Семе́н Васи́льович Ру́днєв (15 (27) лютого 1899, хутір Мойсіївка, нині село Руднєве Путивльського району Сумської області — 4 серпня 1943, біля смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області) — активний діяч радянського партизанського руху, комісар з'єднання під командуванням С. А. Ковпака, генерал-майор (1943), Герой Радянського Союзу (1944, посмертно). З вересня 1942 р. був членом підпільного ЦК КП(б)У.
Семен Васильович Руднєв | |
---|---|
![]() | |
Народження | 15 (27) лютого 1899![]() Російська імперія |
Смерть | 4 серпня 1943 (44 роки) Заріччя, Надвірнянський район, Станіславська область |
Країна | ![]() |
Рід військ | партизан |
Освіта | d |
Партія | КПРС |
Звання | ![]() |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
|
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWpMMk0wTHlWRU1DVkJOQ1ZFTUNWQ1JTVkVNU1U0TWlWRU1DVkNSVjhsUkRBbE9VWWxSREFsUWpBbFJEQWxRa01sTWpjbFJERWxPRVlsUkRFbE9ESWxSREFsUWtRbFJEQWxRamdsUkRBbFFrRWxSREFsUWpCZkpVUXdKVUV3SlVRd0pVSXdKVVF3SlVJMEpVUXhKVGsySlVReEpUaEZYeVZFTUNWQk1DVkVNU1U0TXlWRU1DVkNOQ1ZFTUNWQ1JDVkVNU1U1TkNWRU1DVkNNaVZFTVNVNE15NXFjR2N2TWpJd2NIZ3RKVVF3SlVFMEpVUXdKVUpGSlVReEpUZ3lKVVF3SlVKRlh5VkVNQ1U1UmlWRU1DVkNNQ1ZFTUNWQ1F5VXlOeVZFTVNVNFJpVkVNU1U0TWlWRU1DVkNSQ1ZFTUNWQ09DVkVNQ1ZDUVNWRU1DVkNNRjhsUkRBbFFUQWxSREFsUWpBbFJEQWxRalFsUkRFbE9UWWxSREVsT0VWZkpVUXdKVUV3SlVReEpUZ3pKVVF3SlVJMEpVUXdKVUpFSlVReEpUazBKVVF3SlVJeUpVUXhKVGd6TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Біографія
Під час Української революції воював проти української армії. Потім був командиром Червоної армії. У травні 1938 його обрали головою Путивльської районної ради .
В 1938 році органи НКВС заарештували С. Руднєва, звинувативши його у шпигунстві, скоєнні диверсії та контрреволюційній діяльності. Однак після недовгого перебування в ув'язненні він у 1939 р. був звільнений. На пропозицію повернутися до Червоної армії Руднєв відмовився, про що потім шкодував.
З початком Радянсько-німецької війни він організував на Сумщині місцевий партизанський загін. Згодом Руднєв став активним діячем радянського партизанського руху, комісаром з'єднання іншого путивлянина — .
Дослідження стоденного Карпатського рейду 1943 року Сумського партизанського з'єднання під проводом генерал-майора Сидора Ковпака можна знайти в Посиланнях. Під час цього походу брав участь у бойових зіткненнях із загонами УПА.
Відповідно до ранньої радянської офіційної версії, в бою біля Заріччя у вересні 1943 був тяжко поранений і за нез'ясованих обставин загинув разом зі своїм старшим сином Радієм. Згідно з пізнішими даними, відкритими під час "Гласності" наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років (газета "Правда"), Семена Руднєва, як недостатньо лояльного Москві, застрелила двома пострілами у скроню радистка спецгрупи П. Вершигори Анна Туркіна (Лаврухіна), яка мала персональне спецзавдання.
Левко Лук'яненко, хоч і не займався історичними дослідженнями з цієї теми, пише:
То може з новітньою історією Ви краще знайомі й знаєте, що комісара ковпаківського партизанського загону Руднєва чекісти в спину вбили за його намір домовитися з УПА про спільну боротьбу супроти фашистів?
Версію про вбивство С.Руднєва висунув учасник партизанського руху, соратник С. Руднєва і С. Ковпака Герой Радянського Союзу – (Петро Брайко), але не зміг навести жодних документальних доказів на її користь. Крім того, тих людей, які за твердженням П.Брайка, могли б підтвердити інформацію про вбивство С.Руднєва, немає серед живих. Доки ж вони були живі, П.Брайко чомусь не озвучував свою версію. Дмитро Веденєєв, заступник голови Українського інституту національної пам'яті, вважає що офіційна версія є правдивою.
Нагороди
Література
- Руднєв Семен Васильович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 507.
- Малий словник історії України. - Київ, 1997
- Сергей Кокин. Кто убил генерала Руднева. Тайна гибели партизанского комиссара. - "В мире спецслужб", М., апрель 2004 г.[1]
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза украинским партизанам» от 4 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- День партизанської слави (укр.), процитовано 15 січня 2023
- Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні : відповідь генералові Іщенку / Л. Г. Лук'яненко. — Київ : Козаки, 2002. — 48 сторінок — , сторінка 33
Посилання
- Карпатський рейд. Щоденник С.В.Руднєва(рос.)
- Дмитрий Веденеев "ПОСЛЕДНИЙ РЕЙД КОМИССАРА. Историко-документальное расследование гибели генерал-майора Семена Руднева"(рос.)
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет