Русанова Ірина Петрівна 22 квітня 1929 р Москва 22 жовтня 1998 р Москва російський археолог славіст доктор історичних на

Ірина Петрівна Русанова
рос. Ирина Петровна Русанова
Народилася	22 квітня 1929; Москва, СРСР
Померла	22 жовтня 1998 (69 років); Москва, Росія
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	археолог, славістка
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	археологія
Заклад	Інститут археології РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Третьяков П. М.
У шлюбі з	Тимощук Б. О.

Русанова Ірина Петрівна (*22 квітня 1929 р., Москва — †22 жовтня 1998 р., Москва) — російський археолог-славіст, доктор історичних наук, працювала у відділі слов'яно-руської археології Інституту археології АН СРСР (потім Інституту археології РАН). Дружина українського археолога Бориса Онисимовича Тимощука (від 1970-х років).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Русанова.

Біографія

Народилася в родині священика дворянського походження

У 1947 р. завершила навчання в школі м. Москва, вступила на математичний факультет МДУ, а за рік перевелася на історичний факультет (кафедра археології), який закінчила у 1953 році. Одразу тоді ж вступила на аспірантуру і стала ученицею Третьякова П. М.. Тема її кандидатської дисертації була присвячена древлянам. По завершенню аспірантури працювала в Інституту археології РАН молодшим науковим співробітником.

З 1959 р. вела самостійні дослідження на Поліссі.

Більшість досліджень провела на території Західної України (зокрема, у рамках Прикарпатської експедиції РАН) та Житомирщини.

1974 р. — невдовзі після знайомства з Б. Тимощуком вони провели спільну експедицію з дослідження двох слов'янських поселень V століття в (Кодині) (на р. Прут).

Монографія «Слов'янські старожитності VI—VII ст.» (рос. Славянские древности VI-VII вв.) 1976 року стала фундаментом докторської дисертації.

1984 р. — І. Русанова і Б. Тимощук провели археологічну експедицію в басейні р. Збруч, після чого повідомили про відкриття язичницького Збручанського культового центру XII—XIII століть. Такі висновки викликали несприйняття та критику з боку деяких російських археологів, зокрема, Владислава Даркевича.

Розкопки І. П. Русанової довели, що давні слов'яни густо заселяли береги річки Тетерів.

Праці

И. П. Русанова. Языческое святилище на р. Гнилопять под Житомиром. // Культура древней Руси^{[недоступне посилання з липня 2019]}. — М., 1966.
И. П. Русанова. Славянские древности VI—IX вв. между Днепром и Западным Бугом [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — М., 1973.
И. П. Русанова. Славянские древности VI—VII вв.^{[недоступне посилання з липня 2019]}. — М., 1976.
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Древнерусское Поднестровье. Историко-краеведческие очерки. — Ужгород: Карпати, 1981.
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Роль огня, хлеба и хлебных печей
И. П. Русанова. Священные колодцы
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Славянские святилища на Среднем Днестре и в бассейне Прута. // Сов. археология, 1983, № 4
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. (Кодын) — славянские поселения V—VIII вв. на р. Прут. — М., 1984
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Збручское святилище. // Сов. археология, 1986, № 4
И. П. Русанова. Истоки славянского язычества. Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. — Черновцы: Прут, 2002
И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. 2-е изд., испр. М.: Ладога-100, 2007. 304 с.

та інші.

Примітки

Плетнева С. А., Памяти Ирины Петровны Русановой // Российская археология. 1999. № 2. — С.246-252 (рос.)
Плетнева С. А., Макарова Т. И., Памяти Ирины Петровны Русановой // Stratum plus. 2001—2002. № 5: — С.10-12 (рос.)
Ирина Петровна Русанова [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Библиотека Якова Кротова» (рос.)

Джерела

Войнаровський В., Видатні дослідники археології римського часу Північної Буковини Ірина Русанова та Борис Тимощук // Постаті української археології. // МДАПВ. — Львів, 1998. — Вип. 7. — С.63—65.

Посилання

Ирина Петровна Русанова [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Ирина Петровна Русанова (передмова до книги І. П. Русанової та Б. О. Тимощука «Славянские древности») [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Назаренко А. В., Хорошкевич А. Л., Языческая Европа глазами археолога // Русанова И. П., «Истоки славянского язычества». Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в I тыс. до н.э. - I тыс. н.э., Черновцы, 2002. (рос.)
Гавритухин И. О., Предисловие. Об авторах этой книги // Русанова И. П., Тимощук Б. А., «Языческие святилища древних славян». М., 2007. (рос.)

Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Плетнева-1] Плетнева С. А., Памяти Ирины Петровны Русановой // Российская археология. 1999. № 2. — С.246-252 (рос.)

[Макарова-2] Плетнева С. А., Макарова Т. И., Памяти Ирины Петровны Русановой // Stratum plus. 2001—2002. № 5: — С.10-12 (рос.)

[3] Ирина Петровна Русанова [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Библиотека Якова Кротова» (рос.)

Ірина Петрівна Русанова
рос. Ирина Петровна Русанова
Народилася	22 квітня 1929(1929-04-22) Москва, СРСР
Померла	22 жовтня 1998(1998-10-22) (69 років) Москва, Росія
Країна	СРСР Росія
Діяльність	археолог, славістка
Alma mater	Московський державний університет
Галузь	археологія
Заклад	Інститут археології РАН
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Науковий керівник	Третьяков П. М.
У шлюбі з	Тимощук Б. О.