Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північний Захід (в'єт. Tây Bắc Bộ, дос. «північний захід», кит.: 西北; піньїнь: Xīběi) — один із 8 (регіонів) В'єтнаму, розташований у гірській північно-західній частині країни. Він складається з шести провінцій: Дьєнб'єн, Лайтяу, Лаокай, Шонла, Хоабінь і Єнбай. Його населення становить близько двох з половиною мільйонів, і він не має виходу до моря. Його називають Північним Заходом, щоб відрізнити від регіону Північний Схід, які утрьох з Дельтою Червоної річки об'єднують у
| Північний Захід (регіон В'єтнаму) в'єт. Tây Bắc Bộ | |
|---|---|
| Країна |  В'єтнам |
| Площа | |
| - Агломерація | 50 773 км² |
| Населення | |
| - Агломерація | 5 547 495 |
| - Густота агломерації | 109,3/км² |
| Часовий пояс | UTC +7 () |
 | |
Географія
Географічний простір Північно-Західного регіону може бути визначений по-різному. Його можна розглядати як південна частина (правий берег) річки Червона або як південний регіон гірського хребта (в'єт. dãy núi Hoàng Liên Sơn). Географ Ле Ба Тхао (в'єт. Lê Bá Thảo) вважає, що північно-західний регіон обмежений на сході — гірським хребтом Хоангльєншон, а на заході — хребтом [en].
Особливості рельєфу
Рельєф Північного заходу високий і глибоко розсічений, з високими скелястими гірськими хребтами, що простягаються в північного заходу на південний схід. Хребет простягається на 180 км в довжину, до 30 км в ширину; деякі вершини мають висоту від 2800 до 3000 метрів. Гірський хребет [en] має довжину 500 км з вершинами висотою понад 1800 м. Між цими двома хребтами знаходиться низькогірна область басейну річки Да (також відомий як геосинкліналь річки Да). Окрім Да, яка є великою річкою, у Північно-Західному регіоні протікають лише невеликі річки та струмки, включаючи верхів’я річки Ма. У басейні річки Да також є низка вапнякових плато, що простягаються від повіту Фонгтхо (в'єт. Phong Thổ) (Лайтяу) до провінції Тханьхоа — серед них можна виділити плато (в'єт. Tà Phình), (в'єт. Mộc Châu), (в'єт. Nà Sản). Є також такі котловини, як Дьєнб'єн (в'єт. Điện Biên), Нгіало (в'єт. Nghĩa Lộ) і Мионгтхань (в'єт. Mường Thanh).
Геологічна історія
Історія формування Північно-Західного регіону почалася 500 мільйонів років тому і триває досі. На початку ця територія була занурена у море, і лише кілька вершин хребтів і були над поверхнею моря. Море безперервно відступало, а потім знову затоплювало сушу протягом сотень мільйонів років. Під час цього процесу відбувалися інтенсивні (осадові процеси), що сприяло утворенню шарів сланцю та вапняку. Наприкінці палеозойської ери (приблизно 300 мільйонів років тому) були повністю підняті хребти Хоангльєншон і Сонгма. У той час русло річки Да було ще зануреним у воду. До 150 мільйонів років тому орогенез (гороутворення) Індокитаю спричиняв поступове наближення двох країв жолоба, що призводило до того, що осадові відкладення у геосинклінальному жолобі згинався в гігантські складки, і в той же час шар вапняку виникав із старших відкладень шарів сланцю, утворюючи сучасні вапнякові плато. У процесі гороутворення місцями також відбувалася інтрузія магми. В результаті цього Північно-Західний регіон піднявся на висоту до 1000 метрів.
Сейсмоактивність
Оскільки це геосинкліналь, через високу динамічність земної кори Північний Захід є регіоном із найвищим ризиком землетрусів у В’єтнамі.
Клімат
Хоча загальний клімат не сильно відрізняється між сусідніми регіонами, він неоднаковий по горизонталі та вертикалі. Гірський хребет відіграє роль бар'єру, який у значній мірі перешкоджає проходженню зимового північно-східного вітру («Китайських вітрів») на південні території; на відміну від Північного-Східного регіону, який має систему хребтів, що розширюються у формі віяла, що дозволяє холодним хвилям слідувати за ними до дельти Червоної річки та далі на південь. Тому Північний Захід загалом тепліший за Північний Схід, і різниця може сягати 2–3°C, якщо не враховувати фактор висоти. У гірських районах експозиція схилів відіграє важливу роль у питаннях температури і вологості. На навітряних (східних) схилах випадають рясні опади, тоді як на західних створюються умови для фенів.
