Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Річки Херсонської області - річки на території Херсонщини.
Історичне значення річок Херсонщини
У стародавніх народних піснях є такі рядки: "З устя Дніпра та й до вершини сімсот річок, ще й чотири".
На початку XX ст. кількість річок басейну Нижнього Дніпра досягала 333. Після побудови Дніпрогесу та Каховського водосховища їх кількість зменшилась до 70. Із давніх-давен почалося господарче використання річок. Зокрема, на Херсонщині річки були єдиним транспортним і торговим шляхом. Гречник, або Великий торговий шлях ("із варяг в греки") починався з Балтики і по Дніпру спускався в його пониззя, де було розташоване торгове місто Олешшя і далі до Чорного моря, на берегах якого знаходились грецькі колонії.
Нині річки південної степової частини, в тому числі і Херсонщини, використовуються, в першу чергу, для малого зрошення сільськогосподарських угідь і для водопостачання, а тому влітку спостерігається зменшення водності, обміління та забруднення малих річок. Але водні ресурси дуже обмежені. На одного жителя області припадає води в 15-20 разів менше, ніж в інших областях України.
Загальна характеристика
Херсонська область знаходиться в зоні сухих степів на вододілі річок пониззя Дніпра і Чорного моря. Густота річкової сітки сягає всього 50-100 м на 1 км2 площі.
В області налічується 19 малих річок та балок довжиною понад 10 км і 163 річки та балки (в гирлі Дніпра) довжиною менше 10 км. До річок, довжина яких перевищує 10 км, належать Каланчак, Велика Калга, Конка, Козак, , , Рвач, . Усі річки належать до басейну Дніпра і лише тільки р. Каланчак впадає в Чорне море. А в Приморській смузі, між нижньою течією Дніпра і Азовським морем, постійних річок немає зовсім.
Для річок Херсонщини характерне змішане живлення: снігове живлення становить 85-90%, підземне — 10-15%. Режим річок характеризується значними весняними повенями, переважно в березні, та низьким літнім рівнем з незначними дощовими паводками. Весняні повені на малих (менше 10 км завдовжки) річках спостерігається не щорічно, замерзання річок відбувається приблизно 15-25 грудня, льодохід — 5-10 березня. У зв'язку з характерними для Херсона нестійкими зимами, коли періоди з низькою температурою повітря уриваються відлигою різної тривалості, під час переходу температури повітря через 0°С на річках встановлюється нестійкий льодовий режим з утворенням заберегів, сала, зрідка шуги, а в окремі роки — льодоставу. Товщина льоду на річках з природним режимом становить від 5-10 до 15-20 см.
| Назва річки | Довжина (км) | В межах області | Ширина річища (м) | Уклін (м/км) | Ширина плавнів (м) | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Дніпро | 2285 | 198 | 500-1000 | 0,11 | 3000-7000 | |
| Інгулець | 549 | 180 | 30-40 | 0,1 | 800 | |
| Рогачик | 24 | 24 | 5 | 0,7 | 80 | Влітку пересихає |
| Каланчак | 48 | 48 | 4 | 0,5 | 200 | Влітку пересихає |
| Вірьовчина | 115 | 53 | 6 | 0,5 | 100-800 | В окремі роки пересихає |
| Балка Кам'янка | 57 | 57 | 4-10 | 0,17 | 200 | Балка зі ставками |
Дніпро — велика річка (в межах області її довжина — 216 км), яка проходить степ транзитом і разом з Каховським водосховищем розділяє територію на дві частини — правобережну і лівобережну. Правобережна частина розчленована долинами малих річок, балками та ярами. Лівобережжя — це майже горизонтальна степова рівнина з плоскодонними впадинами — подами. Унікальні утворення — поди — є величезними басейнами для стоку талих снігових вод та атмосферних опадів із навколишніх водозбірних площ. Поди виконують таку ж роль як річки і балки, замикають круговорот води в природі, їх площа сягає 160 тис. га. Найбільші поди — , та . В Каховському районі проводиться експеримент по створенню в подах шляхом корінної меліорації нового культурного орного шару. Під культурні поля вже використовується майже 100 тис. га.
В районах, що прилягають до берегів Дніпра, велика кількість балок і ярів. Найбільші балки: , , , , , , , , , Любимівка, Бургунка, Глибока, Велика Кам'янка, Тягинка. Пригирлові частини більшості цих балок затоплені водами Каховського водосховища.
Азовське море і Сиваш приймають рад балок, найдовшими з них є Утлюк і Малий Утлюк, балки , і , всі впадають в Сиваш.
Як правило, в районах, де кількість водних ресурсів незначна, якість їх незадовільна. В останні десятиріччя у річок виникло майже хронічне і прогресуюче захворювання: внаслідок замулювання русла річок піднявся рівень ґрунтових вод, що призвело до заболочення русел, зниження якості води. Порівняно з великими і середніми річками мала річка першою приймає «удар на себе».
Балка Тягинка — права притока Дніпра, протікає через с. Микільське Білозерського району. Існує версія, що в давнину в гирлі річки існувало м. Тягинь з язичницьким храмом, де приносили жертви богам. Місто Тягинь можна розглядати як культовий центр автохтонного населення Північного Причорномор'я — індоаріїв.
Екологічні проблеми річкових ресурсів Херсонщини
На сьогодні в Херсонській області не вирішується питання поліпшення стану річок — їх розчистки, заліснення та залуження.
За даними облводгоспу за останні роки розчищено 10 км р. Каланчак (при довжині русла 64 км), 7,2 км р. Білозірка (56 км), 14,2 км Вірьовчиної (53 км), 7,3 км Інтулки (11 км), 2 км балки Іванівської (38 км), 1,7 км Конки (74 км), 1,45 км Чайки (20 км), 0,49 км Старого Дніпра (12 км). У руслах цих річок знаходиться 30-40 тон змитого чорнозему з високим вмістом гумусу. Особливо забруднюються стічними водами річки Вірьовчина − 396,6 тис. м³/рік, Конка 26 тис. м³/рік, Каланчак — 2052 тис. м³/рік.
Одним з найкращих прикладів може служити Велика Калга — річка в Нижньосірогозькому та Іванівському районах, яка впадає в Домузлинський під її довжина — 50 км, площа водозбірного басейну — 350 км². Стік зарегульований і використовується для розведення риби і зрошення. На окремих ділянках берега залужені і заліснені.
- Дивіться детальніше: Каланчак (річка)
Річка Каланчак має низькі заболочені береги. Вона протікає територією Каланчацького району і впадає в Чорне море біля с. Хорли. Її довжина — 64 км. За останні роки екологічний стан цієї річки поліпшується, велику роль у цьому відіграють активні дії громадськості району. За умов цільового фінансування для проведення всього комплексу водоохоронних заходів річки Велика Калга або Каланчак можуть служити «еталоном малої річки» в області. Через відсутність фінансування не виконуються роботи із заліснення і залуження водоохоронних зон річок. При плані 20 га заліснено лише 6,3 га.
Джерела
| Ця стаття не містить . (жовтень 2019) |
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Richki Hersonskoyi oblasti richki na teritoriyi Hersonshini Istorichne znachennya richok HersonshiniU starodavnih narodnih pisnyah ye taki ryadki Z ustya Dnipra ta j do vershini simsot richok she j chotiri Na pochatku XX st kilkist richok basejnu Nizhnogo Dnipra dosyagala 333 Pislya pobudovi Dniprogesu ta Kahovskogo vodoshovisha yih kilkist zmenshilas do 70 Iz davnih daven pochalosya gospodarche vikoristannya richok Zokrema na Hersonshini richki buli yedinim transportnim i torgovim shlyahom Grechnik abo Velikij torgovij shlyah iz varyag v greki pochinavsya z Baltiki i po Dnipru spuskavsya v jogo ponizzya de bulo roztashovane torgove misto Oleshshya i dali do Chornogo morya na beregah yakogo znahodilis grecki koloniyi Nini richki pivdennoyi stepovoyi chastini v tomu chisli i Hersonshini vikoristovuyutsya v pershu chergu dlya malogo zroshennya silskogospodarskih ugid i dlya vodopostachannya a tomu vlitku sposterigayetsya zmenshennya vodnosti obmilinnya ta zabrudnennya malih richok Ale vodni resursi duzhe obmezheni Na odnogo zhitelya oblasti pripadaye vodi v 15 20 raziv menshe nizh v inshih oblastyah Ukrayini Zagalna harakteristikaRichka Koshova v rajoni Karantinnogo ostrova Hersonska oblast znahoditsya v zoni suhih stepiv na vododili richok ponizzya Dnipra i Chornogo morya Gustota richkovoyi sitki syagaye vsogo 50 100 m na 1 km2 ploshi Na berezi Ingulcya s Mikilske Protoka v nizov yi Dnipra poblizu Goloyi Pristani V oblasti nalichuyetsya 19 malih richok ta balok dovzhinoyu ponad 10 km i 163 richki ta balki v girli Dnipra dovzhinoyu menshe 10 km Do richok dovzhina yakih perevishuye 10 km nalezhat Kalanchak Velika Kalga Konka Kozak Rvach Usi richki nalezhat do basejnu Dnipra i lishe tilki r Kalanchak vpadaye v Chorne more A v Primorskij smuzi mizh nizhnoyu techiyeyu Dnipra i Azovskim morem postijnih richok nemaye zovsim Dlya richok Hersonshini harakterne zmishane zhivlennya snigove zhivlennya stanovit 85 90 pidzemne 10 15 Rezhim richok harakterizuyetsya znachnimi vesnyanimi povenyami perevazhno v berezni ta nizkim litnim rivnem z neznachnimi doshovimi pavodkami Vesnyani poveni na malih menshe 10 km zavdovzhki richkah sposterigayetsya ne shorichno zamerzannya richok vidbuvayetsya priblizno 15 25 grudnya lodohid 5 10 bereznya U zv yazku z harakternimi dlya Hersona nestijkimi zimami koli periodi z nizkoyu temperaturoyu povitrya urivayutsya vidligoyu riznoyi trivalosti pid chas perehodu temperaturi povitrya cherez 0 S na richkah vstanovlyuyetsya nestijkij lodovij rezhim z utvorennyam zaberegiv sala zridka shugi a v okremi roki lodostavu Tovshina lodu na richkah z prirodnim rezhimom stanovit vid 5 10 do 15 20 sm Nazva richki Dovzhina km V mezhah oblasti Shirina richisha m Uklin m km Shirina plavniv m Primitki Dnipro 2285 198 500 1000 0 11 3000 7000 Ingulec 549 180 30 40 0 1 800 Rogachik 24 24 5 0 7 80 Vlitku peresihaye Kalanchak 48 48 4 0 5 200 Vlitku peresihaye Virovchina 115 53 6 0 5 100 800 V okremi roki peresihaye Balka Kam yanka 57 57 4 10 0 17 200 Balka zi stavkami Dnipro velika richka v mezhah oblasti yiyi dovzhina 216 km yaka prohodit step tranzitom i razom z Kahovskim vodoshovishem rozdilyaye teritoriyu na dvi chastini pravoberezhnu i livoberezhnu Pravoberezhna chastina rozchlenovana dolinami malih richok balkami ta yarami Livoberezhzhya ce majzhe gorizontalna stepova rivnina z ploskodonnimi vpadinami podami Unikalni utvorennya podi ye velicheznimi basejnami dlya stoku talih snigovih vod ta atmosfernih opadiv iz navkolishnih vodozbirnih plosh Podi vikonuyut taku zh rol yak richki i balki zamikayut krugovorot vodi v prirodi yih plosha syagaye 160 tis ga Najbilshi podi ta V Kahovskomu rajoni provoditsya eksperiment po stvorennyu v podah shlyahom korinnoyi melioraciyi novogo kulturnogo ornogo sharu Pid kulturni polya vzhe vikoristovuyetsya majzhe 100 tis ga Novokayirska balka zatoplena vodami Kahovskogo vodoshovisha V rajonah sho prilyagayut do beregiv Dnipra velika kilkist balok i yariv Najbilshi balki Lyubimivka Burgunka Gliboka Velika Kam yanka Tyaginka Prigirlovi chastini bilshosti cih balok zatopleni vodami Kahovskogo vodoshovisha Azovske more i Sivash prijmayut rad balok najdovshimi z nih ye Utlyuk i Malij Utlyuk balki i vsi vpadayut v Sivash Yak pravilo v rajonah de kilkist vodnih resursiv neznachna yakist yih nezadovilna V ostanni desyatirichchya u richok viniklo majzhe hronichne i progresuyuche zahvoryuvannya vnaslidok zamulyuvannya rusla richok pidnyavsya riven gruntovih vod sho prizvelo do zabolochennya rusel znizhennya yakosti vodi Porivnyano z velikimi i serednimi richkami mala richka pershoyu prijmaye udar na sebe Balka Tyaginka prava pritoka Dnipra protikaye cherez s Mikilske Bilozerskogo rajonu Isnuye versiya sho v davninu v girli richki isnuvalo m Tyagin z yazichnickim hramom de prinosili zhertvi bogam Misto Tyagin mozhna rozglyadati yak kultovij centr avtohtonnogo naselennya Pivnichnogo Prichornomor ya indoariyiv Ekologichni problemi richkovih resursiv HersonshiniPlavni na r Konka poblizu Oleshkiv Na sogodni v Hersonskij oblasti ne virishuyetsya pitannya polipshennya stanu richok yih rozchistki zalisnennya ta zaluzhennya Za danimi oblvodgospu za ostanni roki rozchisheno 10 km r Kalanchak pri dovzhini rusla 64 km 7 2 km r Bilozirka 56 km 14 2 km Virovchinoyi 53 km 7 3 km Intulki 11 km 2 km balki Ivanivskoyi 38 km 1 7 km Konki 74 km 1 45 km Chajki 20 km 0 49 km Starogo Dnipra 12 km U ruslah cih richok znahoditsya 30 40 ton zmitogo chornozemu z visokim vmistom gumusu Osoblivo zabrudnyuyutsya stichnimi vodami richki Virovchina 396 6 tis m rik Konka 26 tis m rik Kalanchak 2052 tis m rik Odnim z najkrashih prikladiv mozhe sluzhiti Velika Kalga richka v Nizhnosirogozkomu ta Ivanivskomu rajonah yaka vpadaye v Domuzlinskij pid yiyi dovzhina 50 km plosha vodozbirnogo basejnu 350 km Stik zaregulovanij i vikoristovuyetsya dlya rozvedennya ribi i zroshennya Na okremih dilyankah berega zaluzheni i zalisneni Divitsya detalnishe Kalanchak richka Richka Kalanchak maye nizki zabolocheni beregi Vona protikaye teritoriyeyu Kalanchackogo rajonu i vpadaye v Chorne more bilya s Horli Yiyi dovzhina 64 km Za ostanni roki ekologichnij stan ciyeyi richki polipshuyetsya veliku rol u comu vidigrayut aktivni diyi gromadskosti rajonu Za umov cilovogo finansuvannya dlya provedennya vsogo kompleksu vodoohoronnih zahodiv richki Velika Kalga abo Kalanchak mozhut sluzhiti etalonom maloyi richki v oblasti Cherez vidsutnist finansuvannya ne vikonuyutsya roboti iz zalisnennya i zaluzhennya vodoohoronnih zon richok Pri plani 20 ga zalisneno lishe 6 3 ga DzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Div takozhVodni resursi Hersonskoyi oblasti Ozera Hersonskoyi oblasti Shtuchni vodojmi Hersonskoyi oblasti