Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В екології порушення це тимчасова зміна умов навколишнього середовища яка спричиняє помітні зміни в екосистемі Порушення

Порушення (екологія)

Порушення (екологія)

В екології порушення — це тимчасова зміна умов навколишнього середовища, яка спричиняє помітні зміни в екосистемі. Порушення часто діють швидко і з великим ефектом, змінюючи фізичну структуру або розташування біотичних та абіотичних елементів. Порушення може також виникати протягом тривалого періоду й може вплинути на біорізноманіття в межах екосистеми.

Порушення
image
Досліджується в екологія і еволюційна біологія
image
Порушення пожежі можна чітко побачити, порівнявши незгорілу (ліву) та згорілу (праву) сторони гірського масиву в Південній Африці. Екосистема veld покладається на періодичні пожежі, подібні цим, щоб омолодитись.

Основні екологічні порушення можуть включати пожежі, повені, шторми, спалахи комах та витоптування. Можна розглядати землетруси, різні типи виверження вулканів, цунамі, вогненні шторми, наслідки впливу, зміну клімату та руйнівні наслідки впливу людини на навколишнє середовище (антропогенні порушення), такі як рубання лісу, розчищення лісів та інтродукція інвазійних видів серйозні порушення.

Не лише інвазивні види можуть мати глибокий вплив на екосистему, але й природні види можуть спричинити занепокоєння своєю поведінкою. Сили збурення можуть негативно вплинути на екосистеми і, відповідно, можуть сильно змінити природну спільноту. Через це та вплив на популяції, порушення визначає майбутні зрушення в домінуванні, різні види послідовно стають домінантними, оскільки з часом проявляються характеристики їх історії життя та пов'язані з ними форми життя.

Критерії

На умови природних порушень впливають головним чином клімат, погода та місцезнаходження. Наприклад, природні пожежні порушення частіше трапляються в районах з більшим рівнем поширення блискавки та легкозаймистої біомаси, таких як довколисті соснові екосистеми на південному сході США. Умови часто виникають як частина циклу, і порушення можуть бути періодичними. Інші порушення, такі як ті, що спричинені людиною, інвазивними видами чи наслідками впливу, можуть виникати де завгодно і не обов'язково циклічні. Вимирання вихорів може призвести до численних порушень або більшої частоти одного порушення. Відразу після порушення відбувається імпульс вербування або відростання в умовах малої конкуренції за космос чи інші ресурси. Після початкового пульсу набір уповільнюється, оскільки після встановлення окремої рослини дуже важко витіснити. Через різні форми збурень це безпосередньо впливає на організми, які будуть використовувати їх і створювати різноманітність в екосистемі.

Оскільки залежні від масштабу відносини є повсюдними в екології, просторова шкала модулює вплив порушень на природні спільноти. Наприклад, розповсюдження насіння та рослиноїдність може зменшуватися з віддаленням від краю опіку. Отже, рослинні угруповання у внутрішніх районах великих пожеж реагують інакше, ніж у пожежах менших розмірів. Незважаючи на те, що типи порушень різняться в екосистемах, просторовий масштаб, ймовірно, впливає на екологічні взаємодії та відновлення спільноти з усіх випадків, оскільки організми відрізняються розподілом та можливостями пересування.

Циклічні порушення

image
Пошкодження шторму «Kyrill» у Вітгенштейні, Німеччина.

Часто, коли порушення відбуваються природним шляхом, вони створюють умови, які сприяють успіху різних видів над організмами, що передують збуренню. Це можна пояснити фізичними змінами в біотичних та абіотичних умовах екосистеми. Через це сила порушення може змінити екосистему значно довше, ніж той період, протягом якого зберігаються негайні наслідки. З плином часу після порушення можуть відбутися зміни в домінуванні, коли ефемерні трав'янисті форми життя поступово перетворюються на увінчані вищими багаторічними травами, чагарниками та деревами. Однак, за відсутності подальших сил збурення, багато екосистеми повертаються до попередніх умов. Довгоживучі види та ті, що можуть відроджуватись у присутності своїх дорослих, нарешті стають домінуючими. Така зміна, що супроводжується зміною чисельності різних видів з часом, називається екологічною спадкоємністю. Спадкоємство часто призводить до умов, які ще раз схилять екосистему до порушень.

Соснові ліси на заході Північної Америки є гарним прикладом такого циклу, що включає спалахи комах. Гірський сосновий жук (Dendroctonus ponderosae) відіграє важливу роль у обмеженні соснових дерев, таких як сосна лоджполе, у лісах на заході Північної Америки. У 2004 році жуки вразили понад 90 000 квадратних кілометрів. Жуки існують в ендемічній та епідемічній фазах. Під час епідемічних фаз рої жуків вбивають велику кількість старих сосен. Ця смертність створює в лісі отвори для нової рослинності. Смерекові, ялицеві та молоді сосни, на яких не впливають жуки, процвітають у отворах навісів. Згодом сосни вростають у навіс і замінюють загублені. Молодші сосни часто здатні запобігати атакам жуків, але, коли вони старіють, сосни стають менш енергійними і більш сприйнятливими до зараження. Цей цикл смерті та повторного зростання створює часову мозаїку сосен у лісі. Подібні цикли відбуваються в поєднанні з іншими збуреннями, такими як пожежа та буря.

Коли численні події збурень впливають на одне і те ж місце швидко, послідовно, це часто призводить до «складеного порушення», події, яка завдяки поєднанню сил створює нову ситуацію, яка більше, ніж сума його частин. Наприклад, шторми, що супроводжуються пожежею, можуть створити температуру та тривалість пожежі, які не очікуються навіть при сильних пожежах, і можуть мати дивовижні наслідки для пострільної послідовності.Стреси навколишнього середовища можна описати як тиск на навколишнє середовище зі змішуванням таких змінних, як екстремальна температура або зміна опадів, — які всі відіграють певну роль у різноманітті та послідовності екосистеми. З поміркованістю навколишнього середовища різноманітність збільшується через ефект проміжного порушення, зменшується через ефект виключення конкуренції, збільшується через запобігання конкурентному виключенню помірним хижацтвом та зменшується через місцеве вимирання здобичі сильним хижацтвом. Зменшення щільності найму зменшує важливість конкуренції для певного рівня екологічного стресу.

Види, пристосовані до збурень

image
Лісова пожежа горить на острові Закінф у Греції 25 липня 2007 року.

Порушення може суттєво змінити ліс. Згодом лісова підстилка часто завалена мертвим матеріалом. Ця речовина, що розкладається, і рясне сонячне світло сприяють рясному новоутворенню. У разі лісових пожеж частина поживних речовин, які раніше містилися в рослинній біомасі, швидко повертається в ґрунт, оскільки біомаса згорає. Багато рослин і тварин отримують вигоди від умов порушення. Деякі види особливо придатні для експлуатації нещодавно порушених місць. Рослинність з потенціалом швидкого зростання може швидко скористатися відсутністю конкуренції. На північному сході Сполучених Штатів нетерпимі до тіні дерева, такі як вишня та осика, швидко заповнюють лісові прогалини, створені внаслідок пожежі чи бурі (або людських порушень). Срібний клен і східний явір так само добре пристосовані до заплав. Вони дуже толерантні до стоячої води і часто домінують у заплавах, де періодично знищуються інші види.

Коли дерево обдувається, прогалини зазвичай заповнюються невеликими трав'янистими саджанцями, але це не завжди так; пагони з поваленого дерева можуть розвинутися і взяти щілину. Зростаюча здатність може мати значний вплив на популяцію рослин, популяції рослин, які, як правило, використовували б щілину падіння дерев, перебігали і не могли конкурувати з пагонами впалого дерева. Пристосування видів до порушень є видовим, але те, як кожен організм адаптується, впливає на всі види навколо них.

Іншим видом, добре пристосованим до певних порушень, є сосна Джек в бореальних лісах, що піддаються пожежі на кронах. Вони, як і деякі інші види сосни, мають спеціалізовані серотинові шишки, які лише відкривають і розсіюють насіння з достатньою кількістю тепла, яке генерується вогнем. Як результат, цей вид часто домінує в районах, де конкуренція була зменшена вогнем.

Види, які добре пристосовані для експлуатації місць збурень, називаються піонерами або ранніми сукцесійними видами. Ці тіньонепереносимі види здатні фотосинтезувати з високою швидкістю і в результаті швидко ростуть. Їх швидке зростання, як правило, врівноважується короткими періодами життя. Крім того, хоча ці види часто домінують відразу після порушення, вони згодом не можуть конкурувати з тіньовитривалими видами і замінюються цими видами шляхом сукцесії. Однак ці зрушення можуть не відображати поступове входження до спільноти більш високих довгоживучих форм, а натомість поступова поява та домінування видів, які могли бути присутніми, але непомітними безпосередньо після порушення. Показано, що порушення також є важливим фактором, що сприяє інвазії рослин, що не є місцевими.

Хоча рослини повинні боротися безпосередньо з порушеннями, багато тварин не піддаються негайному впливу на них. Більшість з них можуть успішно уникнути пожеж, а багато з них процвітають після рясного новоутворення на лісовій підстилці. Нові умови підтримують більш широкий спектр рослин, часто багатих поживними речовинами порівняно з рослинністю, що передує збуренням. Рослини, в свою чергу, підтримують різноманітні дикі тварини, тимчасово збільшуючи біологічне різноманіття в лісі.

Важливість

Біологічне різноманіття залежить від природних порушень. Успіх широкого кола видів з усіх таксономічних груп тісно пов'язаний із природними порушеннями, такими як пожежа, повені та буря. Як приклад, багато видів рослин, що не переносять тіні, покладаються на порушення для успішного створення та обмеження конкуренції. Без цього вічного стоншення різноманітність лісової флори може зменшуватися, зачіпаючи тварин, залежних від цих рослин.

Хорошим прикладом цієї ролі порушення є ліси сосни пондерози (Pinus ponderosa) на заході Сполучених Штатів, де поверхневі пожежі часто розріджують існуючу рослинність, дозволяючи новий ріст. Якщо пожежа придушена, дугласова ялина (Pesudotsuga menziesii), тіньовитривалий вид, з часом замінює сосни. Дугласові ялини, маючи щільні крони, сильно обмежують кількість сонячного світла, що досягає лісового дна. Без достатнього освітлення нове зростання сильно обмежене. У міру зменшення різноманітності поверхневих рослин зменшуються і види тварин, які на них покладаються. У цьому випадку вогонь важливий не тільки для видів, які безпосередньо постраждали, але і для багатьох інших організмів, виживання яких залежить від цих ключових рослин.

У суворих умовах різноманітність невелика через непереносимість до таких умов усіх, крім умовно-патогенних та високостійких видів. Здається, взаємодія між порушеннями та цими біологічними процесами становить основну частину організації та просторової структури природних спільнот. Мінливість порушень та різноманітність видів сильно пов'язані між собою, і в результаті цього потрібні пристосування, які сприяють підвищенню придатності рослин, необхідних для виживання.

Див. також

Примітки

  1. Dale, V.; Joyce, L.; McNulty, S.; Neilson, R.; Ayres, M.; Flannigan, M.; Hanson, P.; Irland, L.; Lugo, A. (September 2001). Climate Change and Forest Disturbances (PDF). . 51 (9): 723—734. doi:10.1641/0006-3568(2001)051[0723:CCAFD]2.0.CO;2. {{}}: |hdl-access= вимагає |hdl= ()
  2. Nobel, I. The Use of Vital Attributes to Predict Successional Changes in Plant Communities Subject to Recurrent Disturbances.
  3. F., Noss, Reed. Fire ecology of Florida and the southeastern coastal plain. Gainesville. ISBN . OCLC 1035947633.
  4. Romme, W.; Everham, E.; Frelich, L.E.; Moritz, M.A.; Sparks, R.E. (1998). Are Large, Infrequent Disturbances Qualitatively Different from Small, Frequent Disturbances?. Ecosystems. 1: 524—534. doi:10.1007/s100219900048.
  5. Mason, D.S.; Lashley, M.A. (2021). Spatial scale in prescribed fire regimes: an understudied aspect in conservation with examples from the southeastern United States. Fire Ecology. 17 (1): 1—14. doi:10.1186/s42408-020-00087-9.
  6. Mock, K.E.; Bentz, B.J.; O'Neill, E.M.; Chong, J.P.; Orwin, J.; Pfrender, M.E. (2007). Landscape-scale genetic variation in a forest outbreak species, the mountain pine beetle (Dendroctonus ponderosae). Molecular Ecology. 16 (3): 553—568. doi:10.1111/j.1365-294x.2006.03158.x. PMID 17257113.
  7. Ham, D.L.; Hertel, G.D. (1984). Integrated Pest Management of the Southern Pine Beetle in the Urban Setting. Journal of Arboriculture. 10 (10): 279—282.
  8. Forest Practices Board. 2007. Lodgepole Pine Stand Structure 25 Years after Mountain Pine Beetle Attack. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2008. Процитовано 12 травня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. Buma, B.; Wessman, C. A. (2011). Disturbance interactions can impact resilience mechanisms of forests. Ecosphere. 2 (5): art64. doi:10.1890/ES11-00038.1.
  10. Menge, A (1987). Community Regulation: Variation in Disturbance, Competition, and Predation in Relation to Environmental Stress and Recruitment. The American Naturalist. 130 (5): 730—757. doi:10.1086/284741. JSTOR 2461716.
  11. Pringle, L. 1979. Natural Fire: Its Ecology in Forests. William Morrow and Company, New York. 27-29.
  12. Marks, P.L. (1974). The Role of Pin Cherry (Prunus pensylvanica) in the Maintenance of Stability in Northern Hardwood Ecosystems. Ecological Monographs. 44 (1): 73—88. doi:10.2307/1942319. JSTOR 1942319.
  13. Bond, J (2001). Ecology of sprouting in woody plants: the persistence niche. Trends in Ecology & Evolution. 16 (1): 45—51. doi:10.1016/s0169-5347(00)02033-4. PMID 11146144.
  14. Schwilk, D.; Ackerly, D. (2001). Flammability and serotiny as strategies: correlated evolution in pines. Oikos. 94 (2): 326—336. doi:10.1034/j.1600-0706.2001.940213.x.
  15. Nobel, I. The Use of Vital Attributes to Predict Successional Changes in Plant Communities Subject to Recurrent Disturbances.
  16. Lembrechts, Jonas J.; Pauchard, Aníbal; Lenoir, Jonathan; Nuñez, Martín A.; Geron, Charly; Ven, Arne; Bravo-Monasterio, Pablo; Teneb, Ernesto; Nijs, Ivan; Milbau, Ann (21 листопада 2016). Disturbance is the key to plant invasions in cold environments. Proceedings of the National Academy of Sciences. 113 (49): 14061—14066. doi:10.1073/pnas.1608980113. ISSN 0027-8424. PMC 5150417. PMID 27872292.
  17. Pringle, L. 1979. Natural Fire: Its Ecology in Forests. William Morrow and Company, New York. 22-25.
  18. Sousa, W (1984). The Role of Disturbance in Natural Communities. Annual Review of Ecology and Systematics. 15: 353—391. doi:10.1146/annurev.es.15.110184.002033.

Посилання

  • Мікродокументи: Порушення

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

V ekologiyi porushennya ce timchasova zmina umov navkolishnogo seredovisha yaka sprichinyaye pomitni zmini v ekosistemi Porushennya chasto diyut shvidko i z velikim efektom zminyuyuchi fizichnu strukturu abo roztashuvannya biotichnih ta abiotichnih elementiv Porushennya mozhe takozh vinikati protyagom trivalogo periodu j mozhe vplinuti na bioriznomanittya v mezhah ekosistemi PorushennyaDoslidzhuyetsya vekologiya i evolyucijna biologiyaPorushennya pozhezhi mozhna chitko pobachiti porivnyavshi nezgorilu livu ta zgorilu pravu storoni girskogo masivu v Pivdennij Africi Ekosistema veld pokladayetsya na periodichni pozhezhi podibni cim shob omoloditis Osnovni ekologichni porushennya mozhut vklyuchati pozhezhi poveni shtormi spalahi komah ta vitoptuvannya Mozhna rozglyadati zemletrusi rizni tipi viverzhennya vulkaniv cunami vognenni shtormi naslidki vplivu zminu klimatu ta rujnivni naslidki vplivu lyudini na navkolishnye seredovishe antropogenni porushennya taki yak rubannya lisu rozchishennya lisiv ta introdukciya invazijnih vidiv serjozni porushennya Ne lishe invazivni vidi mozhut mati glibokij vpliv na ekosistemu ale j prirodni vidi mozhut sprichiniti zanepokoyennya svoyeyu povedinkoyu Sili zburennya mozhut negativno vplinuti na ekosistemi i vidpovidno mozhut silno zminiti prirodnu spilnotu Cherez ce ta vpliv na populyaciyi porushennya viznachaye majbutni zrushennya v dominuvanni rizni vidi poslidovno stayut dominantnimi oskilki z chasom proyavlyayutsya harakteristiki yih istoriyi zhittya ta pov yazani z nimi formi zhittya KriteriyiNa umovi prirodnih porushen vplivayut golovnim chinom klimat pogoda ta misceznahodzhennya Napriklad prirodni pozhezhni porushennya chastishe traplyayutsya v rajonah z bilshim rivnem poshirennya bliskavki ta legkozajmistoyi biomasi takih yak dovkolisti sosnovi ekosistemi na pivdennomu shodi SShA Umovi chasto vinikayut yak chastina ciklu i porushennya mozhut buti periodichnimi Inshi porushennya taki yak ti sho sprichineni lyudinoyu invazivnimi vidami chi naslidkami vplivu mozhut vinikati de zavgodno i ne obov yazkovo ciklichni Vimirannya vihoriv mozhe prizvesti do chislennih porushen abo bilshoyi chastoti odnogo porushennya Vidrazu pislya porushennya vidbuvayetsya impuls verbuvannya abo vidrostannya v umovah maloyi konkurenciyi za kosmos chi inshi resursi Pislya pochatkovogo pulsu nabir upovilnyuyetsya oskilki pislya vstanovlennya okremoyi roslini duzhe vazhko vitisniti Cherez rizni formi zburen ce bezposeredno vplivaye na organizmi yaki budut vikoristovuvati yih i stvoryuvati riznomanitnist v ekosistemi Oskilki zalezhni vid masshtabu vidnosini ye povsyudnimi v ekologiyi prostorova shkala modulyuye vpliv porushen na prirodni spilnoti Napriklad rozpovsyudzhennya nasinnya ta roslinoyidnist mozhe zmenshuvatisya z viddalennyam vid krayu opiku Otzhe roslinni ugrupovannya u vnutrishnih rajonah velikih pozhezh reaguyut inakshe nizh u pozhezhah menshih rozmiriv Nezvazhayuchi na te sho tipi porushen riznyatsya v ekosistemah prostorovij masshtab jmovirno vplivaye na ekologichni vzayemodiyi ta vidnovlennya spilnoti z usih vipadkiv oskilki organizmi vidriznyayutsya rozpodilom ta mozhlivostyami peresuvannya Ciklichni porushennyaPoshkodzhennya shtormu Kyrill u Vitgenshtejni Nimechchina Chasto koli porushennya vidbuvayutsya prirodnim shlyahom voni stvoryuyut umovi yaki spriyayut uspihu riznih vidiv nad organizmami sho pereduyut zburennyu Ce mozhna poyasniti fizichnimi zminami v biotichnih ta abiotichnih umovah ekosistemi Cherez ce sila porushennya mozhe zminiti ekosistemu znachno dovshe nizh toj period protyagom yakogo zberigayutsya negajni naslidki Z plinom chasu pislya porushennya mozhut vidbutisya zmini v dominuvanni koli efemerni trav yanisti formi zhittya postupovo peretvoryuyutsya na uvinchani vishimi bagatorichnimi travami chagarnikami ta derevami Odnak za vidsutnosti podalshih sil zburennya bagato ekosistemi povertayutsya do poperednih umov Dovgozhivuchi vidi ta ti sho mozhut vidrodzhuvatis u prisutnosti svoyih doroslih nareshti stayut dominuyuchimi Taka zmina sho suprovodzhuyetsya zminoyu chiselnosti riznih vidiv z chasom nazivayetsya ekologichnoyu spadkoyemnistyu Spadkoyemstvo chasto prizvodit do umov yaki she raz shilyat ekosistemu do porushen Sosnovi lisi na zahodi Pivnichnoyi Ameriki ye garnim prikladom takogo ciklu sho vklyuchaye spalahi komah Girskij sosnovij zhuk Dendroctonus ponderosae vidigraye vazhlivu rol u obmezhenni sosnovih derev takih yak sosna lodzhpole u lisah na zahodi Pivnichnoyi Ameriki U 2004 roci zhuki vrazili ponad 90 000 kvadratnih kilometriv Zhuki isnuyut v endemichnij ta epidemichnij fazah Pid chas epidemichnih faz royi zhukiv vbivayut veliku kilkist starih sosen Cya smertnist stvoryuye v lisi otvori dlya novoyi roslinnosti Smerekovi yalicevi ta molodi sosni na yakih ne vplivayut zhuki procvitayut u otvorah navisiv Zgodom sosni vrostayut u navis i zaminyuyut zagubleni Molodshi sosni chasto zdatni zapobigati atakam zhukiv ale koli voni stariyut sosni stayut mensh energijnimi i bilsh sprijnyatlivimi do zarazhennya Cej cikl smerti ta povtornogo zrostannya stvoryuye chasovu mozayiku sosen u lisi Podibni cikli vidbuvayutsya v poyednanni z inshimi zburennyami takimi yak pozhezha ta burya Koli chislenni podiyi zburen vplivayut na odne i te zh misce shvidko poslidovno ce chasto prizvodit do skladenogo porushennya podiyi yaka zavdyaki poyednannyu sil stvoryuye novu situaciyu yaka bilshe nizh suma jogo chastin Napriklad shtormi sho suprovodzhuyutsya pozhezheyu mozhut stvoriti temperaturu ta trivalist pozhezhi yaki ne ochikuyutsya navit pri silnih pozhezhah i mozhut mati divovizhni naslidki dlya postrilnoyi poslidovnosti Stresi navkolishnogo seredovisha mozhna opisati yak tisk na navkolishnye seredovishe zi zmishuvannyam takih zminnih yak ekstremalna temperatura abo zmina opadiv yaki vsi vidigrayut pevnu rol u riznomanitti ta poslidovnosti ekosistemi Z pomirkovanistyu navkolishnogo seredovisha riznomanitnist zbilshuyetsya cherez efekt promizhnogo porushennya zmenshuyetsya cherez efekt viklyuchennya konkurenciyi zbilshuyetsya cherez zapobigannya konkurentnomu viklyuchennyu pomirnim hizhactvom ta zmenshuyetsya cherez misceve vimirannya zdobichi silnim hizhactvom Zmenshennya shilnosti najmu zmenshuye vazhlivist konkurenciyi dlya pevnogo rivnya ekologichnogo stresu Vidi pristosovani do zburenLisova pozhezha gorit na ostrovi Zakinf u Greciyi 25 lipnya 2007 roku Porushennya mozhe suttyevo zminiti lis Zgodom lisova pidstilka chasto zavalena mertvim materialom Cya rechovina sho rozkladayetsya i ryasne sonyachne svitlo spriyayut ryasnomu novoutvorennyu U razi lisovih pozhezh chastina pozhivnih rechovin yaki ranishe mistilisya v roslinnij biomasi shvidko povertayetsya v grunt oskilki biomasa zgoraye Bagato roslin i tvarin otrimuyut vigodi vid umov porushennya Deyaki vidi osoblivo pridatni dlya ekspluataciyi neshodavno porushenih misc Roslinnist z potencialom shvidkogo zrostannya mozhe shvidko skoristatisya vidsutnistyu konkurenciyi Na pivnichnomu shodi Spoluchenih Shtativ neterpimi do tini dereva taki yak vishnya ta osika shvidko zapovnyuyut lisovi progalini stvoreni vnaslidok pozhezhi chi buri abo lyudskih porushen Sribnij klen i shidnij yavir tak samo dobre pristosovani do zaplav Voni duzhe