Плунґе або Плунгя́ни (лит. Plungė, жумуд. Plongė, біл. Плунгяны, пол. Płungiany) — місто на заході Литви, адміністративний центр Плунгеського району в Тельшяйському повіті. Приміські селища: Варкаляй, Йовайшішке, Бабрунгас, Каушенай, Норішкяй.
Плунге лит. Plungė | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
55°54′ пн. ш. 21°24′ сх. д. / 55.900° пн. ш. 21.400° сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Регіон | Тельшяйський повіт | ||||
Столиця для | Плунгеський район (райони Литви) | ||||
Засновано | 1567 | ||||
Площа | 30 км² | ||||
Населення | 23 055 осіб (2010) | ||||
· густота | 769 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 119 м і 106 м | ||||
Міста-побратими | Менден, d, Вільянді, Тукумс (26 липня 1996), Ґолюб-Добжинь, Брунталь, Гаддерсфілд, Боксгольм | ||||
Телефонний код | (+370) 448 | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
GeoNames | 595689 | ||||
OSM | ↑1360452 ·R (Плунгеський район) | ||||
Поштові індекси | LT-90001 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | Офіційна сторінка | ||||
Мапа | |||||
Плунге Плунге (Литва) | |||||
| |||||
| |||||
Плунге у Вікісховищі |
Північною околицею міста проходить залізниця Шяуляй-Клайпеда, є залізнична станція. Поруч знаходиться стадіон, садибний палац і парк Огінських. Тут знаходиться Жемайтійський художній музей, парк Плунге (пам'ятка природи - Дуб Громовий).
У центрі міста – Староміська площа, Костел Іоанна Хрестителя (1933 р.) з дзвіницею (1850 р.; пам’ятка архітектури), зі сходу – старий цвинтар і каплиця Всіх Святих (1858 р., пам’ятка архітектури), Плунге Лурд, ставок Гондинга, районна центральна лікарня.
У місті є будинок культури, пошта, будинок престарілих (належить парафії), три кладовища. Є пам’ятник Десятиліття Незалежності (з 1928), скульптура Флоріона (з 1894 р., автор – книготорговець Казис Барздис).
Назва
Лінгвісти припускають, що назва Плунге може бути особистою назвою місця — місто могло виникнути довкола садиби, власником якої був Плунге. Однак походження назви міста «Plunge» не зовсім зрозуміле. Найбільш переконлива теорія полягає в тому, що назва міста походить від назви річки Паплунга, яка протікала через місто..
Польською мовою місто називається Płungiany, жемойтійською Plongė.
1894 У липні на карті Плунге, складеній за наказом князя Миколаса Огінського, потік, що проходить через місто, витікає з Нарвіласького озера і впадає в річку Бабрунгас, російськими літерами (як і всі інші об'єкти, позначені на мапі) названо «Паплунга». Мапу створено після 1894 р.
За даними історика Я. Друнгіля, існує три версії походження назви міста Плунге: народна, антропонімічна та гідронімічна. Згідно з народною етимологією, топонім Плунге пов’язаний з дієсловом «plunktis», що означає скубти – бити (для порівняння – «Не ходи в Плунге, бо там пірнають». Так говорили тельшяйчани). Автори антропонімічної версії схильні виводити назву міста від прізвища Плунге, яке, до речі, було найбільш поширеним у районах Пакруй, Паневежис, Радвілішкіс та Утена, а в Шедуві проживало аж 45 людей з прізвищем Плунге. Однак, перевіривши найдавніші переписи селян правителя Жемайтії початку XVI століття та збережені описи міста Плунге, історики не знайшли такого прізвища. Тому найпереконливішою є гідронімічна версія, згідно з якою слово «Плунге» походить від назви струмка, який протікав через місто. Ця версія підтверджується топографічними, лінгвістичними та археологічними даними.
Потік Паплунге почали каналізувати після Другої світової війни. Витоки Паплунге з озера Нарвіла ще можна побачити, але за кілька метрів струмок протікає під вулицею Ежеро. Протікає під землею через вулицю Laisvės, паралельну вулиці M. K. Čuurlionios, повз територію ПАТ "Žemaitijos suvenyras" і старі міські школи («Plungės Senamiestios vidirinė mokykla»), потім впадає у ставки на вулиці Palankės, а звідти стікає у Плунгес через канаву вздовж вулиці Папрудісіос до моря.
Історія
Вважається, що територія, на якій знаходиться Плунге, була заселена в V–I століттях до нашої ери. Після Мельнського договору у лісах Жемайтії були засновані сільські осередки. З 14 століття до середини 16 століття Плунге входило до Гандинзького району як звичайне поселення. Пізніше населення Плунге почало зростати швидше і перевищило населення Гандинга. У 1567 р. Плунге згадується як місто.
13 січня 1792 р. Плунге отримало магдебурзьке право. З 1806 по 1873 рр. Плунге належало Платону Зубову, а пізніше – Огінським, які у 1879 збудували тут палац.
У міжвоєнний період у 1925 р. тут була заснована гімназія, а в 1932 р. збудована залізнична гілка. У 1933 р. освячено нинішній католицький костел. З моменту заснування приватної лікарні в 1939 почали свою діяльність пологове, хірургічне відділення.
Під час Червневого повстання в Литві 1941 р. та німецького вторгнення в рамках Операції «Барбаросса» Плунге було захоплене німецькими військами 25 червня 1941 р. Литовські націоналісти на чолі з Йонасом Норейкою перехопили контроль і сформували міську адміністрацію та поліцію.
У роки незалежності Литви економіка Плунге базувалася на фабриці льону та бавовни «Kučiskis – Pabedinskiai», а також на діяльності підприємців і сільськогосподарській продукції жемайтійських селян.
Після Другої світової війни та совєцької окупації Плунге почало стрімко зростати - якщо в 1950 р. місто налічувало 7400 жителів, то в 1990 р. воно мало вже 23300 мешканців. За роки совєцької окупації литовці стали більшістю мешканців міста. Згідно з постановою уряду від 1963 р., Плунге мало стати обласним центром з потужною промисловістю. Однак ці плани були зруйновані, коли стало очевидно, що в місті не вистачає водних ресурсів, хоча в Плунге було засновано кілька компаній високого рівня, які представляють різні галузі промисловості. Однак більшість із цих компаній збанкрутували після оголошення незалежності Литви.
Герб Плунге було затверджено указом Президента 6 червня 1997 року. У 2009 Плунге було обране Культурною столицею Литви. Нині Плунге є шістнадцятим за величиною містом Литви з 22 287 жителями.
Зовнішні зв'язки
Плунге має 9 міст-побратимів:
- Тукумс, Латвія
- Красногорськ, Росія
- Менден, Німеччина
- Б'єркрейм, Норвегія
- Боксгольм, Швеція
- Вільянді, Естонія
- Ґолюб-Добжинь, Польща
- Гаддерсфілд, Англія
- Сватове, Україна
Уродженці
- Олґа Раєцка, латвійська рок-попспівачка
- Айсте Смілгевічюте, литовська рок-попспівачка
Галерея
- Церква
- Пам'ятник Святому Флоріану
- Дзвіниця
- Стайні замку Огінських
- Бабрунгас - річка в Плунге
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плунге |
- Офіційна сторінка [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.](лит.)
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Домашня сторінка. Новини Plunge. Процитовано 27 січня 2019.
- -2$002fwerk-2014-0008$002fwerk-2014-0008.pdf?t:ac=j$002fwerk.2014.9.issue-2$002fwerk-2014-0008$002fwerk-2014-0008.xml De Gruyter (PDF).
- Від чого походить назва рідного міста?. 9 липня 2009.
{{}}
:|archive-url=
вимагає|archive-date=
(); Проігноровано невідомий параметр|дата архіву=
(); Проігноровано невідомий параметр|дата доступу=
(); Проігноровано невідомий параметр|робота=
() - "Die Mörder werden noch gebraucht", Der Spiegel, Von Leonid Olschwang, 23 квітня 1984
- Вона думала, що її дід був литовським героєм. Дослідження спонукають її запитати, чи був він патріотом чи нацистом?, Chicago Tribune, Рон Гроссман, 14 січня 2019 р.
- plunge.lt|access-date=27 січня 2019}}
- TAIS.39832 1312 Затвердження міського герба DÄ—l Plungė. e-seimas.lrs.lt. Процитовано 27 січня 2019.
- Domeikaitė, Audrė. -20294 Культурною столицею Литви 2009 року буде Плунге (відео). 15min.lt. Процитовано 27 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 26 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plunge abo Plungya ni lit Plunge zhumud Plonge bil Plungyany pol Plungiany misto na zahodi Litvi administrativnij centr Plungeskogo rajonu v Telshyajskomu poviti Primiski selisha Varkalyaj Jovajshishke Babrungas Kaushenaj Norishkyaj Plunge lit Plungegerb praporPlungeOsnovni dani55 54 pn sh 21 24 sh d 55 900 pn sh 21 400 sh d 55 900 21 400Krayina LitvaRegion Telshyajskij povitStolicya dlya Plungeskij rajon rajoni Litvi Zasnovano 1567Plosha 30 km Naselennya 23 055 osib 2010 gustota 769 osib km Visota NRM 119 m i 106 mMista pobratimi Menden d Vilyandi Tukums 26 lipnya 1996 Golyub Dobzhin Bruntal Gaddersfild BoksgolmTelefonnij kod 370 448Chasovij poyas 2GeoNames 595689OSM 1360452 R Plungeskij rajon Poshtovi indeksi LT 90001Miska vladaVebsajt Oficijna storinkaMapaPlungePlunge Litva Plunge u Vikishovishi Pivnichnoyu okoliceyu mista prohodit zaliznicya Shyaulyaj Klajpeda ye zaliznichna stanciya Poruch znahoditsya stadion sadibnij palac i park Oginskih Tut znahoditsya Zhemajtijskij hudozhnij muzej park Plunge pam yatka prirodi Dub Gromovij U centri mista Staromiska plosha Kostel Ioanna Hrestitelya 1933 r z dzviniceyu 1850 r pam yatka arhitekturi zi shodu starij cvintar i kaplicya Vsih Svyatih 1858 r pam yatka arhitekturi Plunge Lurd stavok Gondinga rajonna centralna likarnya U misti ye budinok kulturi poshta budinok prestarilih nalezhit parafiyi tri kladovisha Ye pam yatnik Desyatilittya Nezalezhnosti z 1928 skulptura Floriona z 1894 r avtor knigotorgovec Kazis Barzdis NazvaLingvisti pripuskayut sho nazva Plunge mozhe buti osobistoyu nazvoyu miscya misto moglo viniknuti dovkola sadibi vlasnikom yakoyi buv Plunge Odnak pohodzhennya nazvi mista Plunge ne zovsim zrozumile Najbilsh perekonliva teoriya polyagaye v tomu sho nazva mista pohodit vid nazvi richki Paplunga yaka protikala cherez misto Polskoyu movoyu misto nazivayetsya Plungiany zhemojtijskoyu Plonge 1894 U lipni na karti Plunge skladenij za nakazom knyazya Mikolasa Oginskogo potik sho prohodit cherez misto vitikaye z Narvilaskogo ozera i vpadaye v richku Babrungas rosijskimi literami yak i vsi inshi ob yekti poznacheni na mapi nazvano Paplunga Mapu stvoreno pislya 1894 r Za danimi istorika Ya Drungilya isnuye tri versiyi pohodzhennya nazvi mista Plunge narodna antroponimichna ta gidronimichna Zgidno z narodnoyu etimologiyeyu toponim Plunge pov yazanij z diyeslovom plunktis sho oznachaye skubti biti dlya porivnyannya Ne hodi v Plunge bo tam pirnayut Tak govorili telshyajchani Avtori antroponimichnoyi versiyi shilni vivoditi nazvu mista vid prizvisha Plunge yake do rechi bulo najbilsh poshirenim u rajonah Pakruj Panevezhis Radvilishkis ta Utena a v Sheduvi prozhivalo azh 45 lyudej z prizvishem Plunge Odnak perevirivshi najdavnishi perepisi selyan pravitelya Zhemajtiyi pochatku XVI stolittya ta zberezheni opisi mista Plunge istoriki ne znajshli takogo prizvisha Tomu najperekonlivishoyu ye gidronimichna versiya zgidno z yakoyu slovo Plunge pohodit vid nazvi strumka yakij protikav cherez misto Cya versiya pidtverdzhuyetsya topografichnimi lingvistichnimi ta arheologichnimi danimi Potik Paplunge pochali kanalizuvati pislya Drugoyi svitovoyi vijni Vitoki Paplunge z ozera Narvila she mozhna pobachiti ale za kilka metriv strumok protikaye pid vuliceyu Ezhero Protikaye pid zemleyu cherez vulicyu Laisves paralelnu vulici M K Cuurlionios povz teritoriyu PAT Zemaitijos suvenyras i stari miski shkoli Plunges Senamiestios vidirine mokykla potim vpadaye u stavki na vulici Palankes a zvidti stikaye u Plunges cherez kanavu vzdovzh vulici Paprudisios do morya IstoriyaVvazhayetsya sho teritoriya na yakij znahoditsya Plunge bula zaselena v V I stolittyah do nashoyi eri Pislya Melnskogo dogovoru u lisah Zhemajtiyi buli zasnovani silski oseredki Z 14 stolittya do seredini 16 stolittya Plunge vhodilo do Gandinzkogo rajonu yak zvichajne poselennya Piznishe naselennya Plunge pochalo zrostati shvidshe i perevishilo naselennya Gandinga U 1567 r Plunge zgaduyetsya yak misto 13 sichnya 1792 r Plunge otrimalo magdeburzke pravo Z 1806 po 1873 rr Plunge nalezhalo Platonu Zubovu a piznishe Oginskim yaki u 1879 zbuduvali tut palac U mizhvoyennij period u 1925 r tut bula zasnovana gimnaziya a v 1932 r zbudovana zaliznichna gilka U 1933 r osvyacheno ninishnij katolickij kostel Z momentu zasnuvannya privatnoyi likarni v 1939 pochali svoyu diyalnist pologove hirurgichne viddilennya Pid chas Chervnevogo povstannya v Litvi 1941 r ta nimeckogo vtorgnennya v ramkah Operaciyi Barbarossa Plunge bulo zahoplene nimeckimi vijskami 25 chervnya 1941 r Litovski nacionalisti na choli z Jonasom Norejkoyu perehopili kontrol i sformuvali misku administraciyu ta policiyu U roki nezalezhnosti Litvi ekonomika Plunge bazuvalasya na fabrici lonu ta bavovni Kuciskis Pabedinskiai a takozh na diyalnosti pidpriyemciv i silskogospodarskij produkciyi zhemajtijskih selyan Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ta sovyeckoyi okupaciyi Plunge pochalo strimko zrostati yaksho v 1950 r misto nalichuvalo 7400 zhiteliv to v 1990 r vono malo vzhe 23300 meshkanciv Za roki sovyeckoyi okupaciyi litovci stali bilshistyu meshkanciv mista Zgidno z postanovoyu uryadu vid 1963 r Plunge malo stati oblasnim centrom z potuzhnoyu promislovistyu Odnak ci plani buli zrujnovani koli stalo ochevidno sho v misti ne vistachaye vodnih resursiv hocha v Plunge bulo zasnovano kilka kompanij visokogo rivnya yaki predstavlyayut rizni galuzi promislovosti Odnak bilshist iz cih kompanij zbankrutuvali pislya ogoloshennya nezalezhnosti Litvi Gerb Plunge bulo zatverdzheno ukazom Prezidenta 6 chervnya 1997 roku U 2009 Plunge bulo obrane Kulturnoyu stoliceyu Litvi Nini Plunge ye shistnadcyatim za velichinoyu mistom Litvi z 22 287 zhitelyami Zovnishni zv yazkiPlunge maye 9 mist pobratimiv Tukums Latviya Krasnogorsk Rosiya Menden Nimechchina B yerkrejm Norvegiya Boksgolm Shveciya Vilyandi Estoniya Golyub Dobzhin Polsha Gaddersfild Angliya Svatove UkrayinaUrodzhenciOlga Rayecka latvijska rok popspivachka Ajste Smilgevichyute litovska rok popspivachkaGalereyaCerkva Pam yatnik Svyatomu Florianu Dzvinicya Stajni zamku Oginskih Babrungas richka v PlungePosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PlungeOficijna storinka 15 chervnya 2013 u Wayback Machine lit Ce nezavershena stattya z geografiyi Litvi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Domashnya storinka Novini Plunge Procitovano 27 sichnya 2019 2 002fwerk 2014 0008 002fwerk 2014 0008 pdf t ac j 002fwerk 2014 9 issue 2 002fwerk 2014 0008 002fwerk 2014 0008 xml De Gruyter PDF Vid chogo pohodit nazva ridnogo mista 9 lipnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive url vimagaye archive date dovidka Proignorovano nevidomij parametr data arhivu dovidka Proignorovano nevidomij parametr data dostupu dovidka Proignorovano nevidomij parametr robota dovidka Die Morder werden noch gebraucht Der Spiegel Von Leonid Olschwang 23 kvitnya 1984 Vona dumala sho yiyi did buv litovskim geroyem Doslidzhennya sponukayut yiyi zapitati chi buv vin patriotom chi nacistom Chicago Tribune Ron Grossman 14 sichnya 2019 r plunge lt access date 27 sichnya 2019 TAIS 39832 1312 Zatverdzhennya miskogo gerba DA l Plunge e seimas lrs lt Procitovano 27 sichnya 2019 Domeikaite Audre 20294 Kulturnoyu stoliceyu Litvi 2009 roku bude Plunge video 15min lt Procitovano 27 sichnya 2019 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2020 Procitovano 26 bereznya 2020