Адміністративний поділ
Північно-Західний регіон включає 6 провінцій з сумарною площею понад 50576 км² (це складає 15,3% від загальної площі країни) з населенням 4.229.543 особи (4,3% від населення країни), в середньому близько 84 осіб/км².
Розподіл населення та площі, оснований на даних Головного управління статистики В’єтнаму на сторінці в’єтнамських провінцій і міст у Вікіпедії:
| № | Провінція | Центр провінції | Міста | Центри комун | Повіти | Площа (км²) | Населення (осіб) | Щільність (км²) | Номерний знак авто | Телефонний код |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
4591 | 868623 | |||||||||
14174 | 1286068 | |||||||||
9541 | 623295 | |||||||||
9112 | 480588 | |||||||||
6383 | 756083 | |||||||||
6899 | 838181 |
Примітка: деякі частини провінцій Футхо розташовані на правому березі Червоної річки, але адміністративно Футхо не входить у Північно-Західний регіон. Іноді провінції Лаокай та Єнбай також відносять не до Північного Заходу, а до Північного Сходу. Однак наразі адміністрація Північно-Західного регіону розташована в місті Єнбай.
Населення
Північно-західний регіон — це культурний простір народів [vi] (в'єт. người Thái). Мионги (в'єт. Mường) — етнічна група з найбільшою кількістю населення в регіоні. Крім того, існує близько 20 інших етнічних груп, таких як хмонги, зао, тай (в'єт. Tày), кінь (в'єт. Kinh), (в'єт. Nùng). Північний Захід — це регіон з дуже чітким розподілом населення за висотою: нагір'я є місцем проживання етнічних груп, що належать до монг-дао, тибетської та бірманської мовних груп, що ведуть підсічно-вогневе землеробство та у високій мірі залежать від природи; середня зона (схил гори) - місце проживання етнічних груп, що належать до мон-кхмерської мовної групи, основний вид заняття — вирощування рису, скотарство і деякі ремесла; у долині і передгір'ях проживають етнічні групи, що належать до в'єт-мионгської і тай-кадайської мовних груп, і природні умови більш сприятливі для розвитку сільського господарства та інших галузей промисловості. Різниця в умовах життя і методах праці також породжує величезні культурні відмінності.
Історія
Велика територія регіону раніше була частиною Сипсонгчаутхай, автономного району Тай-Мео, який був розпущений у 1954 році. Він був перейменований на «Північно-Західний автономний район» (в'єт. Khu Tự trị Tây Bắc) в 1961 році, щоб не виділяти лише дві з багатьох етнічних груп у цій зоні. Автономію було скасовано після возз’єднання В’єтнаму у 1975 році.
Див. також
- (Регіони В'єтнаму)
- [en]
- Червона річка
Посилання
- Nghiên cứu dự báo động đất: Không để đổ nhà mới lo chống. Báo Tuổi Trẻ. 11 08 2006.
- . 17 квітня 2010. Архів оригіналу за ngày 6 tháng 11 năm 2010.
- Провінція Шонла має найбільшу площу та найбільшу кількість населення в північно-західному регіоні.
- Bruce M. Lockhart; William J. Duiker (2006). Tây Bắc. The A to Z of Vietnam. Scarecrow Press. с. 355—356.
- Jean Michaud (2006). Tay Bac Autonomous Region. Historical Dictionary of the Peoples of the Southeast Asian Massif. Scarecrow Press. с. 232—233.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північний Захід |
Координати: 21°33′ пн. ш. 104°30′ сх. д. / 21.550° пн. ш. 104.500° сх. д.
 | Це незавершена стаття з географії В'єтнаму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnij Zahid v yet Tay Bắc Bộ dos pivnichnij zahid kit 西北 pinyin Xibei odin iz 8 regioniv V yetnamu roztashovanij u girskij pivnichno zahidnij chastini krayini Vin skladayetsya z shesti provincij Dyenb yen Lajtyau Laokaj Shonla Hoabin i Yenbaj Jogo naselennya stanovit blizko dvoh z polovinoyu miljoniv i vin ne maye vihodu do morya Jogo nazivayut Pivnichnim Zahodom shob vidrizniti vid regionu Pivnichnij Shid yaki utroh z Deltoyu Chervonoyi richki ob yednuyut uPivnichnij Zahid region V yetnamu v yet Tay Bắc Bộ Krayina V yetnam Plosha Aglomeraciya 50 773 km Naselennya Aglomeraciya 5 547 495 Gustota aglomeraciyi 109 3 km Chasovij poyas UTC 7 UTC 7 Region Pivnichnij Zahid Tay Bắc na mapi V yetnamuRegion Pivnichnij Zahid Tay Bắc na mapi V yetnamuGeografiyaGeografichnij prostir Pivnichno Zahidnogo regionu mozhe buti viznachenij po riznomu Jogo mozhna rozglyadati yak pivdenna chastina pravij bereg richki Chervona abo yak pivdennij region girskogo hrebta v yet day nui Hoang Lien Sơn Geograf Le Ba Thao v yet Le Ba Thảo vvazhaye sho pivnichno zahidnij region obmezhenij na shodi girskim hrebtom Hoanglyenshon a na zahodi hrebtom en Osoblivosti relyefu Relyef Pivnichnogo zahodu visokij i gliboko rozsichenij z visokimi skelyastimi girskimi hrebtami sho prostyagayutsya v pivnichnogo zahodu na pivdennij shid Hrebet prostyagayetsya na 180 km v dovzhinu do 30 km v shirinu deyaki vershini mayut visotu vid 2800 do 3000 metriv Girskij hrebet en maye dovzhinu 500 km z vershinami visotoyu ponad 1800 m Mizh cimi dvoma hrebtami znahoditsya nizkogirna oblast basejnu richki Da takozh vidomij yak geosinklinal richki Da Okrim Da yaka ye velikoyu richkoyu u Pivnichno Zahidnomu regioni protikayut lishe neveliki richki ta strumki vklyuchayuchi verhiv ya richki Ma U basejni richki Da takozh ye nizka vapnyakovih plato sho prostyagayutsya vid povitu Fongtho v yet Phong Thổ Lajtyau do provinciyi Thanhoa sered nih mozhna vidiliti plato v yet Ta Phinh v yet Mộc Chau v yet Na Sản Ye takozh taki kotlovini yak Dyenb yen v yet Điện Bien Ngialo v yet Nghĩa Lộ i Miongthan v yet Mường Thanh Geologichna istoriya Istoriya formuvannya Pivnichno Zahidnogo regionu pochalasya 500 miljoniv rokiv tomu i trivaye dosi Na pochatku cya teritoriya bula zanurena u more i lishe kilka vershin hrebtiv i buli nad poverhneyu morya More bezperervno vidstupalo a potim znovu zatoplyuvalo sushu protyagom soten miljoniv rokiv Pid chas cogo procesu vidbuvalisya intensivni osadovi procesi sho spriyalo utvorennyu shariv slancyu ta vapnyaku Naprikinci paleozojskoyi eri priblizno 300 miljoniv rokiv tomu buli povnistyu pidnyati hrebti Hoanglyenshon i Songma U toj chas ruslo richki Da bulo she zanurenim u vodu Do 150 miljoniv rokiv tomu orogenez goroutvorennya Indokitayu sprichinyav postupove nablizhennya dvoh krayiv zholoba sho prizvodilo do togo sho osadovi vidkladennya u geosinklinalnomu zholobi zginavsya v gigantski skladki i v toj zhe chas shar vapnyaku vinikav iz starshih vidkladen shariv slancyu utvoryuyuchi suchasni vapnyakovi plato U procesi goroutvorennya miscyami takozh vidbuvalasya intruziya magmi V rezultati cogo Pivnichno Zahidnij region pidnyavsya na visotu do 1000 metriv Sejsmoaktivnist Oskilki ce geosinklinal cherez visoku dinamichnist zemnoyi kori Pivnichnij Zahid ye regionom iz najvishim rizikom zemletrusiv u V yetnami KlimatHocha zagalnij klimat ne silno vidriznyayetsya mizh susidnimi regionami vin neodnakovij po gorizontali ta vertikali Girskij hrebet vidigraye rol bar yeru yakij u znachnij miri pereshkodzhaye prohodzhennyu zimovogo pivnichno shidnogo vitru Kitajskih vitriv na pivdenni teritoriyi na vidminu vid Pivnichnogo Shidnogo regionu yakij maye sistemu hrebtiv sho rozshiryuyutsya u formi viyala sho dozvolyaye holodnim hvilyam sliduvati za nimi do delti Chervonoyi richki ta dali na pivden Tomu Pivnichnij Zahid zagalom teplishij za Pivnichnij Shid i riznicya mozhe syagati 2 3 C yaksho ne vrahovuvati faktor visoti U girskih rajonah ekspoziciya shiliv vidigraye vazhlivu rol u pitannyah temperaturi i vologosti Na navitryanih shidnih shilah vipadayut ryasni opadi todi yak na zahidnih stvoryuyutsya umovi dlya feniv Administrativnij podilPivnichno Zahidnij region vklyuchaye 6 provincij z sumarnoyu plosheyu ponad 50576 km ce skladaye 15 3 vid zagalnoyi ploshi krayini z naselennyam 4 229 543 osobi 4 3 vid naselennya krayini v serednomu blizko 84 osib km Rozpodil naselennya ta ploshi osnovanij na danih Golovnogo upravlinnya statistiki V yetnamu na storinci v yetnamskih provincij i mist u Vikipediyi Provinciya Centr provinciyi Mista Centri komun Poviti Plosha km Naselennya osib Shilnist km Nomernij znak avto Telefonnij kod 1 Hoabin Hoabin 1 9 4591 868623 189 28 218 2 Shonla 1 11 14174 1286068 91 26 212 3 Dyenb yen Dyenb yenfu 1 1 8 9541 623295 65 27 215 4 Lajtyau 1 7 9112 480588 53 25 213 5 Laokaj Laokaj 1 1 7 6383 756083 119 24 214 6 Yenbaj Yenbaj 1 1 7 6899 838181 122 21 216 Primitka deyaki chastini provincij Futho roztashovani na pravomu berezi Chervonoyi richki ale administrativno Futho ne vhodit u Pivnichno Zahidnij region Inodi provinciyi Laokaj ta Yenbaj takozh vidnosyat ne do Pivnichnogo Zahodu a do Pivnichnogo Shodu Odnak narazi administraciya Pivnichno Zahidnogo regionu roztashovana v misti Yenbaj NaselennyaGirskij hrebet vid iz Shapi Risovi terasi v v yet Mu Cang Chải u komuni Kaofa v yet Cao Phạ Pivnichno zahidnij region ce kulturnij prostir narodiv vi v yet người Thai Miongi v yet Mường etnichna grupa z najbilshoyu kilkistyu naselennya v regioni Krim togo isnuye blizko 20 inshih etnichnih grup takih yak hmongi zao taj v yet Tay kin v yet Kinh v yet Nung Pivnichnij Zahid ce region z duzhe chitkim rozpodilom naselennya za visotoyu nagir ya ye miscem prozhivannya etnichnih grup sho nalezhat do mong dao tibetskoyi ta birmanskoyi movnih grup sho vedut pidsichno vogneve zemlerobstvo ta u visokij miri zalezhat vid prirodi serednya zona shil gori misce prozhivannya etnichnih grup sho nalezhat do mon khmerskoyi movnoyi grupi osnovnij vid zanyattya viroshuvannya risu skotarstvo i deyaki remesla u dolini i peredgir yah prozhivayut etnichni grupi sho nalezhat do v yet miongskoyi i taj kadajskoyi movnih grup i prirodni umovi bilsh spriyatlivi dlya rozvitku silskogo gospodarstva ta inshih galuzej promislovosti Riznicya v umovah zhittya i metodah praci takozh porodzhuye velichezni kulturni vidminnosti IstoriyaVelika teritoriya regionu ranishe bula chastinoyu Sipsongchauthaj avtonomnogo rajonu Taj Meo yakij buv rozpushenij u 1954 roci Vin buv perejmenovanij na Pivnichno Zahidnij avtonomnij rajon v yet Khu Tự trị Tay Bắc v 1961 roci shob ne vidilyati lishe dvi z bagatoh etnichnih grup u cij zoni Avtonomiyu bulo skasovano pislya vozz yednannya V yetnamu u 1975 roci Div takozhRegioni V yetnamu en Chervona richkaPosilannyaNghien cứu dự bao động đất Khong để đổ nha mới lo chống Bao Tuổi Trẻ 11 08 2006 17 kvitnya 2010 Arhiv originalu za ngay 6 thang 11 năm 2010 Provinciya Shonla maye najbilshu ploshu ta najbilshu kilkist naselennya v pivnichno zahidnomu regioni Bruce M Lockhart William J Duiker 2006 Tay Bắc The A to Z of Vietnam Scarecrow Press s 355 356 Jean Michaud 2006 Tay Bac Autonomous Region Historical Dictionary of the Peoples of the Southeast Asian Massif Scarecrow Press s 232 233 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnij Zahid Koordinati 21 33 pn sh 104 30 sh d 21 550 pn sh 104 500 sh d 21 550 104 500 Ce nezavershena stattya z geografiyi V yetnamu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi