Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Огюст Піккар (Auguste Antoine Piccard, 28 січня 1884, Базель, Швейцарія — 24 березня 1962, Лозанна, Швейцарія) — видатний швейцарський дослідник, фізик, винахідник стратостата та батискафа, конструктор батискафа «Трієст», який виконав рекордне занурення в Маріанську западину.
| Огюст Піккар | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | англ. Auguste Antoine Piccard |
| Народився | 28 січня 1884[1][2][…] Базель, Швейцарія |
| Помер | 24 березня 1962[1][2][…] (78 років) Шебр, Во, Швейцарія ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Швейцарія |
| Діяльність | фізик, мандрівник-дослідник, аеронавт, приват-доцент, викладач університету |
| Галузь | фізика і океанографія |
| Alma mater | Федеральна вища технічна школа Цюриха і Базельський університет |
| Знання мов | французька[4] |
| Батько | d |
| Брати, сестри | d |
| Діти | Жак Пікар |
| Нагороди |  d |
| |
Біографія
Огюст Піккар народився в родині професора хімії Базельського університету Жюля Піккара. Його брат-близнюк згодом також став хіміком. Огюст виявляв інтерес до науки з дитинства, навчався у Державному Технологічному Інституті в Цюриху і став професором фізики в університеті в Брюсселі в 1922. У тому ж році народився його син Жак Піккар. Огюст Піккар виконав ряд робіт в галузі геофізики та геохімії, займався дослідженням урану-235. В 1927 він став членом Міжнародного Інституту Фізики та Хімії в Брюсселі ().
В 1930 інтерес до аеронавтики і до досліджень верхніх шарів атмосфери спонукали його зайнятися розробкою стратостата — повітряної кулі, обладнаної сферичною герметичною гондолою з алюмінію, що дозволяє здійснювати польоти у верхніх шарах атмосфери при збереженні нормального тиску всередині гондоли. Гондолу спроєктовано та створено за підтримки бельгійської організації Fonds National de la Recherche Scientifique (FNRS), на честь якої її й названо FNRS-1.
27 травня 1931 Огюст Піккар і Пауль Кипфер здійснили перший у світі політ в стратосферу з міста Аугсбург, Німеччина, досягнувши висоти 15785 м. Під час польоту Піккар зібрав важливі дані про верхні шари атмосфери і про космічні промені. 18 серпня 1932 Піккар зробив другий рекордний політ разом з Максом Козінсом. Стратостат стартував з Цюриха і досяг висоти 16 200 м. Всього він брав участь в 27 польотах, досягнувши максимальної висоти 23000 м..
В середині тридцятих років учений усвідомив, що концепція балона з герметичною гондолою може бути використана для дослідження океанських глибин. В 1937 він сконструював невелику сталеву гондолу, здатну витримувати великий тиск. Подальші роботи були перервані війною. В 1945 розробка все ж була завершена. Новий апарат, що отримав назву батискаф, являв собою герметичну сталеву гондолу для екіпажу, до якої був прикріплений великий поплавець, наповнений бензином для забезпечення плавучості. Для спливання після занурення використовувалося кілька тонн залізного баласту, утримуваного під час занурення електромагнітами. Такий механізм забезпечував спливання навіть у разі відмови обладнання. Апарат був названий і зробив декілька непілотованих занурень в 1948, після чого в 1950 був переданий французькому флоту. В 1954, після деяких доробок, апарат з екіпажем на борту здійснив занурення на 4176 м.
Врахувавши досвід розробки FNRS-2, Огюст Піккар і його син Жак побудували вдосконалений батискаф Трієст, названий так на честь міста Трієст в Італії, в якому були зроблені основні роботи по створенню апарату. Жак Піккар здійснив на ньому велику кількість занурень, з 1953 з Італії, а з 1958, після продажу батискафа США, з морських баз Сполучених Штатів. У перших зануреннях також брав участь Огюст Піккар, якому в той час вже виповнилося 69 років. В одному із занурень він досяг глибини 3150 м. 23 січня 1960 Жак Піккар і лейтенант ВМС США Дон Волш здійснили на батискафі «Трієст» рекордне занурення в Маріанську западину на глибину 10916 м.
Огюст Піккар помер в 1962. Труна з його тілом була покрита швейцарським прапором, який побував на дні Маріанської западини в створеному ним батискафі.
Онук Огюста Піккара і син Жака Бертран — відомий повітроплавець, він першим на аеростаті вчинив безпосадкову навколосвітню подорож.
Список спроєктованих апаратів
- FNRS-1 — гондола стратостата,
- — дослідний батискаф,
- Батискаф «Трієст» — рекордний дослідний батискаф.
Примітки
- Latil P. d. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- CONOR.Sl
- Вокруг света с помощью Солнца[недоступне посилання з квітня 2019]
- Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — . (рос.)
Посилання
- Огюст Піккар: творчий стиль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ogyust Pikkar Auguste Antoine Piccard 28 sichnya 1884 Bazel Shvejcariya 24 bereznya 1962 Lozanna Shvejcariya vidatnij shvejcarskij doslidnik fizik vinahidnik stratostata ta batiskafa konstruktor batiskafa Triyest yakij vikonav rekordne zanurennya v Mariansku zapadinu Ogyust PikkarIm ya pri narodzhenni angl Auguste Antoine PiccardNarodivsya 28 sichnya 1884 1884 01 28 1 2 Bazel ShvejcariyaPomer 24 bereznya 1962 1962 03 24 1 2 78 rokiv Shebr Vo Shvejcariya infarkt miokardaKrayina ShvejcariyaDiyalnist fizik mandrivnik doslidnik aeronavt privat docent vikladach universitetuGaluz fizika i okeanografiyaAlma mater Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha i Bazelskij universitetZnannya mov francuzka 4 Batko dBrati sestri dDiti Zhak PikarNagorodi d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pikkar BiografiyaOgyust Pikkar narodivsya v rodini profesora himiyi Bazelskogo universitetu Zhyulya Pikkara Jogo brat bliznyuk zgodom takozh stav himikom Ogyust viyavlyav interes do nauki z ditinstva navchavsya u Derzhavnomu Tehnologichnomu Instituti v Cyurihu i stav profesorom fiziki v universiteti v Bryusseli v 1922 U tomu zh roci narodivsya jogo sin Zhak Pikkar Ogyust Pikkar vikonav ryad robit v galuzi geofiziki ta geohimiyi zajmavsya doslidzhennyam uranu 235 V 1927 vin stav chlenom Mizhnarodnogo Institutu Fiziki ta Himiyi v Bryusseli V 1930 interes do aeronavtiki i do doslidzhen verhnih shariv atmosferi sponukali jogo zajnyatisya rozrobkoyu stratostata povitryanoyi kuli obladnanoyi sferichnoyu germetichnoyu gondoloyu z alyuminiyu sho dozvolyaye zdijsnyuvati poloti u verhnih sharah atmosferi pri zberezhenni normalnogo tisku vseredini gondoli Gondolu sproyektovano ta stvoreno za pidtrimki belgijskoyi organizaciyi Fonds National de la Recherche Scientifique FNRS na chest yakoyi yiyi j nazvano FNRS 1 27 travnya 1931 Ogyust Pikkar i Paul Kipfer zdijsnili pershij u sviti polit v stratosferu z mista Augsburg Nimechchina dosyagnuvshi visoti 15785 m Pid chas polotu Pikkar zibrav vazhlivi dani pro verhni shari atmosferi i pro kosmichni promeni 18 serpnya 1932 Pikkar zrobiv drugij rekordnij polit razom z Maksom Kozinsom Stratostat startuvav z Cyuriha i dosyag visoti 16 200 m Vsogo vin brav uchast v 27 polotah dosyagnuvshi maksimalnoyi visoti 23000 m Ogyust Pikkar v gondoli stratostata FNRS 1 V seredini tridcyatih rokiv uchenij usvidomiv sho koncepciya balona z germetichnoyu gondoloyu mozhe buti vikoristana dlya doslidzhennya okeanskih glibin V 1937 vin skonstruyuvav neveliku stalevu gondolu zdatnu vitrimuvati velikij tisk Podalshi roboti buli perervani vijnoyu V 1945 rozrobka vse zh bula zavershena Novij aparat sho otrimav nazvu batiskaf yavlyav soboyu germetichnu stalevu gondolu dlya ekipazhu do yakoyi buv prikriplenij velikij poplavec napovnenij benzinom dlya zabezpechennya plavuchosti Dlya splivannya pislya zanurennya vikoristovuvalosya kilka tonn zaliznogo balastu utrimuvanogo pid chas zanurennya elektromagnitami Takij mehanizm zabezpechuvav splivannya navit u razi vidmovi obladnannya Aparat buv nazvanij i zrobiv dekilka nepilotovanih zanuren v 1948 pislya chogo v 1950 buv peredanij francuzkomu flotu V 1954 pislya deyakih dorobok aparat z ekipazhem na bortu zdijsniv zanurennya na 4176 m Vrahuvavshi dosvid rozrobki FNRS 2 Ogyust Pikkar i jogo sin Zhak pobuduvali vdoskonalenij batiskaf Triyest nazvanij tak na chest mista Triyest v Italiyi v yakomu buli zrobleni osnovni roboti po stvorennyu aparatu Zhak Pikkar zdijsniv na nomu veliku kilkist zanuren z 1953 z Italiyi a z 1958 pislya prodazhu batiskafa SShA z morskih baz Spoluchenih Shtativ U pershih zanurennyah takozh brav uchast Ogyust Pikkar yakomu v toj chas vzhe vipovnilosya 69 rokiv V odnomu iz zanuren vin dosyag glibini 3150 m 23 sichnya 1960 Zhak Pikkar i lejtenant VMS SShA Don Volsh zdijsnili na batiskafi Triyest rekordne zanurennya v Mariansku zapadinu na glibinu 10916 m Ogyust Pikkar pomer v 1962 Truna z jogo tilom bula pokrita shvejcarskim praporom yakij pobuvav na dni Marianskoyi zapadini v stvorenomu nim batiskafi Onuk Ogyusta Pikkara i sin Zhaka Bertran vidomij povitroplavec vin pershim na aerostati vchiniv bezposadkovu navkolosvitnyu podorozh Spisok sproyektovanih aparativFNRS 1 gondola stratostata doslidnij batiskaf Batiskaf Triyest rekordnij doslidnij batiskaf PrimitkiLatil P d Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 CONOR Sl d Track Q16744133 Vokrug sveta s pomoshyu Solnca nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kravchuk P A Geograficheskij kalejdoskop K Radyanska shkola 1988 143 s 130 tis prim ISBN 5 330 00384 9 ros PosilannyaOgyust Pikkar tvorchij stil