Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Край Край кит 道 МФА dao кор 도 МФА do яп どう МФА doː дослівно шлях ад

Провінції Кореї

Провінції Кореї
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Край.

Край (кит. 道, МФА: [dao]; кор. 도, МФА: [do]; яп. どう, МФА: [doː]; дослівно: «шлях») — адміністративно-територіальна одиниця в країнах Східної Азії.

道

Юнікод U+9053

Китай

image
Краї Танського Китаю

Адміністративна одиниця «край» (道, дао) існувала в Китаї від часів династії Хань. Ця одиниця була найменшою серед інших адміністративних одиниць і позначала, зазвичай, повіт (県), населений некитайськими «варварськими» народами.

В династії Тан «край» був найбільшою адміністративною одиницею Китаю. Початково нараховувалося 10, а згодом 15 країв. Вони очолювалися управителями (監督) і контролювалися наглядачами (採訪使).

В династіях Мін та Цін «край» став одиницею нижчого рівня, менше «провінції» (省). В мінську епоху краєм керував управитель (監督官), а в цінську — професійний крайовий (道員).

В період існування Республіки Китай «край» був визначений як проміжна одиниця між «провінцією» (省) і «повітом» (県), і очолювався крайовим старійшиною (道尹).

У 20 столітті «край» як адміністративна одиниця був скасований.

В англійській мові «край» перекладається як «округ» (англ. circuit) або «провінція» (англ. province). Цим словом перекладається також інша одинця 路.

Корея

image
Вісім провінцій Кореї

Корейський «край» (кор. 道, до) перекладається європейськими мовами як «провінція».

Чосон

Докладніше: Вісім провінцій Кореї
  1. Провінція Канвон (江原道, Канво́н-до́)
  2. Провінція Кьонгі (京畿道, Кьонгі-до́)
  3. Провінція Кьонсан (慶尙道, Кьонсан-до́)
  4. Провінція Пхьонан (平安道, Пхьонан-до́)
  5. Провінція Хамгьон (咸鏡道, Хамгьон-до́)
  6. Провінція Хванхе (黃海道, Хванхе-до́)
  7. Провінція Чолла (全羅道, Чолла-до́)
  8. Провінція Чхунчхон (忠淸道, Чхунчхон-до́)

Північна

    1. Провінція Чаган (慈江道, Чаган-до)
    2. Північна провінція Хамгьон (咸鏡北道, Хамгьон-пукто)
    3. Південна провінція Хамгьон (咸鏡南道, Хамгьон-намдо)
    4. Північна провінція Хванхе (黃海北道, Хванхе-пукто)
    5. Південна провінція Хванхе (黃海南道, Хванхе-намдо)
    6. Провінція Канвон (КНДР) (江原道, Канвон-до)
    7. Північна провінція Пхьонан (平安北道, Пхьонан-пукто)
    8. Південна провінція Пхьонан (平安南道, Пхьонан-намдо)
    9. Провінція Янган (兩江道, Янган-до)

    Південна

    1. Провінція Канвон (РК) (江原道, Канвон-до)
    2. Провінція Кьонгі (РК) (京畿道, Кьонгі-до)
    3. Південна провінція Кьонсан (慶尙南道, Кьонсан-намдо)
    4. Північна провінція Кьонсан (慶尙北道, Кьонсан-пукто)
    5. Провінція Чеджу (濟州道, Чеджу-до)
    6. Південна провінція Чолла (全羅南道, Чолла-намдо)
    7. Північна провінція Чолла (全羅北道, Чолла-пукто)
    8. Південна провінція Чхунчхон (忠清南道, Чхунчхон-намдо)
    9. Північна провінція Чхунчхон (忠清北道, Чхунчхон-пукто)

    Японія

    image
       Столична округа (Кінай)
    Докладніше: Адміністративний поділ Японії

    Адміністративна одиниця «край» (яп. 道, до́) була введена в Японії за китайським зразком у 8 столітті, у зв'язку з набуттям чинності нового законодавства і впровадженням нової адміністративної системи. Згідно з цією системою держава поділялася на Столичну округу та сім країв. Кожен край мав у своєму складі близько десятка провінцій і сполучався зі столицею однойменним державним шляхом. Назви країв походили від назв сторін світу та основних краєвидів, притаманних провінціям країв, — морей та гір. Точкою відліку для визначення сторін світу була японська столиця — спочатку Нара, а згодом Кіото, розташовані в центрі острова Хонсю.

    До 19 століття в Японії існувало 7 країв:

    1. Східноморський край (яп. 東海道, То́кай-до́)
    2. Східногірський край (яп. 東山道, Тю́сан-до́)　
    3. Північноземний край (яп. 北陸道, Хокурі́ку-до́)
    4. Темногірський край (яп. 山陰道, Сан'ї́н-до́)
    5. Світлогірський край (яп. 山陽道, Сан'йо́-до́)
    6. Південноморський край (яп. 南海道, Нанка́й-до́)
    7. Західноморський край (яп. 西海道, Сайка́й-до́)

    Після адміністративної реформи 1871 року японські краї були ліквідовані як адміністративно-територіальні одиниці.

    1889 року японський уряд перейменував північний острів Едзо і утворив на його території «Північноморський край», більш відомий як «Хоккайдо». За чинним японським законодавством цей край рівний за статусом із японською префектурою, тому в європейських мовах часто перекладається як «префектура Хоккайдо».

    В сучасній японській мові назви колишніх семи країв використовуються як назви географічних регіонів.

    В'єтнам

    Примітки

    1. Край (Східна Азія) // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

    Джерела та література

    Край (Східна Азія) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kraj Kraj kit 道 MFA dao kor 도 MFA do yap どう MFA doː doslivno shlyah administrativno teritorialna odinicya v krayinah Shidnoyi Aziyi 道Yunikod U 9053KitajKrayi Tanskogo Kitayu Administrativna odinicya kraj 道 dao isnuvala v Kitayi vid chasiv dinastiyi Han Cya odinicya bula najmenshoyu sered inshih administrativnih odinic i poznachala zazvichaj povit 県 naselenij nekitajskimi varvarskimi narodami V dinastiyi Tan kraj buv najbilshoyu administrativnoyu odiniceyu Kitayu Pochatkovo narahovuvalosya 10 a zgodom 15 krayiv Voni ocholyuvalisya upravitelyami 監督 i kontrolyuvalisya naglyadachami 採訪使 V dinastiyah Min ta Cin kraj stav odiniceyu nizhchogo rivnya menshe provinciyi 省 V minsku epohu krayem keruvav upravitel 監督官 a v cinsku profesijnij krajovij 道員 V period isnuvannya Respubliki Kitaj kraj buv viznachenij yak promizhna odinicya mizh provinciyeyu 省 i povitom 県 i ocholyuvavsya krajovim starijshinoyu 道尹 U 20 stolitti kraj yak administrativna odinicya buv skasovanij V anglijskij movi kraj perekladayetsya yak okrug angl circuit abo provinciya angl province Cim slovom perekladayetsya takozh insha odincya 路 KoreyaVisim provincij Koreyi Korejskij kraj kor 道 do perekladayetsya yevropejskimi movami yak provinciya Choson Dokladnishe Visim provincij Koreyi Provinciya Kanvon 江原道 Kanvo n do Provinciya Kongi 京畿道 Kongi do Provinciya Konsan 慶尙道 Konsan do Provinciya Phonan 平安道 Phonan do Provinciya Hamgon 咸鏡道 Hamgon do Provinciya Hvanhe 黃海道 Hvanhe do Provinciya Cholla 全羅道 Cholla do Provinciya Chhunchhon 忠淸道 Chhunchhon do Pivnichna Provinciya Chagan 慈江道 Chagan do Pivnichna provinciya Hamgon 咸鏡北道 Hamgon pukto Pivdenna provinciya Hamgon 咸鏡南道 Hamgon namdo Pivnichna provinciya Hvanhe 黃海北道 Hvanhe pukto Pivdenna provinciya Hvanhe 黃海南道 Hvanhe namdo Provinciya Kanvon KNDR 江原道 Kanvon do Pivnichna provinciya Phonan 平安北道 Phonan pukto Pivdenna provinciya Phonan 平安南道 Phonan namdo Provinciya Yangan 兩江道 Yangan do Pivdenna Provinciyi Pivdennoyi KoreyiProvinciya Kanvon RK 江原道 Kanvon do Provinciya Kongi RK 京畿道 Kongi do Pivdenna provinciya Konsan 慶尙南道 Konsan namdo Pivnichna provinciya Konsan 慶尙北道 Konsan pukto Provinciya Chedzhu 濟州道 Chedzhu do Pivdenna provinciya Cholla 全羅南道 Cholla namdo Pivnichna provinciya Cholla 全羅北道 Cholla pukto Pivdenna provinciya Chhunchhon 忠清南道 Chhunchhon namdo Pivnichna provinciya Chhunchhon 忠清北道 Chhunchhon pukto Yaponiya Stolichna okruga Kinaj Shidnomorskij kraj Tokaj Shidnogirskij kraj Tosan Pivnichnozemnij kraj Hokuriku Temnogirskij kraj San yin Svitlogirskij kraj Sanjo Pivdennomorskij kraj Nankaj Zahidnomorskij kraj Sajkaj Dokladnishe Administrativnij podil Yaponiyi Administrativna odinicya kraj yap 道 do bula vvedena v Yaponiyi za kitajskim zrazkom u 8 stolitti u zv yazku z nabuttyam chinnosti novogo zakonodavstva i vprovadzhennyam novoyi administrativnoyi sistemi Zgidno z ciyeyu sistemoyu derzhava podilyalasya na Stolichnu okrugu ta sim krayiv Kozhen kraj mav u svoyemu skladi blizko desyatka provincij i spoluchavsya zi stoliceyu odnojmennim derzhavnim shlyahom Nazvi krayiv pohodili vid nazv storin svitu ta osnovnih krayevidiv pritamannih provinciyam krayiv morej ta gir Tochkoyu vidliku dlya viznachennya storin svitu bula yaponska stolicya spochatku Nara a zgodom Kioto roztashovani v centri ostrova Honsyu Do 19 stolittya v Yaponiyi isnuvalo 7 krayiv Shidnomorskij kraj yap 東海道 To kaj do Shidnogirskij kraj yap 東山道 Tyu san do Pivnichnozemnij kraj yap 北陸道 Hokuri ku do Temnogirskij kraj yap 山陰道 San yi n do Svitlogirskij kraj yap 山陽道 San jo do Pivdennomorskij kraj yap 南海道 Nanka j do Zahidnomorskij kraj yap 西海道 Sajka j do Pislya administrativnoyi reformi 1871 roku yaponski krayi buli likvidovani yak administrativno teritorialni odinici 1889 roku yaponskij uryad perejmenuvav pivnichnij ostriv Edzo i utvoriv na jogo teritoriyi Pivnichnomorskij kraj bilsh vidomij yak Hokkajdo Za chinnim yaponskim zakonodavstvom cej kraj rivnij za statusom iz yaponskoyu prefekturoyu tomu v yevropejskih movah chasto perekladayetsya yak prefektura Hokkajdo V suchasnij yaponskij movi nazvi kolishnih semi krayiv vikoristovuyutsya yak nazvi geografichnih regioniv V yetnamPrimitkiKraj Shidna Aziya Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Dzherela ta literaturaKraj Shidna Aziya 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap yap Kraj Shidna Aziya Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Hirosima 34 Tokio Kadokava Soten 1987

    Дата публікації:
    Топ