchido Mariya Parokhi 1877 1884 Kamillo Siciliano di Rende 1887 1897 1898 1923 1930 1973 1976 1990 Ignatij Kun Pin Mej 1991 2000 Mar yan Yavorskij 2001 2020 Div takozh KardinalPrimitkidati beniculturali it 2014 d Track Q52897564PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Sisto kardinalskij titul Basilica di San Sisto Vecchio na romeartlover it angl