Прибутковий будинок (бульвар Шевченка, 31)

Неоготи́чний буди́нок із ве́жками — київський прибутковий будинок у стилі неоготики, розташований на бульварі Тараса Шевченка, 31. Зразок використання ха­рактерних для початку ХХ сторіччя форм істориз­му в оформленні пересічної житлової спо­руди. За рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 49 від 21 січня 1986 року будинок поставлений на облік пам'яток архітектури.

Неоготичний будинок
Будинок із неоготичними вежками
50°26′45″ пн. ш. 30°29′47″ сх. д. / 50.44588888891666301° пн. ш. 30.49641666669444362° сх. д. / 50.44588888891666301; 30.49641666669444362Координати: 50°26′45″ пн. ш. 30°29′47″ сх. д. / 50.44588888891666301° пн. ш. 30.49641666669444362° сх. д. / 50.44588888891666301; 30.49641666669444362
Статус	пам'ятка архітектури та містобудування
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	неоготика
Засновано	1903
Відомі мешканці	Іван Франко, Єлисей Трегубов
Адреса	Бульвар Тараса Шевченка
Шевченка, 31 у Вікісховищі

Фланги фасаду спотворені сучасними заскленими балконами.

Історія

Кам'яниця на фото 1942 ще мала шпиль

Ци­ліндричні вежки обабіч аттика

Загальний інтерес формами готики у Києві спричинила архітектура нової Київської фортеці (1831—1861). У ХІХ сторіччі з'являються особняк Івана Терещенка (1874—1875), будинок аптекаря Фроммета (1873—1882). До готики знову звернулися у добу захоплення історичними стилями на зламі XIX—XX століть, коли у Києві спорудили вишуканий зразок неоготики архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая (1899). У цей же час зводять цілу низку прибуткових будинків з неоготичними елементами в оздобленні фасадів: Замок Річарда на Андріївському узвозі, 15 (1902); Будинок з котами на Гоголівській, 23 (1909); будинок Ікскюль-Гільденбанда на вулиці Левашовській, 19 (1901) та інші.

Неоготичний будинок із вежками звели у 1903 році, ймовірно, за проєктом архітектора Мартина Клуга.

На початку XX сторіччя в будинку жив Єлисей Трегубов, український культурний, громадський діяч, історик, етнограф, співробітник журналу «Кіевская старина», член Старої громади і комісії із складання словника української мови Української академії наук. Викладав у Колегії Павла Ґалаґана, а на час проживання — у Фундуклеївській жіночій гімназії.

4—12 квітня 1909 року у квартирі Єлисея Трегубова зупи­нявся письменник Іван Франко (1856—1916). Франко був одружений з Ольгою Хоружинською, сестрою дружини Трегубова. Під час приїзду письменник по­бував на постав­леній за його твором виставі «Украдене щастя» у театрі Миколи Садовського. Завітав до Українського клубу, Україн­ського наукового товариства, ре­дакцій «Літературно-наукового вісника» на Володимирській вулиці, 28 і газети «Рада» на вулиці Ярославів Вал, 6. Відвідав українського композитора Миколи Лисенка на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (вулиці Саксаганського, 95-б) й Олени Пчілки на вулиці Саксаганського, 97.

Архітектура

Фланги фасаду спотворені сучасними заскленими балконами

Будинок оформлений у стилі неоготики. Споруда — п'ятиповерхова, у центрі — шестипо­верхова, цегляна, тинькована, паралелепіпед у плані. Має односекційне, двобічне планування. Парадний вхід і ^[de] розміщені на цент­ральній осі. Право­руч — арковий проїзд на подвір'я.

Центральна частина чолового фасаду акцентовано стрілчастим порталом головного входу. Схо­дова кліть під­креслена вертикаля­ми здвоєних віконних прорізів і фланкована тричвертєвими колонами заввишки у два поверхи. Зверху — аттик із трикутним фронтоном, який оздоблюють дві ци­ліндричні вежки зі шпилями.

Стріл­часті ніші у трьох центральних пряслах над вікнами четвертого по­верху при­крашені ліпленим орнаментом, що надає де­коративному оздобленню особливої вишуканості.

Сучасний стан

Споруда використовується як житловий будинок із торговельними приміщеннями на першому поверсі. У будинку 16 квартир. Загальна площа квартир 1170,01 м². Фундамент стрічковий.

Наприкінці ХХ сторіччя власники квартир спаплюжили фасад будинку заскленими балконами. Первісний вигляд спотворений також добудованим поверхом.

Примітки

1. Звід пам'яток історії та культури України.
2. Інформаційний зведений перелік об'єктів культурної спадщини Шевченківського району, с. 180.
3. Малаков Д. Прибуткові будинки Києва, 2009, с. 96.
4. Бульвар Тараса Шевченка, 31 [ 15 травня 2021 у Wayback Machine.]. Характеристики будинків на карті Києва

Джерела

• Дмитрук Світлана, Максимова Галина. Житловий будинок 1903 року, в яко­му зупинявся Іван Франко // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1 (ч. 3). — С. 1976-1977.
• (PDF). 01.01.2017. Процитовано 1.10.2017.
• Д. Малаков. Прибуткові будинки Києва. — К. : "Кий", 2009. — 5000 прим. — .