Фітоцено́з (від грец. phyton— рослина і koinos — загальний, спільний), або рослинне угруповання — закономірне поєднання рослин на тій чи іншій території з певними взаємостосунками між ними і з властивими їм умовами місцезростання.
Існує багато інших визначень фітоценозу.
Згідно з визначенням Володимира Сукачова фітоценозом, або рослинним угрупованням, слід називати будь-яку сукупність як вищих, так і нижчих рослин, які займають дану однорідну ділянку земної поверхні, з лише їм властивими взаємостосунками й умовами місцезростання, які створюють своє особливе середовище, .[]
Фітоценоз — сукупність рослинних організмів на відносно однорідній ділянці, які перебувають у взаємодії між собою, з тваринами і навколишнім середовищем. Фітоценози будь-якої місцевості у своїй сукупності становлять її рослинність. Кожний фітоценоз характеризується певним видовим складом. Морфологічна структура фітоценозу визначається просторовим розподілом рослин (див. , синузія, екологічна ніша). Періодичність розвитку рослин у фітоценозі виявляється у зміні його аспектів. Рослини фітоценозу в процесі своєї життєдіяльності впливають на ґрунт і клімат, формуючи внутрішній фітоклімат; разом з тваринами, що живуть у ньому, входять до складу біоценозу. Фітоценоз є динамічною системою, якій властива сезонна і різнорічна мінливість компонентів під впливом екологічних умов. Одні фітоценози з часом замінюються іншими (див. сукцесія). У стабільних фітоценозах види рослин перебувають один з одним та з зовнішнім середовищем в екологічній рівновазі.
Це історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і з зовнішнім середовищем.
Структура фітоценозу
Структура фітоценозу (англ. structure of phytocoenosis, від лат. structura — будова, розташування) — поняття, що трактується різними авторами по-різному (в широкому плані огляд різних аспектів структури екосистем дано О. П. Левичем); мабуть, найбільш доцільно розглядати С. ф. як синонім будови фітоценозу. С. ф. включає широке коло питань, які В. В. Мазінг, О. А. Ніценко та ін. групують у такі розділи:
- С. ф. морфологічна (сінморфологія),
- просторова або хорологічна (структура фітоценозів вертикальна, структура фітоценозів горизонтальна, структура фітоценозів геометрична),
- хронологічна (структура фітоценозів в часі),
- конституційна (поняття запропоновано Т. А. Работновим; див. ценопопуляції, фітоценотипи, композиція флористична — не тільки якісне, а й кількісне співвідношення видів;
- структура фітоценозу еколого-біологічне — поняття В. М. Голубєва),
- процесуальна (поняття О. А. Ніценко; розподіл у часі та просторі фізіологічних функцій компонентів фітоценозу),
- структура фітоценозу функціональна (поняття В. В. Мазінга).
- С. ф. як частини екосистеми в процесах кругообігу речовин в екосистемі і потоків енергія та інформації тощо.
Геометрична структура
Структура фітоценозу геометрична — просторове розташування (архітектоніка) листків рослин фітоценозу у зв'язку з їх пристосованністю до умов місцеперебування. Одним з перших якісне дослідження С.ф.г. провів у 1880 р. Візнер (нім. Wiesner). У зв'язку із завданнями моделювання продукційного процесу (див. Продуктивність біологічна) виникла необхідність кількісного опису С.ф.г. Загальновизнаними є методи, розроблені естонськими дослідниками Ю. К. Россом, X. Г. Тоомінгом, Т. А. Нільсоном та ін. С.ф.г. характеризується площею листя в одиниці об'єму фітоценозу на певній висоті і просторовою орієнтацією листочків.
Вертикальна структура
Структура фітоценозу вертикальна — будова фітоценозу у вертикальному вимірі. С.ф.в. різноманітна і залежно від особливостей фітоценозу може бути безперервною або дискретною. У першому випадку ніяких об'єктивно існуючих окремостей розрізнити не вдається і увесь фітоценоз сприймається як єдиний безперервний зелений шар (вертикальний фітоценотичний континуум, наприклад, тропічні ліси, заплавні чагарники, більшість лугових і лучно-степових співтовариств та ін.). У другому випадку поділ фітоценозу на «шари» вловлюється візуально (паприклад, бореальні ліси).
Основним елементом С.ф.в. є ярус; як правило, різні яруси утворені різними життєвими формами. За цією ознакою першим класифікував яруси в 1921 р. Дю Ріє (фр. Du Rietz). Розрізняють деревний ярус (англ. tree layer), чагарниковий (англ. shrub layer), трав'яний або трав'яно-кущоватий (англ. herb layer) і мохово-лишайниковий (англ. moss-lichnes layer). Однак, іноді один ярус об'єднує види різних життєвих форм (наприклад, підрост в ярусі підліску).
Існуюче біологічне трактування ярусності не дозволяє відносити види чужої життєвої форми до ярусу на тій підставі, що їх перебування в цьому ярусі тимчасове. У таких випадках поряд з ярусами пропонується виділяти пологи (частина ярусу при його горизонтальному розчленуванні; наприклад, полог крон дерев). Подібне ускладнене трактування часто виявляється незручним для практичних цілей і краще дотримуватися чисто морфологічного розуміння ярусу, як дискретного шару помітного всередині фітоценозу.
При відсутності ярусності (вертикальному континуумі) доцільно виділяти шари умовно по різній висоті (від і до); при цьому різноякісність таких шарів у житті фітоценозу (і всієї екосистеми) дозволяє говорити про фітоценогоризонти (за аналогією з біогеоценотичними горизонтами Ю. П. Бялловича). Іноді говорять про підземну ярусність (на противагу надземній), хоча тут вертикальний континуум вже стає правилом. Існують позаярусні рослини (наприклад, ліани, епіфіти і т.i.).
Горизонтальна структура
Структура фітоценозу горизонтальна — будова фітоценозу в горизонтальному вимірі. Проявляється у гетерогенності фітоценозів (мозаїчності), яка породжена біологією розмноження та формами росту, взаємними відносинами і шумовими ефектами розсіювання зачатків. Вихідні екотопічні варіації середовища не можуть служити джерелом виникнення мозаїчності і викликають інші за природою явища комплексності.
Взаємодія різних факторів, що викликають мозаїчність, має випадковий характер з унікальними (індивідуальними) наслідками. Це робить вкрай рідкісними випадки закономірного повторення «плям» (англ. patches) рослинності з більш-менш стійкою флористичною композицією або співвідношенням видів за масою і підтверджує на внутрішньофітоценотичному рівні концепцію континууму рослинності. В деяких випадках, коли в складі співтовариства є сильний середовищеутворювач, неоднорідність його розміщення може викликати більші або менші (зумовлені притяганням або відштовхуванням) плями рослинності, які називають мікроугрупованнями (). Мікроугруповання ценотичного змісту названо М. В. Дилісом «парцела».
В. В. Мазінг запропонував виділяти такі модельні (ідеальні) типи горизонтального розчленування: структура радіальна (відрізняється високим ступенем впорядкованості, види або мікроугруповання в співтоваристві розташовуються кільцеподібно навколо деякого центру, градієнти факторів спрямовані уздовж радіусів), смуговий (види або мікроугруповання йдуть паралельними рядами, градієнти факторів паправлені перпендикулярно до цих смуг; така структура може розглядатися як граничний варіант радіальної структури при нескінченно великому радіусі) і чарункова (ячеїста, складається з неорієнтованих елементів — видів або мікроугруповань).
Ці три основних типи С. ф. г. дозволяють отримувати різні і більш складні типи структур співтовариств (наприклад, острівкову, деревоподібну, комплексну і т. д.). Урахування типів структур зумовлює спосіб розміщення пробних майданчиків, розташування трансект і т. д. Методи вивчення С. ф. г. розпадаються на класи аналізу розподілу і аналізу розміщення (без фіксації і з фіксацією положення в просторі облікових описів) і можуть бути реалізовані і на популяційному рівні і на ценотичному (рівні поєднань видів).
Функціональна структура
Структура фітоценозу функціональна — структура форм організації фітоценозу на основі взаємин його компонентів. Елементами С.ф.ф. є ценоелементи, ценочарунки, синузії, ценопопуляції і т. д. Функціональна структура біоценозу (елементом є консорція, в основі якої лежать харчові зв'язки) отримала спеціальну назву — біоценотичний коннекс (нім. Biozönotische Konnex).
Еколого-біологічна структура
Структура фітоценозу еколого-біологічна — кількісний склад біоморф і екоморф видів фітоценозу за індивідуалізованими ознаками. Найважливішими ознаками є:
- основна біоморфа,
- тип структури кореневої системи і наземних пагонів,
- спосіб наростання і циклічність розвитку пагонів,
- спосіб перезимівлі,
- характер плодоношення і диссемінації,
- екологічний тип по відношенню до різних факторів (водного, температурного, світлового режиму,
- багатства ґрунту, ступеню його засолення та ін.).
С.ф.е.-б., виражена кількісно, характеризує пристосувальні риси компонентів даного фітоценозу і визначає його специфіку. Аналогічно можливо визначення С.ф.е.-б. на рівні фітоценону.
Система фітоценотичних типів рослин
В. М. Сукачов (1928) та Г. І. Поплавська (1924) на основі вивчення рослинності степу заповідника Асканія-Нова на півдні України розробили систему фітоценотичних типів рослин, що складають рослинне угруповання:
- едифікатори і асектатори;
- автохтонні і адвентивні види.
Див. також
Примітки
- Цитата за Кучерявим В. П. (2001)
- Левич А. П. Структура экологических сообществ. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 182 с.
- Мазинг В. В. Немецко-англо-шведско-финско-эстонско-русский терминологический словарь по болотоведению. — Тарту: Изд-во ТГУ, 1960. — 109 с.
- Ниценко А. А. Растительная ассоциация и растительное сообщество как первичные объекты геоботанического исследования: Сущность, свойства и методы выделения. — Л.: Наука, 1971. — 184 с.
- Работнов Т. А. Фитоценология. М.: Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.
- Голубев В. Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ лесостепи. М.: Наука, 1965. — 287 с.
- Росс Ю. К. Радиационный режим и архитектоника растительного покрова. — Л.: Гидрометеоиздат, 1975. — 342 с.
- Тооминг Х. Г. Солнечная радиация и формирование урожая. — Л.: Гидрометеоиздат, 1977. — 200 с.
- *Бихеле З. Н., Молдау Х. А., Росс Ю. К. Математическое моделирование транспирации и фотосинтеза растений при недостатке почвенной влаги. — Л.: Гидрометеоиздат, 1980. — 223 с.
- Дылис Н. В. Основы биогеоценологии. — М.: Изд-во МГУ, 1978. — 151 с.
- Полевая геоботаника. Методическое руководство / под общей редакцией Лавренко Е. М. и — Том 1. — М.: Издательство Академии Наук СССР, 1959. — 444 с.
Література
- Структура просторова... видова // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 167.
- Фітоценоз // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 183.
- Фітоценоз // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001. — 500 с.
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
- Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с
- (рос.) Полевая геоботаника / Под ред. Е. М. Лавренко. — М. : Наука, 1976. — Т. 5. — 320 с.
- (рос.) Работнов Т. А. Фитоценология. — М. : Изд-во МГУ, 1978. — 384 с.
- (рос.) Разумовский С. М. Закономерности динамики фитоценозов. — М. : Наука, 1981.
- (рос.) Пузаченко Ю. Г., Скулкин В. С. Структура растительности лесной зоны СССР : Системный анализ. — М. : Наука, 1981. — 276 с.
Посилання
Це незавершена стаття з екології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fitoceno z vid grec phyton roslina i koinos zagalnij spilnij abo roslinne ugrupovannya zakonomirne poyednannya roslin na tij chi inshij teritoriyi z pevnimi vzayemostosunkami mizh nimi i z vlastivimi yim umovami miscezrostannya Isnuye bagato inshih viznachen fitocenozu Zgidno z viznachennyam Volodimira Sukachova fitocenozom abo roslinnim ugrupovannyam slid nazivati bud yaku sukupnist yak vishih tak i nizhchih roslin yaki zajmayut danu odnoridnu dilyanku zemnoyi poverhni z lishe yim vlastivimi vzayemostosunkami j umovami miscezrostannya yaki stvoryuyut svoye osoblive seredovishe dzherelo Fitocenoz sukupnist roslinnih organizmiv na vidnosno odnoridnij dilyanci yaki perebuvayut u vzayemodiyi mizh soboyu z tvarinami i navkolishnim seredovishem Fitocenozi bud yakoyi miscevosti u svoyij sukupnosti stanovlyat yiyi roslinnist Kozhnij fitocenoz harakterizuyetsya pevnim vidovim skladom Morfologichna struktura fitocenozu viznachayetsya prostorovim rozpodilom roslin div sinuziya ekologichna nisha Periodichnist rozvitku roslin u fitocenozi viyavlyayetsya u zmini jogo aspektiv Roslini fitocenozu v procesi svoyeyi zhittyediyalnosti vplivayut na grunt i klimat formuyuchi vnutrishnij fitoklimat razom z tvarinami sho zhivut u nomu vhodyat do skladu biocenozu Fitocenoz ye dinamichnoyu sistemoyu yakij vlastiva sezonna i riznorichna minlivist komponentiv pid vplivom ekologichnih umov Odni fitocenozi z chasom zaminyuyutsya inshimi div sukcesiya U stabilnih fitocenozah vidi roslin perebuvayut odin z odnim ta z zovnishnim seredovishem v ekologichnij rivnovazi Ce istorichno skladena sukupnist vidiv roslin sho isnuye na teritoriyi z bilsh mensh odnotipnimi klimatichnimi gruntovimi ta inshimi umovami Harakterizuyetsya pevnim vidovim skladom strukturoyu ta vzayemodiyeyu roslin mizh soboyu i z zovnishnim seredovishem Struktura fitocenozuStruktura fitocenozu angl structure of phytocoenosis vid lat structura budova roztashuvannya ponyattya sho traktuyetsya riznimi avtorami po riznomu v shirokomu plani oglyad riznih aspektiv strukturi ekosistem dano O P Levichem mabut najbilsh docilno rozglyadati S f yak sinonim budovi fitocenozu S f vklyuchaye shiroke kolo pitan yaki V V Mazing O A Nicenko ta in grupuyut u taki rozdili S f morfologichna sinmorfologiya prostorova abo horologichna struktura fitocenoziv vertikalna struktura fitocenoziv gorizontalna struktura fitocenoziv geometrichna hronologichna struktura fitocenoziv v chasi konstitucijna ponyattya zaproponovano T A Rabotnovim div cenopopulyaciyi fitocenotipi kompoziciya floristichna ne tilki yakisne a j kilkisne spivvidnoshennya vidiv struktura fitocenozu ekologo biologichne ponyattya V M Golubyeva procesualna ponyattya O A Nicenko rozpodil u chasi ta prostori fiziologichnih funkcij komponentiv fitocenozu struktura fitocenozu funkcionalna ponyattya V V Mazinga S f yak chastini ekosistemi v procesah krugoobigu rechovin v ekosistemi i potokiv energiya ta informaciyi tosho Geometrichna struktura Struktura fitocenozu geometrichna prostorove roztashuvannya arhitektonika listkiv roslin fitocenozu u zv yazku z yih pristosovannistyu do umov misceperebuvannya Odnim z pershih yakisne doslidzhennya S f g proviv u 1880 r Vizner nim Wiesner U zv yazku iz zavdannyami modelyuvannya produkcijnogo procesu div Produktivnist biologichna vinikla neobhidnist kilkisnogo opisu S f g Zagalnoviznanimi ye metodi rozrobleni estonskimi doslidnikami Yu K Rossom X G Toomingom T A Nilsonom ta in S f g harakterizuyetsya plosheyu listya v odinici ob yemu fitocenozu na pevnij visoti i prostorovoyu oriyentaciyeyu listochkiv Vertikalna struktura Struktura fitocenozu vertikalna budova fitocenozu u vertikalnomu vimiri S f v riznomanitna i zalezhno vid osoblivostej fitocenozu mozhe buti bezperervnoyu abo diskretnoyu U pershomu vipadku niyakih ob yektivno isnuyuchih okremostej rozrizniti ne vdayetsya i uves fitocenoz sprijmayetsya yak yedinij bezperervnij zelenij shar vertikalnij fitocenotichnij kontinuum napriklad tropichni lisi zaplavni chagarniki bilshist lugovih i luchno stepovih spivtovaristv ta in U drugomu vipadku podil fitocenozu na shari vlovlyuyetsya vizualno papriklad borealni lisi Osnovnim elementom S f v ye yarus yak pravilo rizni yarusi utvoreni riznimi zhittyevimi formami Za ciyeyu oznakoyu pershim klasifikuvav yarusi v 1921 r Dyu Riye fr Du Rietz Rozriznyayut derevnij yarus angl tree layer chagarnikovij angl shrub layer trav yanij abo trav yano kushovatij angl herb layer i mohovo lishajnikovij angl moss lichnes layer Odnak inodi odin yarus ob yednuye vidi riznih zhittyevih form napriklad pidrost v yarusi pidlisku Isnuyuche biologichne traktuvannya yarusnosti ne dozvolyaye vidnositi vidi chuzhoyi zhittyevoyi formi do yarusu na tij pidstavi sho yih perebuvannya v comu yarusi timchasove U takih vipadkah poryad z yarusami proponuyetsya vidilyati pologi chastina yarusu pri jogo gorizontalnomu rozchlenuvanni napriklad polog kron derev Podibne uskladnene traktuvannya chasto viyavlyayetsya nezruchnim dlya praktichnih cilej i krashe dotrimuvatisya chisto morfologichnogo rozuminnya yarusu yak diskretnogo sharu pomitnogo vseredini fitocenozu Pri vidsutnosti yarusnosti vertikalnomu kontinuumi docilno vidilyati shari umovno po riznij visoti vid i do pri comu riznoyakisnist takih shariv u zhitti fitocenozu i vsiyeyi ekosistemi dozvolyaye govoriti pro fitocenogorizonti za analogiyeyu z biogeocenotichnimi gorizontami Yu P Byallovicha Inodi govoryat pro pidzemnu yarusnist na protivagu nadzemnij hocha tut vertikalnij kontinuum vzhe staye pravilom Isnuyut pozayarusni roslini napriklad liani epifiti i t i Gorizontalna struktura Struktura fitocenozu gorizontalna budova fitocenozu v gorizontalnomu vimiri Proyavlyayetsya u geterogennosti fitocenoziv mozayichnosti yaka porodzhena biologiyeyu rozmnozhennya ta formami rostu vzayemnimi vidnosinami i shumovimi efektami rozsiyuvannya zachatkiv Vihidni ekotopichni variaciyi seredovisha ne mozhut sluzhiti dzherelom viniknennya mozayichnosti i viklikayut inshi za prirodoyu yavisha kompleksnosti Vzayemodiya riznih faktoriv sho viklikayut mozayichnist maye vipadkovij harakter z unikalnimi individualnimi naslidkami Ce robit vkraj ridkisnimi vipadki zakonomirnogo povtorennya plyam angl patches roslinnosti z bilsh mensh stijkoyu floristichnoyu kompoziciyeyu abo spivvidnoshennyam vidiv za masoyu i pidtverdzhuye na vnutrishnofitocenotichnomu rivni koncepciyu kontinuumu roslinnosti V deyakih vipadkah koli v skladi spivtovaristva ye silnij seredovisheutvoryuvach neodnoridnist jogo rozmishennya mozhe viklikati bilshi abo menshi zumovleni prityagannyam abo vidshtovhuvannyam plyami roslinnosti yaki nazivayut mikrougrupovannyami Mikrougrupovannya cenotichnogo zmistu nazvano M V Dilisom parcela V V Mazing zaproponuvav vidilyati taki modelni idealni tipi gorizontalnogo rozchlenuvannya struktura radialna vidriznyayetsya visokim stupenem vporyadkovanosti vidi abo mikrougrupovannya v spivtovaristvi roztashovuyutsya kilcepodibno navkolo deyakogo centru gradiyenti faktoriv spryamovani uzdovzh radiusiv smugovij vidi abo mikrougrupovannya jdut paralelnimi ryadami gradiyenti faktoriv papravleni perpendikulyarno do cih smug taka struktura mozhe rozglyadatisya yak granichnij variant radialnoyi strukturi pri neskinchenno velikomu radiusi i charunkova yacheyista skladayetsya z neoriyentovanih elementiv vidiv abo mikrougrupovan Ci tri osnovnih tipi S f g dozvolyayut otrimuvati rizni i bilsh skladni tipi struktur