Йосип де Каласанс, також відомий як Йосиф де Каласанс, Йосип Каласанський, Хосе де Каласанс Маркес (ісп. José de Calasanz Marqués, італ. Giuseppe Calasanzio, 11 вересня 1556, Перальта-де-ла-Сал, Іспанія — 25 серпня 1648, Рим) — католицький святий, священник, педагог, засновник ордену піаристів (піарів). Засновник першої у Європі безкоштовної загальноосвітньої школи.
Йосип де Каласанс | |
---|---|
Народився | 11 вересня 1556 d, Арагонське королівство |
Помер | 25 серпня 1648[1][2][…] (91 рік) Рим, Папська держава[4] |
Поховання | d |
У лику | католицький святий[d] |
Біографія
Йосип народився у великій родині, в якій був молодшим з 8 дітей. Отримав хорошу освіту, навчався в Лериді, Алькале і Валенсії. У 1583 році був висвячений на священника, а в 1592 році отримав звання доктора богослов'я. У тому ж році Йосип покинув Іспанію і вирушив у Рим. У 1595 році під час епідемії чуми доглядав за хворими.
Йосип вирішив присвятити себе справі освіти молоді. У 1597 році він відкрив у Римі при церкві св. Доротеї першу в Європі безкоштовну загальноосвітню школу. Через кілька років при школі утворилося братство, затверджене в 1602 році папою Климентом VIII. У 1617 році це братство отримало статус чернечого згромадження, а в 1621 році — чернечого ордену, який отримав ім'я орден піаристів (піарів).
Діяльність ордену стосувалася навчання дітей і юнацтва, крім трьох чернечих обітниць (цнотливості, бідності і покори начальству) піаристи складали спеціальну обітницю, що полягала в присвяті себе справі освіти народу.
Після утворення ордену св. Йосип був призначений настоятелем ордену спочатку на 9 років, а в 1632 році — довічно. Однак, його педагогічний ідеал виховання кожної дитини, його школи для бідних, його підтримка геліоцентричних наук Галілея Галілея, скандали та переслідування деяких його противників, а також життя в святості і служінні дітям та молоді, несли із собою опозицію багатьох серед правлячих класів у суспільстві та церковній ієрархії.
У 1642 році св. Йосип постав перед церковним судом. За словами Карен Лібрейх, проблеми загострилися отцем Стефано Керубіні (італ. Stefano Cherubini), спочатку директором піаристської школи в Неаполі, який сексуально знущався над учнями під час догляду. Отець Стефано не приховував принаймні деяких своїх проступків, і Йосип де Каласанс дізнався про них. На прикрість Йосипу де Каласансу, як керівнику ордену, отець Стефано був сином і братом могутніх папських юристів; ніхто не хотів образити сім’ю Керубіні. Отець Стефано зазначив, що якщо звинувачення у його зловживаннях стануть загальнодоступними, то будуть вжиті відповідні дії для знищення ордену піаристів. Таким чином, Йосип де Каласанс підвищив отця Стефано, чим прибрав його з місця злочину. Критикував він його лиш за розкішну дієту і неприсутність на молитвах. Однак він знав, що ким був Керубіні насправді, і він написав, що єдиною метою плану «... є прикрити цю велику ганьбу, щоб вона не сповістила наших начальників».
Згодом підтримка Керубіні стала настільки широкою, що в 1643 році його зробили головою ордену, а літнього Йосипа відсунули вбік. Після цього призначення Каласанс публічно задокументував все, що він знав, про тривале жорстоке поводження Керубіні з дітьми. Та навіть це не завадило його призначенню. Проте інші члени ордену обурювалися через ці та інші, більш очевидні недоліки Керубіні. Через цей розбрат Ватикан вирішив піти найлегшим шляхом та ліквідував орден за правління папи Інокентія X, але через десять років його відновлено папою Олександром VIII.
Св. Йосип стійко витримував лиха, що обрушилися на орден, вірячи в його відродження, що й сталося до кінця його життя. В середині XVII століття піари знову стали орденом, який нараховував 6 провінцій, 37 монастирів з більш ніж 500 ченцями.
Нововведення
Св. Йосип де Каласанс створив першу в Європі безкоштовну загальноосвітню школу. Він послідовно відстоював право кожного на освіту. Саме тому, його орден навчав тих, хто не міг самостійно профінансувати навчання. Він вважав, що його місія та місія ордену полягала в присвяті себе справі освіти народу.
Головні заслуги св. Йосипа де Каласанса в галузі освіти — введення в програму навчання нових предметів, зокрема, чистописання і рідної мови; введення концепції поділу на класи, скасування тілесних покарань в школах, строгий контроль за професійним рівнем вчителів.
Йосип підкреслював, що мета справжнього вчителя не тільки розумовий, але і моральний розвиток учнів, що може бути досягнуто лише при шанобливому ставленні до учнів.
Твори
Перу св. Йосипа належить конституція ордена піаристів, дитячий катехізис, а також листування, в яких він викладав свої педагогічні погляди.
Прославлення
У 1748 році папа Бенедикт XIV беатифікував Йосипа, в 1767 році папа Климент XIII канонізував його. У 1948 році папа Пій XII проголосив його покровителем усіх християнських шкіл і християнської освіти.
Св. Йосип зображений на відомій картині Ф. Гої «Останнє причастя Йосипа де Каласанса».
День пам'яті в католицькій церкві — 25 серпня.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- GCatholic.org — 1997.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118713159 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 17 червня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
- Karen Liebreich, Fallen Order:Intrigue, Heresy and Scandal, London, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip de Kalasans takozh vidomij yak Josif de Kalasans Josip Kalasanskij Hose de Kalasans Markes isp Jose de Calasanz Marques ital Giuseppe Calasanzio 11 veresnya 1556 Peralta de la Sal Ispaniya 25 serpnya 1648 Rim katolickij svyatij svyashennik pedagog zasnovnik ordenu piaristiv piariv Zasnovnik pershoyi u Yevropi bezkoshtovnoyi zagalnoosvitnoyi shkoli Josip de KalasansNarodivsya 11 veresnya 1556 d Aragonske korolivstvoPomer 25 serpnya 1648 1648 08 25 1 2 91 rik Rim Papska derzhava 4 Pohovannya dU liku katolickij svyatij d Mediafajli na Vikishovishi F Goya Ostannye prichastya Josipa de Kalasans BiografiyaJosip narodivsya u velikij rodini v yakij buv molodshim z 8 ditej Otrimav horoshu osvitu navchavsya v Leridi Alkale i Valensiyi U 1583 roci buv visvyachenij na svyashennika a v 1592 roci otrimav zvannya doktora bogoslov ya U tomu zh roci Josip pokinuv Ispaniyu i virushiv u Rim U 1595 roci pid chas epidemiyi chumi doglyadav za hvorimi Josip virishiv prisvyatiti sebe spravi osviti molodi U 1597 roci vin vidkriv u Rimi pri cerkvi sv Doroteyi pershu v Yevropi bezkoshtovnu zagalnoosvitnyu shkolu Cherez kilka rokiv pri shkoli utvorilosya bratstvo zatverdzhene v 1602 roci papoyu Klimentom VIII U 1617 roci ce bratstvo otrimalo status chernechogo zgromadzhennya a v 1621 roci chernechogo ordenu yakij otrimav im ya orden piaristiv piariv Diyalnist ordenu stosuvalasya navchannya ditej i yunactva krim troh chernechih obitnic cnotlivosti bidnosti i pokori nachalstvu piaristi skladali specialnu obitnicyu sho polyagala v prisvyati sebe spravi osviti narodu Pislya utvorennya ordenu sv Josip buv priznachenij nastoyatelem ordenu spochatku na 9 rokiv a v 1632 roci dovichno Odnak jogo pedagogichnij ideal vihovannya kozhnoyi ditini jogo shkoli dlya bidnih jogo pidtrimka geliocentrichnih nauk Galileya Galileya skandali ta peresliduvannya deyakih jogo protivnikiv a takozh zhittya v svyatosti i sluzhinni dityam ta molodi nesli iz soboyu opoziciyu bagatoh sered pravlyachih klasiv u suspilstvi ta cerkovnij iyerarhiyi U 1642 roci sv Josip postav pered cerkovnim sudom Za slovami Karen Librejh problemi zagostrilisya otcem Stefano Kerubini ital Stefano Cherubini spochatku direktorom piaristskoyi shkoli v Neapoli yakij seksualno znushavsya nad uchnyami pid chas doglyadu Otec Stefano ne prihovuvav prinajmni deyakih svoyih prostupkiv i Josip de Kalasans diznavsya pro nih Na prikrist Josipu de Kalasansu yak kerivniku ordenu otec Stefano buv sinom i bratom mogutnih papskih yuristiv nihto ne hotiv obraziti sim yu Kerubini Otec Stefano zaznachiv sho yaksho zvinuvachennya u jogo zlovzhivannyah stanut zagalnodostupnimi to budut vzhiti vidpovidni diyi dlya znishennya ordenu piaristiv Takim chinom Josip de Kalasans pidvishiv otcya Stefano chim pribrav jogo z miscya zlochinu Kritikuvav vin jogo lish za rozkishnu diyetu i neprisutnist na molitvah Odnak vin znav sho kim buv Kerubini naspravdi i vin napisav sho yedinoyu metoyu planu ye prikriti cyu veliku ganbu shob vona ne spovistila nashih nachalnikiv Zgodom pidtrimka Kerubini stala nastilki shirokoyu sho v 1643 roci jogo zrobili golovoyu ordenu a litnogo Josipa vidsunuli vbik Pislya cogo priznachennya Kalasans publichno zadokumentuvav vse sho vin znav pro trivale zhorstoke povodzhennya Kerubini z ditmi Ta navit ce ne zavadilo jogo priznachennyu Prote inshi chleni ordenu oburyuvalisya cherez ci ta inshi bilsh ochevidni nedoliki Kerubini Cherez cej rozbrat Vatikan virishiv piti najlegshim shlyahom ta likviduvav orden za pravlinnya papi Inokentiya X ale cherez desyat rokiv jogo vidnovleno papoyu Oleksandrom VIII Sv Josip stijko vitrimuvav liha sho obrushilisya na orden viryachi v jogo vidrodzhennya sho j stalosya do kincya jogo zhittya V seredini XVII stolittya piari znovu stali ordenom yakij narahovuvav 6 provincij 37 monastiriv z bilsh nizh 500 chencyami NovovvedennyaSv Josip de Kalasans stvoriv pershu v Yevropi bezkoshtovnu zagalnoosvitnyu shkolu Vin poslidovno vidstoyuvav pravo kozhnogo na osvitu Same tomu jogo orden navchav tih hto ne mig samostijno profinansuvati navchannya Vin vvazhav sho jogo misiya ta misiya ordenu polyagala v prisvyati sebe spravi osviti narodu Golovni zaslugi sv Josipa de Kalasansa v galuzi osviti vvedennya v programu navchannya novih predmetiv zokrema chistopisannya i ridnoyi movi vvedennya koncepciyi podilu na klasi skasuvannya tilesnih pokaran v shkolah strogij kontrol za profesijnim rivnem vchiteliv Josip pidkreslyuvav sho meta spravzhnogo vchitelya ne tilki rozumovij ale i moralnij rozvitok uchniv sho mozhe buti dosyagnuto lishe pri shanoblivomu stavlenni do uchniv TvoriPeru sv Josipa nalezhit konstituciya ordena piaristiv dityachij katehizis a takozh listuvannya v yakih vin vikladav svoyi pedagogichni poglyadi ProslavlennyaU 1748 roci papa Benedikt XIV beatifikuvav Josipa v 1767 roci papa Kliment XIII kanonizuvav jogo U 1948 roci papa Pij XII progolosiv jogo pokrovitelem usih hristiyanskih shkil i hristiyanskoyi osviti Sv Josip zobrazhenij na vidomij kartini F Goyi Ostannye prichastya Josipa de Kalasansa Den pam yati v katolickij cerkvi 25 serpnya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 GCatholic org 1997 d Track Q25932135 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Deutsche Nationalbibliothek Record 118713159 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Karen Liebreich Fallen Order Intrigue Heresy and Scandal London 2005