Романчук Сергій Павлович

|портрет=

Романчук Сергій Павлович
Народився	21 грудня 1944(1944-12-21) (79 років) Конотоп, Сумська область
Країна	УРСР  Україна
Діяльність	доцент
Alma mater	Київський університет
Галузь	геоекологія, ландшафтознавство
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романчук.

Романчук Сергій Павлович (*21 грудня 1944 року) — український географ-геоеколог, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Біографія

Народився 21 грудня 1944 року в Конотопі, Сумської області. Закінчив у 1969 році географічний факультет Київського університету зі спеціальності «фізична географія». Навчався в аспірантурі на кафедрі фізичної географії та охорони природи. Працював з 1969 року в ґрунтознавчих експедиціях, науково-дослідних лабораторіях географічного факультету. З 1995 року працює доцентом на кафедрі фізичної географії та геоекології, у 1999–2000 роках виконував обов'язки завідувача кафедри. Кандидатська дисертація «Методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій територій давнього освоєння (на прикладі Середнього Подніпров'я IV тисячоліття до н. е. — початок ІІ тисячоліття н. е.)» у 1992 році. Розробив і викладає курси: , «Історична географія», , .

Учасник науково-дослідних ґрунтознавчих, ландшафтознавчих, ландшафто-екологічних, археологічних та краєзнавчих експедицій в усіх ландшафтних зонах України. Співпрацює з Національним екологічним центром України, Інститутом археології НАН України. Був на громадських засадах редактором українського екологічного вісника .

Нагороди і відзнаки

Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, статус учасника ліквідації ІІ категорії. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

Наукові праці

Сфера наукової діяльності: теоретичні, методологічні, методичні та регіональні аспекти дослідження природно-антропогенної історії ландшафтів України, взаємодія етносів з ландшафтами етнічних територій, формування етнокультурних, сакральних та історичних ландшафтів. Автор понад 100 наукових праць, у тому числі 3 монографій, 5 навчальних посіб. Основні праці:

1. Історичне ландшафтознавство (теоретико-методологічні засади та методика антропогенно-ландшафтних реконструкцій давнього природокористування): Монографія. — К., 1998.
2. Основи етногеоекології: Навчальний посібник. — К., 2005.

Література

1. Географічний факультет у персоналіях / Олійник Я. Б., Бортник С. Ю., Гродзинський М. Д., Дмитрук О. Ю. та інші. — К., 2008.