Повіття

Повіття (біл. Павіцце) — село в Білорусі, у Кобринському районі Берестейської області. Орган місцевого самоврядування — Повитівська сільська рада.

село Повіття біл. Павіцце
Транслітерація назви	Pavіćcie
Основні дані
51°59′02″ пн. ш. 24°45′40″ сх. д. / 51.983888888916773396° пн. ш. 24.76111111113877783° сх. д. / 51.983888888916773396; 24.76111111113877783Координати: 51°59′02″ пн. ш. 24°45′40″ сх. д. / 51.983888888916773396° пн. ш. 24.76111111113877783° сх. д. / 51.983888888916773396; 24.76111111113877783
Країна	Білорусь
Область	Берестейська область
Район	Кобринський район
Рада	Повитівська сільська рада
Населення	1528 (2009)
Часовий пояс	час у Білорусі
Поштовий індекс	225879
Телефонний код	+375-1642
Транспорт, відстані
До Мінська
- фізична	284 км
Повіття
Повіття Повіття (Берестейська область)
Повіття у Вікісховищі

Географія

Розташоване за 10 км від білорусько-українського кордону, за 50 км від Кобриня.

Історія

Вперше згадується в XV столітті. У XVIII столітті належало . У 1921 році село входило до складу гміни Леликове Каширського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.

У жовтні 1942 року поблизу Повіття була створена перша сотня УПА, яку очолив Сергій Качинський («Остап»). Весною 1943 року поблизу села відбувся бій між відділом УПА і німцями, внаслідок якого останні відступили. З мешканців села була сформована місцева боївка УПА на чолі з Федором Савчуком. До УПА приєдналося декілька десятків юнаків-мешканців Повіття, деякі з них загинули в боях проти німців і більшовиків. Всього в лавах УПА воювало близько 120 мешканців села.

У 1946 році при заведенні сільрадою господачої книжки усіх українців записали білорусами. До 1954 року входило до Дивинського району.

Населення

Станом на 10 вересня 1921 року в селі та на однойменному хуторі налічувалося 309 будинків та 1651 мешканець, з них:

• 783 чоловіки та 868 жінок;
• 1538 православних, 6 римо-католиків, 107 юдеїв;
• 1290 українців (русинів), 194 «тутейші», 87 євреїв та 80 поляків.

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 1528 осіб.

Культура

Пам'яткою дерев'яної поліської архітектури села є Пречистенська церква.

Особистості

Народилися

• Базилюк Іван Адамович («Беруто», «Лисенко», ? — 12 травня 1945), командир кущової боївки ОУН (1945).
• Бриштень Олександр Якович («Батько», Панцер, 1894 — 26 серпня1945), курінний УПА.
• Дорофей Михайло Іванович («Конопленко», 1921 — 15 червня 1946), провідник Березнівського та Антопольського районного проводу ОУН, очільник зв'язкової групи ОУН.
• Ковальчук («Бондаренко»), заступник командира підрозділу УПА О. Бриштеля, очільник підрозділу УПА.
• Концевич Михайло Филимонович («Липа», ? — 12 травня 1945), провідник Кобринського надрайонного проводу ОУН.

Примітки

1. Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 січня 2020. (англ.)
2. Леонюк В. Повіття // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 242. — .
3. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 20. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
4. Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 386—387.
5. Дехтерчук І. О. Із райкому дали команду: стати білорусами... / Довкола "Піснекрадства" // «Полишукове слово» / Пам'ятки України. — К., 1997. — № 3. — С. 119.
6. Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 111, 150—151, 261, 333, 351. — (Літопис УПА. Бібліотека) — .