spivtovaristv napriklad ostrivkovu derevopodibnu kompleksnu i t d Urahuvannya tipiv struktur zumovlyuye sposib rozmishennya probnih majdanchikiv roztashuvannya transekt i t d Metodi vivchennya S f g rozpadayutsya na klasi analizu rozpodilu i analizu rozmishennya bez fiksaciyi i z fiksaciyeyu polozhennya v prostori oblikovih opisiv i mozhut buti realizovani i na populyacijnomu rivni i na cenotichnomu rivni poyednan vidiv Funkcionalna struktura Struktura fitocenozu funkcionalna struktura form organizaciyi fitocenozu na osnovi vzayemin jogo komponentiv Elementami S f f ye cenoelementi cenocharunki sinuziyi cenopopulyaciyi i t d Funkcionalna struktura biocenozu elementom ye konsorciya v osnovi yakoyi lezhat harchovi zv yazki otrimala specialnu nazvu biocenotichnij konneks nim Biozonotische Konnex Ekologo biologichna struktura Struktura fitocenozu ekologo biologichna kilkisnij sklad biomorf i ekomorf vidiv fitocenozu za individualizovanimi oznakami Najvazhlivishimi oznakami ye osnovna biomorfa tip strukturi korenevoyi sistemi i nazemnih pagoniv sposib narostannya i ciklichnist rozvitku pagoniv sposib perezimivli harakter plodonoshennya i disseminaciyi ekologichnij tip po vidnoshennyu do riznih faktoriv vodnogo temperaturnogo svitlovogo rezhimu bagatstva gruntu stupenyu jogo zasolennya ta in S f e b virazhena kilkisno harakterizuye pristosuvalni risi komponentiv danogo fitocenozu i viznachaye jogo specifiku Analogichno mozhlivo viznachennya S f e b na rivni fitocenonu Sistema fitocenotichnih tipiv roslinV M Sukachov 1928 ta G I Poplavska 1924 na osnovi vivchennya roslinnosti stepu zapovidnika Askaniya Nova na pivdni Ukrayini rozrobili sistemu fitocenotichnih tipiv roslin sho skladayut roslinne ugrupovannya edifikatori i asektatori avtohtonni i adventivni vidi Div takozhZamknutist fitocenozuPrimitkiCitata za Kucheryavim V P 2001 Levich A P Struktura ekologicheskih soobshestv M Izd vo MGU 1980 182 s Mazing V V Nemecko anglo shvedsko finsko estonsko russkij terminologicheskij slovar po bolotovedeniyu Tartu Izd vo TGU 1960 109 s Nicenko A A Rastitelnaya associaciya i rastitelnoe soobshestvo kak pervichnye obekty geobotanicheskogo issledovaniya Sushnost svojstva i metody vydeleniya L Nauka 1971 184 s Rabotnov T A Fitocenologiya M Izd vo MGU 1978 384 s Golubev V N Ekologo biologicheskie osobennosti travyanistyh rastenij i rastitelnyh soobshestv lesostepi M Nauka 1965 287 s Ross Yu K Radiacionnyj rezhim i arhitektonika rastitelnogo pokrova L Gidrometeoizdat 1975 342 s Tooming H G Solnechnaya radiaciya i formirovanie urozhaya L Gidrometeoizdat 1977 200 s Bihele Z N Moldau H A Ross Yu K Matematicheskoe modelirovanie transpiracii i fotosinteza rastenij pri nedostatke pochvennoj vlagi L Gidrometeoizdat 1980 223 s Dylis N V Osnovy biogeocenologii M Izd vo MGU 1978 151 s Polevaya geobotanika Metodicheskoe rukovodstvo pod obshej redakciej Lavrenko E M i Tom 1 M Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1959 444 s LiteraturaStruktura prostorova vidova navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 167 Fitocenoz navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 183 Fitocenoz Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s Korsak K V Plahotnik O V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib 4 te vid pererob i dopov K MAUP 2004 340 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s ros Polevaya geobotanika Pod red E M Lavrenko M Nauka 1976 T 5 320 s ros Rabotnov T A Fitocenologiya M Izd vo MGU 1978 384 s ros Razumovskij S M Zakonomernosti dinamiki fitocenozov M Nauka 1981 ros Puzachenko Yu G Skulkin V S Struktura rastitelnosti lesnoj zony SSSR Sistemnyj analiz M Nauka 1981 276 s PosilannyaCe nezavershena stattya z ekologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi