Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поворо́тний тиф (лат. typhus recurrens; також поворотна гарячка) — збірна назва, яка об'єднує епідемічний (вошивий) (переносник збудника — воша) та ендемічний (кліщовий) (переносник збудника — кліщі) тифи, які перебігають з чергуванням нападів гарячки та періодів нормальної температури тіла (апірексії).
| Поворотний тиф | |
|---|---|
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Препарати | доксициклін[1] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1C1J |
| МКХ-10 | A68 |
| DiseasesDB | 1547 |
| MeSH | D012061 |
 Relapsing fever у Вікісховищі | |
Історичні факти
Збудника епідемічного поворотного тифу Borrelia recurrentis (Obermeieri) відкрив Отто Обермейер у 1868 році. Поворотний тиф існує здавна, але в самостійну нозологічну збірну групу його було виділено лише в середині XIX ст. Окрему реєстрацію захворювань на поворотний тиф в Україні провадять з 1901. Окремі значні епідемічні спалахи на Галичині й Буковині спостерігали 1847 — 48, а також 1879 і 1907. У Східній Україні в XIX — на початку XX століття великих спалахів поворотного тифу не було, за винятком епідемії в Одесі 1863. Тоді ж були епідемічні спалахи поворотного тифу в Криму (Сімферополь, Ялта). Середня захворюваність за рік на 10 000: 1901 — 05 — 1,4; 1906 — 10 — 9,5; 1911 — 15 — 2,7; 1916 — 20 — 29,1; 1921 — 25 — 69,6; 1926 — 27 — 0,3.
Як видно, частота захворювань на епідемічний поворотний тиф зростала під час російсько-японської, Першої світової й особливо громадянської війни в СРСР, коли побут був дезорганізований, медичне і гігієнічне обслуговування населення було недостатнє, не вистачало харчових продуктів, постійно переміщалися цивільні й військові контингенти тощо.
У 1925 — 27 роках захворювання на поворотний тиф знизилися до 2 — 5 випадків на 100 000 мешканців. За наступних років поворотний тиф з'являвся лише в поодиноких випадках і по 1940 зник зовсім. За Другої світової війни знову були поодинокі випадки і невеличкі вибухи захворювань на поворотний тиф. Тепер на території всієї України ці захворювання не реєструються. У Західній Україні, як і в Польщі, захворюваність на поворотний тиф була значно вища, ніж в Східній Україні, і досягла найвищої точки 1922 року, коли в Польщі на 100 000 мешканців хворіло 1 488 і вмирало 29 осіб, а на Волині хворіло 349 і вмирало 10 осіб. У Криму поворотний тиф давав такі показники на 100 000 мешканців: 1913 — 20; 1924 — 31; 1925 — 31; 1926 — 33 і 1927 — 30. За місяцями середньоденні захворювання на поворотний тиф розподілялися у Центральних і Східних землях, за даними 1902 — 14, максимум захворювань припадав на зимово-весінній період, а мінімум — на літньо-осінній. Територіальні відміни на 1922: на Харківщині, Одещині, Полтавщині і Катеринославщині на 100 000 мешканців хворіло 2 000 і більше осіб; на Київщині, Чернігівщині і в Криму — від 1 000 до 1 500, а на Волині та Поділлі від 500 до 1 000. Поворотний тиф в Україні завжди мав епідемічний характер, тобто зникав майже зовсім, а в період епідемій давав велику кількість захворювань.
Летальність від поворотного тифу коливалася в Україні від 25 до 6 %. За спостереженнями, зробленими в Одесі, вона на 100000 мешканців давала такі показники: 1901-05 — 2,1; 1906-10 — 8,8; 1911-15 — 2,8; 1916-20 — 39,8; 1921-25 — 68,4; 1926-27 — 0.
З цих даних видно, що смертність тим більша, чим сильніша епідемія. За Другої світової війни великих епідемічних вибухів поворотного тифу не було і летальність в Україні й всьому СРСР становила 0,55 — 1,48 %. Серед чоловіків вона була в Україні, як й в інших країнах, значно вища (майже в два рази), ніж серед жінок, і збільшувалася з підвищенням віку.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Епідеміологічні особливості
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Кліщі з роду орнітодорусів, що є резервуаром інфекції, зустрічаються у місцевостях із жарким кліматом (наприклад, у Середньоазійських республіках). Передача інфекції відбувається при укусі кліща.
Патогенез
З вхідних воріт інфекції збудник потрапляє з крові у кровоутворюючі органи, печінку, центральну нервову систему. Антитіла, що утворюються в організмі, спричинюють розпад (лізис) спірохет, але їхня частина, яка збереглась у вогнищі інфекції, потрапляючи у тік крові, зумовлює черговий напад хвороби.
Клінічні ознаки
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Інкубаційний період складає в середньому 7-14 днів.
Початок хвороби гострий — з ознобу та підвищення температури за декілька годин до 38,5-39,5 °C. На місці укусу на шкірі, піднімаючись над поверхнею, утворюється папула темно-вишньового забарвлення. Під час першого нападу гарячки, що триває 2-3 дні, у хворого відмічаються слабкість, нездужання, біль у гомілкових м'язах, незначна жовтяниця, помірне збільшення селезінки.
Наприкінці нападу температура критично падає до нормальних або субфебрильних цифр: зниження температури супроводжується рясним потовиділенням; настає покращення стану хворого — безгарячковий період ().
Тривалість наступних нападів від 10-12 годин до 2-3 днів, періоди апірексії тривають від 1-го до 5-9 днів; усього під час хвороби буває 6-12, іноді 15-18 нападів гарячки.
На висоті нападу гарячки у мазку та товстої краплі крові виявляють спірохети; іноді їх вдається знайти й у період апірексії.
Для картини периферичної крові характерні нормо- або лейкопенія, переважання у лейкоцитарній формулі лімфоцитів та моноцитів.
Діагностика
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Для верифікації діагнозу важливі конкретна епідеміологічна ситуація, наявність нападів у перебігу хвороби та інші клінічні ознаки, наявність папули у місці укусу кліща. Виявлення спірохет підтверджує діагноз.
Диференційний діагноз проводять із малярією (особливо тропічною), бруцельозом, під час першого нападу із лептоспірозом.
Лікування
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Хворих госпіталізують, призначають всередину доксициклін по 0,1 г 2 рази на день (7-10 днів), з прикриттям задля запобіганню його побічним явищам — антигістамінні препарати (лоратадин, цетиризин, тощо) та протигрибкові засоби (зокрема, флуконазол). Проводять інтенсивну детоксикаційну терапію.
Профілактика
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемічний поворотний тиф.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ендемічний поворотний тиф.
Примітки
- Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
Див. також
Література
- Г. Шульц, Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Брауде И. Возвратный тиф. К. 1946; (рос.)
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с.
- Gerald L. Mandell. Mandell, Douglas, and Bennett's Principles and Practice of Infectious Diseases: Expert Consult Premium Edition — Enhanced Online Features and Print (Two Volume Set). — 7th Edition. — USA : Churchill Livingstone, 2009. — 4320 с. — . (англ.)
- Estee Torok, Ed Moran, Fiona Cooke. Oxford Handbook of Infectious Diseases and Microbiology (Oxford Medical Handbooks). — 1th Edition. — Oxford, United Kingdom : Oxford University Press, 2009. — 944 с. — (Oxford Medical Handbooks) — . (англ.)
- Под ред. Н.Д. Ющука, Ю.Я. Венгерова. Инфекционные болезни: национальное руководство. — Москва : «ГЭОТАР-медиа», 2009. — 1049 с. — («Национальные руководства») — . (рос.)
- Лобзин Ю.В., Жданов К.В. Руководство по инфекционным болезням в 2-х томах. — Москва : «Фолиант», 2011. — 1408 с. — (Инфекционные и паразитарные болезни) — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tif znachennya Povoro tnij tif lat typhus recurrens takozh povorotna garyachka zbirna nazva yaka ob yednuye epidemichnij voshivij perenosnik zbudnika vosha ta endemichnij klishovij perenosnik zbudnika klishi tifi yaki perebigayut z cherguvannyam napadiv garyachki ta periodiv normalnoyi temperaturi tila apireksiyi Povorotnij tifSpecialnist infekcijni hvorobiPreparati doksiciklin 1 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1C1JMKH 10 A68DiseasesDB 1547MeSH D012061 Relapsing fever u VikishovishiIstorichni faktiZbudnika epidemichnogo povorotnogo tifu Borrelia recurrentis Obermeieri vidkriv Otto Obermejer u 1868 roci Povorotnij tif isnuye zdavna ale v samostijnu nozologichnu zbirnu grupu jogo bulo vidileno lishe v seredini XIX st Okremu reyestraciyu zahvoryuvan na povorotnij tif v Ukrayini provadyat z 1901 Okremi znachni epidemichni spalahi na Galichini j Bukovini sposterigali 1847 48 a takozh 1879 i 1907 U Shidnij Ukrayini v XIX na pochatku XX stolittya velikih spalahiv povorotnogo tifu ne bulo za vinyatkom epidemiyi v Odesi 1863 Todi zh buli epidemichni spalahi povorotnogo tifu v Krimu Simferopol Yalta Serednya zahvoryuvanist za rik na 10 000 1901 05 1 4 1906 10 9 5 1911 15 2 7 1916 20 29 1 1921 25 69 6 1926 27 0 3 Yak vidno chastota zahvoryuvan na epidemichnij povorotnij tif zrostala pid chas rosijsko yaponskoyi Pershoyi svitovoyi j osoblivo gromadyanskoyi vijni v SRSR koli pobut buv dezorganizovanij medichne i gigiyenichne obslugovuvannya naselennya bulo nedostatnye ne vistachalo harchovih produktiv postijno peremishalisya civilni j vijskovi kontingenti tosho U 1925 27 rokah zahvoryuvannya na povorotnij tif znizilisya do 2 5 vipadkiv na 100 000 meshkanciv Za nastupnih rokiv povorotnij tif z yavlyavsya lishe v poodinokih vipadkah i po 1940 znik zovsim Za Drugoyi svitovoyi vijni znovu buli poodinoki vipadki i nevelichki vibuhi zahvoryuvan na povorotnij tif Teper na teritoriyi vsiyeyi Ukrayini ci zahvoryuvannya ne reyestruyutsya U Zahidnij Ukrayini yak i v Polshi zahvoryuvanist na povorotnij tif bula znachno visha nizh v Shidnij Ukrayini i dosyagla najvishoyi tochki 1922 roku koli v Polshi na 100 000 meshkanciv hvorilo 1 488 i vmiralo 29 osib a na Volini hvorilo 349 i vmiralo 10 osib U Krimu povorotnij tif davav taki pokazniki na 100 000 meshkanciv 1913 20 1924 31 1925 31 1926 33 i 1927 30 Za misyacyami serednodenni zahvoryuvannya na povorotnij tif rozpodilyalisya u Centralnih i Shidnih zemlyah za danimi 1902 14 maksimum zahvoryuvan pripadav na zimovo vesinnij period a minimum na litno osinnij Teritorialni vidmini na 1922 na Harkivshini Odeshini Poltavshini i Katerinoslavshini na 100 000 meshkanciv hvorilo 2 000 i bilshe osib na Kiyivshini Chernigivshini i v Krimu vid 1 000 do 1 500 a na Volini ta Podilli vid 500 do 1 000 Povorotnij tif v Ukrayini zavzhdi mav epidemichnij harakter tobto znikav majzhe zovsim a v period epidemij davav veliku kilkist zahvoryuvan Letalnist vid povorotnogo tifu kolivalasya v Ukrayini vid 25 do 6 Za sposterezhennyami zroblenimi v Odesi vona na 100000 meshkanciv davala taki pokazniki 1901 05 2 1 1906 10 8 8 1911 15 2 8 1916 20 39 8 1921 25 68 4 1926 27 0 Z cih danih vidno sho smertnist tim bilsha chim silnisha epidemiya Za Drugoyi svitovoyi vijni velikih epidemichnih vibuhiv povorotnogo tifu ne bulo i letalnist v Ukrayini j vsomu SRSR stanovila 0 55 1 48 Sered cholovikiv vona bula v Ukrayini yak j v inshih krayinah znachno visha majzhe v dva razi nizh sered zhinok i zbilshuvalasya z pidvishennyam viku Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif Epidemiologichni osoblivostiDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif Klishi z rodu ornitodorusiv sho ye rezervuarom infekciyi zustrichayutsya u miscevostyah iz zharkim klimatom napriklad u Serednoazijskih respublikah Peredacha infekciyi vidbuvayetsya pri ukusi klisha PatogenezZ vhidnih vorit infekciyi zbudnik potraplyaye z krovi u krovoutvoryuyuchi organi pechinku centralnu nervovu sistemu Antitila sho utvoryuyutsya v organizmi sprichinyuyut rozpad lizis spirohet ale yihnya chastina yaka zbereglas u vognishi infekciyi potraplyayuchi u tik krovi zumovlyuye chergovij napad hvorobi Klinichni oznakiDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif Inkubacijnij period skladaye v serednomu 7 14 dniv Pochatok hvorobi gostrij z oznobu ta pidvishennya temperaturi za dekilka godin do 38 5 39 5 C Na misci ukusu na shkiri pidnimayuchis nad poverhneyu utvoryuyetsya papula temno vishnovogo zabarvlennya Pid chas pershogo napadu garyachki sho trivaye 2 3 dni u hvorogo vidmichayutsya slabkist nezduzhannya bil u gomilkovih m yazah neznachna zhovtyanicya pomirne zbilshennya selezinki Naprikinci napadu temperatura kritichno padaye do normalnih abo subfebrilnih cifr znizhennya temperaturi suprovodzhuyetsya ryasnim potovidilennyam nastaye pokrashennya stanu hvorogo bezgaryachkovij period Trivalist nastupnih napadiv vid 10 12 godin do 2 3 dniv periodi apireksiyi trivayut vid 1 go do 5 9 dniv usogo pid chas hvorobi buvaye 6 12 inodi 15 18 napadiv garyachki Na visoti napadu garyachki u mazku ta tovstoyi krapli krovi viyavlyayut spiroheti inodi yih vdayetsya znajti j u period apireksiyi Dlya kartini periferichnoyi krovi harakterni normo abo lejkopeniya perevazhannya u lejkocitarnij formuli limfocitiv ta monocitiv DiagnostikaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif Dlya verifikaciyi diagnozu vazhlivi konkretna epidemiologichna situaciya nayavnist napadiv u perebigu hvorobi ta inshi klinichni oznaki nayavnist papuli u misci ukusu klisha Viyavlennya spirohet pidtverdzhuye diagnoz Diferencijnij diagnoz provodyat iz malyariyeyu osoblivo tropichnoyu brucelozom pid chas pershogo napadu iz leptospirozom LikuvannyaDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif Hvorih gospitalizuyut priznachayut vseredinu doksiciklin po 0 1 g 2 razi na den 7 10 dniv z prikrittyam zadlya zapobigannyu jogo pobichnim yavisham antigistaminni preparati loratadin cetirizin tosho ta protigribkovi zasobi zokrema flukonazol Provodyat intensivnu detoksikacijnu terapiyu ProfilaktikaDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemichnij povorotnij tif Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Endemichnij povorotnij tif PrimitkiDrug Indications Extracted from FAERS doi 10 5281 ZENODO 1435999 d Track Q56863002Div takozhEpidemichnij povorotnij tifLiteraturaG Shulc Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Braude I Vozvratnyj tif K 1946 ros Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s Gerald L Mandell Mandell Douglas and Bennett s Principles and Practice of Infectious Diseases Expert Consult Premium Edition Enhanced Online Features and Print Two Volume Set 7th Edition USA Churchill Livingstone 2009 4320 s ISBN 978 0443068393 angl Estee Torok Ed Moran Fiona Cooke Oxford Handbook of Infectious Diseases and Microbiology Oxford Medical Handbooks 1th Edition Oxford United Kingdom Oxford University Press 2009 944 s Oxford Medical Handbooks ISBN 978 0198569251 angl Pod red N D Yushuka Yu Ya Vengerova Infekcionnye bolezni nacionalnoe rukovodstvo Moskva GEOTAR media 2009 1049 s Nacionalnye rukovodstva ISBN 978 5 9704 1000 4 ros Lobzin Yu V Zhdanov K V Rukovodstvo po infekcionnym boleznyam v 2 h tomah Moskva Foliant 2011 1408 s Infekcionnye i parazitarnye bolezni ISBN 9785939292184 ros