Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поки́дько Васи́ль Ма́ркович (* 28 січня 1919 — † 10 червня 1991) — капітан, Герой Радянського Союзу (24.03.1945), командир стрілецького батальйону 226-го Вітебського Ордена Червоного прапора стрілецького полку 63-ї Вітебської Червонопрапорної стрілецької дивізії 5-ї армії 3-го Білоруського фронту.
| Покидько Василь Маркович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 28 січня 1919 в селі Хороше Озеро Комарівського (нині Борзнянського) району Чернігівської області | |||||||||
| Смерть | 10 червня 1991 (72 роки) Москва, СРСР | |||||||||
| Поховання | d | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||
| Роки служби | 1939—1978 | |||||||||
| Звання | капітан | |||||||||
| Війни / битви | Дем'янська наступальна операція, | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Народився 28 січня 1919 року в селі Хороше Озеро Комарівського (нині Борзнянського) району Чернігівської області в сім'ї селянина. Українець.
Після 7 класів середньої школи закінчив ветеринарний технікум. Працював ветеринаром.
У лютому 1939 року Охтирським райвійськкоматом Сумської області призваний до лав РСЧА — поступив у військово-піхотне училище. Після закінчення училища, з липня 1941 року — в діючій армії.
З липня по вересень 1941 року — на Північно-Західному фронті. Брав участь в контрударі під Старою Руссою, оборонних боях і прориві 34-ї армії з оточення. Був важко поранений.
Після одужання, в квітні 1942 року був направлений на Брянський (з 7 липня 1942 року — Воронезький) фронт, в 6-ту гвардійську армію. В цей період війська фронту вели важкі оборонні бої за Воронеж, сковуючи переважні сили німців та зриваючи їх перекидання для посилення угруповань, які наступали на Сталінград і Кавказ. Тут отримав першу бойову нагороду — медаль «За відвагу». В січні 1943 року Василь Маркович був знову важко поранений. За участь в Острогозько-Россошанській операції був нагороджений Орденом Червоної Зірки.
Після шпиталю, з березня 1943 року Покидько знову на Воронезькому фронті. Бере участь у кровопролитних боях, які слідують після невдалої харківської наступальної операції (19 лютого — 14 березня 1943). В червні 1943 отримав легке поранення. Під час Курської битви (5 липня — 23 серпня 1943 року) брав участь в (5—23 липня) і Бєлгородсько‑Харківській наступальній (3—23 серпня) операціях.
За бої на Харківщині Василь Маркович був нагороджений орденом Червоного Прапора. Ось-ось радянські війська мали вступити на землю Чернігівщини, однак самому Василю Покидьку ввійти в рідне село не судилося — в серпні 1943 року переведений 39-ту армію Калінінського фронту. 14 вересня війська фронту перейшли в наступ проти духовщинсько-демидівського угруповання сил німців. В ході важких боїв по прориву глибокоешелонованої оборони німців отримав третє важке поранення.
В діючу армію капітан Покидько повернувся тільки в травні 1944 — був призначений командиром батальйону 226-го стрілецького полку 63-ї стрілецької дивізії 5-ї армії 3-го Білоруського фронту.
В ході Вітебсько-Оршанської операції (знаменитий Вітебський прорив) батальйон капітана Покидька вміло здійснив прорив оборони німців біля села Єфременка, на підступах до Вітебська, сміливо і мужньо вів бої за великий промисловий центр і вузол залізничних і автомобільних шляхів Литовської РСР місто Каунас. У серпні 1944 року одним з перших в дивізії вийшов до кордону зі Східною Прусією. Під час жорстокого бою на кордоні Василь Маркович Покидько був важко поранений, але відмовився від госпіталізації — лежачи на ношах, продовжував керувати боєм до розгрому угруповання противника. Це був останній бій капітана Покидько у німецько-радянській війні.
Після закінчення війни В. М. Покидько закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Проходив службу на командних і штабних посадах. Звільнився в запас в 1978 році в званні полковника. Після звільнення проживав в Москві. Працював начальником штабу цивільної оборони в одному з науково-дослідних інститутів. Помер 10 червня 1991 року. Похований на Хімкінському кладовищі.
Звання Героя Радянського Союзу
З подання на присвоєння капітану Покидько В. М. звання Героя Радянського Союзу:
Батальйон капітана Покидько з боями пройшов від Вітебська до кордонів Східної Пруссії. Діючи на напрямку головного удару 3-го Білоруського фронту, бійці і командири успішно прорвали оборону німецько-фашистських військ в районі села Єфременка на південний схід від Вітебська і невідступно переслідували противника до моменту його повного оточення під Вітебськом. У подальших операціях з оволодіння містами Вільнюс, Каунас, в боях на підступах до Східної Пруссії батальйон також діяв на напрямку головного удару і успішно виконав усі поставлені завдання. Ні ворожі танки, ні самохідні гармати, ні переважаючі сили піхоти німців — ніщо не могло зупинити наступальної ходи бійців і офіцерів батальйону.
Завдяки вмілому і мужньому керівництву батальйоном, особистій хоробрості і геройству товариш Покидько в кожному бою незмінно здобував перемогу. За період наступу батальйон знищив 1630 німецьких солдатів і офіцерів, захопив багато ворожої зброї, взяв у полон 750 гітлерівців.
Командир 226 стрілецького Вітебського Червонопрапорного полку майор Зубарєв.
Висновок Військової Ради фронту: гідний присвоєння звання Герой Радянського Союзу.
Командуючий військами 3-го Білоруського фронту генерал армії Черняховський.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому виняткові героїзм і самопожертву» капітану Покидько Василю Марковичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка.
Нагороди
Посилання
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. — (рос.)
- Покидько Василий Маркович. Сайт «Герои страны» [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Копия представления Покидько В. М. к званию «Георй Советского Союза» (с фотокопии № 1098 от 28.04.1964 года, Архив МО СССР, Подольск) [ 23 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Статья во фронтовой газете «Знамя Родины» (копия) [ 23 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pokidko Poki dko Vasi l Ma rkovich 28 sichnya 1919 10 chervnya 1991 kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 03 1945 komandir strileckogo bataljonu 226 go Vitebskogo Ordena Chervonogo prapora strileckogo polku 63 yi Vitebskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi 5 yi armiyi 3 go Biloruskogo frontu Pokidko Vasil MarkovichNarodzhennya28 sichnya 1919 1919 01 28 v seli Horoshe Ozero Komarivskogo nini Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblastiSmert10 chervnya 1991 1991 06 10 72 roki Moskva SRSRPohovannyadKrayina SRSRRid vijskpihotaRoki sluzhbi1939 1978ZvannyakapitanVijni bitviDem yanska nastupalna operaciya Oborona Voronezha Ostrogozhsko Rossoshanska operaciya Byelgorodsko Harkivska operaciya Duhovshinsko Demidivska operaciya Vitebsko Orshanska operaciya Shidno Pruska operaciyaNagorodiBiografiyaNarodivsya 28 sichnya 1919 roku v seli Horoshe Ozero Komarivskogo nini Borznyanskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti v sim yi selyanina Ukrayinec Pislya 7 klasiv serednoyi shkoli zakinchiv veterinarnij tehnikum Pracyuvav veterinarom U lyutomu 1939 roku Ohtirskim rajvijskkomatom Sumskoyi oblasti prizvanij do lav RSChA postupiv u vijskovo pihotne uchilishe Pislya zakinchennya uchilisha z lipnya 1941 roku v diyuchij armiyi Z lipnya po veresen 1941 roku na Pivnichno Zahidnomu fronti Brav uchast v kontrudari pid Staroyu Russoyu oboronnih boyah i prorivi 34 yi armiyi z otochennya Buv vazhko poranenij Pislya oduzhannya v kvitni 1942 roku buv napravlenij na Bryanskij z 7 lipnya 1942 roku Voronezkij front v 6 tu gvardijsku armiyu V cej period vijska frontu veli vazhki oboronni boyi za Voronezh skovuyuchi perevazhni sili nimciv ta zrivayuchi yih perekidannya dlya posilennya ugrupovan yaki nastupali na Stalingrad i Kavkaz Tut otrimav pershu bojovu nagorodu medal Za vidvagu V sichni 1943 roku Vasil Markovich buv znovu vazhko poranenij Za uchast v Ostrogozko Rossoshanskij operaciyi buv nagorodzhenij Ordenom Chervonoyi Zirki Pislya shpitalyu z bereznya 1943 roku Pokidko znovu na Voronezkomu fronti Bere uchast u krovoprolitnih boyah yaki sliduyut pislya nevdaloyi harkivskoyi nastupalnoyi operaciyi 19 lyutogo 14 bereznya 1943 V chervni 1943 otrimav legke poranennya Pid chas Kurskoyi bitvi 5 lipnya 23 serpnya 1943 roku brav uchast v 5 23 lipnya i Byelgorodsko Harkivskij nastupalnij 3 23 serpnya operaciyah Za boyi na Harkivshini Vasil Markovich buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Os os radyanski vijska mali vstupiti na zemlyu Chernigivshini odnak samomu Vasilyu Pokidku vvijti v ridne selo ne sudilosya v serpni 1943 roku perevedenij 39 tu armiyu Kalininskogo frontu 14 veresnya vijska frontu perejshli v nastup proti duhovshinsko demidivskogo ugrupovannya sil nimciv V hodi vazhkih boyiv po prorivu glibokoeshelonovanoyi oboroni nimciv otrimav tretye vazhke poranennya V diyuchu armiyu kapitan Pokidko povernuvsya tilki v travni 1944 buv priznachenij komandirom bataljonu 226 go strileckogo polku 63 yi strileckoyi diviziyi 5 yi armiyi 3 go Biloruskogo frontu V hodi Vitebsko Orshanskoyi operaciyi znamenitij Vitebskij proriv bataljon kapitana Pokidka vmilo zdijsniv proriv oboroni nimciv bilya sela Yefremenka na pidstupah do Vitebska smilivo i muzhno viv boyi za velikij promislovij centr i vuzol zaliznichnih i avtomobilnih shlyahiv Litovskoyi RSR misto Kaunas U serpni 1944 roku odnim z pershih v diviziyi vijshov do kordonu zi Shidnoyu Prusiyeyu Pid chas zhorstokogo boyu na kordoni Vasil Markovich Pokidko buv vazhko poranenij ale vidmovivsya vid gospitalizaciyi lezhachi na noshah prodovzhuvav keruvati boyem do rozgromu ugrupovannya protivnika Ce buv ostannij bij kapitana Pokidko u nimecko radyanskij vijni Pislya zakinchennya vijni V M Pokidko zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Prohodiv sluzhbu na komandnih i shtabnih posadah Zvilnivsya v zapas v 1978 roci v zvanni polkovnika Pislya zvilnennya prozhivav v Moskvi Pracyuvav nachalnikom shtabu civilnoyi oboroni v odnomu z naukovo doslidnih institutiv Pomer 10 chervnya 1991 roku Pohovanij na Himkinskomu kladovishi Zvannya Geroya Radyanskogo SoyuzuZ podannya na prisvoyennya kapitanu Pokidko V M zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Bataljon kapitana Pokidko z boyami projshov vid Vitebska do kordoniv Shidnoyi Prussiyi Diyuchi na napryamku golovnogo udaru 3 go Biloruskogo frontu bijci i komandiri uspishno prorvali oboronu nimecko fashistskih vijsk v rajoni sela Yefremenka na pivdennij shid vid Vitebska i nevidstupno peresliduvali protivnika do momentu jogo povnogo otochennya pid Vitebskom U podalshih operaciyah z ovolodinnya mistami Vilnyus Kaunas v boyah na pidstupah do Shidnoyi Prussiyi bataljon takozh diyav na napryamku golovnogo udaru i uspishno vikonav usi postavleni zavdannya Ni vorozhi tanki ni samohidni garmati ni perevazhayuchi sili pihoti nimciv nisho ne moglo zupiniti nastupalnoyi hodi bijciv i oficeriv bataljonu Zavdyaki vmilomu i muzhnomu kerivnictvu bataljonom osobistij horobrosti i gerojstvu tovarish Pokidko v kozhnomu boyu nezminno zdobuvav peremogu Za period nastupu bataljon znishiv 1630 nimeckih soldativ i oficeriv zahopiv bagato vorozhoyi zbroyi vzyav u polon 750 gitlerivciv Komandir 226 strileckogo Vitebskogo Chervonoprapornogo polku major Zubaryev Visnovok Vijskovoyi Radi frontu gidnij prisvoyennya zvannya Geroj Radyanskogo Soyuzu Komanduyuchij vijskami 3 go Biloruskogo frontu general armiyi Chernyahovskij Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami i proyavleni pri comu vinyatkovi geroyizm i samopozhertvu kapitanu Pokidko Vasilyu Markovichu bulo prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 7113 Orden Lenina Orden Chervonogo prapora 0810 Orden Oleksandra Nevskogo Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 j stupenya Dva ordeni Chervonoyi Zirki Orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR Medal Za vidvagu PosilannyaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s ISBN 5 203 00536 2 ros Pokidko Vasilij Markovich Sajt Geroi strany 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Kopiya predstavleniya Pokidko V M k zvaniyu Georj Sovetskogo Soyuza s fotokopii 1098 ot 28 04 1964 goda Arhiv MO SSSR Podolsk 23 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Statya vo frontovoj gazete Znamya Rodiny kopiya 23 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros