Риболовля по харчовому ланцюгу — процес, за допомогою якого рибальство в екосистемі, «вичерпавши велику хижу рибу в верхній частині харчового ланцюга, переходить до все менших видів, нарешті, закінчуючи дрібними рибами та безхребетними, які раніше не споживалися».
Цей процес вперше продемонстрували вчений-риболовник та інші у статті, опублікованій в журналі Science в 1998 році. Великі риби-хижаки з вищими трофічними рівнями в диких промислах були виснажені. Як наслідок, рибна промисловість систематично «виловлює харчову мережу», орієнтуючись на види риби із поступовим зменшенням трофічних рівнів.
Трофічний рівень риби — це положення, яке вона займає в харчовому ланцюгу. У статті встановлено значення середнього трофічного рівня рибальства як інструменту для вимірювання стану екосистем океану. У 2000 році Конвенція про біологічне різноманіття вибрала середній трофічний рівень рибного вилову, перейменований у «Морський трофічний індекс» (MTI), як один із восьми показників здоров'я екосистеми. Однак багато з найприбутковіших рибних промислів у світі — це промисел ракоподібних і молюсків, який має низький трофічний рівень, що призводить до нижчих значень MTI.
Огляд
За останні 50 років кількість великих хижаків, таких як тріска, риба-меч та тунець, скоротилася на 90 %. Рибальські судна зараз все частіше переслідують меншу кормову рибу, таку як оселедці, сардини, менхадени і анчоуси, які знаходяться нижче в харчовому ланцюгу «Ми їмо приманку і переходимо до медуз і планктону», — каже Полі. Крім цього, загальний глобальний обсяг виловленої риби зменшується з кінця 1980-х років..
Середній трофічний рівень
Середній трофічний рівень розраховується шляхом присвоєння кожному виду риби або безхребетних номерів на основі їх трофічного рівня. Трофічний рівень — це показник положення організму в харчовій мережі, починаючи з рівня 1 з первинними продуцентами, такими як фітопланктон і морські водорості, потім переміщаючись через первинних споживачів на рівні 2, які поїдають первинних продуцентів, до вторинних споживачів на рівні 2. рівень 3, які поїдають первинних споживачів тощо. У морському середовищі трофічні рівні коливаються від двох до п'яти для верхівкових хижаків. Потім можна розрахувати середній трофічний рівень для рибного вилову шляхом усереднення трофічних рівнів для загального вилову з використанням наборів даних для комерційної висадки риби.
Екодоріжка
Команда Полі використала дані про улов від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, які вона ввела в модель Ecopath. Ecopath — це комп'ютеризована система моделювання екосистеми. Функціонування екосистеми можна описати за допомогою аналізу шляху, щоб відстежити напрямок і вплив багатьох факторів, які контролюють екосистему. Оригінальна модель Ecopath була застосована до харчової мережі коралових рифів. Вчені відстежували тигрових акул на вершині харчової мережі та збирали дані про їхню поведінку в харчуванні, що вони їли і скільки. Аналогічно, вони збирали дані про харчування інших організмів у харчових ланцюгах аж до основних виробників, таких як водорості. Ці дані були введені в модель Ecopath, яка потім описувала потік енергії в термінах їжі, коли він рухався від первинних виробників вгору по харчовій мережі до верхнього хижака. Такі моделі дозволяють вченим обчислювати комплексні ефекти, які виникають, як прямі, так і непрямі, від взаємодії багатьох компонентів екосистеми.
Модель показала, що за останні 50 років середній трофічний рівень вилову риби знизився десь між 0,5 і 1,0 трофічними рівнями. Це зниження стосувалося як глобально, у світовому масштабі, так і локально в масштабі, характерному для океанів, тобто для окремих підрайонів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН: Атлантичного, Індійського та Тихого океанів та Середземно-Чорного морів.
Критична репліка
У своїй статті 1998 року команда Полі стверджувала, що більші та цінніші хижі риби, такі як тунець, тріска та групери, систематично піддавалися надмірному вилову, в результаті чого рибальство переміщалося на менш бажані види нижче по харчовому ланцюгу. За словами Полі, ця «ловля риби в харчовій мережі» з часом приведе людей до дієти «супу з медуз і планктону». Барвиста мова та інноваційне статистичне моделювання команди Полі викликали критичну реакцію. Пізніше того ж року Кедді та його команда з Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН аргументували протилежну позицію у статті, також опублікованій у Science. Вони стверджували, що команда Полі занадто спростила ситуацію і, можливо, «неправильно інтерпретувала статистику ООН». Відповідь команди Полі була опублікована в тому ж документі, де стверджується, що виправлення, запропоновані Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, такі як облік аквакультури, насправді погіршили тенденцію.
У 2005 році інші занепокоєння, висловлені Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, були додатково задоволені Полі Інші дослідники встановили, що дана тенденція вилову риби також стосується менших регіональних районів, таких як Середземне, Північне море, Кельтське море, а також у водах Канади, Куби та Ісландії..
Дослідження 2006 року показало, що в ряді проаналізованих екосистем вилов видів з високим трофічним рівнем не знижувався, а скоріше, що промисел з низьким трофічним рівнем додавався паралельно з часом, що призводило до змішування даних про донаміку через пов'язаний, але інший механізм. Дослідження морського рибальства Аляски прийшло до висновку, що в досліджуваному районі зниження середнього трофічного рівня вилову було пов'язано з кліматичними коливаннями біомаси видів низького трофічного рівня, а не з колапсами хижаків, і припустив, що подібна динаміка може мати місце в інших випадки деградації харчової мережі.
Морський трофічний індекс
У 2000 році була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття, міжнародна угода, спрямована на підтримку біорізноманіття, яка була прийнята 193 країнами-членами, вибрала середній трофічний рівень рибного вилову як один із восьми показників для негайного тестування. Вони перейменували його в «Морський трофічний індекс» (MTI) і зобов'язали країни-члени звітувати про зміни трофічних рівнів океану як основний показник біорізноманіття та здоров'я моря.
Морський трофічний індекс — це показник загального стану здоров'я та стабільності морської екосистеми чи території. Індекс також є проміжною мірою для надмірного вилову та вказівкою на те, наскільки велика і багата велика риба високого трофічного рівня.
Зміни морського трофічного індексу з часом можуть функціонувати як індикатор стійкості рибних ресурсів країни. Це може вказувати на те, наскільки рибні зусилля в межах рибних угідь країни змінюють її рибні запаси. Негативні зміни, як правило, вказують на те, що більша риба хижака виснажується, і все більша кількість менших кормових риб виловлюється. Нульова або позитивна зміна морського трофічного індексу вказує на стабільність або покращення промислу.
Екологія лову пуху
Вилов пуху — це послідовність, яка змінює звичайну еволюційну послідовність.
«Це полягає в поступовій втраті великих організмів, різноманіття видів і структурної різноманітності, а також поступової заміни нещодавно виниклих похідних груп (морських ссавців, кісткових риб) на більш примітивні групи (безхребетні, зокрема медузи та бактерії)». – Деніел ПоліЕкологічно зниження середнього трофічного рівня пояснюється залежністю між розміром виловленої риби та її трофічним рівнем. Трофічний рівень риб зазвичай збільшується з їх розміром, і риболовля має тенденцію вибірково виловлювати більш великих риб. Це стосується як між видами, так і всередині видів. Коли риболовля інтенсивна, відносна чисельність більшої риби, розташованої високо в харчовому ланцюзі, зменшується. Отже, з часом дрібні риби починають переважати в промислах, а середній трофічний рівень уловів знижується. Останнім часом ринкова вартість дрібних кормових риб і безхребетних, які мають низький трофічний рівень, різко зросла до такої міри, що їх можна вважати субсидуванням вилову пуху.
Деніел Полі запропонував основу для екологічного впливу, який може мати вилов риби на морські екосистеми. Структура розрізняє три фази:
- Чистий — перший етап. Незаймане середовище — це ті стани, в яких океанська екосистема перебувала до того, як рибальство справило сильний вплив. Деякі віддалені райони південної частини Тихого океану все ще можуть залишатися незайманими. Для більшої частини світу, якими могли бути ці незаймані терени, можна зробити висновки лише з археологічних даних, історичних розповідей та анекдотів. У незайманих океанських середовищах біомаса великих хижаків у 10-100 разів перевищує їх нинішню біомасу. Мається на увазі велику допоміжну біомасу дрібної здобичі риб і безхребетних. На морському дні в бентосі переважають живильники відкладень, які перешкоджають повторному всмоктуванню відкладень, і фільтрувальні живильники, які утримують фітопланктон. Таким чином, товща води має тенденцію бути оліготрофною, не містить як зважених частинок, так і поживних речовин, які вимиваються з них;
- Експлуатований — другий етап, на якому ми зараз знаходимося. Він характеризується зниженням біомаси великих риб-хижаків, зниженням різноманітності, розмірів і трофічного рівня виловленої риби, а також зменшенням бентосу. Донні траулери поступово руйнують біогенні структури, побудовані протягом багатьох років на морському дні за допомогою фільтрів і живильників детриту. Оскільки ці структури та тварини, які фільтрували фітопланктон і споживали детрит (морський сніг), зникають, їх замінюють стадії поліпів медуз та інших дрібних блукаючих донних тварин. Шторми відновлюють морський сніг, і товща води поступово евтрофікується. На початку цієї фази каскадні ефекти компенсують це зниження з появою нових промислів умовно-годувальних тварин, таких як кальмари, креветки та інші безхребетні. Але врешті-решт і це очиститься;
- Повна деградація — третя фаза. Мертва зона — це біологічна кінцева точка повністю деградованої морської екосистеми. Мертва зона — це зона з надлишком поживних речовин у товщі води, що призводить до виснаження кисню та знищення багатоклітинних організмів. Великий детрит і морський сніг переробляються бактеріями, а не донними тваринами. Ці мертві зони зараз ростуть у всьому світі в таких місцях, як Бохайське море в Китаї, північне Адріатичне море та північна частина Мексиканської затоки. Деякі лимани, такі як лиман Чесапікської затоки, також демонструють особливості, пов'язані з повністю деградованою морською екосистемою. У Чесапікській затоці надмірний вилов знищив донних фільтруючих годівниць, таких як устриці, і більшість хижаків, більших за смугастого окуня, нинішнього верхівкового хижака. Сто п'ятдесят років тому устриці утворили гігантські рифи і кожні три дні фільтрували води Чесапікської затоки. Оскільки устриць вже немає, забруднення, що потрапляє в гирлу річок, тепер викликає шкідливе цвітіння водоростей.
Розвиток мережі
У той час як середній трофічний рівень у дикому промислі зменшується, середній трофічний рівень серед вирощеної риби збільшується.
Тенденції виробництва на різних трофічних рівнях у Середземномор'ї | ||
Травоїдні тварини | Проміжні хижаки | Хижаки найвищого рівня |
---|---|---|
Виробництво двостулкових молюсків, таких як мідії та устриці, зросло з приблизно 2 000 тонн у 1970 році до 100 000 тонн у 2004 році. | Марікультура таких видів, як морський лящ, зросла з 20 тонн у 1983 році до 140 000 тонн у 2004 році. | Виробництво блакитного тунця зросло майже з нуля в 1986 році до 30 000 тонн до 2005 року. |
Як приклад, у таблиці вище показано тенденції трофічних рівнів риби, вирощеної в Середземному морі. Однак вирощування блакитного тунця обмежується процесом відгодівлі. Молодь тунця виловлюють з дикої природи і ставлять у загони для відгодівлі. Дикі запаси блакитного тунця зараз знаходяться під загрозою, і вчений з рибальства Константінос Стергіу та його колеги стверджують, що «факт, що потужність ферм тунця значно перевищує загальний допустимий вилов, свідчить про відсутність планування збереження в розвитку галузі відгодівлі тунця, яка в ідеалі, повинні були бути пов'язані з політикою управління рибальством і можуть призвести до незаконного вилову риби».
Крім того, рибне господарство в Середземному морі є чистим споживачем риби. Для годування високотрофічних риб, таких як блакитний тунець, потрібна велика кількість корму для тварин. Цей корм складається з рибного борошна, обробленого з кормових риб, таких як сардини та анчоуси, які люди в іншому випадку споживали б безпосередньо. Окрім екологічних проблем, тут виникають і етичні питання. Значна частина риби, придатної для безпосереднього споживання людиною, використовується для вирощування риби вищого трофічного рівня, щоб порадувати відносно невелику групу заможних споживачів.
Див. також
Посилання
- Pauly, Daniel and Watson, Reg (2009) «Spatial Dynamics of Marine Fisheries» [ 2012-06-11 у Wayback Machine.] In: Simon A. Levin (ed.) The Princeton Guide to Ecology. Pages 501—509.
- Pauly D, Christensen V, Dalsgaard J, Froese R and Torres F (1998) «Fishing down marine food webs» Science, 279: 860—863.
- «Global fishery development patterns are driven by profit but not trophic level»
- Jellyfish for lunch? It's no joke, says scientist Seattle Post-Intelligencer, May 4, 2004.
- Myers RA and Worm B (2003) «Rapid worldwide depletion of predatory fish communities»[недоступне посилання з 01.10.2017] Nature 423: 280—283.
- UBC PublicAffairs: News [ 2014-05-06 у Wayback Machine.] 5 October 2006.
- Watson, R and Pauly D (2001) «Systematic distortions in world fisheries catch trends»[ 2011-09-28 у Wayback Machine.] Nature 414: 534—536.
- A users’ guide to biodiversity indicators Page 38. European Academy of Science, Advisory Council, 2004.
- Yale Center for Environmental Law and Policy: Environmental Performance Index: Marine Trophic Index [Архівовано 2008-02-09 у Archive.is] 2008.
- FAO Statistics FishBase. Retrieved 22 March 2010.
- Pauly D, Christensen V. and Walters C. (2000) «Ecopath, Ecosim, and Ecospace as tools for evaluating ecosystem impact of fisheries» ICES Journal of Marine Science, 57: 697—706.
- ECOPATH Modeling: Precursor to an Ecosystem Approach to Fisheries Management NOAA
- Stergiou KI (2005) Fisheries impact on trophic levels: long-term trends in Hellenic waters [ 2011-07-21 у Wayback Machine.] pp. 326—329. In: Papathanassiou E, Zenetos A (Eds) State of the Hellenic marine environment, Hellenic Centre for Marine Research, Athens, Greece.
- Caddy JF, Csirke J, Garcia SM and Grainger JRJ (1998) «How Pervasive Is „Fishing Down Marine Food Webs“?» Science, 282 (5393): 1383.
- David Malakoff M (2002) «Daniel Pauly profile: Going to the Edge to Protect the Sea» Science, 296 (5567): 458—461.
- Pauly, D. and M.L. Palomares (2005) «Fishing down marine food webs: it is far more pervasive than we thought» [ 2009-06-25 у Wayback Machine.] Bulletin of Marine Science 76(2): 197—211.
- Essington, T. E.; Beaudreau, A. H.; Wiedenmann, J. (2006). Fishing through marine food webs. Proceedings of the National Academy of Sciences. 103 (9): 3171—3175. Bibcode:2006PNAS..103.3171E. doi:10.1073/pnas.0510964103. PMC 1413903. PMID 16481614.
- Litzow, M. A.; Urban, D. (2009). Fishing through (and up) Alaskan food webs. Canadian Journal of Fisheries and Aquatic Sciences. 66 (2): 201—211. doi:10.1139/F08-207.
- Pauly, D. 2005. «The ecology of fishing down marine food webs» [ 2010-11-03 у Wayback Machine.] Society for Conservation Biology Newsletter, 12 (4).
- Marine Trophic Index [ 2020-08-06 у Wayback Machine.] Conference Board of Canada. Retrieved 22 March 2010.
- Stergiou KI, Tsikliras AC and Pauly D (2009) Farming Up the Food Web in the Mediterranean Conservation Biology, 23(11): 230—232. Upload
Провідні дослідження про риболовлю по харчовій мережі
- Essington† TE, Beaudreau AH, Wiedenmann J (2006). «Fishing through marine food webs». PNAS, 103 (9): 3171-3175.
- University of Washington news, February 14, 2006.
- National Research Council (Authors) (2006) Dynamic Changes in Marine Ecosystems: Fishing, Food Webs, and Future Options National Academies Press.
Посилання
- Fishing Down Marine Food Webs Sea Around Us Project, University of British Columbia. A website dedicated to fishing down.
- Fishing down food chain' fails global test Scientific American, 10 November 2010.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюessington
не вказано текст
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ribolovlya po harchovomu lancyugu proces za dopomogoyu yakogo ribalstvo v ekosistemi vicherpavshi veliku hizhu ribu v verhnij chastini harchovogo lancyuga perehodit do vse menshih vidiv nareshti zakinchuyuchi dribnimi ribami ta bezhrebetnimi yaki ranishe ne spozhivalisya Ribolovlya po harchovomu lancyugu Cej proces vpershe prodemonstruvali vchenij ribolovnik ta inshi u statti opublikovanij v zhurnali Science v 1998 roci Veliki ribi hizhaki z vishimi trofichnimi rivnyami v dikih promislah buli visnazheni Yak naslidok ribna promislovist sistematichno vilovlyuye harchovu merezhu oriyentuyuchis na vidi ribi iz postupovim zmenshennyam trofichnih rivniv Trofichnij riven ribi ce polozhennya yake vona zajmaye v harchovomu lancyugu U statti vstanovleno znachennya serednogo trofichnogo rivnya ribalstva yak instrumentu dlya vimiryuvannya stanu ekosistem okeanu U 2000 roci Konvenciya pro biologichne riznomanittya vibrala serednij trofichnij riven ribnogo vilovu perejmenovanij u Morskij trofichnij indeks MTI yak odin iz vosmi pokaznikiv zdorov ya ekosistemi Odnak bagato z najpributkovishih ribnih promisliv u sviti ce promisel rakopodibnih i molyuskiv yakij maye nizkij trofichnij riven sho prizvodit do nizhchih znachen MTI OglyadSerednij trofichnij riven svitovogo ribnogo vilovu neuhilno znizhuvavsya oskilki bagato visokotrofichnih rib takih yak cej tunec buli perevilovi Ribalki vse chastishe oriyentuyutsya na ribu nizhchogo trofichnogo rivnya yak ot anchousi ta inshi kormovi ribi Za slovami Denielya Poli yaksho cya tendenciya zberezhetsya spozhivachi mozhut yisti sendvichi z meduzami Za ostanni 50 rokiv kilkist velikih hizhakiv takih yak triska riba mech ta tunec skorotilasya na 90 Ribalski sudna zaraz vse chastishe peresliduyut menshu kormovu ribu taku yak oseledci sardini menhadeni i anchousi yaki znahodyatsya nizhche v harchovomu lancyugu Mi yimo primanku i perehodimo do meduz i planktonu kazhe Poli Krim cogo zagalnij globalnij obsyag vilovlenoyi ribi zmenshuyetsya z kincya 1980 h rokiv Serednij trofichnij rivenSerednij trofichnij riven rozrahovuyetsya shlyahom prisvoyennya kozhnomu vidu ribi abo bezhrebetnih nomeriv na osnovi yih trofichnogo rivnya Trofichnij riven ce pokaznik polozhennya organizmu v harchovij merezhi pochinayuchi z rivnya 1 z pervinnimi producentami takimi yak fitoplankton i morski vodorosti potim peremishayuchis cherez pervinnih spozhivachiv na rivni 2 yaki poyidayut pervinnih producentiv do vtorinnih spozhivachiv na rivni 2 riven 3 yaki poyidayut pervinnih spozhivachiv tosho U morskomu seredovishi trofichni rivni kolivayutsya vid dvoh do p yati dlya verhivkovih hizhakiv Potim mozhna rozrahuvati serednij trofichnij riven dlya ribnogo vilovu shlyahom userednennya trofichnih rivniv dlya zagalnogo vilovu z vikoristannyam naboriv danih dlya komercijnoyi visadki ribi EkodorizhkaKomanda Poli vikoristala dani pro ulov vid Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON yaki vona vvela v model Ecopath Ecopath ce komp yuterizovana sistema modelyuvannya ekosistemi Funkcionuvannya ekosistemi mozhna opisati za dopomogoyu analizu shlyahu shob vidstezhiti napryamok i vpliv bagatoh faktoriv yaki kontrolyuyut ekosistemu Originalna model Ecopath bula zastosovana do harchovoyi merezhi koralovih rifiv Vcheni vidstezhuvali tigrovih akul na vershini harchovoyi merezhi ta zbirali dani pro yihnyu povedinku v harchuvanni sho voni yili i skilki Analogichno voni zbirali dani pro harchuvannya inshih organizmiv u harchovih lancyugah azh do osnovnih virobnikiv takih yak vodorosti Ci dani buli vvedeni v model Ecopath yaka potim opisuvala potik energiyi v terminah yizhi koli vin ruhavsya vid pervinnih virobnikiv vgoru po harchovij merezhi do verhnogo hizhaka Taki modeli dozvolyayut vchenim obchislyuvati kompleksni efekti yaki vinikayut yak pryami tak i nepryami vid vzayemodiyi bagatoh komponentiv ekosistemi Model pokazala sho za ostanni 50 rokiv serednij trofichnij riven vilovu ribi znizivsya des mizh 0 5 i 1 0 trofichnimi rivnyami Ce znizhennya stosuvalosya yak globalno u svitovomu masshtabi tak i lokalno v masshtabi harakternomu dlya okeaniv tobto dlya okremih pidrajoniv Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON Atlantichnogo Indijskogo ta Tihogo okeaniv ta Seredzemno Chornogo moriv Kritichna replikaU svoyij statti 1998 roku komanda Poli stverdzhuvala sho bilshi ta cinnishi hizhi ribi taki yak tunec triska ta gruperi sistematichno piddavalisya nadmirnomu vilovu v rezultati chogo ribalstvo peremishalosya na mensh bazhani vidi nizhche po harchovomu lancyugu Za slovami Poli cya lovlya ribi v harchovij merezhi z chasom privede lyudej do diyeti supu z meduz i planktonu Barvista mova ta innovacijne statistichne modelyuvannya komandi Poli viklikali kritichnu reakciyu Piznishe togo zh roku Keddi ta jogo komanda z Prodovolchoyi ta silskogospodarskoyi organizaciyi OON argumentuvali protilezhnu poziciyu u statti takozh opublikovanij u Science Voni stverdzhuvali sho komanda Poli zanadto sprostila situaciyu i mozhlivo nepravilno interpretuvala statistiku OON Vidpovid komandi Poli bula opublikovana v tomu zh dokumenti de stverdzhuyetsya sho vipravlennya zaproponovani Prodovolchoyu ta silskogospodarskoyu organizaciyeyu OON taki yak oblik akvakulturi naspravdi pogirshili tendenciyu U 2005 roci inshi zanepokoyennya vislovleni Prodovolchoyu ta silskogospodarskoyu organizaciyeyu OON buli dodatkovo zadovoleni Poli Inshi doslidniki vstanovili sho dana tendenciya vilovu ribi takozh stosuyetsya menshih regionalnih rajoniv takih yak Seredzemne Pivnichne more Keltske more a takozh u vodah Kanadi Kubi ta Islandiyi Doslidzhennya 2006 roku pokazalo sho v ryadi proanalizovanih ekosistem vilov vidiv z visokim trofichnim rivnem ne znizhuvavsya a skorishe sho promisel z nizkim trofichnim rivnem dodavavsya paralelno z chasom sho prizvodilo do zmishuvannya danih pro donamiku cherez pov yazanij ale inshij mehanizm Doslidzhennya morskogo ribalstva Alyaski prijshlo do visnovku sho v doslidzhuvanomu rajoni znizhennya serednogo trofichnogo rivnya vilovu bulo pov yazano z klimatichnimi kolivannyami biomasi vidiv nizkogo trofichnogo rivnya a ne z kolapsami hizhakiv i pripustiv sho podibna dinamika mozhe mati misce v inshih vipadki degradaciyi harchovoyi merezhi Morskij trofichnij indeksU 2000 roci bula prijnyata Konvenciya pro biologichne riznomanittya mizhnarodna ugoda spryamovana na pidtrimku bioriznomanittya yaka bula prijnyata 193 krayinami chlenami vibrala serednij trofichnij riven ribnogo vilovu yak odin iz vosmi pokaznikiv dlya negajnogo testuvannya Voni perejmenuvali jogo v Morskij trofichnij indeks MTI i zobov yazali krayini chleni zvituvati pro zmini trofichnih rivniv okeanu yak osnovnij pokaznik bioriznomanittya ta zdorov ya morya Morskij trofichnij indeks ce pokaznik zagalnogo stanu zdorov ya ta stabilnosti morskoyi ekosistemi chi teritoriyi Indeks takozh ye promizhnoyu miroyu dlya nadmirnogo vilovu ta vkazivkoyu na te naskilki velika i bagata velika riba visokogo trofichnogo rivnya Zmini morskogo trofichnogo indeksu z chasom mozhut funkcionuvati yak indikator stijkosti ribnih resursiv krayini Ce mozhe vkazuvati na te naskilki ribni zusillya v mezhah ribnih ugid krayini zminyuyut yiyi ribni zapasi Negativni zmini yak pravilo vkazuyut na te sho bilsha riba hizhaka visnazhuyetsya i vse bilsha kilkist menshih kormovih rib vilovlyuyetsya Nulova abo pozitivna zmina morskogo trofichnogo indeksu vkazuye na stabilnist abo pokrashennya promislu Ekologiya lovu puhuRozvitok lovu na puh Vilov puhu ce poslidovnist yaka zminyuye zvichajnu evolyucijnu poslidovnist Ce polyagaye v postupovij vtrati velikih organizmiv riznomanittya vidiv i strukturnoyi riznomanitnosti a takozh postupovoyi zamini neshodavno viniklih pohidnih grup morskih ssavciv kistkovih rib na bilsh primitivni grupi bezhrebetni zokrema meduzi ta bakteriyi Deniel Poli Ekologichno znizhennya serednogo trofichnogo rivnya poyasnyuyetsya zalezhnistyu mizh rozmirom vilovlenoyi ribi ta yiyi trofichnim rivnem Trofichnij riven rib zazvichaj zbilshuyetsya z yih rozmirom i ribolovlya maye tendenciyu vibirkovo vilovlyuvati bilsh velikih rib Ce stosuyetsya yak mizh vidami tak i vseredini vidiv Koli ribolovlya intensivna vidnosna chiselnist bilshoyi ribi roztashovanoyi visoko v harchovomu lancyuzi zmenshuyetsya Otzhe z chasom dribni ribi pochinayut perevazhati v promislah a serednij trofichnij riven uloviv znizhuyetsya Ostannim chasom rinkova vartist dribnih kormovih rib i bezhrebetnih yaki mayut nizkij trofichnij riven rizko zrosla do takoyi miri sho yih mozhna vvazhati subsiduvannyam vilovu puhu Deniel Poli zaproponuvav osnovu dlya ekologichnogo vplivu yakij mozhe mati vilov ribi na morski ekosistemi Struktura rozriznyaye tri fazi Chistij pershij etap Nezajmane seredovishe ce ti stani v yakih okeanska ekosistema perebuvala do togo yak ribalstvo spravilo silnij vpliv Deyaki viddaleni rajoni pivdennoyi chastini Tihogo okeanu vse she mozhut zalishatisya nezajmanimi Dlya bilshoyi chastini svitu yakimi mogli buti ci nezajmani tereni mozhna zrobiti visnovki lishe z