Реріх Костянтин Едуардович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Реріх.

Костянти́н Едуа́рдович Ре́ріх (рос. Константин Эдуардович Рерих; нар. 23 квітня 1878, село Соловіївка Радомисльського повіту Київської губернії, нині Брусилівського району Житомирської області — пом. 13 квітня 1936, Дніпропетровськ) — український і російський механік, учений у галузі (теорії механізмів) і , педагог, професор (1916).

Костянтин Едуардович Реріх
Народився	23 квітня 1878(1878-04-23) Брусилівський район, СРСР
Помер	13 квітня 1936(1936-04-13) (57 років)
Alma mater	Петербурзький технологічний інститут
Заклад	Петербурзький технологічний інститут, Катеринославський гірничий інститут імператора Петра I
Вчене звання	професор

Біографія

Закінчив Київське реальне училище (1894).

1909 року закінчив Петербурзький технологічний інститут. У 1910—1912 роках перебував у закордонному відрядженні.

Від 1912 року працював у Петербурзькому технологічному інституті (від 1916 року — професор). Від 1919 року — професор Катеринославського (згодом — Дніпропетровського) гірничого інституту (нині Національний гірничий університет України). Помер 13 ківтня 1936 на посаді завідувача кафедри теплотехніки Дніпропетровського інституту інженерів транспорту ім. Л. М. Кагановича.

Наукова діяльність

Основні дослідження Костянтина Реріха стосуються теорії механізмів, теорії регулювання, теплотехніки. Низку робіт присвячено застосуванню методу теорії планів швидкостей і прискорень. Важливе значення мала монографія Реріха «Теорія регулювання машин» (1916), яка подавала багато відомостей з історії науки й техніки.

Література

• Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 409—410. — 50 000 прим. (рос.)
• Некролог К.Е.Реріх 1 2 // Зоря.  88 (4131) — 15 ківтня 1936.