Піарісти

Піа́ри, Піяри — католицький чернечий орден, який займається навчанням юнацтва (Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum); рідше їх називали піаристами. Орден заснував Йосип де Каласанс. Статут затвердив Папа римський Григорій XV 1621 чи 1622 року. Мета братства — християнське виховання юнацтва в школах. Назва ордену походить від школи, запровадженої творцем ордена, яку називали Schola pia («набожна школа»).

Піари
Герб
Дата створення / заснування	1597
Офіційна назва	лат. Ordo Clericorum Regularium Pauperum Matris Dei Scholarum Piarum англ. Order of Poor Clerks Regular of the Mother of God of the Pious Schools ісп. Orden de los Clérigos Regulares pobres de la Madre de Dios de las Escuelas Pías
Коротка назва	Sch.P.
Рід діяльності	вихователь, соціальний педагог, працівники освіти
Сфера роботи	^d
Засновник	Йосип де Каласанс
Посада керівника організації	^d
Голова	^d
Текст девізу	Pietas et Litterae, Piedad y Letras, Pietat i lletres, Piedat y Letras, Piety and Learning і Pobožnost in pisma
Країна	Італія,  Іспанія,  Словаччина,  Республіка Польща,  Угорщина,  Індія,  Японія,  Філіппіни,  Аргентина,  Чилі,  Пуерто-Рико,  США,  Мексика,  Бразилія,  Болівія,  Перу,  Еквадор,  Австрія,  Куба,  Коста-Рика,  Нікарагуа,  Гаїті,  Венесуела,  Домініканська Республіка,  Україна,  Білорусь,  Екваторіальна Гвінея,  Камерун,  Габон,  ДР Конго,  Кот-д'Івуар,  Сенегал,  Франція,  Колумбія,  В'єтнам і  Чехія
Виконавча влада	^d
Кількість членів	1338^[1]
Місце заснування	Рим
Є власником	^d і ^d
Регуляторний документ	^d
Офіційний сайт
Піари у Вікісховищі

Координати: 41°53′50″ пн. ш. 12°28′24″ сх. д. / 41.89736111002777363° пн. ш. 12.47342500002777754° сх. д. / 41.89736111002777363; 12.47342500002777754

Піари прославилися у другій половині XVIII століття, коли вони очолювали колегії і семінарії і були професорами відомих університетів.

В Україні

1641 року польський король Владислав IV Ваза звернувся до засновника ордена з проханням надіслати піарів для шкіл в Польщі, де вони й облаштувалися з 1642 року.

1665-го була засновано Польська провінція піарів, в 1695 — литовська віце-провінція. В зв'язку із зростанням монастирів і ченців у 1736 було засновано литовську провінцію піарів.

При всіх піарських монастирях діяли колегії.

У 1831–1842 роках царська влада Росії закрила всі піарські монастирі і школи в Білорусі та Литві, в 1863 у Польщі.

3 2021 року триває процес їхнього відновлення в Україні.[1]

Вшанування

Вулиця у Львові (тепер Некрасова).

Див. також

• Колегіум нобіліум
• Колегія піарів (Львів)

Примітки

1. https://piarista.hu/megjelent-a-catalogus-generalis/ — Piarista Rend Magyar Tartománya.
   d:Track:Q30296020
2. ПІЯРИ
3. Антонець, Наталія (12 червня 2020). ДО ІСТОРІЇ ТВОРЕННЯ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: МАРІЯ ГРІНЧЕНКО (М. ЗАГІРНЯ) (1863–1928). ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ НАУКОВИХ ДОСЯГНЕНЬ - Том 2. Міжнародний центр наукових досліджень. doi:10.36074/12.06.2020.v2.01. Процитовано 17 червня 2020.
4. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Література

• , . "Благочестя і освіта": просвітницькі ідеї Йосифа де Каласанса та їхній вплив на духовно-культурне життя Волині (XVII – перша половина ХІХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – 2016. – Вип. 27. – Стор. 208-214.