Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Садиба Шлеє — садово-парковий ансамбль кінця XIX — початку XX століття в стилі необароко, пам'ятка архітектури у кримському селі Чоботарка, недалеко від міста Саки.
| Садиба Шлеє Садиба Шлеє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°06′54″ пн. ш. 33°39′49″ сх. д. / 45.11518611113877597° пн. ш. 33.66361111113877769° сх. д.Координати: 45°06′54″ пн. ш. 33°39′49″ сх. д. / 45.11518611113877597° пн. ш. 33.66361111113877769° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Місто | Чоботарка, Крим | |||
| Тип | садиба[d] | |||
| Тип будівлі | палацово-парковий ансамбль | |||
| Стиль | необароко | |||
| Автор проєкту | можливо, Олександр Померанцев | |||
| Засновник | Фердиннад Шлеє | |||
| Перша згадка | XIX ст. | |||
| Основні дати: 1888 | ||||
| Будівлі: поміщицький будинок, декілька будинків для робітників, кам'яна комора, парк, фруктовий сад, розсадник дерев | ||||
| Відомі мешканці | Фердинанд Шлеє, його син | |||
| Стан | руїна | |||
  Садиба Шлеє Садиба Шлеє (Автономна Республіка Крим) | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Історія
Садиба Шлеє була невеличкою вотчиною кримського землевласника Фердинанда Матвійовича Шлеє, яка була побудована в кінці XIX століття, на ній працювали селяни, вирощуючи зернові та випасаючи худобу.
Закладка садиби
Головним зачинателем закладки садиби був , який мав маєтки в Сімферополі та його околицях. Будинок будувався під керівництвом техніка у стилі кримського рококо і притримувалися традицій палацової архітектури Криму.
Також було закладено парк з фруктовим садом, якими займався Павло Сидорович Мельниченко. Пізніше ще й було утворено розсадник рослин (для озеленення інших садиб).
Дослідники припускають, що завершенням будівельних робіт на садибі керував Костянтин Шлеє (син Фердинанда Шлеє).
Післяреволюційні часи
У часи революції і громадянської війни садиба пустувала, радянська влада, утвердившись, націоналізувала все господарство Шлеє.
У 1920-х роках у Москві вирішили утворити у Криму єврейську автономію, тому місцеві комуністи швидко підлаштувалися і запропонували садибу Шлеє для поселення євреїв-переселенців. Тому в 1926 році в садибі розмістилася єврейська сільськогосподарська артіль «Побєда», мешканці якої працювали за принципом кібуци. В 1930-х роках кібуцу розкуркулили і, скориставшись відновленою євреями господаркою заснували тут колгосп та перевели на ці землі єврейський .
У зв'язку із зміною політики радянської влади (формувати єврейську автономію вирішили в Сибіру) частина євреїв переїхала із артілі (чи то втекла), а рештки пропали у роки 2-ї світової війни. Німці, захопивши Крим, використали садибу — була утворена німецька розвідувальна школа. Після війни в будинку були поселені люди, які не мали житла.
Садиба використовується як жилий будинок, а в 1990-ті роки пожежа знищила будівлю, від якої залишилась жилою одна кімната.
Господарство
 |
|  |
Географія
Місце для закладки садиби землевласник Фердинанд Шлеє вибрав в 7 кілометрах (на той час) на схід від курорту Саки. В широкій і глибокій балці, із непересихаючим потоком, були придатні умови для ведення господарства — на відміну від довколишніх солончаково-степових земель. Садиба розміщалася поруч з трактом на Сімферополь (де, зазвичай, працював Фердинанд Шлеє).
Будівлі
Господарство складалося з різних будівель:
- поміщицький будинок — двоповерховий дім із міцними мурами та вежею;
- декілька будинків для робітників — мощені хижі;
- кам'яна комора — двоповерхова будівля (не збереглась);
- стайні для худоби;
- лазня — поруч будинку і забезпечувалася дощовою водою із баку на даху будівлі.
Парк та сад
У Криму великі землевласники у своїх садибах мали мати парк або сад (забезпечували прохолоду і утримання вологи).
Закладкою парку і саду у садибі Шлеє займався Павло Сидорович Мельниченко (видатний садівник). Висаджуючи дерева, Павло Мельниченко запримітив, що в Чоботареві дуже родюча земля, тому й вирішив створити розплідник сільськогосподарських і декоративних рослин. Чимало кримських землевласників звертались за саджанцями з розплідника в Чоботареві, коли ж Мельниченку доручили створити Сакський курортний парк — він скористувався своїм дітищем, а саме Чоботарським розплідником дерев і рослин.
Після націоналізації садом і парком мало займалися, відтак, все прийшло у занепад і знищення. Залишилось тільки кілька екземплярів дерев.
Див. також
Примітки
- Яків Пасік «Історія єврейських поселень сільськогосподарських колоній Півдня України та Криму. Єврейські поселення в Криму (1922—1926 роки)»
- Яків Пасік «Історія єврейських поселень сільськогосподарських колоній Півдня України та Криму. Єврейські населені пункти в Криму до 1941 року»
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
Джерела
- Памятники культуры и истории УССР. Наукова думка. Киев. 1987.
Посилання
- Садиба Шлеє
- Інформація про власника садиби — Фердинанда Шлеє
- Про Чоботарку і садибу Шлеє
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sadiba Shleye sadovo parkovij ansambl kincya XIX pochatku XX stolittya v stili neobaroko pam yatka arhitekturi u krimskomu seli Chobotarka nedaleko vid mista Saki Sadiba Shleye Sadiba Shleye45 06 54 pn sh 33 39 49 sh d 45 11518611113877597 pn sh 33 66361111113877769 sh d 45 11518611113877597 33 66361111113877769 Koordinati 45 06 54 pn sh 33 39 49 sh d 45 11518611113877597 pn sh 33 66361111113877769 sh d 45 11518611113877597 33 66361111113877769KrayinaUkrayinaMistoChobotarka KrimTipsadiba d Tip budivlipalacovo parkovij ansamblStilneobarokoAvtor proyektumozhlivo Oleksandr PomerancevZasnovnikFerdinnad ShleyePersha zgadkaXIX st Osnovni dati 1888Budivli pomishickij budinok dekilka budinkiv dlya robitnikiv kam yana komora park fruktovij sad rozsadnik derevVidomi meshkanciFerdinand Shleye jogo sinStanruyinaSadiba ShleyeSadiba Shleye Avtonomna Respublika Krim Mediafajli u VikishovishiIstoriyaSadiba Shleye bula nevelichkoyu votchinoyu krimskogo zemlevlasnika Ferdinanda Matvijovicha Shleye yaka bula pobudovana v kinci XIX stolittya na nij pracyuvali selyani viroshuyuchi zernovi ta vipasayuchi hudobu Zakladka sadibi Golovnim zachinatelem zakladki sadibi buv yakij mav mayetki v Simferopoli ta jogo okolicyah Budinok buduvavsya pid kerivnictvom tehnika u stili krimskogo rokoko i pritrimuvalisya tradicij palacovoyi arhitekturi Krimu Takozh bulo zakladeno park z fruktovim sadom yakimi zajmavsya Pavlo Sidorovich Melnichenko Piznishe she j bulo utvoreno rozsadnik roslin dlya ozelenennya inshih sadib Doslidniki pripuskayut sho zavershennyam budivelnih robit na sadibi keruvav Kostyantin Shleye sin Ferdinanda Shleye Pislyarevolyucijni chasi U chasi revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni sadiba pustuvala radyanska vlada utverdivshis nacionalizuvala vse gospodarstvo Shleye U 1920 h rokah u Moskvi virishili utvoriti u Krimu yevrejsku avtonomiyu tomu miscevi komunisti shvidko pidlashtuvalisya i zaproponuvali sadibu Shleye dlya poselennya yevreyiv pereselenciv Tomu v 1926 roci v sadibi rozmistilasya yevrejska silskogospodarska artil Pobyeda meshkanci yakoyi pracyuvali za principom kibuci V 1930 h rokah kibucu rozkurkulili i skoristavshis vidnovlenoyu yevreyami gospodarkoyu zasnuvali tut kolgosp ta pereveli na ci zemli yevrejskij U zv yazku iz zminoyu politiki radyanskoyi vladi formuvati yevrejsku avtonomiyu virishili v Sibiru chastina yevreyiv pereyihala iz artili chi to vtekla a reshtki propali u roki 2 yi svitovoyi vijni Nimci zahopivshi Krim vikoristali sadibu bula utvorena nimecka rozviduvalna shkola Pislya vijni v budinku buli poseleni lyudi yaki ne mali zhitla Sadiba vikoristovuyetsya yak zhilij budinok a v 1990 ti roki pozhezha znishila budivlyu vid yakoyi zalishilas zhiloyu odna kimnata GospodarstvoChislo dvoriv chotiri nacionalnosti zmishanoyu pripisnogo naselennya 1 dusha cholovichoyi stati Chislo dush storonnogo naselennya cholovichoyi stati 83 zhinochoyi 25 Zagalna kilkist zemli u gospodarstva 3 060 desyatin Hudobi konej 64 voliv 60 koriv 25 ovec 630 Do gubernskogo mista sorok verst Geografiya Misce dlya zakladki sadibi zemlevlasnik Ferdinand Shleye vibrav v 7 kilometrah na toj chas na shid vid kurortu Saki V shirokij i glibokij balci iz neperesihayuchim potokom buli pridatni umovi dlya vedennya gospodarstva na vidminu vid dovkolishnih solonchakovo stepovih zemel Sadiba rozmishalasya poruch z traktom na Simferopol de zazvichaj pracyuvav Ferdinand Shleye Budivli Gospodarstvo skladalosya z riznih budivel pomishickij budinok dvopoverhovij dim iz micnimi murami ta vezheyu dekilka budinkiv dlya robitnikiv mosheni hizhi kam yana komora dvopoverhova budivlya ne zbereglas stajni dlya hudobi laznya poruch budinku i zabezpechuvalasya doshovoyu vodoyu iz baku na dahu budivli Park ta sad U Krimu veliki zemlevlasniki u svoyih sadibah mali mati park abo sad zabezpechuvali proholodu i utrimannya vologi Zakladkoyu parku i sadu u sadibi Shleye zajmavsya Pavlo Sidorovich Melnichenko vidatnij sadivnik Visadzhuyuchi dereva Pavlo Melnichenko zaprimitiv sho v Chobotarevi duzhe rodyucha zemlya tomu j virishiv stvoriti rozplidnik silskogospodarskih i dekorativnih roslin Chimalo krimskih zemlevlasnikiv zvertalis za sadzhancyami z rozplidnika v Chobotarevi koli zh Melnichenku doruchili stvoriti Sakskij kurortnij park vin skoristuvavsya svoyim ditishem a same Chobotarskim rozplidnikom derev i roslin Pislya nacionalizaciyi sadom i parkom malo zajmalisya vidtak vse prijshlo u zanepad i znishennya Zalishilos tilki kilka ekzemplyariv derev Div takozhSakskij kurortnij parkPrimitkiYakiv Pasik Istoriya yevrejskih poselen silskogospodarskih kolonij Pivdnya Ukrayini ta Krimu Yevrejski poselennya v Krimu 1922 1926 roki Yakiv Pasik Istoriya yevrejskih poselen silskogospodarskih kolonij Pivdnya Ukrayini ta Krimu Yevrejski naseleni punkti v Krimu do 1941 roku Arhiv originalu za 6 kvitnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2015 DzherelaPamyatniki kultury i istorii USSR Naukova dumka Kiev 1987 PosilannyaSadiba Shleye Informaciya pro vlasnika sadibi Ferdinanda Shleye Pro Chobotarku i sadibu Shleye