Попівська сотня адміністративно територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини Створена 1757 року за рі

Попівська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Ніжинського полку Гетьманщини. Створена 1757 року за рішенням Гетьмана України Кирила Розумовського. Центр — село Попівка.

Попівська сотня


[[Печать Попівської сотні ]]

Основні дані

Полк:

Ніжинський

Утворена:

1758

Ліквідована:

1782

Населені пункти

Центр:

Попівка

Кількість сіл:

17

Сотенна влада

Сотники

Одна з 22-ох сотень Ніжинського полку.

Географія

Сотня займала східну частину Ніжинського полку у безпосередній близькості до кордону Московії. Гарні ґрунти і близькість Конотопської фортеці — основна причина виникнення села Попівки ще в часи Речі Посполитої.

Історія

За описом, зробленим на 1654 року, село Попівка значиться як велике село, в якому було 339 дворів, з них 130 козацьких, а 133 — міщанських. Село входило до складу Конотопської сотні Ніжинського полку, однак місцеві козаки належали до спеціального палубничого куреня — підрозділу, що супроводжував у походах гетьманські палуби — великі обозні вози. Тому попівські козаки підлягали безпосередньо уряду Гетьмана в Батурині.

У 1750-тих Гетьман України Кирило Розумовський почав подрібнення великих сотень у Прилуцькому та Ніжинському полку, внаслідок чого 1758 року з'явилася окрема Попівська сотня — 22-га за ліком та 56-та в історії Ніжинського полку. За описом 1765-1769 років, Попівській сотні підлягали 17 населених пунктів (при чому сусідня Конотопська сотня мала 58 сіл та хуторів). Сотня проіснувала до ліквідації полково-сотенного устрою на Гетьманщині 1782 року.

У 1760-х - 1770-х рр, місцева сотенна канцелярія користувалася печаткою з гербом: у полі щита - кавалерський хрест, обабіч якого - два півмісяці з зірками; вгорі, над хрестом, - скручений у вузол мотузок.

1782 року територія Попівської сотні включена до складу Новгород-Сіверського намісництва Російської імперії.

Нині територія колишньої сотні перебуває в складі Конотопського району Сумської області.

Сотники

Іван Жила (1757);
Микола Кленус (16 листопада 1757-1771);
Василь Богдановський (22 липня 1771 - 23 листопада 1781).

Сотенні отамани

Стефан Скаловський (1757-1758);
Семен Скаловський (? - 1766- 1775);
Михайло Баклан (1781-1782);
Федір Острожський (1782).

Сотенні писарі

Григорій Волховський (1766)

Сотенні осавули

Микола Кривуня (?-?)

Сотенні хорунжі

Тиміш Забіяка (1766)

Посилання

Желіба О. Полкові та сотенні печатки Ніжинського полку (у збірці філії Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині) // Знак. – 1999. – березень. – С. 4.
Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С. 112
Володимир Кривошея. Українська козацька старшина. Київ, «Стилос», 2005, С. 90
Володимир Кривошея. Там само

Джерела

Козацкие полки — военные и административно-территориальные единицы в Украине(рос.)
Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 155-156;
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 90-91.

Примітки

[1] Желіба О. Полкові та сотенні печатки Ніжинського полку (у збірці філії Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині) // Знак. – 1999. – березень. – С. 4.

[2] Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С. 112

[3] Володимир Кривошея. Українська козацька старшина. Київ, «Стилос», 2005, С. 90

[:0-4] Володимир Кривошея. Там само