tolerantni do stoyachoyi vodi i chasto dominuyut u zaplavah de periodichno znishuyutsya inshi vidi Koli derevo obduvayetsya progalini zazvichaj zapovnyuyutsya nevelikimi trav yanistimi sadzhancyami ale ce ne zavzhdi tak pagoni z povalenogo dereva mozhut rozvinutisya i vzyati shilinu Zrostayucha zdatnist mozhe mati znachnij vpliv na populyaciyu roslin populyaciyi roslin yaki yak pravilo vikoristovuvali b shilinu padinnya derev perebigali i ne mogli konkuruvati z pagonami vpalogo dereva Pristosuvannya vidiv do porushen ye vidovim ale te yak kozhen organizm adaptuyetsya vplivaye na vsi vidi navkolo nih Inshim vidom dobre pristosovanim do pevnih porushen ye sosna Dzhek v borealnih lisah sho piddayutsya pozhezhi na kronah Voni yak i deyaki inshi vidi sosni mayut specializovani serotinovi shishki yaki lishe vidkrivayut i rozsiyuyut nasinnya z dostatnoyu kilkistyu tepla yake generuyetsya vognem Yak rezultat cej vid chasto dominuye v rajonah de konkurenciya bula zmenshena vognem Vidi yaki dobre pristosovani dlya ekspluataciyi misc zburen nazivayutsya pionerami abo rannimi sukcesijnimi vidami Ci tinoneperenosimi vidi zdatni fotosintezuvati z visokoyu shvidkistyu i v rezultati shvidko rostut Yih shvidke zrostannya yak pravilo vrivnovazhuyetsya korotkimi periodami zhittya Krim togo hocha ci vidi chasto dominuyut vidrazu pislya porushennya voni zgodom ne mozhut konkuruvati z tinovitrivalimi vidami i zaminyuyutsya cimi vidami shlyahom sukcesiyi Odnak ci zrushennya mozhut ne vidobrazhati postupove vhodzhennya do spilnoti bilsh visokih dovgozhivuchih form a natomist postupova poyava ta dominuvannya vidiv yaki mogli buti prisutnimi ale nepomitnimi bezposeredno pislya porushennya Pokazano sho porushennya takozh ye vazhlivim faktorom sho spriyaye invaziyi roslin sho ne ye miscevimi Hocha roslini povinni borotisya bezposeredno z porushennyami bagato tvarin ne piddayutsya negajnomu vplivu na nih Bilshist z nih mozhut uspishno uniknuti pozhezh a bagato z nih procvitayut pislya ryasnogo novoutvorennya na lisovij pidstilci Novi umovi pidtrimuyut bilsh shirokij spektr roslin chasto bagatih pozhivnimi rechovinami porivnyano z roslinnistyu sho pereduye zburennyam Roslini v svoyu chergu pidtrimuyut riznomanitni diki tvarini timchasovo zbilshuyuchi biologichne riznomanittya v lisi VazhlivistBiologichne riznomanittya zalezhit vid prirodnih porushen Uspih shirokogo kola vidiv z usih taksonomichnih grup tisno pov yazanij iz prirodnimi porushennyami takimi yak pozhezha poveni ta burya Yak priklad bagato vidiv roslin sho ne perenosyat tini pokladayutsya na porushennya dlya uspishnogo stvorennya ta obmezhennya konkurenciyi Bez cogo vichnogo stonshennya riznomanitnist lisovoyi flori mozhe zmenshuvatisya zachipayuchi tvarin zalezhnih vid cih roslin Horoshim prikladom ciyeyi roli porushennya ye lisi sosni ponderozi Pinus ponderosa na zahodi Spoluchenih Shtativ de poverhnevi pozhezhi chasto rozridzhuyut isnuyuchu roslinnist dozvolyayuchi novij rist Yaksho pozhezha pridushena duglasova yalina Pesudotsuga menziesii tinovitrivalij vid z chasom zaminyuye sosni Duglasovi yalini mayuchi shilni kroni silno obmezhuyut kilkist sonyachnogo svitla sho dosyagaye lisovogo dna Bez dostatnogo osvitlennya nove zrostannya silno obmezhene U miru zmenshennya riznomanitnosti poverhnevih roslin zmenshuyutsya i vidi tvarin yaki na nih pokladayutsya U comu vipadku vogon vazhlivij ne tilki dlya vidiv yaki bezposeredno postrazhdali ale i dlya bagatoh inshih organizmiv vizhivannya yakih zalezhit vid cih klyuchovih roslin U suvorih umovah riznomanitnist nevelika cherez neperenosimist do takih umov usih krim umovno patogennih ta visokostijkih vidiv Zdayetsya vzayemodiya mizh porushennyami ta cimi biologichnimi procesami stanovit osnovnu chastinu organizaciyi ta prostorovoyi strukturi prirodnih spilnot Minlivist porushen ta riznomanitnist vidiv silno pov yazani mizh soboyu i v rezultati cogo potribni pristosuvannya yaki spriyayut pidvishennyu pridatnosti roslin neobhidnih dlya vizhivannya Div takozhEkologichna katastrofa Ekologichna spadkoyemnistPrimitkiDale V Joyce L McNulty S Neilson R Ayres M Flannigan M Hanson P Irland L Lugo A September 2001 Climate Change and Forest Disturbances PDF 51 9 723 734 doi 10 1641 0006 3568 2001 051 0723 CCAFD 2 0 CO 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Nobel I The Use of Vital Attributes to Predict Successional Changes in Plant Communities Subject to Recurrent Disturbances F Noss Reed Fire ecology of Florida and the southeastern coastal plain Gainesville ISBN 9780813052199 OCLC 1035947633 Romme W Everham E Frelich L E Moritz M A Sparks R E 1998 Are Large Infrequent Disturbances Qualitatively Different from Small Frequent Disturbances Ecosystems 1 524 534 doi 10 1007 s100219900048 Mason D S Lashley M A 2021 Spatial scale in prescribed fire regimes an understudied aspect in conservation with examples from the southeastern United States Fire Ecology 17 1 1 14 doi 10 1186 s42408 020 00087 9 Mock K E Bentz B J O Neill E M Chong J P Orwin J Pfrender M E 2007 Landscape scale genetic variation in a forest outbreak species the mountain pine beetle Dendroctonus ponderosae Molecular Ecology 16 3 553 568 doi 10 1111 j 1365 294x 2006 03158 x PMID 17257113 Ham D L Hertel G D 1984 Integrated Pest Management of the Southern Pine Beetle in the Urban Setting Journal of Arboriculture 10 10 279 282 Forest Practices Board 2007 Lodgepole Pine Stand Structure 25 Years after Mountain Pine Beetle Attack PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2008 Procitovano 12 travnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Buma B Wessman C A 2011 Disturbance interactions can impact resilience mechanisms of forests Ecosphere 2 5 art64 doi 10 1890 ES11 00038 1 Menge A 1987 Community Regulation Variation in Disturbance Competition and Predation in Relation to Environmental Stress and Recruitment The American Naturalist 130 5 730 757 doi 10 1086 284741 JSTOR 2461716 Pringle L 1979 Natural Fire Its Ecology in Forests William Morrow and Company New York 27 29 Marks P L 1974 The Role of Pin Cherry Prunus pensylvanica in the Maintenance of Stability in Northern Hardwood Ecosystems Ecological Monographs 44 1 73 88 doi 10 2307 1942319 JSTOR 1942319 Bond J 2001 Ecology of sprouting in woody plants the persistence niche Trends in Ecology amp Evolution 16 1 45 51 doi 10 1016 s0169 5347 00 02033 4 PMID 11146144 Schwilk D Ackerly D 2001 Flammability and serotiny as strategies correlated evolution in pines Oikos 94 2 326 336 doi 10 1034 j 1600 0706 2001 940213 x Nobel I The Use of Vital Attributes to Predict Successional Changes in Plant Communities Subject to Recurrent Disturbances Lembrechts Jonas J Pauchard Anibal Lenoir Jonathan Nunez Martin A Geron Charly Ven Arne Bravo Monasterio Pablo Teneb Ernesto Nijs Ivan Milbau Ann 21 listopada 2016 Disturbance is the key to plant invasions in cold environments Proceedings of the National Academy of Sciences 113 49 14061 14066 doi 10 1073 pnas 1608980113 ISSN 0027 8424 PMC 5150417 PMID 27872292 Pringle L 1979 Natural Fire Its Ecology in Forests William Morrow and Company New York 22 25 Sousa W 1984 The Role of Disturbance in Natural Communities Annual Review of Ecology and Systematics 15 353 391 doi 10 1146 annurev es 15 110184 002033 PosilannyaMikrodokumenti PorushennyaPortal Ekologiya

Дата публікації:
Топ