Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рум міллет (millet-i Rûm), або «римська нація» — назва східної православної християнської громади в Османській імперії. Незважаючи на підпорядкування в рамках османської політичної системи, громада зберігала певну внутрішню автономію.
| Рум міллет | |
| Історичний період | Османська імперія |
|---|---|
Становлення та розвиток
Після падіння Константинополя під владу Османської імперії в 1453 році до всіх православних християн ставилися як до рая - людей нижчого класу. Рум міллет було засновано султаном Мехметом II, який як свідомий спадкоємець Східної Римської імперії мав намір реорганізувати державу. Православна паства була включена в особливу етно-релігійну спільноту під греко-візантійським пануванням. Її назва походить від назви колишніх східноримських підданих Османської імперії, але всі православні греки, болгари, албанці, арумуни, мегленорумуни, румуни та серби, а також грузини та араби- незважаючи на їхню етнічну приналежність і мовувважалися частиною одного міллету. Приналежність до цієї православної спільноти стала для простого народу важливішою за етнічне походження. Ця спільнота стала основною формою соціальної організації та джерелом ідентичності для всіх етнічних груп усередині неї, і більшість людей почали ідентифікувати себе просто як «християни». Проте, під османським пануванням ніколи не зникали етноніми, що вказує на збереження певної форми етнічної ідентифікації. Це видно з султанського фірману від 1680 року, який перераховує етнічні групи на балканських землях імперії так: греки (рум), албанці (арнаути), серби (сірф), «волахи» (ефлак, маючи на увазі аромуни, мегленорумуни, і румуни) і болгари (булгар). Вірмени-християни, які належали до Вірменської Апостольської Церкви, не були включені до рум міллету, оскільки їм було надано окремий міллет.
Християнам гарантувалися певні обмежені свободи, але вони не вважалися рівними з мусульманами, і їхні релігійні обряди мали відповідати мусульманським, на додаток до різноманітних інших правових обмежень. Вселенський Патріарх Константинопольський визнавався найвищим релігійним і політичним лідером, або етнархом, усіх православних підданих. Сербський Печський Патріархат і Болгарське Охридське Архиєпископство, які були автономними Східними Православними Церквами під опікою Вселенського Патріарха. Протягом XVIII століття вони були захоплені грецькими фанаріотами. Кючук-Кайнарджірський договір 1774 року дозволив Росії втрутитися на боці османських православних підданих, і більшість політичних інструментів тиску Порти стали неефективними. У той час Рум міллет мав велику владу — він встановлював власні закони, збирав і розподіляв власні податки. Зростання націоналізму в Європі під впливом Французької революції поширилося на Османську імперію, і завдяки створенню власних шкіл, церков, лікарень та інших закладів рум міллет ставав все більш незалежним. Ці дії фактично вивели християнське населення поза межі османської політичної системи.
Під час османського правління ті, хто перебував у міллеті, отримували певний захист і привілеї, а також вищий статус порівняно з католиками. У деяких областях, таких як Крит, і мусульманам, і православним було дозволено навертати місцеве католицьке населення. Ця належність до православних працювала на забезпечення лояльності тих, хто всередині міллету. Це спрацювало на те, щоб новозавойовані громадяни менше зосереджувалися на внутрішніх розбіжностях, а більше на конфлікті між православ'ям і католицизмом. Подальше заохочення православних ремісників, які виготовляли церковне срібло, ризи та чаші, зробило Константинополь, хоча й під владою Османської імперії, все ще живим центром православ'я.
Розквіт і занепад націоналізму
Коріння успіху Греції в Османській імперії можна простежити до грецької традиції освіти та торгівлі, прикладом якої є фанаріоти. Саме багатство розгалуженого купецького класу забезпечило матеріальну основу для інтелектуального відродження, яке було помітною рисою грецького життя протягом півстоліття і більше, що призвело до початку Грецької війни за незалежність у 1821 році. Не випадково напередодні 1821 року три найважливіші центри грецької освіти були розташовані в Хіосі, Смірні та Айвалі, трьох основних центрах грецької торгівлі. Грецькому успіху також сприяло домінування греків у керівництві східної православної церкви.
На початку ХІХ століття грецькі православні інтелектуали спробували переосмислити рум міллет. Вони виступали за нову, етнічну «ромейську» національну ідентичність і нову візантійську державу, але їхні бачення майбутньої держави включали всіх балканських православних християн. Ця Велика ідея мала на увазі відродження Східної Римської імперії шляхом створення нової грецької держави. Вона поширилася серед міського населення арумунського, слов'янського та албанського походження, яке все більше почало вважати себе грецьким. З іншого боку, реформи Османського танзимату в середині ХІХ століття були спрямовані на заохочення серед сепаратистських підвладних націй і зупинку націоналістичних рухів всередині Імперії, але не досягли успіху. Зі зростанням націоналізму в Османській імперії рум міллет почала деградувати через постійне ототожнення релігійного віровчення з етнічною спільнотою. Національне пробудження кожної етнічної групи всередині нього було складним, і більшість груп взаємодіяли одна з одною. Болгарський екзархат, визнаний османами в 1870 році, був лише ланкою в низці подій, що відбулися після одностороннього проголошення автокефальної православної церкви Греції в 1833 році та Румунії в 1865 році.
Російсько-турецька війна 1877—1878 рр. завдала вирішального удару османській могутності на Балканському півострові. В 1879 році Сербська православна церква також стала автокефальною. Страх албанців перед тим, що землі, які вони заселяли, будуть розділені між сусідніми Чорногорією, Сербією, Болгарією та Грецією, сприяв зростанню албанського націоналізму. Так була заснована Призренська ліга. Визнання арумунів як окремого проса () в Османській імперії в 1905 році стало останньою краплею в цьому балканському націоналістичному змаганні. У результаті напередодні ХХ століття в Македонії виникло гостре етнічне та національне суперництво між балканськими народами. Після цього послідувала низка конфліктів між греками (), сербами (), болгарами () та аромунами (румоманами) у регіоні. Молодотурецька революція 1908 року відновила парламент, який був розпущений султаном у 1878 році. Однак процес витіснення монархічних інститутів був невдалим, і європейська периферія імперії продовжувала розколюватися під тиском місцевих повстань.
Згодом, під час Балканських війн (1912—1923) та Першої світової війни (1914—1918) Османська імперія втратила практично більшість своїх володінь, за винятком тих у Малій Азії. Під час цих воєн і наступної греко-турецької війни (1919—1922) тамтешні православні християни зазнали переслідувань і депортацій, а ассирійці та греки навіть геноциду. Це поклало фактичний кінець спільноті рум міллет. Лозаннський договір 1923 року призвів до визнання нової Турецької Республіки та до кінця самої Османської імперії.
Див. також
Список літератури
- Encyclopædia Britannica online, Eastern Orthodoxy (Christianity)
- Detrez, 2008, с. 36.
- Karpat, 2002, с. 17.
- Roudometof, 2001, с. 68—71.
- История на българите, 2004, с. 23.
- Sharkey, Heather J. (2017). A history of Muslims, Christians, and Jews in the Middle East. Cambridge, United Kingdom. ISBN . OCLC 995805601.
- . United States https://www.britannica.com/topic/Phanariote.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . United States.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - Isa Blumi, "The Role of Education in the Formation of Albanian Identity and Myths, " in Stepanie Schwander-Sievers and Bernd J. Fischer, eds, Albanian Identities, Myths and History; C. Hurst & Co. Publishers, 2002; , pp. 49–60.
- Cristian Romocea, Church and State: Religious Nationalism and State Identification in Post-Communist Romania; A&C Black, 2011, , p. 129.
Бібліографія
- Detrez, Raymond (2008). Between the Ottoman Legacy and the Temptation of the West: Bulgarians coming to terms with the Greeks. У Detrez, Raymond; Segaert, Barbara (ред.). Europe and the Historical Legacies in the Balkans. Peter Lang. ISBN .
- Karpat, Kemal H (2002). Studies on Ottoman Social and Political History: Selected Articles and Essays. BRILL. ISBN .
- Roudometof, Victor (2001). Nationalism, Globalization, and Orthodoxy: The Social Origins of Ethnic Conflict in the Balkans. Greenwood Publishing Group. ISBN .
- Mарков, Георги, ред. (2004). История на българите: Късно средновековие и Възраждане [History of the Bulgarians: Late Middle Ages and Renaissance]. TRUD Publishers. ISBN .
Подальше читання
- Greek Millet Constitution: Γενικοί Κανονισμοί περί της διευθετήσεως των εκκλησιαστικών καί εθνικών πραγμάτων των υπό του Οικονομικού Θρόνου διατελούντων ορθοδόξων χριστιανών υπηκόων Της Αυτού Μεγαλειότητος του Σουλτάνου. Constantinople. 1862.Constantinople. 1862.
{{}}: CS1 maint: location missing publisher (link) . - Young, George (1905–1906), Corps de droit ottoman (фр.), Oxford, England: Clarendon Press — The French translation of the Greek Millet Constitution is in Volume 2 of 7, pages 21-34.
Джерела
- Від ромового проса до грецької нації: Просвітництво, секуляризація та національна ідентичність в османському балканському суспільстві, 1453—1821 рр., Віктор Рудометоф.
- Балканська культурна спільність та етнічна різноманітність. Раймонд Детрез (Гентський університет, Бельгія).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rum millet millet i Rum abo rimska naciya nazva shidnoyi pravoslavnoyi hristiyanskoyi gromadi v Osmanskij imperiyi Nezvazhayuchi na pidporyadkuvannya v ramkah osmanskoyi politichnoyi sistemi gromada zberigala pevnu vnutrishnyu avtonomiyu Rum millet Istorichnij periodOsmanska imperiya Karta perevazhayuchih religij na teritoriyah Osmanskoyi imperiyi naprikinci XVI st Sultan Mehmed II i patriarh Gennadij II Mehmed II dozvoliv Vselenskomu patriarhatu zalishatisya aktivnim pislya padinnya Konstantinopolya v 1453 roci Stanovlennya ta rozvitokDokladnishe Islamizaciya ta Pislya padinnya Konstantinopolya pid vladu Osmanskoyi imperiyi v 1453 roci do vsih pravoslavnih hristiyan stavilisya yak do raya lyudej nizhchogo klasu Rum millet bulo zasnovano sultanom Mehmetom II yakij yak svidomij spadkoyemec Shidnoyi Rimskoyi imperiyi mav namir reorganizuvati derzhavu Pravoslavna pastva bula vklyuchena v osoblivu etno religijnu spilnotu pid greko vizantijskim panuvannyam Yiyi nazva pohodit vid nazvi kolishnih shidnorimskih piddanih Osmanskoyi imperiyi ale vsi pravoslavni greki bolgari albanci arumuni meglenorumuni rumuni ta serbi a takozh gruzini ta arabi nezvazhayuchi na yihnyu etnichnu prinalezhnist i movuvvazhalisya chastinoyu odnogo milletu Prinalezhnist do ciyeyi pravoslavnoyi spilnoti stala dlya prostogo narodu vazhlivishoyu za etnichne pohodzhennya Cya spilnota stala osnovnoyu formoyu socialnoyi organizaciyi ta dzherelom identichnosti dlya vsih etnichnih grup useredini neyi i bilshist lyudej pochali identifikuvati sebe prosto yak hristiyani Prote pid osmanskim panuvannyam nikoli ne znikali etnonimi sho vkazuye na zberezhennya pevnoyi formi etnichnoyi identifikaciyi Ce vidno z sultanskogo firmanu vid 1680 roku yakij pererahovuye etnichni grupi na balkanskih zemlyah imperiyi tak greki rum albanci arnauti serbi sirf volahi eflak mayuchi na uvazi aromuni meglenorumuni i rumuni i bolgari bulgar Virmeni hristiyani yaki nalezhali do Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi ne buli vklyucheni do rum milletu oskilki yim bulo nadano okremij millet Hristiyanam garantuvalisya pevni obmezheni svobodi ale voni ne vvazhalisya rivnimi z musulmanami i yihni religijni obryadi mali vidpovidati musulmanskim na dodatok do riznomanitnih inshih pravovih obmezhen Vselenskij Patriarh Konstantinopolskij viznavavsya najvishim religijnim i politichnim liderom abo etnarhom usih pravoslavnih piddanih Serbskij Pechskij Patriarhat i Bolgarske Ohridske Arhiyepiskopstvo yaki buli avtonomnimi Shidnimi Pravoslavnimi Cerkvami pid opikoyu Vselenskogo Patriarha Protyagom XVIII stolittya voni buli zahopleni greckimi fanariotami Kyuchuk Kajnardzhirskij dogovir 1774 roku dozvoliv Rosiyi vtrutitisya na boci osmanskih pravoslavnih piddanih i bilshist politichnih instrumentiv tisku Porti stali neefektivnimi U toj chas Rum millet mav veliku vladu vin vstanovlyuvav vlasni zakoni zbirav i rozpodilyav vlasni podatki Zrostannya nacionalizmu v Yevropi pid vplivom Francuzkoyi revolyuciyi poshirilosya na Osmansku imperiyu i zavdyaki stvorennyu vlasnih shkil cerkov likaren ta inshih zakladiv rum millet stavav vse bilsh nezalezhnim Ci diyi faktichno viveli hristiyanske naselennya poza mezhi osmanskoyi politichnoyi sistemi Pid chas osmanskogo pravlinnya ti hto perebuvav u milleti otrimuvali pevnij zahist i privileyi a takozh vishij status porivnyano z katolikami U deyakih oblastyah takih yak Krit i musulmanam i pravoslavnim bulo dozvoleno navertati misceve katolicke naselennya Cya nalezhnist do pravoslavnih pracyuvala na zabezpechennya loyalnosti tih hto vseredini milletu Ce spracyuvalo na te shob novozavojovani gromadyani menshe zoseredzhuvalisya na vnutrishnih rozbizhnostyah a bilshe na konflikti mizh pravoslav yam i katolicizmom Podalshe zaohochennya pravoslavnih remisnikiv yaki vigotovlyali cerkovne sriblo rizi ta chashi zrobilo Konstantinopol hocha j pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi vse she zhivim centrom pravoslav ya Rozkvit i zanepad nacionalizmuGrecka pravoslavna shkola na Fanari zasnovana v Osmanskij imperiyi v 1454 roci shkola greckoyi spilnoti Korinnya uspihu Greciyi v Osmanskij imperiyi mozhna prostezhiti do greckoyi tradiciyi osviti ta torgivli prikladom yakoyi ye fanarioti Same bagatstvo rozgaluzhenogo kupeckogo klasu zabezpechilo materialnu osnovu dlya intelektualnogo vidrodzhennya yake bulo pomitnoyu risoyu greckogo zhittya protyagom pivstolittya i bilshe sho prizvelo do pochatku Greckoyi vijni za nezalezhnist u 1821 roci Ne vipadkovo naperedodni 1821 roku tri najvazhlivishi centri greckoyi osviti buli roztashovani v Hiosi Smirni ta Ajvali troh osnovnih centrah greckoyi torgivli Greckomu uspihu takozh spriyalo dominuvannya grekiv u kerivnictvi shidnoyi pravoslavnoyi cerkvi Na pochatku HIH stolittya grecki pravoslavni intelektuali sprobuvali pereosmisliti rum millet Voni vistupali za novu etnichnu romejsku nacionalnu identichnist i novu vizantijsku derzhavu ale yihni bachennya majbutnoyi derzhavi vklyuchali vsih balkanskih pravoslavnih hristiyan Cya Velika ideya mala na uvazi vidrodzhennya Shidnoyi Rimskoyi imperiyi shlyahom stvorennya novoyi greckoyi derzhavi Vona poshirilasya sered miskogo naselennya arumunskogo slov yanskogo ta albanskogo pohodzhennya yake vse bilshe pochalo vvazhati sebe greckim Z inshogo boku reformi Osmanskogo tanzimatu v seredini HIH stolittya buli spryamovani na zaohochennya sered separatistskih pidvladnih nacij i zupinku nacionalistichnih ruhiv vseredini Imperiyi ale ne dosyagli uspihu Zi zrostannyam nacionalizmu v Osmanskij imperiyi rum millet pochala degraduvati cherez postijne ototozhnennya religijnogo virovchennya z etnichnoyu spilnotoyu Nacionalne probudzhennya kozhnoyi etnichnoyi grupi vseredini nogo bulo skladnim i bilshist grup vzayemodiyali odna z odnoyu Bolgarskij ekzarhat viznanij osmanami v 1870 roci buv lishe lankoyu v nizci podij sho vidbulisya pislya odnostoronnogo progoloshennya avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Greciyi v 1833 roci ta Rumuniyi v 1865 roci Rosijsko turecka vijna 1877 1878 rr zavdala virishalnogo udaru osmanskij mogutnosti na Balkanskomu pivostrovi V 1879 roci Serbska pravoslavna cerkva takozh stala avtokefalnoyu Strah albanciv pered tim sho zemli yaki voni zaselyali budut rozdileni mizh susidnimi Chornogoriyeyu Serbiyeyu Bolgariyeyu ta Greciyeyu spriyav zrostannyu albanskogo nacionalizmu Tak bula zasnovana Prizrenska liga Viznannya arumuniv yak okremogo prosa v Osmanskij imperiyi v 1905 roci stalo ostannoyu krapleyu v comu balkanskomu nacionalistichnomu zmaganni U rezultati naperedodni HH stolittya v Makedoniyi viniklo gostre etnichne ta nacionalne supernictvo mizh balkanskimi narodami Pislya cogo posliduvala nizka konfliktiv mizh grekami serbami bolgarami ta aromunami rumomanami u regioni Molodoturecka revolyuciya 1908 roku vidnovila parlament yakij buv rozpushenij sultanom u 1878 roci Odnak proces vitisnennya monarhichnih institutiv buv nevdalim i yevropejska periferiya imperiyi prodovzhuvala rozkolyuvatisya pid tiskom miscevih povstan Zgodom pid chas Balkanskih vijn 1912 1923 ta Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Osmanska imperiya vtratila praktichno bilshist svoyih volodin za vinyatkom tih u Malij Aziyi Pid chas cih voyen i nastupnoyi greko tureckoyi vijni 1919 1922 tamteshni pravoslavni hristiyani zaznali peresliduvan i deportacij a assirijci ta greki navit genocidu Ce poklalo faktichnij kinec spilnoti rum millet Lozannskij dogovir 1923 roku prizviv do viznannya novoyi Tureckoyi Respubliki ta do kincya samoyi Osmanskoyi imperiyi Div takozhRum Millet Rumeliya Fanarioti Konstantinopolskij Vselenskij PatriarhatSpisok literaturiEncyclopaedia Britannica online Eastern Orthodoxy Christianity Detrez 2008 s 36 Karpat 2002 s 17 Roudometof 2001 s 68 71 Istoriya na blgarite 2004 s 23 Sharkey Heather J 2017 A history of Muslims Christians and Jews in the Middle East Cambridge United Kingdom ISBN 978 0 521 76937 2 OCLC 995805601 United States https www britannica com topic Phanariote a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Propushenij abo porozhnij title dovidka United States a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Propushenij abo porozhnij title dovidka Isa Blumi The Role of Education in the Formation of Albanian Identity and Myths in Stepanie Schwander Sievers and Bernd J Fischer eds Albanian Identities Myths and History C Hurst amp Co Publishers 2002 ISBN 1850655723 pp 49 60 Cristian Romocea Church and State Religious Nationalism and State Identification in Post Communist Romania A amp C Black 2011 ISBN 1441183183 p 129 BibliografiyaDetrez Raymond 2008 Between the Ottoman Legacy and the Temptation of the West Bulgarians coming to terms with the Greeks U Detrez Raymond Segaert Barbara red Europe and the Historical Legacies in the Balkans Peter Lang ISBN 978 90 5201 374 9 Karpat Kemal H 2002 Studies on Ottoman Social and Political History Selected Articles and Essays BRILL ISBN 90 04 12101 3 Roudometof Victor 2001 Nationalism Globalization and Orthodoxy The Social Origins of Ethnic Conflict in the Balkans Greenwood Publishing Group ISBN 978 0 313 31949 5 Markov Georgi red 2004 Istoriya na blgarite Ksno srednovekovie i Vzrazhdane History of the Bulgarians Late Middle Ages and Renaissance TRUD Publishers ISBN 978 954 528 467 0 Podalshe chitannyaGreek Millet Constitution Genikoi Kanonismoi peri ths diey8ethsews twn ekklhsiastikwn kai e8nikwn pragmatwn twn ypo toy Oikonomikoy 8ronoy diateloyntwn or8odo3wn xristianwn yphkown Ths Aytoy Megaleiothtos toy Soyltanoy Constantinople 1862 Constantinople 1862 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a CS1 maint location missing publisher link Young George 1905 1906 Corps de droit ottoman fr Oxford England Clarendon Press The French translation of the Greek Millet Constitution is in Volume 2 of 7 pages 21 34 DzherelaVid romovogo prosa do greckoyi naciyi Prosvitnictvo sekulyarizaciya ta nacionalna identichnist v osmanskomu balkanskomu suspilstvi 1453 1821 rr Viktor Rudometof Balkanska kulturna spilnist ta etnichna riznomanitnist Rajmond Detrez Gentskij universitet Belgiya