Рюкюські мови, або Рюкюська мова (рюк. ウチナーグチ, утіна: ґуті; яп. 琉球語, りゅうきゅうご, рюкю-ґо) — мови, якими розмовляють корінні мешканці островів (Амамі) та Рюкю. Разом з японською мовою та мовою утворюють (японо-рюкюську групу мов).
Рюкюська мова | |
---|---|
Карта розповсюдження рюкюйських мов | |
Поширена в | Японія (Окінава, Каґосіма) |
Регіон | Східна Азія |
Носії | 900 000 осіб (2018) |
Писемність | d |
Класифікація | Японсько-рюкюська сім'я |
Офіційний статус | |
Державна | немає статусу |
Офіційна | немає статусу |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | ryu |
ISO 639-3 | ryu |
SIL | JPN |
Хоча японською мовою теж говорять на островах Рюкю, рюкюські мови не є взаємно зрозумілими з японською. Достеменно невідомо, скільки лишилось носіїв мови, та відомо, що через [en] носіїв до стандартизованої японської та до діалектів японської, на кшталт окінавського діалекту, ці мови вважаються (загроженими); За даними [en], чотири рюкюські мови є «загроженими» та ще дві «небезпечно загроженими».
Історія
Рюкюська мова є спадкоємцем мови пост-дзьомонівської популяції Рюкюських островів. Писемні пам'ятки VII століття дозволяють стверджувати, що на той час рюкюська сильно відрізнялася від японської. Сучасні дослідження свідчать, що лексика мова рюкюсців дуже подібна з лексикою стародавньої японської мови.
Нижче наведена порівняльна таблиця рюкюської мови (окінавський діалект) зі стандартною японською:
Слова | Японська | Рюкюська |
---|---|---|
Дощ | Аме | Амі |
Човен | Фуне | Фуні |
Душа | Кокоро | Кукуру |
Ніч | Йору | Юру |
Брат | Кьодай | Тьо:де: |
Повертатися | Каеру | Ке:юн |
Синій | Аої | О:сан |
Більшість науковців, переважно японських, визначає рюкюську мову як діалект японської мови, називаючи першу південноострівним (яп. 南島方言, なんとうほうげん) або рюкюським діалектом (яп. 琉球方言, りゅうきゅうほうげん).
Діалекти
Рюкюська мова поділяється на 6 основних груп, які називають мовами, діалектами, наріччями або говорами:
Північна група
-
- Поширений на (островах Амамі). Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста (Амамі). Кількість мовців — 130 000 осіб.
- (Діалект Окінави)
- Поширений в центрі та півдні острова Окінава. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста (Наха). Кількість мовців — 900 000 осіб.
-
- Поширений на півночі острова Окінава. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців села (Куніґамі). Кількість мовців невідома.
Південна група
-
- Поширений на . Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців міста (Міякодзіма). Кількість мовців — 55 783 осіб.
-
- Поширений на островах Яеяма. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців острова Ісіґакі. Кількість мовців — 44 650 осіб.
-
- Поширений на островах Яеяма. Стадартом для діалекту вважається говірка мешканців острова (Йонаґуні). Кількість мовців — 18 000 осіб.
Нижче наведена порівняльна таблиця діалектів рюкюської мови з стандартною японською:
Мови | Дякую | Ласкаво просимо |
---|---|---|
Японська | Аріґато: | Йо:косо |
Амамі | Аріґатесама рьо:та | Імо:рі: |
Куніґамі | Міхедіро | Уґаміябура |
Окінава | Ніфе:де:біру | Менсо:ре: |
Міяко | Тандіґа:танді | Нмя:чі |
Яеяма | Мі:фаїю: | О:ріто:рі |
Йонаґуні | Фуґараса | Варі |
Система письма
Хоча рюкюська мова має відмінну від японської мови фонетику, вона не має власної абетки. У середньовіччі рюкюсці вели записи китайськими ієрогліфами, а з XIX століття, після входження (королівства Рюкю) до складу Японської імперії, перейшли на японську систему письма.
Див. також
- Рюкюсці
- (Королівство Рюкю)
Примітки
- Коментарі
- Знак ": " означає подовження голосної.
- Виноски
- An Introduction to Ryukyuan Languages
- UNESCO Atlas of the World's Languages in danger. Unesco.org. Процитовано 16 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 9 серпня 2008.
- 言語学大辞典セレクション:日本列島の言語 (Selection from the Encyclopædia of Linguistics: The Languages of the Japanese Archipelago). «琉球列島の言語» (The Languages of the Ryukyu Islands). 三省堂 1997
Посилання
- Утіна аґуті (яп.)
- Фонетична база даних рюкюської мови (яп.)
- Інститут окінавознавства (яп.)
- Класифікація рюкюської на сайті Ethnologue.com (англ.)
- «Рюкюські мови — вивчати не можна втратити»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет