Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська інтервенція в Іран — військове втручання Російської імперії під час громадянської війни в Ірані між прихильниками та противниками поваленого в 1909 Мухаммед Алі Шаха з метою захисту російських підданих, що проживали в Ірані, та російської торгівлі з останнім.
| Російсько-іранська війна 1911 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-перські війни | |||||||||
 Російський прапор над воротами Тебризу | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Російська імперія Іран (не втручався) | Революційні сили Османська імперія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Микола Юденич | |||||||||
Передісторія
У період 1905—1911 в Ірані відбувалася Конституційна революція. В результаті протесту аристократії, духовенства й інтелігенції був змушений прийняти конституцію в жовтні 1906 і створити меджліс (парламент).
У 1907 укладена британсько-російська угода про розподіл Ірану на сфери впливу, згідно з яким Іран ділився на три частини: Північний Іран (російський), Центральний (нейтральний та відкритий для Німеччини), Південний (британський).
На престол у січні 1907, після смерті батька, вступив Мухаммед Алі Шах. При вступі на престол він обіцяв дотримуватися конституції, дарованої його батьком у 1906, чого, однак, не виконав. 24 червня 1908 він здійснив переворот, за допомогою Перської козачої бригади розігнавши меджліс.
У 1908 в Тебризі почалося повстання проти влади шаха. У січні 1909 прихильники конституції, підтримані бахтіарськими ханами, які прагнули до зміцнення свого впливу, захопили владу в Ісфахані. Розпочалося повстання в Гіляні (у Решті та інших містах Гіляну). В Буширі, Бендер-Аббасі і деяких інших містах і районах Ірану до влади прийшли противники шаха. Після невдалої спроби прорватися в місто в лютому шахські війська обложили Тебриз, де почався голод.
У лютого 1909 кочівники-шахсевени почали грабувати в околицях міста Ардебіль жителів селищ, які були російськими підданими.
Перший вступ військ
20 квітня 1909 намісникові на Кавказі та командувачу військами Кавказького військового округу генерал-ад'ютантові графу Іларіону Воронцову-Дашкову була спрямована секретна директива за № 1124: "Зважаючи на очікуваний в Тавризі напад на консульство й європейські установи та підданих з боку революціонерів і населення Тавриза, доведеного до відчаю голодом … Государ Імператор наказав негайно вирушити форсованим маршем до Тавриза загону достатньої сили для захисту російських та іноземних установ і підданих, підвезення до них продовольства, а також для забезпечення сполучення Тавриза з Джульфою. Незабаром до Ірану були відправлені два батальйони 1-ї Кавказької стрілецької бригади, чотири кінні сотні кубанських козаків, саперна рота і три артилерійські восьмигарматні батареї. Цим загоном командував начальник 1-ї Кавказької стрілецької бригади генерал-майор Снарський І. А. В інструкціях, даних йому, було зазначено:
«Всі зносини військових начальників у займаних російськими військами містах з місцевою перською владою і з населенням повинні проводитися через дипломатичних агентів Російського Імператорського Уряду; спільне з російськими військами перебування в населених пунктах і пересування дорогами, що охороняються російськими військами, озброєних загонів і партій, діяльність яких мала розбійницький характер, — не допускається … вирішення питання про застосування зброї залежить виключно від військового начальства … Раз ухвалене рішення повинне провадитися у виконання безповоротно і з повною енергією».
Російським військам доводилося діяти в основному проти кочевників (курдів і туркменів-йомудов), з якими не могла впоратися слабка іранська армія. За кожен випадок грабежу та розбійного нападу курдів з їх племінних вождів російськими військами стягувалася грошова сума на користь потерпілої сторони. Вбивства підданих Російської імперії каралися смертними вироками, які виносив російський військово-польовий суд. Російські консули повідомляли в Міністерство закордонних справ: «Купці разом з усім мирним населенням попутних селищ благословляють прибуття наших військ».
Після невеликого періоду затишшя восени 1911 ситуація знову загострилася — сталися напади численних збройних груп на російський загін у Тавризі, почастішали випадки обстрілу російських консульських установ і конвоїв у Решті. Кочевники нападали на торгові каравани. У вилазках проти російських військ брали участь загони протурецьки налаштованих губернаторів західних провінцій, а також представники революційних угруповань російського Закавказзя.
Другий вступ військ
29 жовтня (11 листопада) 1911 в Тегерані посол Росії вручив урядові Ірану ультиматум з вимогами відновлення порядку в країні та забезпечення захисту економічних інтересів Росії. Після закінчення терміну ультиматуму від 11 листопада 1911 війська Росії перейшли російсько-іранський кордон і зайняли місто Казвін. 10 (23) листопада в Тегерані, після окупації військами Росії північного Ірану, іранський уряд погодився задовольнити всі вимоги Росії.
Введення військ здійснювався за трьома операційним напрямками — з Джульфи, Астари і Ензелі — на Тегеран. Безпосереднє оперативне керівництво російськими військами в Ірані здійснював генерал-квартирмейстер штабу Кавказького Військового округу генерал-майор Микола Юденич. У контингент російських військ входили: 14-й Грузинський і 16-й Мінгрельський гренадерський полки Кавказької гренадерської дивізії, полки з 21-ї, 39-й і 52-ї піхотних дивізій (81-й Апшеронський, 84-й Ширванський, 156-й Елізаветпольский, 205-й Шемахінський, 206-й Сальянский і 207-й Новобаязетський) з артилерією і кулеметами. Перевезення військ морем, їх висадку в порту Ензелі і її вогневе прикриття здійснила Каспійська військова флотилія. Комунікаційне забезпечення здійснювали 2-й Кавказький залізничний батальйон і Кавказька автомобільна команда. Залізничний батальйон почав будівництво залізничної гілки Джульфа-Тегеран. Облаштування тимчасових штаб-квартир здійснював 1-й Кавказький саперний батальйон. Зв'язок забезпечувала Кавказька іскрова рота.
Піхотні частини з доданими кінними сотнями кубанських і терських козаків були зведені в загони. При цьому два загони — Мешедський і Кучанський, утворили війська Туркестанського військового округу — два батальйони 13-го і 18-го Туркестанських стрілецьких полків, дві кінно-мисливські команди з цих же частин, два кулеметні взводи і сотня Туркменського кінного дивізіону.
При вилученні російськими військами великих партій зброї в Тавризі і Решті спалахнули заворушення, які призвели до жертв серед мирного населення. Навколо цих міст почалися справжні бої. У західні прикордонні землі Персії, на спірні території, вступили турецькі війська, які взяли під свій контроль проходи на гірських перевалах між Хоєм і Дільманом.
Російські війська почали операції з витіснення турецьких військ з перської території. Російські підрозділи підходили на світанку до турецьких бівак і виставивши гармати й кулемети на висотах, вимагаючи від них покинути перську територію. Турки опору не чинили.
Командир 11-го турецького корпусу Джабір-паша у присутності іноземних консулів заявив: «Переконавшись на ділі, що таке іранська конституція і яка анархія панує в Ірані, я особисто вважаю, що прихід російських військ до Ірану є прояв людяності та гуманності, а не результат якихось агресивних намірів. Росіяни діють в Ірані дуже вміло і обережно, а тому симпатії майже всього населення на їх боці».
Після забезпечення стабільності велика частина російських військ залишила Іран, однак окремі окупаційні російські підрозділи знаходилися на іранській території аж до початку Першої світової війни.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska intervenciya v Iran vijskove vtruchannya Rosijskoyi imperiyi pid chas gromadyanskoyi vijni v Irani mizh prihilnikami ta protivnikami povalenogo v 1909 Muhammed Ali Shaha z metoyu zahistu rosijskih piddanih sho prozhivali v Irani ta rosijskoyi torgivli z ostannim Rosijsko iranska vijna 1911 Rosijsko perski vijni Rosijskij prapor nad vorotami Tebrizu Rosijskij prapor nad vorotami Tebrizu Data Misce Rezultat Peremoga Rosiyi Teritorialni zmini Pivnichnij Iran Storoni Rosijska imperiya Iran ne vtruchavsya Revolyucijni sili Osmanska imperiya Komanduvachi Mikola YudenichPeredistoriyaU period 1905 1911 v Irani vidbuvalasya Konstitucijna revolyuciya V rezultati protestu aristokratiyi duhovenstva j inteligenciyi buv zmushenij prijnyati konstituciyu v zhovtni 1906 i stvoriti medzhlis parlament U 1907 ukladena britansko rosijska ugoda pro rozpodil Iranu na sferi vplivu zgidno z yakim Iran dilivsya na tri chastini Pivnichnij Iran rosijskij Centralnij nejtralnij ta vidkritij dlya Nimechchini Pivdennij britanskij Na prestol u sichni 1907 pislya smerti batka vstupiv Muhammed Ali Shah Pri vstupi na prestol vin obicyav dotrimuvatisya konstituciyi darovanoyi jogo batkom u 1906 chogo odnak ne vikonav 24 chervnya 1908 vin zdijsniv perevorot za dopomogoyu Perskoyi kozachoyi brigadi rozignavshi medzhlis U 1908 v Tebrizi pochalosya povstannya proti vladi shaha U sichni 1909 prihilniki konstituciyi pidtrimani bahtiarskimi hanami yaki pragnuli do zmicnennya svogo vplivu zahopili vladu v Isfahani Rozpochalosya povstannya v Gilyani u Reshti ta inshih mistah Gilyanu V Bushiri Bender Abbasi i deyakih inshih mistah i rajonah Iranu do vladi prijshli protivniki shaha Pislya nevdaloyi sprobi prorvatisya v misto v lyutomu shahski vijska oblozhili Tebriz de pochavsya golod U lyutogo 1909 kochivniki shahseveni pochali grabuvati v okolicyah mista Ardebil zhiteliv selish yaki buli rosijskimi piddanimi Pershij vstup vijsk20 kvitnya 1909 namisnikovi na Kavkazi ta komanduvachu vijskami Kavkazkogo vijskovogo okrugu general ad yutantovi grafu Ilarionu Voroncovu Dashkovu bula spryamovana sekretna direktiva za 1124 Zvazhayuchi na ochikuvanij v Tavrizi napad na konsulstvo j yevropejski ustanovi ta piddanih z boku revolyucioneriv i naselennya Tavriza dovedenogo do vidchayu golodom Gosudar Imperator nakazav negajno virushiti forsovanim marshem do Tavriza zagonu dostatnoyi sili dlya zahistu rosijskih ta inozemnih ustanov i piddanih pidvezennya do nih prodovolstva a takozh dlya zabezpechennya spoluchennya Tavriza z Dzhulfoyu Nezabarom do Iranu buli vidpravleni dva bataljoni 1 yi Kavkazkoyi strileckoyi brigadi chotiri kinni sotni kubanskih kozakiv saperna rota i tri artilerijski vosmigarmatni batareyi Cim zagonom komanduvav nachalnik 1 yi Kavkazkoyi strileckoyi brigadi general major Snarskij I A V instrukciyah danih jomu bulo zaznacheno Vsi znosini vijskovih nachalnikiv u zajmanih rosijskimi vijskami mistah z miscevoyu perskoyu vladoyu i z naselennyam povinni provoditisya cherez diplomatichnih agentiv Rosijskogo Imperatorskogo Uryadu spilne z rosijskimi vijskami perebuvannya v naselenih punktah i peresuvannya dorogami sho ohoronyayutsya rosijskimi vijskami ozbroyenih zagoniv i partij diyalnist yakih mala rozbijnickij harakter ne dopuskayetsya virishennya pitannya pro zastosuvannya zbroyi zalezhit viklyuchno vid vijskovogo nachalstva Raz uhvalene rishennya povinne provaditisya u vikonannya bezpovorotno i z povnoyu energiyeyu Rosijskim vijskam dovodilosya diyati v osnovnomu proti kochevnikiv kurdiv i turkmeniv jomudov z yakimi ne mogla vporatisya slabka iranska armiya Za kozhen vipadok grabezhu ta rozbijnogo napadu kurdiv z yih pleminnih vozhdiv rosijskimi vijskami styaguvalasya groshova suma na korist poterpiloyi storoni Vbivstva piddanih Rosijskoyi imperiyi karalisya smertnimi virokami yaki vinosiv rosijskij vijskovo polovij sud Rosijski konsuli povidomlyali v Ministerstvo zakordonnih sprav Kupci razom z usim mirnim naselennyam poputnih selish blagoslovlyayut pributtya nashih vijsk Pislya nevelikogo periodu zatishshya voseni 1911 situaciya znovu zagostrilasya stalisya napadi chislennih zbrojnih grup na rosijskij zagin u Tavrizi pochastishali vipadki obstrilu rosijskih konsulskih ustanov i konvoyiv u Reshti Kochevniki napadali na torgovi karavani U vilazkah proti rosijskih vijsk brali uchast zagoni proturecki nalashtovanih gubernatoriv zahidnih provincij a takozh predstavniki revolyucijnih ugrupovan rosijskogo Zakavkazzya Drugij vstup vijsk29 zhovtnya 11 listopada 1911 v Tegerani posol Rosiyi vruchiv uryadovi Iranu ultimatum z vimogami vidnovlennya poryadku v krayini ta zabezpechennya zahistu ekonomichnih interesiv Rosiyi Pislya zakinchennya terminu ultimatumu vid 11 listopada 1911 vijska Rosiyi perejshli rosijsko iranskij kordon i zajnyali misto Kazvin 10 23 listopada v Tegerani pislya okupaciyi vijskami Rosiyi pivnichnogo Iranu iranskij uryad pogodivsya zadovolniti vsi vimogi Rosiyi Vvedennya vijsk zdijsnyuvavsya za troma operacijnim napryamkami z Dzhulfi Astari i Enzeli na Tegeran Bezposerednye operativne kerivnictvo rosijskimi vijskami v Irani zdijsnyuvav general kvartirmejster shtabu Kavkazkogo Vijskovogo okrugu general major Mikola Yudenich U kontingent rosijskih vijsk vhodili 14 j Gruzinskij i 16 j Mingrelskij grenaderskij polki Kavkazkoyi grenaderskoyi diviziyi polki z 21 yi 39 j i 52 yi pihotnih divizij 81 j Apsheronskij 84 j Shirvanskij 156 j Elizavetpolskij 205 j Shemahinskij 206 j Salyanskij i 207 j Novobayazetskij z artileriyeyu i kulemetami Perevezennya vijsk morem yih visadku v portu Enzeli i yiyi vogneve prikrittya zdijsnila Kaspijska vijskova flotiliya Komunikacijne zabezpechennya zdijsnyuvali 2 j Kavkazkij zaliznichnij bataljon i Kavkazka avtomobilna komanda Zaliznichnij bataljon pochav budivnictvo zaliznichnoyi gilki Dzhulfa Tegeran Oblashtuvannya timchasovih shtab kvartir zdijsnyuvav 1 j Kavkazkij sapernij bataljon Zv yazok zabezpechuvala Kavkazka iskrova rota Pihotni chastini z dodanimi kinnimi sotnyami kubanskih i terskih kozakiv buli zvedeni v zagoni Pri comu dva zagoni Meshedskij i Kuchanskij utvorili vijska Turkestanskogo vijskovogo okrugu dva bataljoni 13 go i 18 go Turkestanskih strileckih polkiv dvi kinno mislivski komandi z cih zhe chastin dva kulemetni vzvodi i sotnya Turkmenskogo kinnogo divizionu Pri viluchenni rosijskimi vijskami velikih partij zbroyi v Tavrizi i Reshti spalahnuli zavorushennya yaki prizveli do zhertv sered mirnogo naselennya Navkolo cih mist pochalisya spravzhni boyi U zahidni prikordonni zemli Persiyi na spirni teritoriyi vstupili turecki vijska yaki vzyali pid svij kontrol prohodi na girskih perevalah mizh Hoyem i Dilmanom Rosijski vijska pochali operaciyi z vitisnennya tureckih vijsk z perskoyi teritoriyi Rosijski pidrozdili pidhodili na svitanku do tureckih bivak i vistavivshi garmati j kulemeti na visotah vimagayuchi vid nih pokinuti persku teritoriyu Turki oporu ne chinili Komandir 11 go tureckogo korpusu Dzhabir pasha u prisutnosti inozemnih konsuliv zayaviv Perekonavshis na dili sho take iranska konstituciya i yaka anarhiya panuye v Irani ya osobisto vvazhayu sho prihid rosijskih vijsk do Iranu ye proyav lyudyanosti ta gumannosti a ne rezultat yakihos agresivnih namiriv Rosiyani diyut v Irani duzhe vmilo i oberezhno a tomu simpatiyi majzhe vsogo naselennya na yih boci Pislya zabezpechennya stabilnosti velika chastina rosijskih vijsk zalishila Iran odnak okremi okupacijni rosijski pidrozdili znahodilisya na iranskij teritoriyi azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni