Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ради́нський повіт (пол. Powiat radzyński) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Білостоцького воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Радинь-Підляський.
| Радинський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Седлецька губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Радинь-Підляський | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1408,9 (1885) | |||
| Населення | 87 731 осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Радинь-Підляський, Межиріччя Підляське | |||
| Наступники | Радинський повіт | |||
Волості
При утворенні до повіту входили 3 міста (Межиріччя Підляське, Радинь-Підляський, Вогинь) і 15 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Березовий Кут з адміністративним центром у с. Рудно,
- Біла — с. Біла,
- Желізна — с. Прогалини,
- Жеротин — с. Жеротин,
- Загайки — с. Загайки,
- Кукілівниця — с. Кукілівниця,
- Лися-Вілька — с. Безволя,
- Милянів — с. Милянів,
- Мисі — с. Єльниця,
- Суховоля — с. Суховоля,
- Семень — с. Семень,
- Товстець — с. Товстець,
- Шостка — с. Шостка,
- Яблонь — с. Яблонь.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Радинського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: волості Березовий Кут, Жеротин, Загайки, Товстець, Шостка і Яблонь та села Колоброди і Желізна волості Желізна.
Розташування
Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з , на заході — з і , на сході — з Більським і Володавським, а на півдні — з Любартівським повітом Люблинської губернії.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 22 404 українськомовних: 19 881 українськомовних греко-католиків, 2 473 українськомовних римо-католиків, 1 528 польськомовних греко-католиків і 50 греко-католиків, які розмовляли і українською, і польською.
В 1878 р. в повіті проживало 59 274 особи, з них: 35 423 римокатоликів (поляків і калакутів), 23 160 православних (до 1875 р. — греко-католиків), 13 521 юдеїв, 503 протестанти.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 76 687 осіб. З них 63 866 ос. (72,8 %) — поляки, 15 599 ос. (17,8 %) — євреї, 3 904 ос. (4,4 %) — українці, 2 787 ос. (3,2 %) — росіяни, 1 034 ос. (1,2 %) — німці. Перепис засвідчив у повіті зменшення за 20 років у шість разів української самоідентифікації та полонізацію українців унаслідок заборони царем греко-католицької церкви на Холмщині.
У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 3838 православних і 82 745 римо-католиків.
Інфраструктура
У 1906/1907 роках у повіті діяло 16 православних церков і 6 римо-католицьких костелів.
Подальша історія
При відступі російськими військами у 1915 р. проведене масове вивезення православного (українського) населення. Новоприбула німецька адміністрація не пішла на вимоги поляків щодо включення території до новоутвореного Польського Королівства, а включили до зони Обер Ост, а в 1918 р. відповідно до Берестейського миру передала Українській Державі. Однак уже в листопаді 1918 р. територія окупована поляками і відтворено Радинський повіт у межах до 1912 р.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 3 грудня 2016. (рос.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016. (рос.)
- [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7. (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
- Radzyński powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 481. (пол.) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radi nskij povit pol Powiat radzynski istorichna administrativno teritorialna odinicya Sedleckoyi 1867 1912 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi ta Bilostockogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Radin Pidlyaskij Radinskij povitGuberniya Sedlecka guberniya Holmska guberniyaCentr Radin PidlyaskijStvorenij 1867Skasovanij 1939Plosha 1408 9 1885 Naselennya 87 731 osib 1897 Najbilshi mista Radin Pidlyaskij Mezhirichchya PidlyaskeNastupniki Radinskij povitVolostiPri utvorenni do povitu vhodili 3 mista Mezhirichchya Pidlyaske Radin Pidlyaskij Vogin i 15 silskih volostej V 1911 r povit podilyavsya na 14 volostej Berezovij Kut z administrativnim centrom u s Rudno Bila s Bila Zhelizna s Progalini Zherotin s Zherotin Zagajki s Zagajki Kukilivnicya s Kukilivnicya Lisya Vilka s Bezvolya Milyaniv s Milyaniv Misi s Yelnicya Suhovolya s Suhovolya Semen s Semen Tovstec s Tovstec Shostka s Shostka Yablon s Yablon Radinskij povit 1907 Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 naselena ukrayincyami chastina Radinskogo povitu peredana z Lyublinskoyi guberniyi do novoutvorenoyi Holmskoyi volosti Berezovij Kut Zherotin Zagajki Tovstec Shostka i Yablon ta sela Kolobrodi i Zhelizna volosti Zhelizna RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na pivdni guberniyi Mezhuvav na pivnochi z na zahodi z i na shodi z Bilskim i Volodavskim a na pivdni z Lyubartivskim povitom Lyublinskoyi guberniyi NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 22 404 ukrayinskomovnih 19 881 ukrayinskomovnih greko katolikiv 2 473 ukrayinskomovnih rimo katolikiv 1 528 polskomovnih greko katolikiv i 50 greko katolikiv yaki rozmovlyali i ukrayinskoyu i polskoyu V 1878 r v poviti prozhivalo 59 274 osobi z nih 35 423 rimokatolikiv polyakiv i kalakutiv 23 160 pravoslavnih do 1875 r greko katolikiv 13 521 yudeyiv 503 protestanti Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 76 687 osib Z nih 63 866 os 72 8 polyaki 15 599 os 17 8 yevreyi 3 904 os 4 4 ukrayinci 2 787 os 3 2 rosiyani 1 034 os 1 2 nimci Perepis zasvidchiv u poviti zmenshennya za 20 rokiv u shist raziv ukrayinskoyi samoidentifikaciyi ta polonizaciyu ukrayinciv unaslidok zaboroni carem greko katolickoyi cerkvi na Holmshini U 1906 1907 rokah u poviti nalichuvalosya 3838 pravoslavnih i 82 745 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 16 pravoslavnih cerkov i 6 rimo katolickih kosteliv Podalsha istoriyaPri vidstupi rosijskimi vijskami u 1915 r provedene masove vivezennya pravoslavnogo ukrayinskogo naselennya Novopribula nimecka administraciya ne pishla na vimogi polyakiv shodo vklyuchennya teritoriyi do novoutvorenogo Polskogo Korolivstva a vklyuchili do zoni Ober Ost a v 1918 r vidpovidno do Berestejskogo miru peredala Ukrayinskij Derzhavi Odnak uzhe v listopadi 1918 r teritoriya okupovana polyakami i vidtvoreno Radinskij povit u mezhah do 1912 r Primitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 3 grudnya 2016 ros Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 ros pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite ros Radzynski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 481 pol pol