Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Реакція на російсько-українську кризу (2021—2022)

Реакція на російсько-українську кризу (2021—2022)
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін.
Докладніше: Підготовка до російського вторгнення в Україну 2022 року

Багато держав, міжнародні організації та групи громадянського суспільства відреагували на кризу між Російською Федерацією й Україною під час російсько-української війни, яка почалася в березні 2021 року й переросла в повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.

Союзна Держава

Російська Федерація

image
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрінеться з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 2 грудня 2021 року

Кремль заперечує, що має будь-які плани вторгнення в Україну. Президент Росії Володимир Путін назвав такі побоювання «тривожними». Російське посольство у Вашинґтоні назвало переміщення російських військ «суверенним правом» і зазначило у Facebook: «Ще раз наголошуємо: Росія не збирається ні на кого нападати». Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін відкинув повідомлення про можливе вторгнення в Україну, стверджуючи, що це була «зловмисна пропаганда з боку Держдепартаменту США». Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков відкинув побоювання щодо військової ескалації як «дурниці», заявивши, що «ми маємо право переміщувати війська на своїй території».

Начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов заявив, що «інформація про ймовірне вторгнення Росії в Україну є брехнею». За словами Герасимова, «Київ не виконує Мінські домовленості. Українські збройні сили рекламують, що почали застосовувати на Донбасі протитанкові ракетні комплекси Javelin, які постачаються США, а також використовують турецькі розвідувальні/ударні безпілотники. Як наслідок, і без того напружена ситуація на сході цієї країни ще більше погіршується».

12 липня 2021 року президент Росії Володимир Путін написав на Kremlin.ru статтю, в якій стверджував, що «росіяни, білоруси й українці є одним народом – єдиним цілим», і написав велику дисертацію про спільне походження росіян, білорусів та українців у середньовічній Київській Русі та їхню історію через століття, зробивши висновок, що «справжній суверенітет України можливий лише у партнерстві з Росією». Він також стверджував, що українське керівництво «змарнувало та розтратило досягнення багатьох поколінь», звинувачуючи їх у нав’язуванні націоналістичних, антиросійських настроїв проти волі українського народу. Стаття отримала детальну відповідь від міністра оборони Сполученого Королівства Бена Воллеса на 17 січня 2022 року.

30 листопада 2021 року президент Росії Володимир Путін заявив, що розширення присутности НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальности, здатних вразити російські міста або системи протиракетної оборони, подібні до тих у Румунії та Польщі, буде «червоною». лінія» питання для Росії. Путін попросив у президента США Джо Байдена юридичних гарантій того, що НАТО не буде розширюватися на схід і не розміщуватиме «системи зброї, які загрожують нам, у безпосередній близькості від території Росії». За словами Путіна, "якщо на території України з'являться якісь ударні системи, то час польоту до Москви становитиме 7-10 хвилин, а в разі розгортання гіперзвукової зброї-п'ять хвилин".

image
Президент Росії Володимир Путін проводить відеодзвінок з президентом США Джо Байденом 7 грудня 2021 року

Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, у тому числі на окупованому Донбасі, є пріоритетом для Володимира Путіна. Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну.

Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що безпека росіян, у тому числі на окупованому Донбасі, є пріоритетом для Володимира Путіна. Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до можливого вторгнення в Україну.

Заступник глави Адміністрації президента Росії, депутат на рівні політичних радників Дмитро Козак заявив, що активізація бойових дій на Донбасі може стати початком кінця України. Те ж саме стосується вступу України до НАТО.

Заступник міністра закордонних справ сказав: «Говорять про високу ціну, але ніколи її не називають. Те, що вони зробили досі, ми, по-перше, добре вивчили, по-друге, адаптували. Ми не вважаємо, що взагалі можна використовувати таку термінологію: ціна, відплата тощо. Ми просто захищаємо свої інтереси та інтереси наших громадян, російськомовного населення, ми будемо їх захищати й надалі». Рябков сказав, що Росія "не має наміру атакувати, здійснювати наступ чи вторгнутися в Україну". Відповідаючи на питання про можливість розгортання російських військових на Кубі та у Венесуелі, Рябков сказав, що "все залежить від дій наших американських колег".

13 січня 2022 року російський політичний журналіст Антон Красовський, директор мовлення російською мовою на каналі RT, погрожував спалити Конституцію України на Хрещатику через прописаний в ній курс на вступ до НАТО.

Лідер російської опозиції Олексій Навальний у кількох листах до журналу Time написав, що Захід продовжує потрапляти в пастки Путіна і "замість того, щоб ігнорувати цю нісенітницю, США приймають порядок денний Путіна і намагаються організувати деякі зустрічі".

24 січня 2022 року Російська Федерація розпочала військово-морські навчання в Балтійському морі із залученням зв'язку, протиповітряної оборони, протичовнової оборони та бойових навчань. Від Балтійського флоту беруть участь також антитерористичні угруповання.

Віце-спікер Ради Федерації Микола Журавльов попередив, що Європа не зможе отримувати природний газ, нафту та метали з Росії у разі відключення Росії від SWIFT.

Режим Лукашенка

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Союзна Держава "не хоче війни", але якщо хтось її "смикатиме, вводитиме санкції чи залякуватиме", то "мало не здасться", оскільки, за його словами, вони непереможні. Також він заявив, що відправить на кордон із Україною "цілий контингент білоруської армії", бо нібито "українці почали стягувати туди війська".

18 січня, у блозі Digital Forensic Research Lab при експертній групі Atlantic Council було опубліковано огляд прибуття російських військ до Республіки Білорусь. Зокрема, там йшлося про розвантаження російських реактивних систем залпового вогню "Ураган" на станції Речиця на Гомельщині на північ від Києва.

Україна

image
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з міністром закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок у Києві 17 січня 2022 року

У квітні 2021 року в інтерв’ю французькій газеті Libération міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що провокації Росії з перекиданням військ до кордону з Україною та загостренням ситуації на сході є найсерйознішими з моменту нападу на Україну. моряки в Керченській протоці в листопаді 2018 року. У той же час нинішня загроза з боку Росії була більш небезпечною. В інтерв'ю іспанському інформаційному агентству EFE Кулеба заявив, що Україна не хоче війни з Росією і не готувалася до будь-якої ескалації на Донбасі. Зокрема, вона не готувала жодних наступів чи військових дій. Під час відновлення напружености в січні 2022 року Кулеба заявила, що будь-який необдуманий крок Російської Федерації або новий виток насильства з її боку обійдеться їй дорого. Кулеба зазначив, що Російська Федерація продовжує нарощувати свою військову присутність уздовж українсько-російського кордону, на окупованих територіях і в морях України. За його словами, Російська Федерація збирала війська на трьох напрямках, у тому числі на північному сході України, в Криму, на півдні та на Донбасі, на сході. Кулеба також додав, що останніми тижнями Російська Федерація значно активізувала свою пропаганду, яка дегуманізує українців і сіє ненависть до України. 22 січня 2022 року Кулеба звинуватив Німеччину в «підриві» єдности між союзниками країни та в «заохочення» президента Росії Путіна атакувати Україну, відмовляючись постачати Україні зброю.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що Україна прагне вирішити конфлікт на сході країни насамперед політико-дипломатичними засобами. «Наразі Україна не має плану повернення тимчасово окупованих територій військовими засобами, наше завдання – вирішити конфлікт виключно політико-дипломатичними засобами», – сказав він. «Все інше – це чиста інформаційна війна Російської Федерації, яку вони ведуть не лише на нашій території, а й по всій Європі».

У вересні 2021 року генеральний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко звинуватив Росію у використанні природного газу як «геополітичної зброї». Вітренко заявив, що «у спільній заяві США та Німеччини йдеться, що якщо Кремль використає газ як зброю, буде відповідна відповідь. Зараз ми очікуємо накладення санкцій щодо 100% дочірньої компанії Газпрому, оператора Північного потоку 2».

2 листопада 2021 року Дмитра Яроша, колишнього лідера організації «Правий сектор», призначили радником головнокомандувача Збройними силами України Валерія Залужного. 4 листопада було затверджено нового міністра оборони — колишнього віце-прем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, який від України брав участь у засіданнях Тристоронньої контактної групи.

У листопаді 2021 року керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Російська Федерація готується до нападу до кінця січня або початку лютого 2022 року.

У січні 2022 року президент України Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що громадянам країни не варто панікувати, і закликав ЗМІ бути «методами масової інформації, а не масовою істерією».

Колишній лідер "Правого сектора", радник головнокомандувача ЗСУ Дмитро Ярош у своєму Фейсбуці 24 січня заявив, що у разі удару російських військ по Україні з території Республіки Білорусь українські бійці перетворять їхнє життя на пекло:

image Друзі-білоруси! Для вас уже давно закінчилися "танці" та "мирна білоруська партизанка"... Вас вбивають, гвалтують, з вас знущаються... Ви – терпите... Може, достатньо? Тепер вас використовує Кремль як провокатори у війні з Україною... І ви за путінські інтереси гинутимете? Ми, українці, поважаємо і любимо білорусів. Але якщо удар по нас буде завдано з вашої території, ми перетворимо ваше "мирне" холуйське життя на пекло. image

— Дмитро Ярош

25 січня 2022 року міністр оборони Олексій Резніков заявив, що наразі не бачить загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну.

НАТО

image
Північноатлантична рада НАТО збирається для обговорення кризи 11 січня 2022 року

НАТО стало точкою спалаху російсько-української кризи. Російський уряд вимагає від НАТО припинити прийом нових членів і рішуче виступає проти можливого вступу до НАТО Грузії чи України.

Україна не є членом НАТО, але підтвердила свою мету зрештою приєднатися до НАТО та бере участь у програмі НАТО «Партнерство заради мируСі Бриз» і «Рапід Трайдент». НАТО неодноразово закликало Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність України та засуджувала анексію Росією Криму в 2014 році та підтримуваних Росією сепаратистів на сході Донбасу, закликаючи до вирішення конфлікту на Донбасі за допомогою Мінських угод. У грудні 2021 року, коли Російська Федерація продовжувала військове нарощування на кордонах України, Парламентська асамблея НАТО зустрілася з українськими лідерами, щоб підтвердити підтримку України з боку Альянсу, закликати членів НАТО посилити доставку оборонних систем озброєння Україні та протидіяти російській дезінформації.

Переговори у січні 2022 року між США та Росією були зупинені через вимогу Росії. Головний російський учасник переговорів, заступник міністра закордонних справ заявив, що Україна "ніколи, ніколи, ніколи" не вступає до НАТО. Натомість НАТО і США підтвердили політику НАТО «відкритих дверей», стверджуючи, що країни повинні вільно вибирати, вступати до НАТО чи ні. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав: «Ніхто інший не має права намагатися накласти вето чи втручатися в цей процес. І це про фундаментальні принципи європейської безпеки. Йдеться про право кожної нації обирати власний шлях».

Під час кризи Столтенберґ закликав Росію відмовитися від войовничости, брати участь у дипломатичних переговорах і співпрацювати з НАТО. В інтерв’ю в січні 2021 року він підтвердив «подвійний підхід» НАТО до Росії, сказавши: «Ми готові до діалогу з Росією, але ми ніколи не підемо на компроміс щодо основних принципів європейської безпеки....У Росії є вибір: або вступити в діалог з НАТО і західними союзниками, або вибрати конфронтацію. Нам потрібно чітко ставитися до перспективи того, що Росія — знову — використає військову силу проти України. Ми надамо підтримку Україні, щоб вони могли зміцнити свою здатність захищатися».

Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що Іспанія хоче "діалогу, але якщо він не принесе плодів, звичайно, Іспанія буде підтримувати своїх європейських партнерів і своїх союзників по НАТО, об'єднаних у стримуванні".

24 січня НАТО оголосила, що направить додаткові військові сили до своїх східних членів через «погіршення ситуації з безпекою»...НАТО продовжить вживати всіх необхідних заходів для захисту та захисту всіх союзників, у тому числі шляхом зміцнення східної частини альянсу». До Литви було відправлено чотири данські винищувачі F-16, а також один фрегат, який прямував до Балтійського моря. Два голландські винищувачі F-35 також будуть відправлені до Болгарії. Начальник штабу бельгійської армії також заявив, що країна готова направити більше сил до східних союзників НАТО. Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив розгортання, заявивши, що військовий альянс "демонізує Росію", щоб "виправдати військову активність на східному фланзі [НАТО]".

Громадянське суспільство

Республіка Білорусь

24 січня 2022 року білоруські активісти заявили, що зламали «сервери, бази даних і робочі станції» Білоруської залізниці за допомогою програм-вимагачів, залишивши при цьому системи автоматизації та безпеки. Вони пообіцяли розшифрувати системи за умови звільнення 50 політв’язнів і заборони в’їзду російських військових до Білорусі.

Координатор громадянської кампанії «Європейська Білорусь» Дмитро Бондаренко 26 січня 2021 року розповів в інтерв'ю сайту Хартыя’97, що вважає, що у разі російської агресії десятки тисяч білорусів воюватимуть проти Російської Федерації на боці України та захищатимуть незалежність своєї країни. Він упевнений, що прагнення Путіна та російських генералів брязкати зброєю, розпочати агресію проти України та інших країн походить від слабкості. Адже, порівняно зі світовими центрами сили, з Європейським Союзом, США, тим же Китаєм, Росія за останні 20 років, за часів правління Путіна, перетворилася на жебрака агресивного хулігана.

Угруповання анонімус

Децентралізована група хакерів Анонімус присвятила деякі зі своїх пошкоджень вебсайтів, таких як вебсайти Організації Об’єднаних Націй та Інституту полярних досліджень Китаю, для просування пропозицій з метою розрядження кризи, в тому числі шляхом заклику до створення «нейтрального угруповання» країн, «вклинених між НАТО і Росією», до яких увійдуть Україна, Фінляндія, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Молдова. Анонімус стверджував, що так званий «нейтральний пояс безпеки» може служити союзом, подібним до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) або Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), який діє як санітарний кордон між НАТО та країнами ОДКБ, щоб «заспокоїти побоювання Росії, щоб НАТО не втратило свого обличчя».

Крім того, вони розмістили роботу старшого наукового співробітника Інституту відповідального державного управління Квінсі Анатоля Лівена «Припинення загрози війни в Україні» на сторінці зіпсування та закликали до референдуму щодо того, чи слід імовірно дотримуватися чинного Мінського протоколу чи передати контрольовані сепаратистами території у власність. миротворча адміністрація ООН. Пізніше на другому референдумі в сепаратистських регіонах виборцям буде запропоновано вибрати возз’єднання з Україною, здобуття незалежності або приєднання до Росії.

Інші міжнародні реакції

Азія

Китай

Лідер Китаю і генеральний секретар КПК Сі Цзіньпін підтримав вимогу Росії про те, щоб Україна ніколи не вступала до НАТО. 14 січня 2022 року речник МЗС Китаю підкреслив, що всі країни повинні дотримуватися традиційної резолюції ООН про Олімпійське перемир'я «за сім днів до початку Олімпійських ігор до семи днів після закінчення Паралімпійських ігор», посилаючись на обидва майбутні Зимові Олімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 лютого 2022 року по 20 лютого 2022 року, а також майбутні Зимові Паралімпійські ігри в Пекіні 2022 року, які відбудуться з 4 березня 2022 року по 13 березня 2022 року. Відповідно до цього терміну, запропонована резолюція про перемир'я розпочнеться 28 січня 2022 року і завершиться 20 березня 2022 року.

Японія

Прем'єр-міністр Японії Кісіда Фуміо заявив, що він і Байден будуть тісно співпрацювати, щоб запобігти вторгненню Росії в Україну, і "підтримувати тісні контакти з іншими союзниками і партнерами і продовжувати спілкуватися про те, що будь-який напад буде зустрічатися рішуче". У твіті Байден сказав, що для нього була честь зустрітися з прем’єр-міністром Кісідою для подальшого зміцнення американо-японського альянсу — наріжного каменю миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні та у всьому світі.

Америка

Канада

У січні 2022 року прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Канада надасть Україні кредит у розмірі 120 млн канадських доларів, але не передасть військову техніку. Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Президент поінформував Трюдо про постійні порушення режиму припинення вогню на Донбасі, які призводять до зростання втрат серед українських військових, а також про посилення військової загрози Україні з боку Росії.

Сполучені Штати Америки

image
Держсекретар США Ентоні Блінкен проводить спільну пресу в Києві з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою у січні 2022 року

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та держсекретар США Ентоні Блінкен обговорили загострення ситуації на Донбасі. Блінкен підтвердив непохитну підтримку США суверенітету та територіальної цілісности України.

Наприкінці березня 2021 року голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі розмовляв з головнокомандувачем Збройними силами України Русланом Хомчаком, щоб обговорити поточне середовище безпеки у Східній Європі. Того ж дня Міллі провів розмову з начальником Генерального штабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим. Тодішній міністр оборони України Андрій Таран провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном, щоб обговорити конкретні напрямки посилення співпраці у сфері безпеки та оборони. Ллойд Остін висловив занепокоєння останніми діями Росії та запевнив Тарана у своїй готовності підтримати Україну в контексті агресії Росії на Донбасі та в Криму. Остін підкреслив, що в разі ескалації російської агресії США не залишать Україну в спокої.

2 квітня 2021 року президент Джо Байден провів першу телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. 13 квітня Байден провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним; Байден «підкреслив непохитну відданість Сполучених Штатів суверенітету та територіальній цілісности України»; Байден також висловив занепокоєння США «з приводу раптового нарощування російських військових в окупованому Криму та на кордонах України та закликав Росію до деескалації напружености». Байден і Путін домовилися зустрітися в "третій країні" в найближчі місяці, щоб обговорити цю тему.

У середині квітня 2021 року міністерство фінансів США разом із ЄС, Сполученим Королівством, Австралією та Канадою ввели санкції проти восьми фізичних та юридичних осіб, «пов’язаних із триваючою окупацією та репресіями Росії в Криму».

Голова комітету Палати представників з розвідки Адам Шифф заявив, що Російська Федерація вторгнеться в Україну "дуже ймовірно". За словами Шиффа, окупація України призведе до того, що «більше активів НАТО буде ближче до Росії». [Це] матиме протилежний ефект від того, чого намагається досягти Путін». Сенатор Боб Менендес, голова комітету Сенату із закордонних справ, запропонував ідею суворих санкцій «на максимальному кінці спектру» і повторив можливість виключення Росії з міжнародної платіжної системи SWIFT.

19 січня 2022 року президент Байден заявив, що вважає, що Російська Федерація вторгнеться в Україну. Байден заявив, що повномасштабне вторгнення в Україну буде «найважливішим, що сталося у світі з точки зору війни та миру» з часів Другої світової війни. У січні 2022 року адміністрація Байдена схвалила поставки в Україну зенітних ракет « Стінгер» американського виробництва.

Офіційні особи США почали переговори з Катаром та іншими експортерами природного газу щодо постачання європейським країнам скрапленого газу (СПГ). Країни-члени ЄС отримують близько 40% свого природного газу з Росії, і можливі санкції США можуть сильно вплинути на поставки Росії до Європи протягом зимового сезону.

22 січня 2022 року посольство США в Києві звернулося до Держдепартаменту США з проханням про евакуацію неважливого персоналу разом із їхніми сім’ями. Держдепартамент оприлюднив рекомендацію не їздити в Україну чи Росію, посилаючись на триваючу напругу на російсько-українському кордоні та COVID-19. Речник МЗС України Олег Ніколенко назвав цей крок США «передчасним» і «проявом надмірної обережности». Джерело, наближене до президента Зеленського, охарактеризувало крок США як «абсолютно безглуздий».

Речник Пентагону 24 січня повідомив, що «бойові групи бригади, логістичний персонал, медична підтримка, розвідка авіаційної підтримки, спостереження та розвідка, а також транспортні…» військові частини в Сполучених Штатах були попереджені про потенційне використання у Східній Європі.

Європа

image
Комітет Європейського Союзу з політики та безпеки збирається у січні 2022 року, щоб обговорити кризу

24 січня 2022 року через конфлікт Європейська комісія запропонувала фінансову допомогу Україні в розмірі 1,2 мільярда євро у вигляді грантів і позик. Завдяки російським військово-морським навчанням 240 км від південно-західного узбережжя Ірландії, міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають. Коментуючи від'їзд членів сімей урядовців США з посольства США в Києві, верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррелл сказав, що немає потреби "драматизувати, наскільки тривають переговори".

Албанія та Косово

На початку грудня 2021 року полковник Збройних сил Албанії Ардіан Лулай і косовський начальник відділу стратегічних комунікацій полковник Сефер Ісуфі заявили, що їхні країни будуть готові розгорнути збройні сили Албанії та Сили безпеки Косово в передбачуваній майбутній місії в Україні, якщо США вирішать очолити. таке починання.

Балтійські країни

image
Візит міністрів закордонних справ Естонії, Латвії та Литви в Україну 15 квітня 2021 р.

10 січня 2022 року була скликана Державна рада оборони Литви для обговорення російсько-української напружености. У відповідь на агресивну поведінку російських військових Рада вирішила збільшити кількість військ і прискорити плани модернізації військ. 17 січня Латвія збільшила військову присутність у східній частині країни. 19 січня прем'єр-міністр Естонії оголосив про надзвичайне збільшення витрат на оборону на 380 мільйонів євро на поточний фінансовий рік. Країни Балтії також вирішили прискорити закупівлю власних озброєнь, у тому числі спільної реактивної артилерійської системи.

Естонія, Латвія та Литва також звернулися з проханням збільшити військове розміщення військ НАТО та США в Прибалтиці, щоб стримати агресивну поведінку Росії.

Бельгія

24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у режимі очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще занадто рано говорити, де і як» має загостритися ситуація. .

Болгарія

На початку січня міністр оборони Болгарії Стефан Янев тим часом відповів на парламентське запитання щодо розміщення додаткових військових підрозділів на території Болгарії, що Болгарія виступає проти "ескалації військових заходів до використання всіх інших дипломатичних засобів" і що Болгарія поки що має "немає національної позиції" щодо ситуації. У грудні сприйняття Янева звільнення та «прихильність» до ідеї збільшення військ НАТО викликало згоду та деяке засудження в парламенті. 20 січня Болгарія почала отримувати з Іспанії нові війська авіації, кораблі та війська НАТО. Повідомлялося, що станом на 21 січня попередня позиція Болгарії про те, що вона не зацікавлена в будь-яких негайних закупівлях нових підводних човнів, «змінулася», і болгарський уряд зараз веде переговори про придбання двох нових підводних човнів, а Янев зазначив, що «болгарська армія повинна зберегти готовність... реагувати на розвиток негативного сценарію щодо України та Росії», продовжуючи повторювати свої попередні заклики до деескалації. Того ж дня міністр закордонних справ Болгарії Кирил Петков засудив заклик Росії до виходу Болгарії з НАТО і виведення військ НАТО з Болгарії та Румунії, а президент Румен Радєв назвав цю заяву "неприйнятною".

Ватикан

23 січня 2022 року Папа Франциск сказав: «Я із занепокоєнням слідкую за зростанням напружености, яка загрожує завдати нового удару миру в Україні та поставити під сумнів безпеку європейського континенту з ще більшими наслідками».

Данія

З 13 січня 2022 року, з - за того, що вона розглядається як агресивна поведінка Росії, Данія направила чотири F-16 винищувачів і фрегат з екіпажем з 160 людей в країни Балтію посилити розширену передову присутність НАТО і патрулювати море. 24 січня глава оборонного відомства Бельгії Мішель Гофман заявив, що бельгійські війська перебувають у стані очікування на Балтиці і готові «втрутитися протягом певного часу, але сьогодні ще рано говорити, де і як» має загостритися ситуація.

Ірландія

Через російські військово-морські навчання в 240 км від південно-західного узбережжя Ірландії міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені заявив, що Росію не вітають.

Іспанія

20 січня Іспанія почала розгортання літаків, кораблів і сил НАТО до Болгарії.

Польща

21 січня 2022 року прем’єр-міністр Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна може розраховувати на підтримку Польщі, якщо Росія атакує, і закликав до єдиної позиції в Європі. Станом на 24 січня голова Бюро національної безпеки Польщі Павло Солох заявив, що мова не йде про введення польських військ в Україну, оскільки український уряд цього не просив, але «найважливіше — це військова та гуманітарна допомога» та «побудова єдине повідомлення». 21-го Солоч заявив, що «підтримка України є одним із ключових пріоритетів політики президента Анджея Дуди», тоді як Дуда та Зеленський обговорили можливість подальших поставок оборонного обладнання Польщі та НАТО.

Словаччина

Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок заявив, що припинення вогню та оголошення про збільшення військової потужности Росії на кордоні з Україною викликають занепокоєння, та закликав до деескалації напружености.

Сполучене Королівство

Прем'єр-міністр Сполученого Королівства Борис Джонсон заявив, що його країна стурбована діяльністю Росії в окупованому Криму та на кордоні з Україною. Про це він сказав під час телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським. Джонсон попередив російських матерів, сказавши, що їхні сини навряд чи повернуться додому, якщо президент Путін вирішить вторгнутися в Україну. Віце-прем'єр-міністр Домінік Рааб заявив, що "існує дуже значний ризик вторгнення Росії в Україну", і закликав Путіна "відступити від межі". Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівство "не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні".

Начальник штабу оборони адмірал сер Тоні Радакін попередив, що «повне вторгнення в Україну буде такого масштабу, якого в Європі не було з часів Другої світової війни».

Лідер лейбористів Кейр Стармер заявив, що Російська Федерація повинна бути вражена "широкими і жорсткими санкціями".

Франція

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Франції Жан-Івом Ле Дріаном. Дмитро Кулеба детально поінформував співрозмовника про останні дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію безпекової ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Міністр звернув увагу на загрозливе відведення російських військ до кордону нашої держави та активізацію російської пропаганди, яка загрожує Україні війною. Він запевнив, що Україна не прагне війни і залишається відданою політико-дипломатичному врегулюванню російсько-українського конфлікту. Жан-Ів Ле Дріан зазначив, що Франція, як і Україна, з тривогою стежить за відведенням російських військ до кордонів нашої країни та тимчасово окупованих територій. Він запевнив у продовженні підтримки Францією суверенітету та територіальної цілісности України. Глава французької дипломатії особливо відзначив розважливі та мудрі дії України в нинішній ситуації.

Федеративна Республіка Німеччина

У квітні 2021 року під час телефонної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від глави Кремля скоротити свою військову присутність біля кордонів України.

У грудні 2021 року канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив про «наслідки» для газопроводу «Північний потік-2», російського проєкту газопроводу, яким управляє «Газпром», російська державна енергетична компанія, яка постачає природний газ до Німеччини. У січні 2022 року міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок попередила, що «будь-яка подальша ескалація матиме високу ціну для російського режиму — економічної, політичної та стратегічної».

Німеччина дотримується політики не надавати Україні летальну зброю. Міністр оборони Німеччини Крістін Ламбрехт заявила, що Німеччина хоче "деескалації" напруги і що постачання зброї "не буде корисним". Україна також заявила, що німецька адміністрація блокує постачання зброї через НАТО. 21 січня 2022 року повідомлялося, що Німеччина заблокувала Естонію експорт зброї німецького походження.

Німецьку політику критикували як українці, так і всередині країни.

Фінляндія та Швеція

Пропозиції Росії про те, що НАТО не прийме нових членів , зазнали різкої критики з боку Швеції та Фінляндії, які дотримувалися нейтралітету. У січні 2022 року і президент Фінляндії Саулі Нііністо, і прем’єр-міністр Санна Марін наполягали на праві Фінляндії вирішувати, до яких союзів вона може приєднатися. Швеція висловила таку ж позицію, що тільки шведський народ має вирішувати, чи повинна Швеція вступати в НАТО. Російські загрози викликали дискусію в обох країнах, чи варто їм подавати заявку на членство в НАТО.

13 січня збройні сили Швеції оголосили про введення військ на стратегічний острів Готланд у відповідь на незвичайну військову активність Росії.

Хорватія

19 січня 2022 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович сказав Сабору: «Хорватія не хоче ескалації і буде реагувати чітко та рішуче, щоб уникнути будь-якої нестабільности». 25 січня 2022 року президент Хорватії Зоран Міланович, який не має виконавчих повноважень у політичній системі країни, зазначивши те, що він назвав нарощування військ НАТО в регіоні та адміністрацію Байдена «непослідовною та небезпечною поведінкою» у справах міжнародної безпеки і підкреслюючи свою роль як головнокомандувача Хорватії, сказав пресі: "Ми не маємо до цього ніякого відношення і не будемо мати до цього жодного відношення. Я це гарантую. Хорватія не надсилатиме війська у разі ескалації. Навпаки, він відкликає всі війська до останнього хорватського солдата». Далі Міланович зазначив, що необхідно знайти «домовленість про задоволення інтересів безпеки Росії» і що гостра криза навколо України «в першу чергу визначається динамікою внутрішньої політики США». Того ж дня прем’єр-міністр Андрій Пленкович відреагував на зауваження президента, сказавши, що, почувши тих, на його думку, це говорить «якийсь російський чиновник»; він також приніс вибачення Україні та її уряду за звинувачення Мілановича щодо України як «одної з найбільш корумпованих держав» і повторив, що Хорватія підтримує територіальну цілісність України і в Україні не було хорватських військ, водночас заява президента « не мав жодного відношення до політики уряду Республіки Хорватія».

Океанія

Австралія

Австралія розпочала евакуацію членів родин своїх дипломатів із Києва 24 січня 2022 на тлі можливої ​​агресії Росії проти України. Очільниця МЗС Австралії Меріс Пейн наголосила на підтримці територіальної цілісності України, проте Австралія не допомагатиме Україні зброєю на тлі загрози російського вторгнення, але ведуться переговори щодо допомоги у сфері кібербезпеки. За її словами, міжнародна спільнота має "дуже чіткий і потужний сигнал" для Росії. Також вона закликала Кремль до деескалації ситуації. 25 січня 2022 стало відомо, що влада Австралії розглядає можливість запровадження додаткових санкцій проти Росії, якщо її війська здійснять вторгнення в Україну. За словами очільниці МЗС Австралії, країни Заходу не сприйматимуть «цькування» зі сторони президента РФ Володимира Путіна.

Нова Зеландія

Міністр закордонних справ Нової Зеландії Наная Махута заявила, що уряд Нової Зеландії стурбований нарощуванням російської армії на українському кордоні та підтримує суверенітет та територіальну цілісність України; закликаючи Москву зменшити напруженість відповідно до міжнародного права. Прем'єр-міністр Джасінда Ардерн підтвердила підтримку Новою Зеландією українського суверенітету, додавши, що Нова Зеландія розглядає можливість застосування цілеспрямованих санкцій проти Москви.

Примітки

  1. . Politico. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
  2. . ABC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  3. . CNBC. 17 листопада 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 26 січня 2022.
  4. . NBC News. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  5. . Reuters. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
  6. . Sky News. 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  7. . Anadolu Agency. 9 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  8. . Tass. 9 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  9. . Kremlin.ru (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  10. Wallace, Ben (17 січня 2022). . Gov.uk (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2022.
  11. . The Guardian. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
  12. . The Drive. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
  13. . Reuters. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  14. . . 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2022.
  15. . Financial Times. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  16. [Peskov said that the security of Russians in the Donbass – Putin's personal priority (translation incomplete)] (укр.). Censor.net. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  17. . . 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
  18. [The beginning of hostilities is the beginning of the end of Ukraine. We will stand up for the protection of the citizens of Donbass, – the representative of the Russian Federation in TKG Kozak] (укр.). Censor.net. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  19. [Russia will protect the Russian-speaking population. The USA speaks about the high price, but never name it, – the deputy head of the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation Ryabkov] (укр.). Censor.net. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  20. . The Guardian. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  21. . Associated Press. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  22. . www.dsnews.ua (укр.). 14 січня 2022. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  23. . The Moscow Times. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  24. . Ministry of Defence of the Russian Federation (рос.). 24 січня 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  25. . Tass. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  26. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  27. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  28. . LB.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  29. . Censor.no (укр.). 7 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  30. [Ukraine doesn't want war and doesn't prepare any escalation in Donbass – Kuleba] (укр.). Censor.net. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  31. [Russia must stop supporting militants in eastern Ukraine and withdraw its troops – Stoltenberg]. interfax.com.ua (укр.). Interfax-Ukraine. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  32. [Kuleba: Any reckless move by Russia or a new round of violence will cost it dearly] (укр.). Interfax-Ukraine. 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  33. . France 24. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  34. [Secretary of the National Security and Defense Council of Ukraine O. Danilov met with heads of diplomatic missions of EU member states accredited in Ukraine]. rnbo.gov.ua (укр.). . 13 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  35. . Financial Times. 1 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  36. . Reuters. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  37. . kommersant.ru. 2 листопада 2021. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  38. [Oleksiy Reznikov appointed Minister of Defense of Ukraine]. kommersant.ru (рос.). Kommersant. 4 листопада 2021. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  39. . Military Times. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  40. . BuzzFeed News. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  41. . Daily Sabah. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  42. . politics.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  43. . . 25 січня 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  44. . 247 News Agency. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  45. Jonathan Masters, Backgrounder: Why NATO Has Become a Flash Point With Russia in Ukraine [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], Council on Foreign Relations (January 20, 2022).
  46. NATO PA leadership reaffirms support to Ukraine in the face of Russia’s continuing military build-up [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], NATO (16 December 2021).
  47. Anton Troianovski & David E. Sanger, In Talks on Ukraine, U.S. and Russia Deadlock Over NATO Expansion [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], New York Times (January 10, 2022).
  48. Henry Foy & Lauren Fedor, Nato stands ready for conflict in Europe, says alliance chief [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], Financial Times (January 9, 2022).
  49. Jens Stoltenberg: NATO will never compromise on core principles for European security [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], Deutsche Welle (January 13, 2022).
  50. . VOA (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  51. . . 24 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  52. . The Guardian. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  53. Goodin, Dan (24 січня 2022). . . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  54. . charter97.org (біл.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  55. News, Taiwan (18 січня 2022). . Taiwan News. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  56. News, Taiwan (23 грудня 2021). . Taiwan News. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  57. . Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  58. News, Taiwan (26 січня 2022). . Taiwan News. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  59. . RTI Radio Taiwan International (zh-Hant-TW) . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  60. . Associated Press. 15 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  61. Putin Would Burst Xi's Olympic Dream With a War in Ukraine. Bloomberg. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  62. Brunnstrom, David; Takenaka, Kiyoshi; Martina, Michael (22 січня 2022). . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  63. . Global News. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  64. . Президент України. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  65. [Chairman of the Joint Chiefs of Staff discusses the "security environment in Eastern Europe" with Khomchak] (укр.). Radio Liberty. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  66. [The Chief of Staff of the United States held talks with the heads of the armies of Ukraine and Russia]. mil.in.ua (укр.). Ukrainian Military Center. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  67. . reuters.com. Reuters. 31 березня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  68. [The United States will support Ukraine in the event of escalation of Russian aggression – Minister Austin] (укр.). Ukrinform. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  69. [Biden spoke with Zelensky] (укр.). Ukrayinska Pravda. 2 квітня 2021. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  70. [Meeting with Biden: Has Putin achieved his goal?]. Radio Liberty (укр.). 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  71. Readout of President Joseph R. Biden, Jr. Call with President Vladimir Putin of Russia [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], White House Press Office (April 13, 2021).
  72. FACT SHEET: Imposing Costs for Harmful Foreign Activities by the Russian Government [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], White House Press Office (April 15, 2021).
  73. . EUobserver. 3 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  74. . Al Jazeera. 9 грудня 2021. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
  75. . RAND Corporation. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  76. . Al-Jazeera. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  77. . The Guardian. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  78. Lee, Matthew (23 січня 2022). . Associated Press. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  79. . Radio Free Europe/Radio Liberty. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  80. Meghann Myers, Leo Shane III and Philip Athey. (24 January 2022). "Up to 8,500 U.S. troops on heightened alert in case of Russian move on Ukraine". Military Times website [ 4 лютого 2022 у Wayback Machine.] Retrieved 25 January 2022.
  81. . European Commission. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  82. (англ.). 24 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  83. . Balkan Insight. 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
  84. (лит.). Verslo Žinios. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  85. . LSM. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  86. . ERR. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  87. . LRT. 21 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  88. . LRT. 22 грудня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  89. . Politico. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  90. . The Brussels Times. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  91. . Novinite. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  92. . Balkan Insight. 22 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  93. . Euro Weekly News. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  94. . Euractiv. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  95. . The Sofia Globe. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  96. . 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  97. . 12 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  98. . 13 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  99. . The Brussels Times. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  100. (англ.). 24 січня 2022. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  101. . Euro Weekly News. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  102. . Reuters. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  103. . The First News. 24 січня 2022. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  104. . Euractiv. 21 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  105. (укр.). Цензор.нет. 6 квітня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  106. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  107. . The Scotsman. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  108. . BBC News (брит.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  109. . Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
  110. . Sky News. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  111. . The Guardian. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  112. . mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  113. (укр.). Цензор.нет. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  114. . Reuters. 8 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  115. . Reuters. 18 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  116. . CBC News. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  117. . Reuters. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  118. . Financial Times. 12 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  119. . 21 січня 2022. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  120. . The Telegraph. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  121. . Deutsche Welle. 19 січня 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  122. . Deutsche Welle. 26 грудня 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  123. . Financial Times. 2 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  124. . Foreign Policy. 7 січня 2022. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  125. . WION. 26 грудня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  126. . Bloomberg. 10 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  127. . Reuters. 14 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
  128. . www.index.hr (хор.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022.
  129. . TASS. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  130. . www.index.hr (хор.). 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  131. (хор.). . 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  132. ТИМЧЕНКО, ЛЕОНІД; КОНОНЕНКО, ВАЛЕРІЙ (2020). Міжнародно-правовий захист морських просторів України в умовах агресії Росії проти України. Право України. № 2020/12. с. 22. doi:10.33498/louu-2020-12-022. ISSN 2310-323X. Процитовано 26 січня 2022.
  133. . 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  134. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  135. Manch, Thomas (26 січня 2022). . . Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Dokladnishe Pidgotovka do rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Bagato derzhav mizhnarodni organizaciyi ta grupi gromadyanskogo suspilstva vidreaguvali na krizu mizh Rosijskoyu Federaciyeyu j Ukrayinoyu pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni yaka pochalasya v berezni 2021 roku j pererosla v povnomasshtabne rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 roku Soyuzna DerzhavaRosijska Federaciya Ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov zustrinetsya z derzhsekretarem SShA Entoni Blinkenom 2 grudnya 2021 roku Kreml zaperechuye sho maye bud yaki plani vtorgnennya v Ukrayinu Prezident Rosiyi Volodimir Putin nazvav taki poboyuvannya trivozhnimi Rosijske posolstvo u Vashingtoni nazvalo peremishennya rosijskih vijsk suverennim pravom i zaznachilo u Facebook She raz nagoloshuyemo Rosiya ne zbirayetsya ni na kogo napadati Direktor Sluzhbi zovnishnoyi rozvidki Rosiyi Sergij Narishkin vidkinuv povidomlennya pro mozhlive vtorgnennya v Ukrayinu stverdzhuyuchi sho ce bula zlovmisna propaganda z boku Derzhdepartamentu SShA Radnik Putina iz zovnishnoyi politiki Yurij Ushakov vidkinuv poboyuvannya shodo vijskovoyi eskalaciyi yak durnici zayavivshi sho mi mayemo pravo peremishuvati vijska na svoyij teritoriyi Nachalnik Generalnogo shtabu Rosiyi Valerij Gerasimov zayaviv sho informaciya pro jmovirne vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu ye brehneyu Za slovami Gerasimova Kiyiv ne vikonuye Minski domovlenosti Ukrayinski zbrojni sili reklamuyut sho pochali zastosovuvati na Donbasi protitankovi raketni kompleksi Javelin yaki postachayutsya SShA a takozh vikoristovuyut turecki rozviduvalni udarni bezpilotniki Yak naslidok i bez togo napruzhena situaciya na shodi ciyeyi krayini she bilshe pogirshuyetsya 12 lipnya 2021 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin napisav na Kremlin ru stattyu v yakij stverdzhuvav sho rosiyani bilorusi j ukrayinci ye odnim narodom yedinim cilim i napisav veliku disertaciyu pro spilne pohodzhennya rosiyan bilorusiv ta ukrayinciv u serednovichnij Kiyivskij Rusi ta yihnyu istoriyu cherez stolittya zrobivshi visnovok sho spravzhnij suverenitet Ukrayini mozhlivij lishe u partnerstvi z Rosiyeyu Vin takozh stverdzhuvav sho ukrayinske kerivnictvo zmarnuvalo ta roztratilo dosyagnennya bagatoh pokolin zvinuvachuyuchi yih u nav yazuvanni nacionalistichnih antirosijskih nastroyiv proti voli ukrayinskogo narodu Stattya otrimala detalnu vidpovid vid ministra oboroni Spoluchenogo Korolivstva Bena Vollesa na 17 sichnya 2022 roku 30 listopada 2021 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin zayaviv sho rozshirennya prisutnosti NATO v Ukrayini osoblivo rozgortannya bud yakih raket velikoyi dalnosti zdatnih vraziti rosijski mista abo sistemi protiraketnoyi oboroni podibni do tih u Rumuniyi ta Polshi bude chervonoyu liniya pitannya dlya Rosiyi Putin poprosiv u prezidenta SShA Dzho Bajdena yuridichnih garantij togo sho NATO ne bude rozshiryuvatisya na shid i ne rozmishuvatime sistemi zbroyi yaki zagrozhuyut nam u bezposerednij blizkosti vid teritoriyi Rosiyi Za slovami Putina yaksho na teritoriyi Ukrayini z yavlyatsya yakis udarni sistemi to chas polotu do Moskvi stanovitime 7 10 hvilin a v razi rozgortannya giperzvukovoyi zbroyi p yat hvilin Prezident Rosiyi Volodimir Putin provodit videodzvinok z prezidentom SShA Dzho Bajdenom 7 grudnya 2021 roku Pres sekretar prezidenta Rosiyi Volodimira Putina Dmitro Pyeskov zayaviv sho bezpeka rosiyan u tomu chisli na okupovanomu Donbasi ye prioritetom dlya Volodimira Putina Pyeskov sprostuvav zvinuvachennya sho Rosiya gotuyetsya do mozhlivogo vtorgnennya v Ukrayinu Pres sekretar prezidenta Rosiyi Volodimira Putina Dmitro Pyeskov zayaviv sho bezpeka rosiyan u tomu chisli na okupovanomu Donbasi ye prioritetom dlya Volodimira Putina Pyeskov sprostuvav zvinuvachennya sho Rosiya gotuyetsya do mozhlivogo vtorgnennya v Ukrayinu Zastupnik glavi Administraciyi prezidenta Rosiyi deputat na rivni politichnih radnikiv Dmitro Kozak zayaviv sho aktivizaciya bojovih dij na Donbasi mozhe stati pochatkom kincya Ukrayini Te zh same stosuyetsya vstupu Ukrayini do NATO Zastupnik ministra zakordonnih sprav skazav Govoryat pro visoku cinu ale nikoli yiyi ne nazivayut Te sho voni zrobili dosi mi po pershe dobre vivchili po druge adaptuvali Mi ne vvazhayemo sho vzagali mozhna vikoristovuvati taku terminologiyu cina vidplata tosho Mi prosto zahishayemo svoyi interesi ta interesi nashih gromadyan rosijskomovnogo naselennya mi budemo yih zahishati j nadali Ryabkov skazav sho Rosiya ne maye namiru atakuvati zdijsnyuvati nastup chi vtorgnutisya v Ukrayinu Vidpovidayuchi na pitannya pro mozhlivist rozgortannya rosijskih vijskovih na Kubi ta u Venesueli Ryabkov skazav sho vse zalezhit vid dij nashih amerikanskih koleg 13 sichnya 2022 roku rosijskij politichnij zhurnalist Anton Krasovskij direktor movlennya rosijskoyu movoyu na kanali RT pogrozhuvav spaliti Konstituciyu Ukrayini na Hreshatiku cherez propisanij v nij kurs na vstup do NATO Lider rosijskoyi opoziciyi Oleksij Navalnij u kilkoh listah do zhurnalu Time napisav sho Zahid prodovzhuye potraplyati v pastki Putina i zamist togo shob ignoruvati cyu nisenitnicyu SShA prijmayut poryadok dennij Putina i namagayutsya organizuvati deyaki zustrichi 24 sichnya 2022 roku Rosijska Federaciya rozpochala vijskovo morski navchannya v Baltijskomu mori iz zaluchennyam zv yazku protipovitryanoyi oboroni protichovnovoyi oboroni ta bojovih navchan Vid Baltijskogo flotu berut uchast takozh antiteroristichni ugrupovannya Vice spiker Radi Federaciyi Mikola Zhuravlov poperediv sho Yevropa ne zmozhe otrimuvati prirodnij gaz naftu ta metali z Rosiyi u razi vidklyuchennya Rosiyi vid SWIFT Rezhim Lukashenka Samoprogoloshenij prezident Bilorusi Oleksandr Lukashenko zayaviv sho Soyuzna Derzhava ne hoche vijni ale yaksho htos yiyi smikatime vvoditime sankciyi chi zalyakuvatime to malo ne zdastsya oskilki za jogo slovami voni neperemozhni Takozh vin zayaviv sho vidpravit na kordon iz Ukrayinoyu cilij kontingent biloruskoyi armiyi bo nibito ukrayinci pochali styaguvati tudi vijska 18 sichnya u blozi Digital Forensic Research Lab pri ekspertnij grupi Atlantic Council bulo opublikovano oglyad pributtya rosijskih vijsk do Respubliki Bilorus Zokrema tam jshlosya pro rozvantazhennya rosijskih reaktivnih sistem zalpovogo vognyu Uragan na stanciyi Rechicya na Gomelshini na pivnich vid Kiyeva UkrayinaPrezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zustrivsya z ministrom zakordonnih sprav Nimechchini Annalenoyu Berbok u Kiyevi 17 sichnya 2022 roku U kvitni 2021 roku v interv yu francuzkij gazeti Liberation ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba zayaviv sho provokaciyi Rosiyi z perekidannyam vijsk do kordonu z Ukrayinoyu ta zagostrennyam situaciyi na shodi ye najserjoznishimi z momentu napadu na Ukrayinu moryaki v Kerchenskij protoci v listopadi 2018 roku U toj zhe chas ninishnya zagroza z boku Rosiyi bula bilsh nebezpechnoyu V interv yu ispanskomu informacijnomu agentstvu EFE Kuleba zayaviv sho Ukrayina ne hoche vijni z Rosiyeyu i ne gotuvalasya do bud yakoyi eskalaciyi na Donbasi Zokrema vona ne gotuvala zhodnih nastupiv chi vijskovih dij Pid chas vidnovlennya napruzhenosti v sichni 2022 roku Kuleba zayavila sho bud yakij neobdumanij krok Rosijskoyi Federaciyi abo novij vitok nasilstva z yiyi boku obijdetsya yij dorogo Kuleba zaznachiv sho Rosijska Federaciya prodovzhuye naroshuvati svoyu vijskovu prisutnist uzdovzh ukrayinsko rosijskogo kordonu na okupovanih teritoriyah i v moryah Ukrayini Za jogo slovami Rosijska Federaciya zbirala vijska na troh napryamkah u tomu chisli na pivnichnomu shodi Ukrayini v Krimu na pivdni ta na Donbasi na shodi Kuleba takozh dodav sho ostannimi tizhnyami Rosijska Federaciya znachno aktivizuvala svoyu propagandu yaka degumanizuye ukrayinciv i siye nenavist do Ukrayini 22 sichnya 2022 roku Kuleba zvinuvativ Nimechchinu v pidrivi yednosti mizh soyuznikami krayini ta v zaohochennya prezidenta Rosiyi Putina atakuvati Ukrayinu vidmovlyayuchis postachati Ukrayini zbroyu Sekretar Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini Oleksij Danilov zayaviv sho Ukrayina pragne virishiti konflikt na shodi krayini nasampered politiko diplomatichnimi zasobami Narazi Ukrayina ne maye planu povernennya timchasovo okupovanih teritorij vijskovimi zasobami nashe zavdannya virishiti konflikt viklyuchno politiko diplomatichnimi zasobami skazav vin Vse inshe ce chista informacijna vijna Rosijskoyi Federaciyi yaku voni vedut ne lishe na nashij teritoriyi a j po vsij Yevropi U veresni 2021 roku generalnij direktor NAK Naftogaz Ukrayini Yurij Vitrenko zvinuvativ Rosiyu u vikoristanni prirodnogo gazu yak geopolitichnoyi zbroyi Vitrenko zayaviv sho u spilnij zayavi SShA ta Nimechchini jdetsya sho yaksho Kreml vikoristaye gaz yak zbroyu bude vidpovidna vidpovid Zaraz mi ochikuyemo nakladennya sankcij shodo 100 dochirnoyi kompaniyi Gazpromu operatora Pivnichnogo potoku 2 2 listopada 2021 roku Dmitra Yarosha kolishnogo lidera organizaciyi Pravij sektor priznachili radnikom golovnokomanduvacha Zbrojnimi silami Ukrayini Valeriya Zaluzhnogo 4 listopada bulo zatverdzheno novogo ministra oboroni kolishnogo vice prem yer ministra ministra z pitan reintegraciyi timchasovo okupovanih teritorij Oleksiya Reznikova yakij vid Ukrayini brav uchast u zasidannyah Tristoronnoyi kontaktnoyi grupi U listopadi 2021 roku kerivnik Golovnogo upravlinnya rozvidki Ministerstva oboroni Ukrayini Kirilo Budanov zayaviv sho Rosijska Federaciya gotuyetsya do napadu do kincya sichnya abo pochatku lyutogo 2022 roku U sichni 2022 roku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij u videozvernenni zayaviv sho gromadyanam krayini ne varto panikuvati i zaklikav ZMI buti metodami masovoyi informaciyi a ne masovoyu isteriyeyu Kolishnij lider Pravogo sektora radnik golovnokomanduvacha ZSU Dmitro Yarosh u svoyemu Fejsbuci 24 sichnya zayaviv sho u razi udaru rosijskih vijsk po Ukrayini z teritoriyi Respubliki Bilorus ukrayinski bijci peretvoryat yihnye zhittya na peklo Druzi bilorusi Dlya vas uzhe davno zakinchilisya tanci ta mirna biloruska partizanka Vas vbivayut gvaltuyut z vas znushayutsya Vi terpite Mozhe dostatno Teper vas vikoristovuye Kreml yak provokatori u vijni z Ukrayinoyu I vi za putinski interesi ginutimete Mi ukrayinci povazhayemo i lyubimo bilorusiv Ale yaksho udar po nas bude zavdano z vashoyi teritoriyi mi peretvorimo vashe mirne holujske zhittya na peklo Dmitro Yarosh 25 sichnya 2022 roku ministr oboroni Oleksij Reznikov zayaviv sho narazi ne bachit zagrozi povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu NATOPivnichnoatlantichna rada NATO zbirayetsya dlya obgovorennya krizi 11 sichnya 2022 roku NATO stalo tochkoyu spalahu rosijsko ukrayinskoyi krizi Rosijskij uryad vimagaye vid NATO pripiniti prijom novih chleniv i rishuche vistupaye proti mozhlivogo vstupu do NATO Gruziyi chi Ukrayini Ukrayina ne ye chlenom NATO ale pidtverdila svoyu metu zreshtoyu priyednatisya do NATO ta bere uchast u programi NATO Partnerstvo zaradi miruSi Briz i Rapid Trajdent NATO neodnorazovo zaklikalo Rosiyu povazhati suverenitet i teritorialnu cilisnist Ukrayini ta zasudzhuvala aneksiyu Rosiyeyu Krimu v 2014 roci ta pidtrimuvanih Rosiyeyu separatistiv na shodi Donbasu zaklikayuchi do virishennya konfliktu na Donbasi za dopomogoyu Minskih ugod U grudni 2021 roku koli Rosijska Federaciya prodovzhuvala vijskove naroshuvannya na kordonah Ukrayini Parlamentska asambleya NATO zustrilasya z ukrayinskimi liderami shob pidtverditi pidtrimku Ukrayini z boku Alyansu zaklikati chleniv NATO posiliti dostavku oboronnih sistem ozbroyennya Ukrayini ta protidiyati rosijskij dezinformaciyi Peregovori u sichni 2022 roku mizh SShA ta Rosiyeyu buli zupineni cherez vimogu Rosiyi Golovnij rosijskij uchasnik peregovoriv zastupnik ministra zakordonnih sprav zayaviv sho Ukrayina nikoli nikoli nikoli ne vstupaye do NATO Natomist NATO i SShA pidtverdili politiku NATO vidkritih dverej stverdzhuyuchi sho krayini povinni vilno vibirati vstupati do NATO chi ni Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg skazav Nihto inshij ne maye prava namagatisya naklasti veto chi vtruchatisya v cej proces I ce pro fundamentalni principi yevropejskoyi bezpeki Jdetsya pro pravo kozhnoyi naciyi obirati vlasnij shlyah Pid chas krizi Stoltenberg zaklikav Rosiyu vidmovitisya vid vojovnichosti brati uchast u diplomatichnih peregovorah i spivpracyuvati z NATO V interv yu v sichni 2021 roku vin pidtverdiv podvijnij pidhid NATO do Rosiyi skazavshi Mi gotovi do dialogu z Rosiyeyu ale mi nikoli ne pidemo na kompromis shodo osnovnih principiv yevropejskoyi bezpeki U Rosiyi ye vibir abo vstupiti v dialog z NATO i zahidnimi soyuznikami abo vibrati konfrontaciyu Nam potribno chitko stavitisya do perspektivi togo sho Rosiya znovu vikoristaye vijskovu silu proti Ukrayini Mi nadamo pidtrimku Ukrayini shob voni mogli zmicniti svoyu zdatnist zahishatisya Ministr zakordonnih sprav Ispaniyi Hose Manuel Albares zayaviv sho Ispaniya hoche dialogu ale yaksho vin ne prinese plodiv zvichajno Ispaniya bude pidtrimuvati svoyih yevropejskih partneriv i svoyih soyuznikiv po NATO ob yednanih u strimuvanni 24 sichnya NATO ogolosila sho napravit dodatkovi vijskovi sili do svoyih shidnih chleniv cherez pogirshennya situaciyi z bezpekoyu NATO prodovzhit vzhivati vsih neobhidnih zahodiv dlya zahistu ta zahistu vsih soyuznikiv u tomu chisli shlyahom zmicnennya shidnoyi chastini alyansu Do Litvi bulo vidpravleno chotiri danski vinishuvachi F 16 a takozh odin fregat yakij pryamuvav do Baltijskogo morya Dva gollandski vinishuvachi F 35 takozh budut vidpravleni do Bolgariyi Nachalnik shtabu belgijskoyi armiyi takozh zayaviv sho krayina gotova napraviti bilshe sil do shidnih soyuznikiv NATO Zastupnik ministra zakordonnih sprav Rosiyi Oleksandr Grushko zasudiv rozgortannya zayavivshi sho vijskovij alyans demonizuye Rosiyu shob vipravdati vijskovu aktivnist na shidnomu flanzi NATO Gromadyanske suspilstvoRespublika Bilorus 24 sichnya 2022 roku biloruski aktivisti zayavili sho zlamali serveri bazi danih i robochi stanciyi Biloruskoyi zaliznici za dopomogoyu program vimagachiv zalishivshi pri comu sistemi avtomatizaciyi ta bezpeki Voni poobicyali rozshifruvati sistemi za umovi zvilnennya 50 politv yazniv i zaboroni v yizdu rosijskih vijskovih do Bilorusi Koordinator gromadyanskoyi kampaniyi Yevropejska Bilorus Dmitro Bondarenko 26 sichnya 2021 roku rozpoviv v interv yu sajtu Hartyya 97 sho vvazhaye sho u razi rosijskoyi agresiyi desyatki tisyach bilorusiv voyuvatimut proti Rosijskoyi Federaciyi na boci Ukrayini ta zahishatimut nezalezhnist svoyeyi krayini Vin upevnenij sho pragnennya Putina ta rosijskih generaliv bryazkati zbroyeyu rozpochati agresiyu proti Ukrayini ta inshih krayin pohodit vid slabkosti Adzhe porivnyano zi svitovimi centrami sili z Yevropejskim Soyuzom SShA tim zhe Kitayem Rosiya za ostanni 20 rokiv za chasiv pravlinnya Putina peretvorilasya na zhebraka agresivnogo huligana Ugrupovannya anonimus Decentralizovana grupa hakeriv Anonimus prisvyatila deyaki zi svoyih poshkodzhen vebsajtiv takih yak vebsajti Organizaciyi Ob yednanih Nacij ta Institutu polyarnih doslidzhen Kitayu dlya prosuvannya propozicij z metoyu rozryadzhennya krizi v tomu chisli shlyahom zakliku do stvorennya nejtralnogo ugrupovannya krayin vklinenih mizh NATO i Rosiyeyu do yakih uvijdut Ukrayina Finlyandiya Bilorus Gruziya Virmeniya Azerbajdzhan ta Moldova Anonimus stverdzhuvav sho tak zvanij nejtralnij poyas bezpeki mozhe sluzhiti soyuzom podibnim do Organizaciyi Pivnichnoatlantichnogo dogovoru NATO abo Organizaciyi Dogovoru pro kolektivnu bezpeku ODKB yakij diye yak sanitarnij kordon mizh NATO ta krayinami ODKB shob zaspokoyiti poboyuvannya Rosiyi shob NATO ne vtratilo svogo oblichchya Krim togo voni rozmistili robotu starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu vidpovidalnogo derzhavnogo upravlinnya Kvinsi Anatolya Livena Pripinennya zagrozi vijni v Ukrayini na storinci zipsuvannya ta zaklikali do referendumu shodo togo chi slid imovirno dotrimuvatisya chinnogo Minskogo protokolu chi peredati kontrolovani separatistami teritoriyi u vlasnist mirotvorcha administraciya OON Piznishe na drugomu referendumi v separatistskih regionah viborcyam bude zaproponovano vibrati vozz yednannya z Ukrayinoyu zdobuttya nezalezhnosti abo priyednannya do Rosiyi Inshi mizhnarodni reakciyiAziya Kitaj Lider Kitayu i generalnij sekretar KPK Si Czinpin pidtrimav vimogu Rosiyi pro te shob Ukrayina nikoli ne vstupala do NATO 14 sichnya 2022 roku rechnik MZS Kitayu pidkresliv sho vsi krayini povinni dotrimuvatisya tradicijnoyi rezolyuciyi OON pro Olimpijske peremir ya za sim dniv do pochatku Olimpijskih igor do semi dniv pislya zakinchennya Paralimpijskih igor posilayuchis na obidva majbutni Zimovi Olimpijski igri v Pekini 2022 roku yaki vidbudutsya z 4 lyutogo 2022 roku po 20 lyutogo 2022 roku a takozh majbutni Zimovi Paralimpijski igri v Pekini 2022 roku yaki vidbudutsya z 4 bereznya 2022 roku po 13 bereznya 2022 roku Vidpovidno do cogo terminu zaproponovana rezolyuciya pro peremir ya rozpochnetsya 28 sichnya 2022 roku i zavershitsya 20 bereznya 2022 roku Yaponiya Prem yer ministr Yaponiyi Kisida Fumio zayaviv sho vin i Bajden budut tisno spivpracyuvati shob zapobigti vtorgnennyu Rosiyi v Ukrayinu i pidtrimuvati tisni kontakti z inshimi soyuznikami i partnerami i prodovzhuvati spilkuvatisya pro te sho bud yakij napad bude zustrichatisya rishuche U tviti Bajden skazav sho dlya nogo bula chest zustritisya z prem yer ministrom Kisidoyu dlya podalshogo zmicnennya amerikano yaponskogo alyansu narizhnogo kamenyu miru ta bezpeki v Indo Tihookeanskomu regioni ta u vsomu sviti Amerika Kanada U sichni 2022 roku prem yer ministr Kanadi Dzhastin Tryudo zayaviv sho Kanada nadast Ukrayini kredit u rozmiri 120 mln kanadskih dolariv ale ne peredast vijskovu tehniku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij proviv telefonnu rozmovu z prem yer ministrom Kanadi Dzhastinom Tryudo Prezident poinformuvav Tryudo pro postijni porushennya rezhimu pripinennya vognyu na Donbasi yaki prizvodyat do zrostannya vtrat sered ukrayinskih vijskovih a takozh pro posilennya vijskovoyi zagrozi Ukrayini z boku Rosiyi Spolucheni Shtati Ameriki Derzhsekretar SShA Entoni Blinken provodit spilnu presu v Kiyevi z ministrom zakordonnih sprav Ukrayini Dmitrom Kuleboyu u sichni 2022 roku Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba ta derzhsekretar SShA Entoni Blinken obgovorili zagostrennya situaciyi na Donbasi Blinken pidtverdiv nepohitnu pidtrimku SShA suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Naprikinci bereznya 2021 roku golova Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv SShA Mark Milli rozmovlyav z golovnokomanduvachem Zbrojnimi silami Ukrayini Ruslanom Homchakom shob obgovoriti potochne seredovishe bezpeki u Shidnij Yevropi Togo zh dnya Milli proviv rozmovu z nachalnikom Generalnogo shtabu Zbrojnih sil RF Valeriyem Gerasimovim Todishnij ministr oboroni Ukrayini Andrij Taran proviv telefonnu rozmovu z ministrom oboroni SShA Llojdom Ostinom shob obgovoriti konkretni napryamki posilennya spivpraci u sferi bezpeki ta oboroni Llojd Ostin visloviv zanepokoyennya ostannimi diyami Rosiyi ta zapevniv Tarana u svoyij gotovnosti pidtrimati Ukrayinu v konteksti agresiyi Rosiyi na Donbasi ta v Krimu Ostin pidkresliv sho v razi eskalaciyi rosijskoyi agresiyi SShA ne zalishat Ukrayinu v spokoyi 2 kvitnya 2021 roku prezident Dzho Bajden proviv pershu telefonnu rozmovu z prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim 13 kvitnya Bajden proviv telefonnu rozmovu z prezidentom Rosiyi Putinim Bajden pidkresliv nepohitnu viddanist Spoluchenih Shtativ suverenitetu ta teritorialnij cilisnosti Ukrayini Bajden takozh visloviv zanepokoyennya SShA z privodu raptovogo naroshuvannya rosijskih vijskovih v okupovanomu Krimu ta na kordonah Ukrayini ta zaklikav Rosiyu do deeskalaciyi napruzhenosti Bajden i Putin domovilisya zustritisya v tretij krayini v najblizhchi misyaci shob obgovoriti cyu temu U seredini kvitnya 2021 roku ministerstvo finansiv SShA razom iz YeS Spoluchenim Korolivstvom Avstraliyeyu ta Kanadoyu vveli sankciyi proti vosmi fizichnih ta yuridichnih osib pov yazanih iz trivayuchoyu okupaciyeyu ta represiyami Rosiyi v Krimu Golova komitetu Palati predstavnikiv z rozvidki Adam Shiff zayaviv sho Rosijska Federaciya vtorgnetsya v Ukrayinu duzhe jmovirno Za slovami Shiffa okupaciya Ukrayini prizvede do togo sho bilshe aktiviv NATO bude blizhche do Rosiyi Ce matime protilezhnij efekt vid togo chogo namagayetsya dosyagti Putin Senator Bob Menendes golova komitetu Senatu iz zakordonnih sprav zaproponuvav ideyu suvorih sankcij na maksimalnomu kinci spektru i povtoriv mozhlivist viklyuchennya Rosiyi z mizhnarodnoyi platizhnoyi sistemi SWIFT 19 sichnya 2022 roku prezident Bajden zayaviv sho vvazhaye sho Rosijska Federaciya vtorgnetsya v Ukrayinu Bajden zayaviv sho povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu bude najvazhlivishim sho stalosya u sviti z tochki zoru vijni ta miru z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni U sichni 2022 roku administraciya Bajdena shvalila postavki v Ukrayinu zenitnih raket Stinger amerikanskogo virobnictva Oficijni osobi SShA pochali peregovori z Katarom ta inshimi eksporterami prirodnogo gazu shodo postachannya yevropejskim krayinam skraplenogo gazu SPG Krayini chleni YeS otrimuyut blizko 40 svogo prirodnogo gazu z Rosiyi i mozhlivi sankciyi SShA mozhut silno vplinuti na postavki Rosiyi do Yevropi protyagom zimovogo sezonu 22 sichnya 2022 roku posolstvo SShA v Kiyevi zvernulosya do Derzhdepartamentu SShA z prohannyam pro evakuaciyu nevazhlivogo personalu razom iz yihnimi sim yami Derzhdepartament oprilyudniv rekomendaciyu ne yizditi v Ukrayinu chi Rosiyu posilayuchis na trivayuchu naprugu na rosijsko ukrayinskomu kordoni ta COVID 19 Rechnik MZS Ukrayini Oleg Nikolenko nazvav cej krok SShA peredchasnim i proyavom nadmirnoyi oberezhnosti Dzherelo nablizhene do prezidenta Zelenskogo oharakterizuvalo krok SShA yak absolyutno bezgluzdij Rechnik Pentagonu 24 sichnya povidomiv sho bojovi grupi brigadi logistichnij personal medichna pidtrimka rozvidka aviacijnoyi pidtrimki sposterezhennya ta rozvidka a takozh transportni vijskovi chastini v Spoluchenih Shtatah buli poperedzheni pro potencijne vikoristannya u Shidnij Yevropi Yevropa Komitet Yevropejskogo Soyuzu z politiki ta bezpeki zbirayetsya u sichni 2022 roku shob obgovoriti krizu 24 sichnya 2022 roku cherez konflikt Yevropejska komisiya zaproponuvala finansovu dopomogu Ukrayini v rozmiri 1 2 milyarda yevro u viglyadi grantiv i pozik Zavdyaki rosijskim vijskovo morskim navchannyam 240 km vid pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Irlandiyi ministr zakordonnih sprav Irlandiyi Sajmon Koveni zayaviv sho Rosiyu ne vitayut Komentuyuchi vid yizd chleniv simej uryadovciv SShA z posolstva SShA v Kiyevi verhovnij predstavnik YeS iz zovnishnoyi politiki Zhozep Borrell skazav sho nemaye potrebi dramatizuvati naskilki trivayut peregovori Albaniya ta Kosovo Na pochatku grudnya 2021 roku polkovnik Zbrojnih sil Albaniyi Ardian Lulaj i kosovskij nachalnik viddilu strategichnih komunikacij polkovnik Sefer Isufi zayavili sho yihni krayini budut gotovi rozgornuti zbrojni sili Albaniyi ta Sili bezpeki Kosovo v peredbachuvanij majbutnij misiyi v Ukrayini yaksho SShA virishat ocholiti take pochinannya Baltijski krayini Vizit ministriv zakordonnih sprav Estoniyi Latviyi ta Litvi v Ukrayinu 15 kvitnya 2021 r 10 sichnya 2022 roku bula sklikana Derzhavna rada oboroni Litvi dlya obgovorennya rosijsko ukrayinskoyi napruzhenosti U vidpovid na agresivnu povedinku rosijskih vijskovih Rada virishila zbilshiti kilkist vijsk i priskoriti plani modernizaciyi vijsk 17 sichnya Latviya zbilshila vijskovu prisutnist u shidnij chastini krayini 19 sichnya prem yer ministr Estoniyi ogolosiv pro nadzvichajne zbilshennya vitrat na oboronu na 380 miljoniv yevro na potochnij finansovij rik Krayini Baltiyi takozh virishili priskoriti zakupivlyu vlasnih ozbroyen u tomu chisli spilnoyi reaktivnoyi artilerijskoyi sistemi Estoniya Latviya ta Litva takozh zvernulisya z prohannyam zbilshiti vijskove rozmishennya vijsk NATO ta SShA v Pribaltici shob strimati agresivnu povedinku Rosiyi Belgiya 24 sichnya glava oboronnogo vidomstva Belgiyi Mishel Gofman zayaviv sho belgijski vijska perebuvayut u rezhimi ochikuvannya na Baltici i gotovi vtrutitisya protyagom pevnogo chasu ale sogodni she zanadto rano govoriti de i yak maye zagostritisya situaciya Bolgariya Na pochatku sichnya ministr oboroni Bolgariyi Stefan Yanev tim chasom vidpoviv na parlamentske zapitannya shodo rozmishennya dodatkovih vijskovih pidrozdiliv na teritoriyi Bolgariyi sho Bolgariya vistupaye proti eskalaciyi vijskovih zahodiv do vikoristannya vsih inshih diplomatichnih zasobiv i sho Bolgariya poki sho maye nemaye nacionalnoyi poziciyi shodo situaciyi U grudni sprijnyattya Yaneva zvilnennya ta prihilnist do ideyi zbilshennya vijsk NATO viklikalo zgodu ta deyake zasudzhennya v parlamenti 20 sichnya Bolgariya pochala otrimuvati z Ispaniyi novi vijska aviaciyi korabli ta vijska NATO Povidomlyalosya sho stanom na 21 sichnya poperednya poziciya Bolgariyi pro te sho vona ne zacikavlena v bud yakih negajnih zakupivlyah novih pidvodnih chovniv zminulasya i bolgarskij uryad zaraz vede peregovori pro pridbannya dvoh novih pidvodnih chovniv a Yanev zaznachiv sho bolgarska armiya povinna zberegti gotovnist reaguvati na rozvitok negativnogo scenariyu shodo Ukrayini ta Rosiyi prodovzhuyuchi povtoryuvati svoyi poperedni zakliki do deeskalaciyi Togo zh dnya ministr zakordonnih sprav Bolgariyi Kiril Petkov zasudiv zaklik Rosiyi do vihodu Bolgariyi z NATO i vivedennya vijsk NATO z Bolgariyi ta Rumuniyi a prezident Rumen Radyev nazvav cyu zayavu neprijnyatnoyu Vatikan 23 sichnya 2022 roku Papa Francisk skazav Ya iz zanepokoyennyam slidkuyu za zrostannyam napruzhenosti yaka zagrozhuye zavdati novogo udaru miru v Ukrayini ta postaviti pid sumniv bezpeku yevropejskogo kontinentu z she bilshimi naslidkami Daniya Z 13 sichnya 2022 roku z za togo sho vona rozglyadayetsya yak agresivna povedinka Rosiyi Daniya napravila chotiri F 16 vinishuvachiv i fregat z ekipazhem z 160 lyudej v krayini Baltiyu posiliti rozshirenu peredovu prisutnist NATO i patrulyuvati more 24 sichnya glava oboronnogo vidomstva Belgiyi Mishel Gofman zayaviv sho belgijski vijska perebuvayut u stani ochikuvannya na Baltici i gotovi vtrutitisya protyagom pevnogo chasu ale sogodni she rano govoriti de i yak maye zagostritisya situaciya Irlandiya Cherez rosijski vijskovo morski navchannya v 240 km vid pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Irlandiyi ministr zakordonnih sprav Irlandiyi Sajmon Koveni zayaviv sho Rosiyu ne vitayut Ispaniya 20 sichnya Ispaniya pochala rozgortannya litakiv korabliv i sil NATO do Bolgariyi Polsha 21 sichnya 2022 roku prem yer ministr Polshi Andzhej Duda zayaviv sho Ukrayina mozhe rozrahovuvati na pidtrimku Polshi yaksho Rosiya atakuye i zaklikav do yedinoyi poziciyi v Yevropi Stanom na 24 sichnya golova Byuro nacionalnoyi bezpeki Polshi Pavlo Soloh zayaviv sho mova ne jde pro vvedennya polskih vijsk v Ukrayinu oskilki ukrayinskij uryad cogo ne prosiv ale najvazhlivishe ce vijskova ta gumanitarna dopomoga ta pobudova yedine povidomlennya 21 go Soloch zayaviv sho pidtrimka Ukrayini ye odnim iz klyuchovih prioritetiv politiki prezidenta Andzheya Dudi todi yak Duda ta Zelenskij obgovorili mozhlivist podalshih postavok oboronnogo obladnannya Polshi ta NATO Slovachchina Ministr zakordonnih sprav Slovachchini Ivan Korchok zayaviv sho pripinennya vognyu ta ogoloshennya pro zbilshennya vijskovoyi potuzhnosti Rosiyi na kordoni z Ukrayinoyu viklikayut zanepokoyennya ta zaklikav do deeskalaciyi napruzhenosti Spoluchene Korolivstvo Prem yer ministr Spoluchenogo Korolivstva Boris Dzhonson zayaviv sho jogo krayina sturbovana diyalnistyu Rosiyi v okupovanomu Krimu ta na kordoni z Ukrayinoyu Pro ce vin skazav pid chas telefonnoyi rozmovi z Prezidentom Ukrayini Volodimirom Zelenskim Dzhonson poperediv rosijskih materiv skazavshi sho yihni sini navryad chi povernutsya dodomu yaksho prezident Putin virishit vtorgnutisya v Ukrayinu Vice prem yer ministr Dominik Raab zayaviv sho isnuye duzhe znachnij rizik vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu i zaklikav Putina vidstupiti vid mezhi Ministr zakordonnih sprav Liz Trass napisala v Twitter sho Spoluchene Korolivstvo ne poterpit zmovu Kremlya shodo vstanovlennya prorosijskogo liderstva v Ukrayini Nachalnik shtabu oboroni admiral ser Toni Radakin poperediv sho povne vtorgnennya v Ukrayinu bude takogo masshtabu yakogo v Yevropi ne bulo z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Lider lejboristiv Kejr Starmer zayaviv sho Rosijska Federaciya povinna buti vrazhena shirokimi i zhorstkimi sankciyami Franciya Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Dmitro Kuleba proviv telefonnu rozmovu z ministrom zakordonnih sprav Franciyi Zhan Ivom Le Drianom Dmitro Kuleba detalno poinformuvav spivrozmovnika pro ostanni diyi Rosijskoyi Federaciyi spryamovani na destabilizaciyu bezpekovoyi situaciyi na timchasovo okupovanih teritoriyah Ukrayini Ministr zvernuv uvagu na zagrozlive vidvedennya rosijskih vijsk do kordonu nashoyi derzhavi ta aktivizaciyu rosijskoyi propagandi yaka zagrozhuye Ukrayini vijnoyu Vin zapevniv sho Ukrayina ne pragne vijni i zalishayetsya viddanoyu politiko diplomatichnomu vregulyuvannyu rosijsko ukrayinskogo konfliktu Zhan Iv Le Drian zaznachiv sho Franciya yak i Ukrayina z trivogoyu stezhit za vidvedennyam rosijskih vijsk do kordoniv nashoyi krayini ta timchasovo okupovanih teritorij Vin zapevniv u prodovzhenni pidtrimki Franciyeyu suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini Glava francuzkoyi diplomatiyi osoblivo vidznachiv rozvazhlivi ta mudri diyi Ukrayini v ninishnij situaciyi Federativna Respublika Nimechchina U kvitni 2021 roku pid chas telefonnoyi rozmovi z prezidentom Rosiyi Volodimirom Putinim kancler Nimechchini Angela Merkel zazhadala vid glavi Kremlya skorotiti svoyu vijskovu prisutnist bilya kordoniv Ukrayini U grudni 2021 roku kancler Nimechchini Olaf Sholc poperediv pro naslidki dlya gazoprovodu Pivnichnij potik 2 rosijskogo proyektu gazoprovodu yakim upravlyaye Gazprom rosijska derzhavna energetichna kompaniya yaka postachaye prirodnij gaz do Nimechchini U sichni 2022 roku ministr zakordonnih sprav Nimechchini Annalena Berbok poperedila sho bud yaka podalsha eskalaciya matime visoku cinu dlya rosijskogo rezhimu ekonomichnoyi politichnoyi ta strategichnoyi Nimechchina dotrimuyetsya politiki ne nadavati Ukrayini letalnu zbroyu Ministr oboroni Nimechchini Kristin Lambreht zayavila sho Nimechchina hoche deeskalaciyi naprugi i sho postachannya zbroyi ne bude korisnim Ukrayina takozh zayavila sho nimecka administraciya blokuye postachannya zbroyi cherez NATO 21 sichnya 2022 roku povidomlyalosya sho Nimechchina zablokuvala Estoniyu eksport zbroyi nimeckogo pohodzhennya Nimecku politiku kritikuvali yak ukrayinci tak i vseredini krayini Finlyandiya ta Shveciya Propoziciyi Rosiyi pro te sho NATO ne prijme novih chleniv zaznali rizkoyi kritiki z boku Shveciyi ta Finlyandiyi yaki dotrimuvalisya nejtralitetu U sichni 2022 roku i prezident Finlyandiyi Sauli Niinisto i prem yer ministr Sanna Marin napolyagali na pravi Finlyandiyi virishuvati do yakih soyuziv vona mozhe priyednatisya Shveciya vislovila taku zh poziciyu sho tilki shvedskij narod maye virishuvati chi povinna Shveciya vstupati v NATO Rosijski zagrozi viklikali diskusiyu v oboh krayinah chi varto yim podavati zayavku na chlenstvo v NATO 13 sichnya zbrojni sili Shveciyi ogolosili pro vvedennya vijsk na strategichnij ostriv Gotland u vidpovid na nezvichajnu vijskovu aktivnist Rosiyi Horvatiya 19 sichnya 2022 roku prem yer ministr Horvatiyi Andrej Plenkovich skazav Saboru Horvatiya ne hoche eskalaciyi i bude reaguvati chitko ta rishuche shob uniknuti bud yakoyi nestabilnosti 25 sichnya 2022 roku prezident Horvatiyi Zoran Milanovich yakij ne maye vikonavchih povnovazhen u politichnij sistemi krayini zaznachivshi te sho vin nazvav naroshuvannya vijsk NATO v regioni ta administraciyu Bajdena neposlidovnoyu ta nebezpechnoyu povedinkoyu u spravah mizhnarodnoyi bezpeki i pidkreslyuyuchi svoyu rol yak golovnokomanduvacha Horvatiyi skazav presi Mi ne mayemo do cogo niyakogo vidnoshennya i ne budemo mati do cogo zhodnogo vidnoshennya Ya ce garantuyu Horvatiya ne nadsilatime vijska u razi eskalaciyi Navpaki vin vidklikaye vsi vijska do ostannogo horvatskogo soldata Dali Milanovich zaznachiv sho neobhidno znajti domovlenist pro zadovolennya interesiv bezpeki Rosiyi i sho gostra kriza navkolo Ukrayini v pershu chergu viznachayetsya dinamikoyu vnutrishnoyi politiki SShA Togo zh dnya prem yer ministr Andrij Plenkovich vidreaguvav na zauvazhennya prezidenta skazavshi sho pochuvshi tih na jogo dumku ce govorit yakijs rosijskij chinovnik vin takozh prinis vibachennya Ukrayini ta yiyi uryadu za zvinuvachennya Milanovicha shodo Ukrayini yak odnoyi z najbilsh korumpovanih derzhav i povtoriv sho Horvatiya pidtrimuye teritorialnu cilisnist Ukrayini i v Ukrayini ne bulo horvatskih vijsk vodnochas zayava prezidenta ne mav zhodnogo vidnoshennya do politiki uryadu Respubliki Horvatiya Okeaniya Avstraliya Avstraliya rozpochala evakuaciyu chleniv rodin svoyih diplomativ iz Kiyeva 24 sichnya 2022 na tli mozhlivoyi agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Ochilnicya MZS Avstraliyi Meris Pejn nagolosila na pidtrimci teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini prote Avstraliya ne dopomagatime Ukrayini zbroyeyu na tli zagrozi rosijskogo vtorgnennya ale vedutsya peregovori shodo dopomogi u sferi kiberbezpeki Za yiyi slovami mizhnarodna spilnota maye duzhe chitkij i potuzhnij signal dlya Rosiyi Takozh vona zaklikala Kreml do deeskalaciyi situaciyi 25 sichnya 2022 stalo vidomo sho vlada Avstraliyi rozglyadaye mozhlivist zaprovadzhennya dodatkovih sankcij proti Rosiyi yaksho yiyi vijska zdijsnyat vtorgnennya v Ukrayinu Za slovami ochilnici MZS Avstraliyi krayini Zahodu ne sprijmatimut ckuvannya zi storoni prezidenta RF Volodimira Putina Nova Zelandiya Ministr zakordonnih sprav Novoyi Zelandiyi Nanaya Mahuta zayavila sho uryad Novoyi Zelandiyi sturbovanij naroshuvannyam rosijskoyi armiyi na ukrayinskomu kordoni ta pidtrimuye suverenitet ta teritorialnu cilisnist Ukrayini zaklikayuchi Moskvu zmenshiti napruzhenist vidpovidno do mizhnarodnogo prava Prem yer ministr Dzhasinda Ardern pidtverdila pidtrimku Novoyu Zelandiyeyu ukrayinskogo suverenitetu dodavshi sho Nova Zelandiya rozglyadaye mozhlivist zastosuvannya cilespryamovanih sankcij proti Moskvi Primitki Politico 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 ABC News 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 CNBC 17 listopada 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 NBC News 19 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Reuters 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 Sky News 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Anadolu Agency 9 grudnya 2021 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Tass 9 grudnya 2021 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Kremlin ru angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Wallace Ben 17 sichnya 2022 Gov uk angl Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 The Guardian 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 The Drive 1 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 Reuters 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 U S News amp World Report 1 grudnya 2021 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 22 sichnya 2022 Financial Times 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 12 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Peskov said that the security of Russians in the Donbass Putin s personal priority translation incomplete ukr Censor net 6 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 23 listopada 2021 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 24 grudnya 2021 The beginning of hostilities is the beginning of the end of Ukraine We will stand up for the protection of the citizens of Donbass the representative of the Russian Federation in TKG Kozak ukr Censor net 8 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Russia will protect the Russian speaking population The USA speaks about the high price but never name it the deputy head of the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation Ryabkov ukr Censor net 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 The Guardian 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Associated Press 14 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 www dsnews ua ukr 14 sichnya 2022 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 The Moscow Times 19 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Ministry of Defence of the Russian Federation ros 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Tass 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 LB ua Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Censor no ukr 7 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 31 travnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Ukraine doesn t want war and doesn t prepare any escalation in Donbass Kuleba ukr Censor net 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Russia must stop supporting militants in eastern Ukraine and withdraw its troops Stoltenberg interfax com ua ukr Interfax Ukraine 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Kuleba Any reckless move by Russia or a new round of violence will cost it dearly ukr Interfax Ukraine 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 France 24 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Secretary of the National Security and Defense Council of Ukraine O Danilov met with heads of diplomatic missions of EU member states accredited in Ukraine rnbo gov ua ukr 13 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Financial Times 1 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Reuters 1 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 kommersant ru 2 listopada 2021 Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Oleksiy Reznikov appointed Minister of Defense of Ukraine kommersant ru ros Kommersant 4 listopada 2021 Arhiv originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Military Times 21 listopada 2021 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 BuzzFeed News 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Daily Sabah 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 politics segodnya ua ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 247 News Agency 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Jonathan Masters Backgrounder Why NATO Has Become a Flash Point With Russia in Ukraine Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Council on Foreign Relations January 20 2022 NATO PA leadership reaffirms support to Ukraine in the face of Russia s continuing military build up Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno NATO 16 December 2021 Anton Troianovski amp David E Sanger In Talks on Ukraine U S and Russia Deadlock Over NATO Expansion Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno New York Times January 10 2022 Henry Foy amp Lauren Fedor Nato stands ready for conflict in Europe says alliance chief Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Financial Times January 9 2022 Jens Stoltenberg NATO will never compromise on core principles for European security Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Deutsche Welle January 13 2022 VOA angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 The Guardian Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Goodin Dan 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 charter97 org bil Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 News Taiwan 18 sichnya 2022 Taiwan News Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 News Taiwan 23 grudnya 2021 Taiwan News Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 News Taiwan 26 sichnya 2022 Taiwan News Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 RTI Radio Taiwan International zh Hant TW Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Associated Press 15 grudnya 2021 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Putin Would Burst Xi s Olympic Dream With a War in Ukraine Bloomberg 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Brunnstrom David Takenaka Kiyoshi Martina Michael 22 sichnya 2022 Reuters angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Global News Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Prezident Ukrayini 6 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Chairman of the Joint Chiefs of Staff discusses the security environment in Eastern Europe with Khomchak ukr Radio Liberty 31 bereznya 2021 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 The Chief of Staff of the United States held talks with the heads of the armies of Ukraine and Russia mil in ua ukr Ukrainian Military Center 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 reuters com Reuters 31 bereznya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 The United States will support Ukraine in the event of escalation of Russian aggression Minister Austin ukr Ukrinform 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Biden spoke with Zelensky ukr Ukrayinska Pravda 2 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Meeting with Biden Has Putin achieved his goal Radio Liberty ukr 15 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Readout of President Joseph R Biden Jr Call with President Vladimir Putin of Russia Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno White House Press Office April 13 2021 FACT SHEET Imposing Costs for Harmful Foreign Activities by the Russian Government Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno White House Press Office April 15 2021 EUobserver 3 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Al Jazeera 9 grudnya 2021 Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 RAND Corporation 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Al Jazeera 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 The Guardian 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Lee Matthew 23 sichnya 2022 Associated Press Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Radio Free Europe Radio Liberty 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Meghann Myers Leo Shane III and Philip Athey 24 January 2022 Up to 8 500 U S troops on heightened alert in case of Russian move on Ukraine Military Times website 4 lyutogo 2022 u Wayback Machine Retrieved 25 January 2022 European Commission 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 angl 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Balkan Insight 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 lit Verslo Zinios 10 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 LSM 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 ERR 19 sichnya 2022 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 LRT 21 grudnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 LRT 22 grudnya 2021 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Politico 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 The Brussels Times 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Novinite 10 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Balkan Insight 22 grudnya 2021 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Euro Weekly News 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Euractiv 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 The Sofia Globe 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 23 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 12 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 13 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 The Brussels Times 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 angl 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Euro Weekly News 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Reuters 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 The First News 24 sichnya 2022 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Euractiv 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 ukr Cenzor net 6 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 31 travnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Welle www dw com Deutsche DW COM Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 20 sichnya 2022 The Scotsman 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 BBC News brit Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Deutsche Welle 23 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 23 sichnya 2022 Sky News 8 grudnya 2021 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 The Guardian 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 mfa gov ua Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 ukr Cenzor net 8 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 Procitovano 31 travnya 2021 Reuters 8 grudnya 2021 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Reuters 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 CBC News 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 Reuters 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Financial Times 12 grudnya 2021 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 21 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 The Telegraph 22 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Deutsche Welle 19 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Deutsche Welle 26 grudnya 2021 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Financial Times 2 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Foreign Policy 7 sichnya 2022 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 WION 26 grudnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Bloomberg 10 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 Reuters 14 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 21 sichnya 2022 www index hr hor Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 sichnya 2022 TASS 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 www index hr hor 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 hor 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 TIMChENKO LEONID KONONENKO VALERIJ 2020 Mizhnarodno pravovij zahist morskih prostoriv Ukrayini v umovah agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Pravo Ukrayini 2020 12 s 22 doi 10 33498 louu 2020 12 022 ISSN 2310 323X Procitovano 26 sichnya 2022 5 kanal ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022 Manch Thomas 26 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 26 sichnya 2022

Дата публікації:
Топ