Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роберт Якобус Фрейн (нід. Robert Jacobus Fruin; 11 листопада 1823, Роттердам — 29 січня 1899, Лейден) — нідерландський історик та викладач. Під час викладання в Лейденському університеті став першим хто почав вивчати історію з наукової точки зору.
| Роберт Якобус Фрейн | |
|---|---|
| Robert Jacobus Fruin | |
 | |
| Народився | 11 листопада 1823 Роттердам |
| Помер | 21 січня 1899 (75 років) Лейден |
| Місце проживання | Лейден |
| Країна |  Нідерланди |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Лейденський університет |
| Галузь | Історія |
| Заклад | Лейденський університет |
| Посада | d |
| Членство | Королівська академія нідерландської мови та літератури Баварська академія наук Нідерландська королівська академія наук |
 Роберт Фрейн у Вікісховищі | |
Біографія
Батьки
Роберт народився 11 листопада 1823 року в Роттердамі, в родині англійського походження. Його дід займався виробленням паперу у Ворикширі, втім через фінансові труднощі він вирішив переїхати з родиною до Америки. Опинившись у Роттердамі під час своєї подорожі за океан, вирішив залишитись у Нідерландах.
Батько Роберта працював аптекарем і вважався спокійною, розсудливою та освіченою людиною, мати Роберта належала до відомої в Роттердамі династії аптекарів. Родина належала до середнього класу, а отже могла забезпечити своїм дітям якісну освіту.
Освіта
Навчаючись в школі Роберт почав цікавитись історією та політикою, читав багато книжок, зокрема про історію давнього Єгипту.
У 1842 почав вивчати філологію в Лейденському університеті та отримав ступінь доктора 18 грудня 1847 року за свою дисертацію про Манефона під назвою De Manethone Sebennytha. Наступні два роки провів намагаючись стати політиком в Утрехті, та займаючись історичними дослідженнями.
Викладання
У 1850 році став викладачем історії в , одному з найстаріших навчальних закладів Нідерландів.
20 лютого 1860 року Фрейна було призначено професором історії Лейденського університету. В інавгураційній промові під назвою Неупередженість історика (нід. Onpartijdegheid van den geschiedschrijver) яку він виголосив 1 липня того ж року, Фрейн відстоював точку зору, що історик у своїй роботі має бути неупередженим. Він не заперечував, що повна об'єктивність є недосяжним ідеалом, зрештою він був добре знаний своїми переконаннями з багатьох питань, однак наполягав що історики мають враховувати різні точки зору, навіть якщо вони з ними не погоджувались, і об'єктивно висвітлювати їх.
У цьому питанні Фрейн був послідовником Леопольда фон Ранке, яким захоплювався. Фрейн привніс ідеї Ранке до Нідерландської історіографії зробивши її більш науковою.
Лекції Фрейна славились своєю якістю та увагою до деталей, хоча сам Фрейн не був відмінним оратором. Не дивлячись на це, він подобався своїм студентам. Увага до деталей була також притаманною історичним дослідженням професора. Невеликим монографіям він надавав перевагу над великим книгами. Багато зі своїх робіт Фрейнс публікував в журналах De Gids та Nijhoff's Bijdragen. До спеціалізацій Фрейнса належали ранні роки Голландської республіки та період правління Вільгельма III.
Останні роки
Фрейн залишив посаду професора у 1894 році через тодішнє правило що викладачі не могли бути старше 70 років. У своїй Прощальній промові (нід. Afscheidsrede) яку він виголосив 1 червня 1894 році він вказав на великий поступ що здійснила голландська історіографія за час його роботи. Це відбулось значною мірою завдячуючи Фрейну, втім в промові він цього не згадав. Помер Роберт Фрейн за 5 років після нетривалої хвороби, проживши усе життя холостяком.
Погляди
Брав активну участь у полеміці довкола конституційної реформи 1848 року проведеної Йоганом Торбеке. Стоячи на ліберальних позиціях Фрейн полемізував зі своїм колегою істориком який відстоював консервативні погляди. Хоча полеміка була ввічливою, вона поклала початок особистій та професійній неприязній між ними що триватиме все життя.
Полеміка між ними була не лише політичною, а й професійною, Фрейнс критикував через його стиль письма який вважав занадто поетичним та художнім. Стиль , як і його роботи повпливали американського історика , чия робота The Rise of the Dutch Republic (укр. Піднесення Голландської республіки) набула великої популярності в Нідерландах. Фрейн позитивно відгукувався про цю роботу й значною мірою саме вона підштовхнула Фрейна до написання своєї книги про Голландську революцію та її ключові 10 років. Втім робота над цією працею привела його до висновків повністю відмінних від представлених . Свої дослідження він опублікував в книгах Het Voorspel van den Tachtigjarigen oorlog (укр. Пролог до Вісімдесятирічної війни) та Tien jaren uit den Tachtigjarigen oorlog (укр. Десять років з Вісімдесятирічної війни).
У пізнішому відгуку на роботу History of the United Netherlands (укр. Історія Об'єднаних Нідерландів), Фрейн критикував його за тенденцію до одностороннього висвітлення історичних подій та його звичку вигадувати історії та події яких ніколи не було.
Об'єктивність була одним з ключових принципів у роботі Фрейна. До прикладу викладаючи історію Нідерландів, його курс завершувався 1795 роком (на той час пройшло трохи більше ніж півстоліття з описуваних подій), оскільки на його думки подальші події ще не можна було об'єктивно аналізувати.
Не дивлячись на Фрейнів послідовний захист принципу неупередженості, він одначе неодноразово займав певну позицію в академічній дискусії. Наприклад він активно полемізував із католицькими ревізіоністськими істориками свого часу захищаючи історичних постатей якими захоплювався, в той час, як ревізіоністи виступали за переосмислення утисків католиків. Не дивлячись на свою позицію, у 1865 він написав статтю Мученики Горкуму (нід. De Gorcumsche martelaren) в якій дослідив звірства скоєні гезами проти католицького духовенства.
Фрейн також був здатен змінювати свої погляди перед лицем фактів. Прикладом цьому слугує його дискусія із генералом та військовим істориком , щодо питання чи знав Вільгельм III про підписання Німвегенських мирних угод до того як відбулась . Фрейн вважав, що Вільгельм казав правду коли клявся що не знав про угоди. Втім поява нових даних що вказували на те що Вільгельм знав про угоду похитнула прихильне ставлення Фрейна до Вільгельма III і в подальших роботах Фрейна була помітна прохолода в ставленні до нього.
Роботи
До найвідоміших робіт Фрейна належать:
- Десять років з Вісімдесятирічної війни (нід. Tien jaren uit den Tachtigjarigen oorlog)
- Пролог до Вісімдесятирічної війни (нід. Het Voorspel van den Tachtigjarigen oorlog)
Окрім своїх праць, Фрейн також видав 2 збірки джерел:
Примітки
- KNAW Historisch Ledenbestand | Digitaal Wetenschapshistorisch Centrum (nl-NL) . Процитовано 14 січня 2021.
- DBNL. Jaarboek van de Maatschappij der Nederlandse Letterkunde, 1900 · dbnl. DBNL (нід.). Процитовано 14 січня 2021.
- DBNL. De Gids. Jaargang 26 · dbnl. DBNL (нід.). Процитовано 14 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert Yakobus Frejn nid Robert Jacobus Fruin 11 listopada 1823 Rotterdam 29 sichnya 1899 Lejden niderlandskij istorik ta vikladach Pid chas vikladannya v Lejdenskomu universiteti stav pershim hto pochav vivchati istoriyu z naukovoyi tochki zoru Robert Yakobus FrejnRobert Jacobus FruinRobert Frejn u 1879 roci Robert Frejn u 1879 rociNarodivsya11 listopada 1823 1823 11 11 RotterdamPomer21 sichnya 1899 1899 01 21 75 rokiv LejdenMisce prozhivannyaLejdenKrayina NiderlandiDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materLejdenskij universitetGaluzIstoriyaZakladLejdenskij universitetPosadadChlenstvoKorolivska akademiya niderlandskoyi movi ta literaturi Bavarska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Robert Frejn u VikishovishiBiografiyaBatki Robert narodivsya 11 listopada 1823 roku v Rotterdami v rodini anglijskogo pohodzhennya Jogo did zajmavsya viroblennyam paperu u Vorikshiri vtim cherez finansovi trudnoshi vin virishiv pereyihati z rodinoyu do Ameriki Opinivshis u Rotterdami pid chas svoyeyi podorozhi za okean virishiv zalishitis u Niderlandah Batko Roberta pracyuvav aptekarem i vvazhavsya spokijnoyu rozsudlivoyu ta osvichenoyu lyudinoyu mati Roberta nalezhala do vidomoyi v Rotterdami dinastiyi aptekariv Rodina nalezhala do serednogo klasu a otzhe mogla zabezpechiti svoyim dityam yakisnu osvitu Osvita Navchayuchis v shkoli Robert pochav cikavitis istoriyeyu ta politikoyu chitav bagato knizhok zokrema pro istoriyu davnogo Yegiptu U 1842 pochav vivchati filologiyu v Lejdenskomu universiteti ta otrimav stupin doktora 18 grudnya 1847 roku za svoyu disertaciyu pro Manefona pid nazvoyu De Manethone Sebennytha Nastupni dva roki proviv namagayuchis stati politikom v Utrehti ta zajmayuchis istorichnimi doslidzhennyami Vikladannya U 1850 roci stav vikladachem istoriyi v odnomu z najstarishih navchalnih zakladiv Niderlandiv 20 lyutogo 1860 roku Frejna bulo priznacheno profesorom istoriyi Lejdenskogo universitetu V inavguracijnij promovi pid nazvoyu Neuperedzhenist istorika nid Onpartijdegheid van den geschiedschrijver yaku vin vigolosiv 1 lipnya togo zh roku Frejn vidstoyuvav tochku zoru sho istorik u svoyij roboti maye buti neuperedzhenim Vin ne zaperechuvav sho povna ob yektivnist ye nedosyazhnim idealom zreshtoyu vin buv dobre znanij svoyimi perekonannyami z bagatoh pitan odnak napolyagav sho istoriki mayut vrahovuvati rizni tochki zoru navit yaksho voni z nimi ne pogodzhuvalis i ob yektivno visvitlyuvati yih U comu pitanni Frejn buv poslidovnikom Leopolda fon Ranke yakim zahoplyuvavsya Frejn privnis ideyi Ranke do Niderlandskoyi istoriografiyi zrobivshi yiyi bilsh naukovoyu Lekciyi Frejna slavilis svoyeyu yakistyu ta uvagoyu do detalej hocha sam Frejn ne buv vidminnim oratorom Ne divlyachis na ce vin podobavsya svoyim studentam Uvaga do detalej bula takozh pritamannoyu istorichnim doslidzhennyam profesora Nevelikim monografiyam vin nadavav perevagu nad velikim knigami Bagato zi svoyih robit Frejns publikuvav v zhurnalah De Gids ta Nijhoff s Bijdragen Do specializacij Frejnsa nalezhali ranni roki Gollandskoyi respubliki ta period pravlinnya Vilgelma III Ostanni roki Frejn zalishiv posadu profesora u 1894 roci cherez todishnye pravilo sho vikladachi ne mogli buti starshe 70 rokiv U svoyij Proshalnij promovi nid Afscheidsrede yaku vin vigolosiv 1 chervnya 1894 roci vin vkazav na velikij postup sho zdijsnila gollandska istoriografiya za chas jogo roboti Ce vidbulos znachnoyu miroyu zavdyachuyuchi Frejnu vtim v promovi vin cogo ne zgadav Pomer Robert Frejn za 5 rokiv pislya netrivaloyi hvorobi prozhivshi use zhittya holostyakom PoglyadiBrav aktivnu uchast u polemici dovkola konstitucijnoyi reformi 1848 roku provedenoyi Joganom Torbeke Stoyachi na liberalnih poziciyah Frejn polemizuvav zi svoyim kolegoyu istorikom yakij vidstoyuvav konservativni poglyadi Hocha polemika bula vvichlivoyu vona poklala pochatok osobistij ta profesijnij nepriyaznij mizh nimi sho trivatime vse zhittya Polemika mizh nimi bula ne lishe politichnoyu a j profesijnoyu Frejns kritikuvav cherez jogo stil pisma yakij vvazhav zanadto poetichnim ta hudozhnim Stil yak i jogo roboti povplivali amerikanskogo istorika chiya robota The Rise of the Dutch Republic ukr Pidnesennya Gollandskoyi respubliki nabula velikoyi populyarnosti v Niderlandah Frejn pozitivno vidgukuvavsya pro cyu robotu j znachnoyu miroyu same vona pidshtovhnula Frejna do napisannya svoyeyi knigi pro Gollandsku revolyuciyu ta yiyi klyuchovi 10 rokiv Vtim robota nad ciyeyu praceyu privela jogo do visnovkiv povnistyu vidminnih vid predstavlenih Svoyi doslidzhennya vin opublikuvav v knigah Het Voorspel van den Tachtigjarigen oorlog ukr Prolog do Visimdesyatirichnoyi vijni ta Tien jaren uit den Tachtigjarigen oorlog ukr Desyat rokiv z Visimdesyatirichnoyi vijni U piznishomu vidguku na robotu History of the United Netherlands ukr Istoriya Ob yednanih Niderlandiv Frejn kritikuvav jogo za tendenciyu do odnostoronnogo visvitlennya istorichnih podij ta jogo zvichku vigaduvati istoriyi ta podiyi yakih nikoli ne bulo Ob yektivnist bula odnim z klyuchovih principiv u roboti Frejna Do prikladu vikladayuchi istoriyu Niderlandiv jogo kurs zavershuvavsya 1795 rokom na toj chas projshlo trohi bilshe nizh pivstolittya z opisuvanih podij oskilki na jogo dumki podalshi podiyi she ne mozhna bulo ob yektivno analizuvati Ne divlyachis na Frejniv poslidovnij zahist principu neuperedzhenosti vin odnache neodnorazovo zajmav pevnu poziciyu v akademichnij diskusiyi Napriklad vin aktivno polemizuvav iz katolickimi revizionistskimi istorikami svogo chasu zahishayuchi istorichnih postatej yakimi zahoplyuvavsya v toj chas yak revizionisti vistupali za pereosmislennya utiskiv katolikiv Ne divlyachis na svoyu poziciyu u 1865 vin napisav stattyu Mucheniki Gorkumu nid De Gorcumsche martelaren v yakij doslidiv zvirstva skoyeni gezami proti katolickogo duhovenstva Frejn takozh buv zdaten zminyuvati svoyi poglyadi pered licem faktiv Prikladom comu sluguye jogo diskusiya iz generalom ta vijskovim istorikom shodo pitannya chi znav Vilgelm III pro pidpisannya Nimvegenskih mirnih ugod do togo yak vidbulas Frejn vvazhav sho Vilgelm kazav pravdu koli klyavsya sho ne znav pro ugodi Vtim poyava novih danih sho vkazuvali na te sho Vilgelm znav pro ugodu pohitnula prihilne stavlennya Frejna do Vilgelma III i v podalshih robotah Frejna bula pomitna proholoda v stavlenni do nogo RobotiDo najvidomishih robit Frejna nalezhat Desyat rokiv z Visimdesyatirichnoyi vijni nid Tien jaren uit den Tachtigjarigen oorlog Prolog do Visimdesyatirichnoyi vijni nid Het Voorspel van den Tachtigjarigen oorlog Okrim svoyih prac Frejn takozh vidav 2 zbirki dzherel Informaciya 1514 roku nid Informacie van 1514 kolekciya statistichnogo materialu zibranogo vladoyu Burgundiyi v provinciyi Gollandiya v procesi pidgotovki do podatkovoyi reformi Annali Dyusseldorfa nid Annalen van Dusseldorp vidredagovana starodavnya hronikaPrimitkiKNAW Historisch Ledenbestand Digitaal Wetenschapshistorisch Centrum nl NL Procitovano 14 sichnya 2021 DBNL Jaarboek van de Maatschappij der Nederlandse Letterkunde 1900 dbnl DBNL nid Procitovano 14 sichnya 2021 DBNL De Gids Jaargang 26 dbnl DBNL nid Procitovano 14 sichnya 2021