Рельєф (фр. relèvement; англ. relief; лат. relevium) — феодальний платіж, що сплачувався спадкоємцем лицарського лену своєму сеньйору під час вступу у спадщину. Зобов’язання сплати рельєфу підтримувало умовний характер феодального земельного утримання й забезпечувало збереження системи васально-ленних відносин у середньовічній Європі. Рельєф, з одного боку, являв собою матеріальне підтвердження прав сеньйора стосовно лену його васала, а з іншого боку, під час його сплати, гарантував васалу безперешкодний вступ у спадок свого батька. Первинно величина рельєфу не була фіксованою, що використовувалось монархами для вилучення значних коштів з баронів під час погодження на спадщину. Аналогічний платіж залежних селян своїм феодалам мав назву (у Франції) чи (в Англії та Шотландії).
Рельєф в Англії
Інституцію рельєфу було внесено в Англію нормандськими завойовниками у другій половині XI століття. В англосаксонський період існував платіж у разі спадкування земель тенами, однак він мав натуральний характер (зазвичай, озброєння, коні чи обладунки), не залежав від величини ділянки чи її прибутковості й не відрізнявся термінологічно від аналогічних зборів, що сплачувались селянами (геріот). З формуванням в Англії після нормандського завоювання класичної васально-ленної системи інститут рельєфу увійшов до системи поземельних відносин між різними рівнями феодальної ієрархії. Рельєф стягувався як під час спадкування лицарів, так сержантерій, утримання яких не передбачало обов’язкової військової служби. У період високого середньовіччя рельєфи також підлягали сплаті й під час спадкування ділянок на праві , що утримувались вільними селянами та дрібними лицарями за грошову ренту.
Розмір рельєфу первинно не було встановлено, що сприяло зловживанням цим правом з боку королів, зокрема у період правління Вільгельма II. Це призвело до того, що англійські барони почали вимагати під час обрання нового монарха складання їм клятви стягувати рельєф у справедливому розмірі. Перше таке зобов’язання короля зафіксовано в хартії вольностей, підписаній Генріхом I під час його коронації 1100 року. Попри це, володіння крупних баронів часто продовжували обкладатись за довільною системою і рельєф з них іноді сягав кількох сотень фунтів стерлінгів. У разі несплати рельєфу король міг конфіскувати всі володіння феодала. Зловживання під час призначення королями розміру рельєфу при спадкуванні бароній стали однією з причин масового виступу англійської аристократії проти короля на початку XIII століття, що призвело до затвердження Іоанном Безземельним «Великої хартії вольностей» у 1215 році. В цьому документі вперше законодавчо були зафіксовані максимальні розміри рельєфу, які вже не могли змінюватись королем: 100 фунтів стерлінгів з баронії, 100 шилінгів з лицарського лену. У разі, якщо володіння, яке переходило у спадок, було невеликим за площею чи поділялось між кількома спадкоємцями, величина рельєфу відповідно зменшувалась. Також було зафіксовано, що при спадкуванні ленів неповнолітніми рельєф не підлягав сплаті, оскільки до досягнення ними повноліття король мав право опіки над такими володіннями.
Право на стягнення рельєфу при спадкуванні ленів зберігалось упродовж всього середньовіччя й було скасовано лише 1646 року у період Англійської революції.
Рельєф у Шотландії
Перші документальні свідчення про наявність в Шотландії інституту рельєфу належать до XII століття. Можливо, його впровадження до системи феодальних відносин цієї країни пов’язано з масовим наданням земель на васально-ленному праві англо-нормандським лицарям у період правління Давида I. На відміну від Англії, в Шотландії розміри рельєфу не були зафіксовані законодавчо. З іншого боку, немає також даних про зловживання королями чи баронами своїми правами на стягнення рельєфу. В Шотландії склалась практика проведення оцінки прибутковості лицарських ленів для визначення розмірів рельєфу чи сум, що належали сеньйору за правом опіки. Суворого співвідношення між прибутковістю й величиною рельєфу, тим не менш, не існувало: останній міг складати від половини до дворазового розміру оцінки річної прибутковості лену. Стосовно до земельних володінь на праві , рельєф зазвичай встановлювався у розмірі двох річних рент. Однак за згодою сторін величина рельєфу могла бути істотно знижена. В Шотландії значення рельєфу для наповнення державної казни було величезним: наприкінці XIII століття сума рельєфу тільки з володінь становила 1097 шотландських марок (понад 700 фунтів стерлінгів), що перевищувало всі надходження в казну від міст, а на початку XVI століття прибутки короля від рельєфів, права опіки та згоди на одруження дочок баронів становили понад 20% сукупного річного бюджету країни. Шотландські королі часто передавали право на стягування рельєфів своїм наближеним чи поступались ним за винагороду винахідливим дворянам.
Література
- «Велика хартія вольностей» [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Duncan, A. A. M. Scotland: The Making of the Kingdom. — Edinbourgh, 1996.
- Nicholson, R. Scotland: The Later Middle Ages. — Edinbourgh, 1997.
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. — Oxford, 1971,
- Poole, A. L. From Domesday Book to Magna Carta 1087—1216. — Oxford, 1956,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Relyef znachennya Relyef fr relevement angl relief lat relevium feodalnij platizh sho splachuvavsya spadkoyemcem licarskogo lenu svoyemu senjoru pid chas vstupu u spadshinu Zobov yazannya splati relyefu pidtrimuvalo umovnij harakter feodalnogo zemelnogo utrimannya j zabezpechuvalo zberezhennya sistemi vasalno lennih vidnosin u serednovichnij Yevropi Relyef z odnogo boku yavlyav soboyu materialne pidtverdzhennya prav senjora stosovno lenu jogo vasala a z inshogo boku pid chas jogo splati garantuvav vasalu bezpereshkodnij vstup u spadok svogo batka Pervinno velichina relyefu ne bula fiksovanoyu sho vikoristovuvalos monarhami dlya viluchennya znachnih koshtiv z baroniv pid chas pogodzhennya na spadshinu Analogichnij platizh zalezhnih selyan svoyim feodalam mav nazvu u Franciyi chi v Angliyi ta Shotlandiyi Relyef v AngliyiInstituciyu relyefu bulo vneseno v Angliyu normandskimi zavojovnikami u drugij polovini XI stolittya V anglosaksonskij period isnuvav platizh u razi spadkuvannya zemel tenami odnak vin mav naturalnij harakter zazvichaj ozbroyennya koni chi obladunki ne zalezhav vid velichini dilyanki chi yiyi pributkovosti j ne vidriznyavsya terminologichno vid analogichnih zboriv sho splachuvalis selyanami geriot Z formuvannyam v Angliyi pislya normandskogo zavoyuvannya klasichnoyi vasalno lennoyi sistemi institut relyefu uvijshov do sistemi pozemelnih vidnosin mizh riznimi rivnyami feodalnoyi iyerarhiyi Relyef styaguvavsya yak pid chas spadkuvannya licariv tak serzhanterij utrimannya yakih ne peredbachalo obov yazkovoyi vijskovoyi sluzhbi U period visokogo serednovichchya relyefi takozh pidlyagali splati j pid chas spadkuvannya dilyanok na pravi sho utrimuvalis vilnimi selyanami ta dribnimi licaryami za groshovu rentu Rozmir relyefu pervinno ne bulo vstanovleno sho spriyalo zlovzhivannyam cim pravom z boku koroliv zokrema u period pravlinnya Vilgelma II Ce prizvelo do togo sho anglijski baroni pochali vimagati pid chas obrannya novogo monarha skladannya yim klyatvi styaguvati relyef u spravedlivomu rozmiri Pershe take zobov yazannya korolya zafiksovano v hartiyi volnostej pidpisanij Genrihom I pid chas jogo koronaciyi 1100 roku Popri ce volodinnya krupnih baroniv chasto prodovzhuvali obkladatis za dovilnoyu sistemoyu i relyef z nih inodi syagav kilkoh soten funtiv sterlingiv U razi nesplati relyefu korol mig konfiskuvati vsi volodinnya feodala Zlovzhivannya pid chas priznachennya korolyami rozmiru relyefu pri spadkuvanni baronij stali odniyeyu z prichin masovogo vistupu anglijskoyi aristokratiyi proti korolya na pochatku XIII stolittya sho prizvelo do zatverdzhennya Ioannom Bezzemelnim Velikoyi hartiyi volnostej u 1215 roci V comu dokumenti vpershe zakonodavcho buli zafiksovani maksimalni rozmiri relyefu yaki vzhe ne mogli zminyuvatis korolem 100 funtiv sterlingiv z baroniyi 100 shilingiv z licarskogo lenu U razi yaksho volodinnya yake perehodilo u spadok bulo nevelikim za plosheyu chi podilyalos mizh kilkoma spadkoyemcyami velichina relyefu vidpovidno zmenshuvalas Takozh bulo zafiksovano sho pri spadkuvanni leniv nepovnolitnimi relyef ne pidlyagav splati oskilki do dosyagnennya nimi povnolittya korol mav pravo opiki nad takimi volodinnyami Pravo na styagnennya relyefu pri spadkuvanni leniv zberigalos uprodovzh vsogo serednovichchya j bulo skasovano lishe 1646 roku u period Anglijskoyi revolyuciyi Relyef u ShotlandiyiPershi dokumentalni svidchennya pro nayavnist v Shotlandiyi institutu relyefu nalezhat do XII stolittya Mozhlivo jogo vprovadzhennya do sistemi feodalnih vidnosin ciyeyi krayini pov yazano z masovim nadannyam zemel na vasalno lennomu pravi anglo normandskim licaryam u period pravlinnya Davida I Na vidminu vid Angliyi v Shotlandiyi rozmiri relyefu ne buli zafiksovani zakonodavcho Z inshogo boku nemaye takozh danih pro zlovzhivannya korolyami chi baronami svoyimi pravami na styagnennya relyefu V Shotlandiyi sklalas praktika provedennya ocinki pributkovosti licarskih leniv dlya viznachennya rozmiriv relyefu chi sum sho nalezhali senjoru za pravom opiki Suvorogo spivvidnoshennya mizh pributkovistyu j velichinoyu relyefu tim ne mensh ne isnuvalo ostannij mig skladati vid polovini do dvorazovogo rozmiru ocinki richnoyi pributkovosti lenu Stosovno do zemelnih volodin na pravi relyef zazvichaj vstanovlyuvavsya u rozmiri dvoh richnih rent Odnak za zgodoyu storin velichina relyefu mogla buti istotno znizhena V Shotlandiyi znachennya relyefu dlya napovnennya derzhavnoyi kazni bulo velicheznim naprikinci XIII stolittya suma relyefu tilki z volodin stanovila 1097 shotlandskih marok ponad 700 funtiv sterlingiv sho perevishuvalo vsi nadhodzhennya v kaznu vid mist a na pochatku XVI stolittya pributki korolya vid relyefiv prava opiki ta zgodi na odruzhennya dochok baroniv stanovili ponad 20 sukupnogo richnogo byudzhetu krayini Shotlandski koroli chasto peredavali pravo na styaguvannya relyefiv svoyim nablizhenim chi postupalis nim za vinagorodu vinahidlivim dvoryanam Literatura Velika hartiya volnostej Arhivovano 29 serpnya 2011 u Wayback Machine Duncan A A M Scotland The Making of the Kingdom Edinbourgh 1996 ISBN 0 901824 83 6 Nicholson R Scotland The Later Middle Ages Edinbourgh 1997 ISBN 0901825844 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1971 ISBN 978 0 19 821716 9 Poole A L From Domesday Book to Magna Carta 1087 1216 Oxford 1956 ISBN 978 0 19 821707 7