Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пруссія (нім. Preussen) — повітряна куля спроектована й збудована німецькою компанією «Continental Caoutchouk and Guttapercha Compagnie» на якій 31 липня 1901 року берлінські метеорологи Артур Берсон і піднялись на рекордну висоту 10 800 метрів . Метеорологічні дані з рекордного польоту «Пруссії» допомогли німецькому вченому у відкритті стратосфери.
| Повітряна куля «Пруссія» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Характеристики повітряної кулі | ||||
| Рік побудови | 1900 | |||
| Об'єм, м³ | 8 400 | |||
| Макс. діаметр, м | 25 | |||
| Макс. кількість пасажирів, осіб | 3 | |||
| Макс. тривалість польоту, г | 7 год. 36 хв. | |||
Створення повітряної кулі
Повітряна куля була спроектована і виготовлена в 1900 році німецьким аеронавтом і конструктором дирижаблів Жозефом Робертом Зекелі (Josef Robert Zekéli) . Оболонку для кулі з спеціальної прогумованої тканини виготовила компанія «Continental Caoutchouk and Guttapercha Compagnie» у Ганновері. Загальна вартість створення повітряної кулі склала 20 000 німецьких марок . Частину коштів виділив потсдамський підрядник Карл Ендерс, який став співвласником повітряної кулі. Після свого створення, повітряна куля Жозефа Зекелі і Карла Ендерса стала найбільшою повітряною кулею виготовленою в Німеччині. Її оболонка мала об'єм 8400 м³, а її діаметр становив 25 метрів. Куля була оснащена двома клапанами, які дозволяли випускати підйомний газ з оболонки і таким чином керувати набором висоти. Верхній клапан мав діаметр 125 см, а нижній — 100 см. Корзина повітряної кулі мала довжину 210 см і ширину 180 см. Вона була оснащена трьома відкидними сидіннями, які складались та відкидним столиком. Зовні корзини знаходились три резервуари, кожен з яких вміщав 55 літрів питної води. Також, зовні корзини було встановлено три електричні батареї, кожна з яких складалася з десяти сухих елементів, які були оснащені трьома переносними лампочками з автоматичними (ртутними) перемикачами .
Жозеф Зекелі планував здійснити на своїй повітряній кулі рекордний міжміський переліт. Він хотів побити всі німецькі рекорди відстані польоту, які були встановлені до 1900 року. Проте, рекордний політ Зекалі провалився 23 вересня 1900 року, коли повітряна куля була змушена приземлитись пролетівши лише 40 кілометрів від Берліна. Причиною провального польоту став буксирний трос, який в темряві потрапив на землю і обмотався за гілки дерев в лісі, недозволивши повітряній кулі летіти дальше .
В березні 1901 року, після довгої суперечки за право власності над кулею, потсдамський підрядник Карл Ендерс запропонував повітряну кулю «Аеронавігаційній обсерваторії Берлін-Тегель» як подарунок. Німецький кайзер Вільгельм II дозволив обсерваторії прийняти цей подарунок, а також виділив 10 000 марок на спорядження для двох нових наукових польотів. В 1901 році повітряну кулю було відновлено і на неї встановили ряд нових наукових приладів для метеорологічних досліджень. Після цього, повітряну кулю було перейменовано і вона отримала назву «Пруссія» .
Передумови для наукових польотів «Пруссії»
Подарована Карлом Ендерсом повітряна куля стала дуже корисною для «Аеронавігаційної обсерваторії Берлін-Тегель», адже німецькі вчені, які там працювали, якраз планували здійснити перший пілотований науковий політ на рекордну висоту, яка мала перевищити 10 000 метрів. Досі, на таку висоту літали лише невеликі безпілотні повітряні кулі, метеорологічні дані яких могли бути неточними.
У 1890-х роках німецькі метеорологи вже здійснили серію Берлінських наукових польотів на повітряних кулях під час яких, отримали метеорологічні виміри, які свідчили, що температура повітря не знижується із збільшенням висоти, а знову підвищується вище висоти 10 000-12 000 метрів. Схожі виміри отримав і французький вчений , який у 1896—1898 роках відправляв свої безпілотні метеозонди з власної обсерваторії в містечку Трапп поблизу Парижа .
Оскільки всі зафіксовані дані температури повітря на висотах вище 10 000 метрів були виміряні під час безпілотних польотів, вченим було незрозуміло, чи можна вважати ці дані надійними і чи не спотворювало сильне сонячне випромінювання результати вимірювань на цій висоті. Щоб прояснити це питання, у 1900 році відомий німецький метеоролог , директор «Аеронавігаційної обсерваторії Берлін-Тегель», запланував здійснити одночасні польоти пілотованої та безпілотної повітряних куль на якомога більшу висоту, що мала перевищувати понад 10 000 метрів. Отримавши в подарунок найбільшу в Німеччині повітряну кулю і 10 000 німецьких марок на її переобладнання від кайзера Вільгельма II план Ріхарда Асманна і німецьких метеорологів нарешті міг стати реальністю. Влітку 1901 року вони прийнялись за його реалізацію .
Наукові польоти «Пруссії»
Перший науковий політ 11 липня 1901 року
Перший науковий політ «Пруссії» відбувся 11 липня 1901 року. Це був підготовчий політ основною метою якого було випробувати відновлену повітряну кулю. Додатковою цілю польоту стало дослідження впливу висоти та розрідженої атмосфери на організм людини. Крім німецьких метеорологів і досвідчених аеронавтів Артура Берсона і , в цьому польоті взяв участь відомий віденський лікар і фізіолог Герман фон Шреттер ((Hermann von Schrötter)), який був визначним фахівцем, що займався вивченням висотної хвороби і виступав за її профілактику за допомогою використання балонів з киснем для дихання . Оболонку повітряної кулі наповнили світильним газом. Під час свого першого наукового польоту, «Пруссія» піднялася на висоту 7450 метрів і пролетіла з Берліна до містечка Пірмазенс, а лікар Герман фон Шреттер зміг виміряти артеріальний тиск, дихання та частоту пульсу всіх його учасників .
Рекордний політ 31 липня 1901 року
Рекордний політ «Пруссії» відбувся 31 липня 1901 року. Здійснили його двоє німецьких метеорологів Артур Берсон і , які на той час були найдосвідченішими аеронавтами Німеччини .
Для повітряної кулі було створено спеціальний стартовий майданчик на полі Темпельгофер Фельде (Tempelhofer Feld) біля Берліна. Для надування оболонки «Пруссії», на стартовий майданчик машинами завезли 1080 балонів, які містили 5400 м³ водню. При повному наповнені оболонки і розширенню водню в ній на висоті під час польоту, максимальний об'єм сферичної оболонки кулі становив 8400 м³ .
Окрім наукових приладів для метеорологічних досліджень в гондолі повітряної кулі було встановлено чотири 1000-літрові балони з киснем для дихання. Також, там знаходились 8000 кілограмів баласту, який зберігався в 63 кілограмових мішках з піском і 36 кілограмових мішках із залізними ошурками .
В день польоту на стартовому майданчику дув слабкий північно-західний вітер. Температура повітря становила 23,4 °C, а тиск повітря становив 762,0 мм ртутного стовпчика. Політ стартував о 10:50 годині ранку. Куля піднімалась вгору із вертикальною швидкістю 1,5 м/с. За перші 40 хвилин польоту Берсон і Зюрінг досягти висоти 5000 метрів. Температура повітря тут становила -7 °C і щоб піднятись вище вченим довелось почати викидати мішки з баластом, оскільки водень в оболонці кулі вже досяг свого максимального розширення і не створював потрібної для набору висоти підйомної сили .
За перші 4 години польоту вченим вдалось піднятись на висоту 9000 метрів. Температура повітря тут становила -32 °C. Досягнувши висоти понад 10 000 метрів Зюрінг раптово втратив свідомість. Берсон в цей момент, зміг зафіксувати висоту, яка становила 10 225 метрів. Також він зняв покази температури повітря -35,7 °C і після цього витягнув аварійний клапан, щоб випустити водень із оболонки повітряної кулі та розпочати її спуск. Згодом він також втратив свідомість через гіпоксію . В офіційному звіті з польоту, який був широко розтиражований в німецькій пресі, про все що відбувалось після втрати свідомості пілотів, сказано наступне:
 | Невдовзі після того, як другий аеронавт в гондолі втратив свідомість на висоті 10500 м, повітряна куля піднялася ще щонайменше на 300 метрів вище, досягнувши максимальної висоти 10800 м (можливо, 11000 м), а потім змінила свій політ на різке падіння через вплив клапанного механізму, який використав професор Берсон... |  |
Берсон і Зюрінг змогли отямитись після втрати свідомості коли повітряна куля спустилась на висоту 6000 метрів. Повноцінний контроль за польотом «Пруссії» вони змогли відновити коли повітряна куля вже спустилась до 2500 метрів. Їхнє приземлення о 18:25 вечора біля села Брізен, що на півночі від містечка Котбус, було доволі успішним і безпечним. Загальна тривалість їхнього польоту склала 7 годин і 36 хвилин .
Світовий рекорд висоти встановлений Берсоном і Зюрінгом протримався 30 років. Його змогли побити Огюст Піккар і Поль Кіпфер (1905—1980), які 27 травня 1931 року досягли висоти 15 781 метрів в герметично закритій гондолі свого аеростату FNRS-1.
Метеорологічні дані, які були виміряні під час рекордного польоту Берсона і Зюрінга на «Пруссії» стали важливим фактором, на який опирався в своїх дослідженнях німецький метеоролог . У нього більше не було причин не довіряти температурам, виміряним з допомогою безпілотних метеозондів. Це безпосередньо призвело до відкриття стратосфери Асманом і у 1902 році .
Примітки
- З журналу «Illustrirte aëronautische Mittheilungen», 1901 рік (с.117-120)
- З статті Victor Silberer «Josef Robert Zekéli», 1906 рік (с.184-187)
- З статті Bryan R. Swopes «This day in Aviation: 31 July 1901», 2019 рік
- З книги Hans Steinhagen «Der Wettermann: Leben und Werk Richard Aßmanns in Dokumenten und Episoden», 2005 рік
- З статті А.Берсона і Р.Зюрінга «Політ на повітряній кулі на висоту 10500 метрів», 1901 рік (с.117-120)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prussiya nim Preussen povitryana kulya sproektovana j zbudovana nimeckoyu kompaniyeyu Continental Caoutchouk and Guttapercha Compagnie na yakij 31 lipnya 1901 roku berlinski meteorologi Artur Berson i pidnyalis na rekordnu visotu 10 800 metriv Meteorologichni dani z rekordnogo polotu Prussiyi dopomogli nimeckomu vchenomu u vidkritti stratosferi Povitryana kulya Prussiya Prussiya 1901 rik Harakteristiki povitryanoyi kuli Rik pobudovi 1900 Ob yem m 8 400 Maks diametr m 25 Maks kilkist pasazhiriv osib 3 Maks trivalist polotu g 7 god 36 hv Stvorennya povitryanoyi kuliPovitryana kulya bula sproektovana i vigotovlena v 1900 roci nimeckim aeronavtom i konstruktorom dirizhabliv Zhozefom Robertom Zekeli Josef Robert Zekeli Obolonku dlya kuli z specialnoyi progumovanoyi tkanini vigotovila kompaniya Continental Caoutchouk and Guttapercha Compagnie u Gannoveri Zagalna vartist stvorennya povitryanoyi kuli sklala 20 000 nimeckih marok Chastinu koshtiv vidiliv potsdamskij pidryadnik Karl Enders yakij stav spivvlasnikom povitryanoyi kuli Pislya svogo stvorennya povitryana kulya Zhozefa Zekeli i Karla Endersa stala najbilshoyu povitryanoyu kuleyu vigotovlenoyu v Nimechchini Yiyi obolonka mala ob yem 8400 m a yiyi diametr stanoviv 25 metriv Kulya bula osnashena dvoma klapanami yaki dozvolyali vipuskati pidjomnij gaz z obolonki i takim chinom keruvati naborom visoti Verhnij klapan mav diametr 125 sm a nizhnij 100 sm Korzina povitryanoyi kuli mala dovzhinu 210 sm i shirinu 180 sm Vona bula osnashena troma vidkidnimi sidinnyami yaki skladalis ta vidkidnim stolikom Zovni korzini znahodilis tri rezervuari kozhen z yakih vmishav 55 litriv pitnoyi vodi Takozh zovni korzini bulo vstanovleno tri elektrichni batareyi kozhna z yakih skladalasya z desyati suhih elementiv yaki buli osnasheni troma perenosnimi lampochkami z avtomatichnimi rtutnimi peremikachami Zhozef Zekeli planuvav zdijsniti na svoyij povitryanij kuli rekordnij mizhmiskij perelit Vin hotiv pobiti vsi nimecki rekordi vidstani polotu yaki buli vstanovleni do 1900 roku Prote rekordnij polit Zekali provalivsya 23 veresnya 1900 roku koli povitryana kulya bula zmushena prizemlitis proletivshi lishe 40 kilometriv vid Berlina Prichinoyu provalnogo polotu stav buksirnij tros yakij v temryavi potrapiv na zemlyu i obmotavsya za gilki derev v lisi nedozvolivshi povitryanij kuli letiti dalshe V berezni 1901 roku pislya dovgoyi superechki za pravo vlasnosti nad kuleyu potsdamskij pidryadnik Karl Enders zaproponuvav povitryanu kulyu Aeronavigacijnij observatoriyi Berlin Tegel yak podarunok Nimeckij kajzer Vilgelm II dozvoliv observatoriyi prijnyati cej podarunok a takozh vidiliv 10 000 marok na sporyadzhennya dlya dvoh novih naukovih polotiv V 1901 roci povitryanu kulyu bulo vidnovleno i na neyi vstanovili ryad novih naukovih priladiv dlya meteorologichnih doslidzhen Pislya cogo povitryanu kulyu bulo perejmenovano i vona otrimala nazvu Prussiya Peredumovi dlya naukovih polotiv Prussiyi Podarovana Karlom Endersom povitryana kulya stala duzhe korisnoyu dlya Aeronavigacijnoyi observatoriyi Berlin Tegel adzhe nimecki vcheni yaki tam pracyuvali yakraz planuvali zdijsniti pershij pilotovanij naukovij polit na rekordnu visotu yaka mala perevishiti 10 000 metriv Dosi na taku visotu litali lishe neveliki bezpilotni povitryani kuli meteorologichni dani yakih mogli buti netochnimi U 1890 h rokah nimecki meteorologi vzhe zdijsnili seriyu Berlinskih naukovih polotiv na povitryanih kulyah pid chas yakih otrimali meteorologichni vimiri yaki svidchili sho temperatura povitrya ne znizhuyetsya iz zbilshennyam visoti a znovu pidvishuyetsya vishe visoti 10 000 12 000 metriv Shozhi vimiri otrimav i francuzkij vchenij yakij u 1896 1898 rokah vidpravlyav svoyi bezpilotni meteozondi z vlasnoyi observatoriyi v mistechku Trapp poblizu Parizha Oskilki vsi zafiksovani dani temperaturi povitrya na visotah vishe 10 000 metriv buli vimiryani pid chas bezpilotnih polotiv vchenim bulo nezrozumilo chi mozhna vvazhati ci dani nadijnimi i chi ne spotvoryuvalo silne sonyachne viprominyuvannya rezultati vimiryuvan na cij visoti Shob proyasniti ce pitannya u 1900 roci vidomij nimeckij meteorolog direktor Aeronavigacijnoyi observatoriyi Berlin Tegel zaplanuvav zdijsniti odnochasni poloti pilotovanoyi ta bezpilotnoyi povitryanih kul na yakomoga bilshu visotu sho mala perevishuvati ponad 10 000 metriv Otrimavshi v podarunok najbilshu v Nimechchini povitryanu kulyu i 10 000 nimeckih marok na yiyi pereobladnannya vid kajzera Vilgelma II plan Riharda Asmanna i nimeckih meteorologiv nareshti mig stati realnistyu Vlitku 1901 roku voni prijnyalis za jogo realizaciyu Naukovi poloti Prussiyi Pershij naukovij polit 11 lipnya 1901 roku Pershij naukovij polit Prussiyi vidbuvsya 11 lipnya 1901 roku Ce buv pidgotovchij polit osnovnoyu metoyu yakogo bulo viprobuvati vidnovlenu povitryanu kulyu Dodatkovoyu cilyu polotu stalo doslidzhennya vplivu visoti ta rozridzhenoyi atmosferi na organizm lyudini Krim nimeckih meteorologiv i dosvidchenih aeronavtiv Artura Bersona i v comu poloti vzyav uchast vidomij videnskij likar i fiziolog German fon Shretter Hermann von Schrotter yakij buv viznachnim fahivcem sho zajmavsya vivchennyam visotnoyi hvorobi i vistupav za yiyi profilaktiku za dopomogoyu vikoristannya baloniv z kisnem dlya dihannya Obolonku povitryanoyi kuli napovnili svitilnim gazom Pid chas svogo pershogo naukovogo polotu Prussiya pidnyalasya na visotu 7450 metriv i proletila z Berlina do mistechka Pirmazens a likar German fon Shretter zmig vimiryati arterialnij tisk dihannya ta chastotu pulsu vsih jogo uchasnikiv Rekordnij polit 31 lipnya 1901 roku Startovij majdanchik Tempelgofer Tempelhofer Feld pered pochatkom rekordnogo polotu povitryanoyi kuli Prussiya 31 lipnya 1901 roku Rekordnij polit Prussiyi vidbuvsya 31 lipnya 1901 roku Zdijsnili jogo dvoye nimeckih meteorologiv Artur Berson i yaki na toj chas buli najdosvidchenishimi aeronavtami Nimechchini Dlya povitryanoyi kuli bulo stvoreno specialnij startovij majdanchik na poli Tempelgofer Felde Tempelhofer Feld bilya Berlina Dlya naduvannya obolonki Prussiyi na startovij majdanchik mashinami zavezli 1080 baloniv yaki mistili 5400 m vodnyu Pri povnomu napovneni obolonki i rozshirennyu vodnyu v nij na visoti pid chas polotu maksimalnij ob yem sferichnoyi obolonki kuli stanoviv 8400 m Okrim naukovih priladiv dlya meteorologichnih doslidzhen v gondoli povitryanoyi kuli bulo vstanovleno chotiri 1000 litrovi baloni z kisnem dlya dihannya Takozh tam znahodilis 8000 kilogramiv balastu yakij zberigavsya v 63 kilogramovih mishkah z piskom i 36 kilogramovih mishkah iz zaliznimi oshurkami V den polotu na startovomu majdanchiku duv slabkij pivnichno zahidnij viter Temperatura povitrya stanovila 23 4 C a tisk povitrya stanoviv 762 0 mm rtutnogo stovpchika Polit startuvav o 10 50 godini ranku Kulya pidnimalas vgoru iz vertikalnoyu shvidkistyu 1 5 m s Za pershi 40 hvilin polotu Berson i Zyuring dosyagti visoti 5000 metriv Temperatura povitrya tut stanovila 7 C i shob pidnyatis vishe vchenim dovelos pochati vikidati mishki z balastom oskilki voden v obolonci kuli vzhe dosyag svogo maksimalnogo rozshirennya i ne stvoryuvav potribnoyi dlya naboru visoti pidjomnoyi sili Za pershi 4 godini polotu vchenim vdalos pidnyatis na visotu 9000 metriv Temperatura povitrya tut stanovila 32 C Dosyagnuvshi visoti ponad 10 000 metriv Zyuring raptovo vtrativ svidomist Berson v cej moment zmig zafiksuvati visotu yaka stanovila 10 225 metriv Takozh vin znyav pokazi temperaturi povitrya 35 7 C i pislya cogo vityagnuv avarijnij klapan shob vipustiti voden iz obolonki povitryanoyi kuli ta rozpochati yiyi spusk Zgodom vin takozh vtrativ svidomist cherez gipoksiyu V oficijnomu zviti z polotu yakij buv shiroko roztirazhovanij v nimeckij presi pro vse sho vidbuvalos pislya vtrati svidomosti pilotiv skazano nastupne Nevdovzi pislya togo yak drugij aeronavt v gondoli vtrativ svidomist na visoti 10500 m povitryana kulya pidnyalasya she shonajmenshe na 300 metriv vishe dosyagnuvshi maksimalnoyi visoti 10800 m mozhlivo 11000 m a potim zminila svij polit na rizke padinnya cherez vpliv klapannogo mehanizmu yakij vikoristav profesor Berson Berson i Zyuring zmogli otyamitis pislya vtrati svidomosti koli povitryana kulya spustilas na visotu 6000 metriv Povnocinnij kontrol za polotom Prussiyi voni zmogli vidnoviti koli povitryana kulya vzhe spustilas do 2500 metriv Yihnye prizemlennya o 18 25 vechora bilya sela Brizen sho na pivnochi vid mistechka Kotbus bulo dovoli uspishnim i bezpechnim Zagalna trivalist yihnogo polotu sklala 7 godin i 36 hvilin Svitovij rekord visoti vstanovlenij Bersonom i Zyuringom protrimavsya 30 rokiv Jogo zmogli pobiti Ogyust Pikkar i Pol Kipfer 1905 1980 yaki 27 travnya 1931 roku dosyagli visoti 15 781 metriv v germetichno zakritij gondoli svogo aerostatu FNRS 1 Meteorologichni dani yaki buli vimiryani pid chas rekordnogo polotu Bersona i Zyuringa na Prussiyi stali vazhlivim faktorom na yakij opiravsya v svoyih doslidzhennyah nimeckij meteorolog U nogo bilshe ne bulo prichin ne doviryati temperaturam vimiryanim z dopomogoyu bezpilotnih meteozondiv Ce bezposeredno prizvelo do vidkrittya stratosferi Asmanom i u 1902 roci PrimitkiZ zhurnalu Illustrirte aeronautische Mittheilungen 1901 rik s 117 120 Z statti Victor Silberer Josef Robert Zekeli 1906 rik s 184 187 Z statti Bryan R Swopes This day in Aviation 31 July 1901 2019 rik Z knigi Hans Steinhagen Der Wettermann Leben und Werk Richard Assmanns in Dokumenten und Episoden 2005 rik Z statti A Bersona i R Zyuringa Polit na povitryanij kuli na visotu 10500 metriv 1901 rik s 117 120