arheologichnih danih istorichnih rozpovidej ta anekdotiv U nezajmanih okeanskih seredovishah biomasa velikih hizhakiv u 10 100 raziv perevishuye yih ninishnyu biomasu Mayetsya na uvazi veliku dopomizhnu biomasu dribnoyi zdobichi rib i bezhrebetnih Na morskomu dni v bentosi perevazhayut zhivilniki vidkladen yaki pereshkodzhayut povtornomu vsmoktuvannyu vidkladen i filtruvalni zhivilniki yaki utrimuyut fitoplankton Takim chinom tovsha vodi maye tendenciyu buti oligotrofnoyu ne mistit yak zvazhenih chastinok tak i pozhivnih rechovin yaki vimivayutsya z nih Ekspluatovanij drugij etap na yakomu mi zaraz znahodimosya Vin harakterizuyetsya znizhennyam biomasi velikih rib hizhakiv znizhennyam riznomanitnosti rozmiriv i trofichnogo rivnya vilovlenoyi ribi a takozh zmenshennyam bentosu Donni trauleri postupovo rujnuyut biogenni strukturi pobudovani protyagom bagatoh rokiv na morskomu dni za dopomogoyu filtriv i zhivilnikiv detritu Oskilki ci strukturi ta tvarini yaki filtruvali fitoplankton i spozhivali detrit morskij snig znikayut yih zaminyuyut stadiyi polipiv meduz ta inshih dribnih blukayuchih donnih tvarin Shtormi vidnovlyuyut morskij snig i tovsha vodi postupovo evtrofikuyetsya Na pochatku ciyeyi fazi kaskadni efekti kompensuyut ce znizhennya z poyavoyu novih promisliv umovno goduvalnih tvarin takih yak kalmari krevetki ta inshi bezhrebetni Ale vreshti resht i ce ochistitsya Povna degradaciya tretya faza Mertva zona ce biologichna kinceva tochka povnistyu degradovanoyi morskoyi ekosistemi Mertva zona ce zona z nadlishkom pozhivnih rechovin u tovshi vodi sho prizvodit do visnazhennya kisnyu ta znishennya bagatoklitinnih organizmiv Velikij detrit i morskij snig pereroblyayutsya bakteriyami a ne donnimi tvarinami Ci mertvi zoni zaraz rostut u vsomu sviti v takih miscyah yak Bohajske more v Kitayi pivnichne Adriatichne more ta pivnichna chastina Meksikanskoyi zatoki Deyaki limani taki yak liman Chesapikskoyi zatoki takozh demonstruyut osoblivosti pov yazani z povnistyu degradovanoyu morskoyu ekosistemoyu U Chesapikskij zatoci nadmirnij vilov znishiv donnih filtruyuchih godivnic takih yak ustrici i bilshist hizhakiv bilshih za smugastogo okunya ninishnogo verhivkovogo hizhaka Sto p yatdesyat rokiv tomu ustrici utvorili gigantski rifi i kozhni tri dni filtruvali vodi Chesapikskoyi zatoki Oskilki ustric vzhe nemaye zabrudnennya sho potraplyaye v girlu richok teper viklikaye shkidlive cvitinnya vodorostej Rozvitok merezhiU toj chas yak serednij trofichnij riven u dikomu promisli zmenshuyetsya serednij trofichnij riven sered viroshenoyi ribi zbilshuyetsya Tendenciyi virobnictva na riznih trofichnih rivnyah u Seredzemnomor yi Travoyidni tvarini Promizhni hizhaki Hizhaki najvishogo rivnya Virobnictvo dvostulkovih molyuskiv takih yak midiyi ta ustrici zroslo z priblizno 2 000 tonn u 1970 roci do 100 000 tonn u 2004 roci Marikultura takih vidiv yak morskij lyash zrosla z 20 tonn u 1983 roci do 140 000 tonn u 2004 roci Virobnictvo blakitnogo tuncya zroslo majzhe z nulya v 1986 roci do 30 000 tonn do 2005 roku Yak priklad u tablici vishe pokazano tendenciyi trofichnih rivniv ribi viroshenoyi v Seredzemnomu mori Odnak viroshuvannya blakitnogo tuncya obmezhuyetsya procesom vidgodivli Molod tuncya vilovlyuyut z dikoyi prirodi i stavlyat u zagoni dlya vidgodivli Diki zapasi blakitnogo tuncya zaraz znahodyatsya pid zagrozoyu i vchenij z ribalstva Konstantinos Stergiu ta jogo kolegi stverdzhuyut sho fakt sho potuzhnist ferm tuncya znachno perevishuye zagalnij dopustimij vilov svidchit pro vidsutnist planuvannya zberezhennya v rozvitku galuzi vidgodivli tuncya yaka v ideali povinni buli buti pov yazani z politikoyu upravlinnya ribalstvom i mozhut prizvesti do nezakonnogo vilovu ribi Krim togo ribne gospodarstvo v Seredzemnomu mori ye chistim spozhivachem ribi Dlya goduvannya visokotrofichnih rib takih yak blakitnij tunec potribna velika kilkist kormu dlya tvarin Cej korm skladayetsya z ribnogo boroshna obroblenogo z kormovih rib takih yak sardini ta anchousi yaki lyudi v inshomu vipadku spozhivali b bezposeredno Okrim ekologichnih problem tut vinikayut i etichni pitannya Znachna chastina ribi pridatnoyi dlya bezposerednogo spozhivannya lyudinoyu vikoristovuyetsya dlya viroshuvannya ribi vishogo trofichnogo rivnya shob poraduvati vidnosno neveliku grupu zamozhnih spozhivachiv Div takozhBioriznomanittyaPosilannyaPauly Daniel and Watson Reg 2009 Spatial Dynamics of Marine Fisheries 2012 06 11 u Wayback Machine In Simon A Levin ed The Princeton Guide to Ecology Pages 501 509 Pauly D Christensen V Dalsgaard J Froese R and Torres F 1998 Fishing down marine food webs Science 279 860 863 Global fishery development patterns are driven by profit but not trophic level Jellyfish for lunch It s no joke says scientist Seattle Post Intelligencer May 4 2004 Myers RA and Worm B 2003 Rapid worldwide depletion of predatory fish communities nedostupne posilannya z 01 10 2017 Nature 423 280 283 UBC PublicAffairs News 2014 05 06 u Wayback Machine 5 October 2006 Watson R and Pauly D 2001 Systematic distortions in world fisheries catch trends 2011 09 28 u Wayback Machine Nature 414 534 536 A users guide to biodiversity indicators Page 38 European Academy of Science Advisory Council 2004 Yale Center for Environmental Law and Policy Environmental Performance Index Marine Trophic Index Arhivovano 2008 02 09 u Archive is 2008 FAO Statistics FishBase Retrieved 22 March 2010 Pauly D Christensen V and Walters C 2000 Ecopath Ecosim and Ecospace as tools for evaluating ecosystem impact of fisheries ICES Journal of Marine Science 57 697 706 ECOPATH Modeling Precursor to an Ecosystem Approach to Fisheries Management NOAA Stergiou KI 2005 Fisheries impact on trophic levels long term trends in Hellenic waters 2011 07 21 u Wayback Machine pp 326 329 In Papathanassiou E Zenetos A Eds State of the Hellenic marine environment Hellenic Centre for Marine Research Athens Greece Caddy JF Csirke J Garcia SM and Grainger JRJ 1998 How Pervasive Is Fishing Down Marine Food Webs Science 282 5393 1383 David Malakoff M 2002 Daniel Pauly profile Going to the Edge to Protect the Sea Science 296 5567 458 461 Pauly D and M L Palomares 2005 Fishing down marine food webs it is far more pervasive than we thought 2009 06 25 u Wayback Machine Bulletin of Marine Science 76 2 197 211 Essington T E Beaudreau A H Wiedenmann J 2006 Fishing through marine food webs Proceedings of the National Academy of Sciences 103 9 3171 3175 Bibcode 2006PNAS 103 3171E doi 10 1073 pnas 0510964103 PMC 1413903 PMID 16481614 Litzow M A Urban D 2009 Fishing through and up Alaskan food webs Canadian Journal of Fisheries and Aquatic Sciences 66 2 201 211 doi 10 1139 F08 207 Pauly D 2005 The ecology of fishing down marine food webs 2010 11 03 u Wayback Machine Society for Conservation Biology Newsletter 12 4 Marine Trophic Index 2020 08 06 u Wayback Machine Conference Board of Canada Retrieved 22 March 2010 Stergiou KI Tsikliras AC and Pauly D 2009 Farming Up the Food Web in the Mediterranean Conservation Biology 23 11 230 232 UploadProvidni doslidzhennya pro ribolovlyu po harchovij merezhiEssington TE Beaudreau AH Wiedenmann J 2006 Fishing through marine food webs PNAS 103 9 3171 3175 University of Washington news February 14 2006 National Research Council Authors 2006 Dynamic Changes in Marine Ecosystems Fishing Food Webs and Future Options National Academies Press ISBN 978 0 309 10050 2PosilannyaFishing Down Marine Food Webs Sea Around Us Project University of British Columbia A website dedicated to fishing down Fishing down food chain fails global test Scientific American 10 November 2010 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu essington ne vkazano tekst