Салінар — археологічна доколумбова культура в Андах на території сучасного регіону Анкаш в Перу. Існувала в період між 200 роком до н. е. і 200 роком н. е. Зосереджена була в долині річки Чікама, окремі артефакти трапляються біля річки Віру.
Історія
Утворилася через деякий час після занепаду культури Чавін, проте зуміла набути своєрідності, не повторюючи чавінців. Панувала на північному перуанському узбережжі. Було перехідним етапом між та Моче. Найбільшим центром було поселення Керро Арена, яка мала площу 2,5 км2. В часи розквіту Салінар тут розташовувався верховний центр, де виявлено близько 2000 кам'яних споруд, зокрема культового і адміністративного характеру.
Про політичну історію відомо замало, проте наявність укріплень навколо кожного поселення свідчать про постійні військові дії, з якими стикалися салінарці.
Зникла за невідомих причин близько 200 року н. е. Стала однією з основ формування культур Моче і Віру.
Економіка
Основою господарства було землеробство. Представники цієї культури вирощували маїс, гарбузи, пепіно, лукуму, квасолю, хіну, коку. Площі сільськогосподарських угідь були значно збільшені у порівняні з культурою Купіскіне. Вони вже вміли зводити поливні тераси для кращого використання невеликих просторів зрошуваних земель, зберігали зерно в коморах і знали, як шляхом бродіння з нього отримувати чічу (ферментоване пиво).
Було розвинено скотарство, вирощували лам для отримання м'яса, шкіри та кістки. Також поширення набуло домашнє птахівництво. Допоміжний характер мало збиральництво, насамперед молюсків.
Ремесла
Уславилися виготовлення тканин, оборобкою металів й кістки. Текстильні вироби виготовлялися за допомогою найпростіших технічних прийомів з вовни та бавовни. Найчастіше це плетені вироби.
Відомо про майстерність з обробки золота. Вміли створювати прикраси з золота, розплющеними в тонкі листи: золоті кільця, прикраси носа і пластинки, що закривали рот небіжчику. На деяких золотих виробах помітні сліди паяння.
З кістки виготовляли лопатки і голки, іноді з різьбленим орнаментом чавіноподібного вигляду, а також кам'яні намиста.
- Прикраси для носа
- Прикраси для носа
Одяг
Більшість населення носило простійші сорочки на кшталт сучасних пончо. На голові носили капелюх або пов'язку, два кінці якої закріплені чи спускаються на спину. Інший головний убір — конічний капелюшок. Волосся чубчиком закривали лоба, а ззаду спускалися на шию. У вухах часто носили прикраси, на шиї — намисто або бісер, на руках — браслети.
Архітектура
Будови, що відносяться до цієї культури, поки не знайдені, і про тип будівель вчені знають лише завдяки зображенням будинків на фігурних посудинах. Це були чотирикутні будівлі, відкриті з одного боку, з пласким односхилим дахом, що розташовувався на балках. Були, судячи по зображеннях, і будови типу веж (чульп). Також зводили храми з адобів.
Поховання
У витягнутих овальних ґрунтових ямах містилися поодинокі, зрідка парні поховання. У ямах іноді знаходилася невелика підкладка з кам'яним закладом. Тіла померлих клали у витягнутому положенні, на правому боці і підпирали посудинами або камінням. Ноги іноді дещо були зігнуті, руки витягнуті.
Небіжчиків вкривали тканинами і забезпечували прикрасами. Іноді рот померлого закривали золотою платівкою. У могили разом з небіжчиком поміщали глиняні і гарбузові посудини з їжею. Інколи зустрічаються зернотертки і розтиральники. Часто тут же знаходяться і скелети собак. Важлива риса поховального обряду є присутність червоної фарби в грудках. Орієнтування кістяків не постійна, але в більшості випадків небіжчики лежать головою на північний захід.
Кераміка
Серед основних форм посуду культури виділяються посудини із стрілоподібною шийкою і «бутлі». Новими формами були глечики з пласкою ручкою і посудини з двома шийками, при цьому одна з них зазвичай оформлено у вигляді скульптурної фігурки. Зустрічаються невеличкі округлі посудини.
Для прикраси посуду застосовуються перш за все скульптурні прийоми. Фігурні посудини дуже специфічні. Тут однаковою мірою поширені антропоморфні, зооморфні та інші фігури, доволі сильно стилізовані. Особливістю всіх цих зображень є кругла голова з сплощеним щоками і маленькими, абсолютно круглими очима з точкою в центрі.
Крім скульптурного оформлення посудин, використовувався, хоча і рідше, розпис, що доповнювався нарізкою. У ній найчастіше застосовувався білий колір на червоному тлі глини. Дуже часто фарба служила для прикраси окремих частин скульптури на фігурних посудинах.
Вся орнаментика кераміки цієї культури дуже своєрідна і не має яскраво виражених слідів впливу культури Чавін, на відміну від сусідніх культур. Серед геометричних мотивів зустрічаються ступінчасті фігури, переплетені смуги, трикутники, що звисають по плечах судини, хвилясті лінії та інші елементи.
Дослідження
У 1944 році виявлено археологом Р. Ларко Ойле. Останній продовжив дослідження протягом 1940-х років. У 1960—1961 роках розкопки проводив М.Тоул.
Джерела
- Larco Hoyle R. 1966. Pérou. Genéve.
- Towle M. A. 1961. The Ethnobotany of Pre-Columbian Peru. — VFPA, № 30.
- The Salinar Culture[недоступне посилання з липня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салінар (культура) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salinar arheologichna dokolumbova kultura v Andah na teritoriyi suchasnogo regionu Ankash v Peru Isnuvala v period mizh 200 rokom do n e i 200 rokom n e Zoseredzhena bula v dolini richki Chikama okremi artefakti traplyayutsya bilya richki Viru Oblast kulturi SalinarIstoriyaUtvorilasya cherez deyakij chas pislya zanepadu kulturi Chavin prote zumila nabuti svoyeridnosti ne povtoryuyuchi chavinciv Panuvala na pivnichnomu peruanskomu uzberezhzhi Bulo perehidnim etapom mizh ta Moche Najbilshim centrom bulo poselennya Kerro Arena yaka mala ploshu 2 5 km2 V chasi rozkvitu Salinar tut roztashovuvavsya verhovnij centr de viyavleno blizko 2000 kam yanih sporud zokrema kultovogo i administrativnogo harakteru Pro politichnu istoriyu vidomo zamalo prote nayavnist ukriplen navkolo kozhnogo poselennya svidchat pro postijni vijskovi diyi z yakimi stikalisya salinarci Znikla za nevidomih prichin blizko 200 roku n e Stala odniyeyu z osnov formuvannya kultur Moche i Viru EkonomikaOsnovoyu gospodarstva bulo zemlerobstvo Predstavniki ciyeyi kulturi viroshuvali mayis garbuzi pepino lukumu kvasolyu hinu koku Ploshi silskogospodarskih ugid buli znachno zbilsheni u porivnyani z kulturoyu Kupiskine Voni vzhe vmili zvoditi polivni terasi dlya krashogo vikoristannya nevelikih prostoriv zroshuvanih zemel zberigali zerno v komorah i znali yak shlyahom brodinnya z nogo otrimuvati chichu fermentovane pivo Bulo rozvineno skotarstvo viroshuvali lam dlya otrimannya m yasa shkiri ta kistki Takozh poshirennya nabulo domashnye ptahivnictvo Dopomizhnij harakter malo zbiralnictvo nasampered molyuskiv RemeslaUslavilisya vigotovlennya tkanin oborobkoyu metaliv j kistki Tekstilni virobi vigotovlyalisya za dopomogoyu najprostishih tehnichnih prijomiv z vovni ta bavovni Najchastishe ce pleteni virobi Vidomo pro majsternist z obrobki zolota Vmili stvoryuvati prikrasi z zolota rozplyushenimi v tonki listi zoloti kilcya prikrasi nosa i plastinki sho zakrivali rot nebizhchiku Na deyakih zolotih virobah pomitni slidi payannya Z kistki vigotovlyali lopatki i golki inodi z rizblenim ornamentom chavinopodibnogo viglyadu a takozh kam yani namista Prikrasi dlya nosa Prikrasi dlya nosaOdyagBilshist naselennya nosilo prostijshi sorochki na kshtalt suchasnih poncho Na golovi nosili kapelyuh abo pov yazku dva kinci yakoyi zakripleni chi spuskayutsya na spinu Inshij golovnij ubir konichnij kapelyushok Volossya chubchikom zakrivali loba a zzadu spuskalisya na shiyu U vuhah chasto nosili prikrasi na shiyi namisto abo biser na rukah brasleti ArhitekturaBudovi sho vidnosyatsya do ciyeyi kulturi poki ne znajdeni i pro tip budivel vcheni znayut lishe zavdyaki zobrazhennyam budinkiv na figurnih posudinah Ce buli chotirikutni budivli vidkriti z odnogo boku z plaskim odnoshilim dahom sho roztashovuvavsya na balkah Buli sudyachi po zobrazhennyah i budovi tipu vezh chulp Takozh zvodili hrami z adobiv PohovannyaU vityagnutih ovalnih gruntovih yamah mistilisya poodinoki zridka parni pohovannya U yamah inodi znahodilasya nevelika pidkladka z kam yanim zakladom Tila pomerlih klali u vityagnutomu polozhenni na pravomu boci i pidpirali posudinami abo kaminnyam Nogi inodi desho buli zignuti ruki vityagnuti Nebizhchikiv vkrivali tkaninami i zabezpechuvali prikrasami Inodi rot pomerlogo zakrivali zolotoyu plativkoyu U mogili razom z nebizhchikom pomishali glinyani i garbuzovi posudini z yizheyu Inkoli zustrichayutsya zernotertki i roztiralniki Chasto tut zhe znahodyatsya i skeleti sobak Vazhliva risa pohovalnogo obryadu ye prisutnist chervonoyi farbi v grudkah Oriyentuvannya kistyakiv ne postijna ale v bilshosti vipadkiv nebizhchiki lezhat golovoyu na pivnichnij zahid KeramikaSered osnovnih form posudu kulturi vidilyayutsya posudini iz strilopodibnoyu shijkoyu i butli Novimi formami buli glechiki z plaskoyu ruchkoyu i posudini z dvoma shijkami pri comu odna z nih zazvichaj oformleno u viglyadi skulpturnoyi figurki Zustrichayutsya nevelichki okrugli posudini Dlya prikrasi posudu zastosovuyutsya persh za vse skulpturni prijomi Figurni posudini duzhe specifichni Tut odnakovoyu miroyu poshireni antropomorfni zoomorfni ta inshi figuri dovoli silno stilizovani Osoblivistyu vsih cih zobrazhen ye krugla golova z sploshenim shokami i malenkimi absolyutno kruglimi ochima z tochkoyu v centri Krim skulpturnogo oformlennya posudin vikoristovuvavsya hocha i ridshe rozpis sho dopovnyuvavsya narizkoyu U nij najchastishe zastosovuvavsya bilij kolir na chervonomu tli glini Duzhe chasto farba sluzhila dlya prikrasi okremih chastin skulpturi na figurnih posudinah Vsya ornamentika keramiki ciyeyi kulturi duzhe svoyeridna i ne maye yaskravo virazhenih slidiv vplivu kulturi Chavin na vidminu vid susidnih kultur Sered geometrichnih motiviv zustrichayutsya stupinchasti figuri perepleteni smugi trikutniki sho zvisayut po plechah sudini hvilyasti liniyi ta inshi elementi DoslidzhennyaU 1944 roci viyavleno arheologom R Larko Ojle Ostannij prodovzhiv doslidzhennya protyagom 1940 h rokiv U 1960 1961 rokah rozkopki provodiv M Toul DzherelaLarco Hoyle R 1966 Perou Geneve Towle M A 1961 The Ethnobotany of Pre Columbian Peru VFPA 30 The Salinar Culture nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salinar kultura