Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Раунд Айленд незаселений острівець за 22 5 кілометра на північ від Маврикія Він має площу 1 69 квадратних кілометрів та

Раунд-Айленд, Маврикій

Раунд-Айленд, Маврикій

Раунд-Айленд — незаселений острівець за 22,5 кілометра на північ від Маврикія . Він має площу 1,69 квадратних кілометрів та максимальну висоту 280 метрів. Острів є природним заповідником з 1957 року і спільно управляється та .

Раунд-Айленд, Маврикій
image
Географія
19°51′00″ пд. ш. 57°47′00″ сх. д. / 19.850036111138777528° пд. ш. 57.78333333336077259900775971° сх. д. / -19.850036111138777528; 57.78333333336077259900775971Координати: 19°51′00″ пд. ш. 57°47′00″ сх. д. / 19.850036111138777528° пд. ш. 57.78333333336077259900775971° сх. д. / -19.850036111138777528; 57.78333333336077259900775971
МісцерозташуванняІндійський океан
АкваторіяІндійський океан
Група островівМаскаренські острови
Площа1,688 км²
Довжина2 км
Ширина1,5 км
Найвища точка280 м
Країна
image Маврикій
(Адм. одиниця)Район Рів'ер-дю-Рампар
Населення0 осіб (2023)
image
image
Раунд-Айленд, Маврикій
Раунд-Айленд, Маврикій (Маврикій)
image Раунд-Айленд, Маврикій у Вікісховищі

Проект по відновленню Раунд-Айленда

Круглий острів представляє один з найбільш тривалих проектів у світі, який був визнаний природним заповідником у 1957 році завдяки роботі тодішнього Колоніального секретаря Роберта Ньютона («захопленого спостерігача за птахами») та кількох інших осіб, які збагнули з якою небезпекою стикаються птахи під час гніздування з боку людей — переважно рибалок, які ловили їх для вживання у їжу. Багато біологічних записів, що підтверджують стан збереження та подальші роботи, були зроблені Жаном Вінсоном (О.Б.І.), маврикійським зоологом і директором Маврикійського інституту, який провів польове обстеження Раунд-Айленда ще в 1948 році, в якому подано «… перший серйозний звіт про його фауну з 1869 року». Раунд-Айленд відвідали знову в 1952, 1954 і 1957 рр. для подальших польових обстежень, які виявили стабільну (хоч і низьку) популяцію рослинності, незважаючи на коз та кроликів (кози були завезені між 1846 і 1868 рр., в той час як кролики були уже у великій кількості ще до 1810 р.). У 1963 році Вінсон повернувся на Раунд-Айленд, але був вражений тим, що циклони 1960 і 1962 років сильно зменшили кількість пальм і гвинтових сосен на острові; багато видів рослин були «практично знищені». Вінсон зрозумів, що популяція дерев на острові стала нестабільною після незвично частих циклонів, і це погіршувалося завдяки козам і кроликам, які паслися на нових паростках, які мали б замінити повалені дерева. Якщо дерева не заселятимуть і не покриватимуть землю, верхній ґрунт Круглого острова може легко розмитися вітром чи дощем, що фактично зробить його екологічною пусткою. Маючи це на увазі, Вінсон чітко дав зрозуміти, що викорінення інвазивних кроликів та кіз має першорядне значення для забезпечення довготривалого виживання флори та фауни Раунд-Айленд. Щоб добитися цього, «… він обійшов кабінети міжнародних природоохоронних органів в 1964 році та подав спеціальний звіт до МСОП у 1965 році». Це, стало наслідком появи першої статті в міжнародному журналі про збереження фауни Раунд-Айленда. Дії місцевих органів влади по винищенню кіз та кроликів також почалися внаслідок агітації Вінсона, але це було занадто епізодично, щоб мати якийсь реальний вплив, і навіть ці місцеві зусилля припинилися після несподіваної смерті Вінсона в травні 1966 року.

Протягом наступного десятиліття внаслідок нерегулярного полювання та різних політичних перешкод популяції козлів та кроликів не зазнали значного зменшення, що призвело до зменшення ендемічних популяцій дерев на острові. Однак у 1976 році Джеральд Даррелл та Джерсіський фонд охорони дикої природи (нині Фонд охорони дикої природи Даррелла, DWCT) проспонсорували охорону птахів, що перебувають під загрозою зникнення, на Маврикії та екологічну реставрацію Раунд-Айленда . У тому ж році розпочалася систематична програма знищення ліз та кролів, яка врешті видалила популяцію кіз до 1979 р., А в 1986 р. команда під керівництвом Дона Мертона знищила популяцію кроликів за допомогою нещодавно розробленої отрути бродіфакум. На той час, коли на Раунд-Айленді були знищені і кози, і кролики, Джеральд Даррелл і DWCT домовились про угоду про збереження з новим урядом (у 1984 р.), яка спочатку була зосереджена на ендемічних хребетних, але завдяки співпраці вдалося розширити взаємодію у більш широких масштабах.

З моменту вилучення інтродукованих травоїдних тварин рослинна спільнота Раунд-Айленда почала різко відновлюватися. Особливо суттєво змінилися умови для трьох ендеміків Latania loddigesii, Pandanus vandermeerschii та Hyophorbe lagenicaulis, які історично становили значну частину лісу Раунд-Айленда. Це призвело до того, що шість видів рептилій відновлюються в тандемі з рослинною спільнотою; це скінки Leiolopisma telfaririi та Scelotes bojarii, гекони Phelsuma guentheri, P. ornata та Nactus serpensinsula та змія C asarea dussumerii.

На теперішній час значна частина робіт з охорони на Раунд-Айленді зосереджена навколо видалення інтродукованих рослин та безхребетних.

Ендемічні види

Рідкісні плазуни, які є ендемічними для острова, включають сцинка, денного геккона , удава.

До рідкісних ендемічних рослин острова відносять .

Історія

На початку періоду Французьких революційних війн, 22 жовтня 1794 р. Британські та французькі морські ескадри зійшлися у заради контролю над водами біля Іль-де-Франс, як тоді звався острів Мавріікій.

Примітки

  1. . Mauritian Wildlife Foundation. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2012.
  2. S.), Cheke, A. S. (Anthony (2008). Lost land of the dodo : an ecological history of Mauritius, Réunion & Rodrigues. New Haven: Yale University Press. ISBN . OCLC 216936090.
  3. NEWMAN, K. B., AND A. B. BANNISTER. 1965. Did the Dodo Die in Vain? Animals, 7: 199—203.
  4. Durrell, Gerald (1977). Golden Bats and Pink Pigeons. London: Collins.
  5. North, S.G.; Bullock, D.J.; Dulloo, M.E. (1 січня 1994). Changes in the vegetation and reptile populations on Round Island, Mauritius, following eradication of rabbits. Biological Conservation (англ.). 67 (1): 21—28. doi:10.1016/0006-3207(94)90004-3. ISSN 0006-3207.
  6. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN Red List. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 1 серпня 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Raund Ajlend nezaselenij ostrivec za 22 5 kilometra na pivnich vid Mavrikiya Vin maye ploshu 1 69 kvadratnih kilometriv ta maksimalnu visotu 280 metriv Ostriv ye prirodnim zapovidnikom z 1957 roku i spilno upravlyayetsya ta Raund Ajlend MavrikijGeografiya19 51 00 pd sh 57 47 00 sh d 19 850036111138777528 pd sh 57 78333333336077259900775971 sh d 19 850036111138777528 57 78333333336077259900775971 Koordinati 19 51 00 pd sh 57 47 00 sh d 19 850036111138777528 pd sh 57 78333333336077259900775971 sh d 19 850036111138777528 57 78333333336077259900775971MisceroztashuvannyaIndijskij okeanAkvatoriyaIndijskij okeanGrupa ostrovivMaskarenski ostroviPlosha1 688 km Dovzhina2 kmShirina1 5 kmNajvisha tochka280 mKrayina MavrikijAdm odinicyaRajon Riv er dyu RamparNaselennya0 osib 2023 Raund Ajlend MavrikijRaund Ajlend Mavrikij Mavrikij Raund Ajlend Mavrikij u VikishovishiProekt po vidnovlennyu Raund AjlendaKruglij ostriv predstavlyaye odin z najbilsh trivalih proektiv u sviti yakij buv viznanij prirodnim zapovidnikom u 1957 roci zavdyaki roboti todishnogo Kolonialnogo sekretarya Roberta Nyutona zahoplenogo sposterigacha za ptahami ta kilkoh inshih osib yaki zbagnuli z yakoyu nebezpekoyu stikayutsya ptahi pid chas gnizduvannya z boku lyudej perevazhno ribalok yaki lovili yih dlya vzhivannya u yizhu Bagato biologichnih zapisiv sho pidtverdzhuyut stan zberezhennya ta podalshi roboti buli zrobleni Zhanom Vinsonom O B I mavrikijskim zoologom i direktorom Mavrikijskogo institutu yakij proviv polove obstezhennya Raund Ajlenda she v 1948 roci v yakomu podano pershij serjoznij zvit pro jogo faunu z 1869 roku Raund Ajlend vidvidali znovu v 1952 1954 i 1957 rr dlya podalshih polovih obstezhen yaki viyavili stabilnu hoch i nizku populyaciyu roslinnosti nezvazhayuchi na koz ta krolikiv kozi buli zavezeni mizh 1846 i 1868 rr v toj chas yak kroliki buli uzhe u velikij kilkosti she do 1810 r U 1963 roci Vinson povernuvsya na Raund Ajlend ale buv vrazhenij tim sho cikloni 1960 i 1962 rokiv silno zmenshili kilkist palm i gvintovih sosen na ostrovi bagato vidiv roslin buli praktichno znisheni Vinson zrozumiv sho populyaciya derev na ostrovi stala nestabilnoyu pislya nezvichno chastih cikloniv i ce pogirshuvalosya zavdyaki kozam i krolikam yaki paslisya na novih parostkah yaki mali b zaminiti povaleni dereva Yaksho dereva ne zaselyatimut i ne pokrivatimut zemlyu verhnij grunt Kruglogo ostrova mozhe legko rozmitisya vitrom chi doshem sho faktichno zrobit jogo ekologichnoyu pustkoyu Mayuchi ce na uvazi Vinson chitko dav zrozumiti sho vikorinennya invazivnih krolikiv ta kiz maye pershoryadne znachennya dlya zabezpechennya dovgotrivalogo vizhivannya flori ta fauni Raund Ajlend Shob dobitisya cogo vin obijshov kabineti mizhnarodnih prirodoohoronnih organiv v 1964 roci ta podav specialnij zvit do MSOP u 1965 roci Ce stalo naslidkom poyavi pershoyi statti v mizhnarodnomu zhurnali pro zberezhennya fauni Raund Ajlenda Diyi miscevih organiv vladi po vinishennyu kiz ta krolikiv takozh pochalisya vnaslidok agitaciyi Vinsona ale ce bulo zanadto epizodichno shob mati yakijs realnij vpliv i navit ci miscevi zusillya pripinilisya pislya nespodivanoyi smerti Vinsona v travni 1966 roku Protyagom nastupnogo desyatilittya vnaslidok neregulyarnogo polyuvannya ta riznih politichnih pereshkod populyaciyi kozliv ta krolikiv ne zaznali znachnogo zmenshennya sho prizvelo do zmenshennya endemichnih populyacij derev na ostrovi Odnak u 1976 roci Dzherald Darrell ta Dzhersiskij fond ohoroni dikoyi prirodi nini Fond ohoroni dikoyi prirodi Darrella DWCT prosponsoruvali ohoronu ptahiv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya na Mavrikiyi ta ekologichnu restavraciyu Raund Ajlenda U tomu zh roci rozpochalasya sistematichna programa znishennya liz ta kroliv yaka vreshti vidalila populyaciyu kiz do 1979 r A v 1986 r komanda pid kerivnictvom Dona Mertona znishila populyaciyu krolikiv za dopomogoyu neshodavno rozroblenoyi otruti brodifakum Na toj chas koli na Raund Ajlendi buli znisheni i kozi i kroliki Dzherald Darrell i DWCT domovilis pro ugodu pro zberezhennya z novim uryadom u 1984 r yaka spochatku bula zoseredzhena na endemichnih hrebetnih ale zavdyaki spivpraci vdalosya rozshiriti vzayemodiyu u bilsh shirokih masshtabah Z momentu viluchennya introdukovanih travoyidnih tvarin roslinna spilnota Raund Ajlenda pochala rizko vidnovlyuvatisya Osoblivo suttyevo zminilisya umovi dlya troh endemikiv Latania loddigesii Pandanus vandermeerschii ta Hyophorbe lagenicaulis yaki istorichno stanovili znachnu chastinu lisu Raund Ajlenda Ce prizvelo do togo sho shist vidiv reptilij vidnovlyuyutsya v tandemi z roslinnoyu spilnotoyu ce skinki Leiolopisma telfaririi ta Scelotes bojarii gekoni Phelsuma guentheri P ornata ta Nactus serpensinsula ta zmiya C asarea dussumerii Na teperishnij chas znachna chastina robit z ohoroni na Raund Ajlendi zoseredzhena navkolo vidalennya introdukovanih roslin ta bezhrebetnih Endemichni vidiRidkisni plazuni yaki ye endemichnimi dlya ostrova vklyuchayut scinka dennogo gekkona udava Do ridkisnih endemichnih roslin ostrova vidnosyat IstoriyaNa pochatku periodu Francuzkih revolyucijnih vijn 22 zhovtnya 1794 r Britanski ta francuzki morski eskadri zijshlisya u zaradi kontrolyu nad vodami bilya Il de Frans yak todi zvavsya ostriv Mavriikij Primitki Mauritian Wildlife Foundation Arhiv originalu za 24 lipnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2012 S Cheke A S Anthony 2008 Lost land of the dodo an ecological history of Mauritius Reunion amp Rodrigues New Haven Yale University Press ISBN 9780300141863 OCLC 216936090 NEWMAN K B AND A B BANNISTER 1965 Did the Dodo Die in Vain Animals 7 199 203 Durrell Gerald 1977 Golden Bats and Pink Pigeons London Collins North S G Bullock D J Dulloo M E 1 sichnya 1994 Changes in the vegetation and reptile populations on Round Island Mauritius following eradication of rabbits Biological Conservation angl 67 1 21 28 doi 10 1016 0006 3207 94 90004 3 ISSN 0006 3207 IUCN Red List of Threatened Species IUCN Red List Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Procitovano 1 serpnya 2012

Дата публікації:
Топ