Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Па пська церко вна акаде мія італ Pontificia Accademia Ecclesiastica лат Pontificia Ecclesiastica Academia один з вищих

Папська церковна академія

Па́пська церко́вна акаде́мія (італ. Pontificia Accademia Ecclesiastica; лат. Pontificia Ecclesiastica Academia) — один з вищих навчальних закладів Католицької церкви в Римі. Академія здійснює підготовку священнослужителів для роботи в дипломатичному корпусі і Державному секретаріаті Святого Престолу.

Папська церковна академія
image
головний вхід до Папської церковної академії
41°53′53″ пн. ш. 12°28′37″ сх. д. / 41.89805556002777820° пн. ш. 12.47722222002777670° сх. д. / 41.89805556002777820; 12.47722222002777670Координати: 41°53′53″ пн. ш. 12°28′37″ сх. д. / 41.89805556002777820° пн. ш. 12.47722222002777670° сх. д. / 41.89805556002777820; 12.47722222002777670
Назва латиною Pontificia Ecclesiastica Academia
Тип академія
Країна image Італія
Розташування Рим, Італія
Засновано 1701
Президент архієпископ
Приналежність Святий Престол
Випускники
Штаб-квартира Рим
Адреса Piazza della Minerva, 74
00186 Roma, Italia
Сайт vatican.va/roman_curia/pontifical_academies/acdeccles/index_sp.htm​(ісп.)
vatican.va/roman_curia/pontifical_academies/acdeccles/index_it.htm​(італ.)
image Pontifical Ecclesiastical Academy у Вікісховищі

Історія

Академія заснована в Римі в 1701 році абатом П'єтро Ґараньї, за порадою блаженного Себастьяна Вальфре. Спочатку вона називалася «Академія церковної знаті» (італ. Accademia dei Nobili Ecclesiastici). На початку своєї діяльності академія розташовувалася в палаці Ґабрієллі на Монте-Джордано (тепер Палаццо Таверна). Від початку академія втішалася підтримкою і схваленням папи Климента XI і вже за 20 років після свого заснування мала понад 150 випускників.

У 1703 році папа Климент XI вирішив взяти академію під свою безпосередню опіку і постановив, щоб академії був переданий палац Ґоттофреді на п'яцца Венеція. Згодом, 2 червня 1706 року, академія переїхала в палац Северолі на п'яцца делла Мінерва, де вона знаходиться до сьогодні.

Кардинал Реццоніко, який був студентом академії, став папою під ім'ям Климента XIII і вирішив тимчасово припинити діяльність академії. Протягом 11 років, коли академія була закрита, її приміщення здавалися в оренду. Академія була скорочена до мінімуму.

На конклаві 1775 року постало питання про відновлення діяльності академії. Відразу ж після обрання папи Пія VI академія була відкрита (в листопаді того ж року) і її президентом був призначений Паоло Антоніо Паолі, генеральний прокуратор конгрегації Богоматері в Кампітелло. У наступному році папа забажав особисто відвідати академію. Крім того, під час його понтифікату був установлений звичай, щоб один зі студентів академії виступав з промовою в присутності папи на святі Кафедри святого Петра.

Понтифікат Пія VI сприятливо позначився на економічному становищі академії. У березні 1778 року папа вдруге відвідав академію. У цей період студентом академії був Аннібале делла Дженґа, який у 1823 році був обраний папою під ім'ям Льва XII.

Після революції 1798 року академія знову впродовж п'яти років була закрита. Потім, у 1803 році, її знову відкрито за рішенням папи Пія VII як церковний заклад з регулярними курсами з теології і права. Академії надано право представляти щороку двох студентів до університету Ла Сапієнца на здобуття наукового ступеня в галузі богослов'я і права. У цей період, передусім через послаблення дисципліни, академія втратила свою попередню репутацію.

Стурбований поганою роботою академії, Пій IX на початку свого понтифікату створив спеціальну комісію кардиналів, яка мала вжити необхідних заходів, щоб повернути академію на правильний шлях. Кардинали вирішили закрити академію на невизначений час. Всі учні були відраховані наприкінці 1847 навчального року. У приміщеннях академії, в результаті народних заворушень у 1848—1849 років, розмістилося Військове та Морське міністерство Римської Республіки, а деякі з її володінь були конфісковані французькими військами.

У 1850 році академія, нарешті, змогла відновити свою діяльність, отримати новий зовнішній вигляд і більш конкретні цілі. Пій IX доручив академії здійснювати підготовку молодих священиків до дипломатичну службу Святого Престолу або для служіння в Римській курії. Студенти були зобов'язані отримати науковий ступінь у галузі богослов'я або права і повинні були пройти трирічний курс дипломатії та іноземних мов.

У 1878 році ще один колишній студент академії був обраний папою — кардинал Джоакіно Печчі, який прийняв ім'я Льва XIII. Він сприяв ще серйознішій інтелектуальній підготовці студентів шляхом введення публічного захисту дисертацій.

У перші десятиліття XX століття і особливо під час того, як академією керував архієпископ Рафаель Меррі дель Валь, майбутній держсекретар Святого Престолу, в академії навчалися численні англійці, що перейшли на католицизм, які готувалися до священства.

На конклаві 1914 року папою був обраний кардинал Джакомо Делла К'єза, який прийняв ім'я Бенедикта XV. Він раніше сам був студентом академії, а потім і працював у ній професором дипломатичного стилю.

Новий імпульс розвитку академії дали папи Пій XI і Пій XII. Перший постановив, що покровителем академії став Державний секретар Святого Престолу, а також академії надано сучасну назву «Папська церковна академія». Другий установив нові правила академії, які були видані в 1945 році і діють понині.

Навчальний процес

Зарахування до академії відбувається за рекомендацією єпархіального єпископа. Кандидати на зарахування мають бути священиками і мати освіту в галузі теології або канонічного права, мати не більше 35 років, володіти не менш ніж двома іноземними мовами.

Навчальний процес складається з двох частин:

  1. Студенти повинні пройти навчання в одному з папських університетів Рима і отримати ступінь з канонічного права.
  2. Студенти повинні протягом двох років пройти навчання в стінах академії. У склад курсу входять дисципліни:
    1. Історія папської дипломатії
    2. Дипломатичний стиль і документація
    3. Міжнародне та дипломатичне право
    4. Церковна дипломатія
    5. Церковні і політичні міжнародні організації
    6. Соціальна доктрина Церкви
    7. Церковне право православних держав
    8. Французька, іспанська, італійська, англійська мови
    9. Латинська мова

Президенти Папської церковної академії

  • священик Маттео Дженнаро Сібілья (1701—1704);
  • священик Франческо Джорданіні (1704—1720);
  • священик Пеллеґріно Де Неґрі (1721—1728);
  • священик Томмазо Джанніні (1729—1739);
  • граф Джироламо Формальяні (1739—1742);
  • Анджело Ґранеллі (1742—1744);
  • маркіз П'єр Маттео Онораті (1744—1762);
  • архієпископ Інноченцо Ґорґоні (1763—1764);
  • священик Паоло Антоніо Паолі (1775—1798);
  • священик Вінченцо Бренчалья (1802—1814);
  • архієпископ Джованні Джакомо Сінібальді (1814—1843);
  • єпископ Джованні Баттіста Розані (1843—1847);
  • єпископ Джузеппе Кардоні (1850—1873);
  • єпископ Венанціо Мобілі (1873—1875);
  • єпископ Одоардо Аньєллі (1875—1878);
  • єпископ Плачідо Марія Ск'яффіно (1878—1884);
  • священик Доменіко Феррата (1884—1885);
  • єпископ Луїджі Сеп'яччі (1885—1886);
  • архієпископ Франческо Сатоллі (1886—1891);
  • архієпископ Авґусто Ґвіді (1892—1894);
  • архієпископ Філіппо Кастракане дельї Антельмінеллі (1895—1898);
  • архієпископ Рафаель Меррі дель Валь-і-Сулуета (19 квітня 1900 — 12 листопада 1903);
  • архієпископ Франческо Соґаро (1903 — 6 лютого 1912);
  • архієпископ Джованні Марія Дзонґі (5 грудня 1914 — 8 серпня 1941);
  • єпископ Паоло Савіно (1941 — 27 квітня 1959);
  • архієпископ Джакомо Теста (1959 — 29 вересня 1962);
  • архієпископ Джіно Паро (31 серпня 1962 — 5 травня 1969);
  • архієпископ Сальваторе Паппалардо (1969 — 17 жовтня 1970);
  • архієпископ Феліче Піроцці (17 жовтня 1970 — 25 липня 1975);
  • архієпископ Чезаре Дзаккі (1 червня 1975 — 8 червня 1985);
  • архієпископ Джастін Френсіс Рігалі (8 червня 1985 — 21 грудня 1989);
  • архієпископ Карл-Йозеф Раубер (22 січня 1990 — 16 березня 1993);
  • архієпископ Ґабрієль Монтальво Іґера (29 квітня 1993 — 7 грудня 1998);
  • архієпископ Георг Цур (7 грудня 1998 — 29 січня 2000);
  • архієпископ Хусто Мульйор Ґарсія (11 лютого 2000 — 13 жовтня 2007);
  • архієпископ Беніаміно Стелла (13 жовтня 2007 — 21 вересня 2013);
  • архієпископ Джамп'єро Ґлодер (від 21 вересня 2013).

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Pa pska cerko vna akade miya ital Pontificia Accademia Ecclesiastica lat Pontificia Ecclesiastica Academia odin z vishih navchalnih zakladiv Katolickoyi cerkvi v Rimi Akademiya zdijsnyuye pidgotovku svyashennosluzhiteliv dlya roboti v diplomatichnomu korpusi i Derzhavnomu sekretariati Svyatogo Prestolu Papska cerkovna akademiya den universitetu status riven akreditaciyigolovnij vhid do Papskoyi cerkovnoyi akademiyi41 53 53 pn sh 12 28 37 sh d 41 89805556002777820 pn sh 12 47722222002777670 sh d 41 89805556002777820 12 47722222002777670 Koordinati 41 53 53 pn sh 12 28 37 sh d 41 89805556002777820 pn sh 12 47722222002777670 sh d 41 89805556002777820 12 47722222002777670Nazva latinoyu Pontificia Ecclesiastica AcademiaTip akademiyaKrayina ItaliyaRoztashuvannya Rim ItaliyaZasnovano 1701Prezident arhiyepiskopPrinalezhnist Svyatij PrestolVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Papskoyi cerkovnoyi akademiyiShtab kvartira RimAdresa Piazza della Minerva 74 00186 Roma ItaliaSajt vatican va roman curia pontifical academies acdeccles index sp htm isp vatican va roman curia pontifical academies acdeccles index it htm ital Pontifical Ecclesiastical Academy u VikishovishiIstoriyaAkademiya zasnovana v Rimi v 1701 roci abatom P yetro Garanyi za poradoyu blazhennogo Sebastyana Valfre Spochatku vona nazivalasya Akademiya cerkovnoyi znati ital Accademia dei Nobili Ecclesiastici Na pochatku svoyeyi diyalnosti akademiya roztashovuvalasya v palaci Gabriyelli na Monte Dzhordano teper Palacco Taverna Vid pochatku akademiya vtishalasya pidtrimkoyu i shvalennyam papi Klimenta XI i vzhe za 20 rokiv pislya svogo zasnuvannya mala ponad 150 vipusknikiv U 1703 roci papa Kliment XI virishiv vzyati akademiyu pid svoyu bezposerednyu opiku i postanoviv shob akademiyi buv peredanij palac Gottofredi na p yacca Veneciya Zgodom 2 chervnya 1706 roku akademiya pereyihala v palac Severoli na p yacca della Minerva de vona znahoditsya do sogodni Kardinal Recconiko yakij buv studentom akademiyi stav papoyu pid im yam Klimenta XIII i virishiv timchasovo pripiniti diyalnist akademiyi Protyagom 11 rokiv koli akademiya bula zakrita yiyi primishennya zdavalisya v orendu Akademiya bula skorochena do minimumu Na konklavi 1775 roku postalo pitannya pro vidnovlennya diyalnosti akademiyi Vidrazu zh pislya obrannya papi Piya VI akademiya bula vidkrita v listopadi togo zh roku i yiyi prezidentom buv priznachenij Paolo Antonio Paoli generalnij prokurator kongregaciyi Bogomateri v Kampitello U nastupnomu roci papa zabazhav osobisto vidvidati akademiyu Krim togo pid chas jogo pontifikatu buv ustanovlenij zvichaj shob odin zi studentiv akademiyi vistupav z promovoyu v prisutnosti papi na svyati Kafedri svyatogo Petra Pontifikat Piya VI spriyatlivo poznachivsya na ekonomichnomu stanovishi akademiyi U berezni 1778 roku papa vdruge vidvidav akademiyu U cej period studentom akademiyi buv Annibale della Dzhenga yakij u 1823 roci buv obranij papoyu pid im yam Lva XII Pislya revolyuciyi 1798 roku akademiya znovu vprodovzh p yati rokiv bula zakrita Potim u 1803 roci yiyi znovu vidkrito za rishennyam papi Piya VII yak cerkovnij zaklad z regulyarnimi kursami z teologiyi i prava Akademiyi nadano pravo predstavlyati shoroku dvoh studentiv do universitetu La Sapiyenca na zdobuttya naukovogo stupenya v galuzi bogoslov ya i prava U cej period peredusim cherez poslablennya disciplini akademiya vtratila svoyu poperednyu reputaciyu Sturbovanij poganoyu robotoyu akademiyi Pij IX na pochatku svogo pontifikatu stvoriv specialnu komisiyu kardinaliv yaka mala vzhiti neobhidnih zahodiv shob povernuti akademiyu na pravilnij shlyah Kardinali virishili zakriti akademiyu na neviznachenij chas Vsi uchni buli vidrahovani naprikinci 1847 navchalnogo roku U primishennyah akademiyi v rezultati narodnih zavorushen u 1848 1849 rokiv rozmistilosya Vijskove ta Morske ministerstvo Rimskoyi Respubliki a deyaki z yiyi volodin buli konfiskovani francuzkimi vijskami U 1850 roci akademiya nareshti zmogla vidnoviti svoyu diyalnist otrimati novij zovnishnij viglyad i bilsh konkretni cili Pij IX doruchiv akademiyi zdijsnyuvati pidgotovku molodih svyashenikiv do diplomatichnu sluzhbu Svyatogo Prestolu abo dlya sluzhinnya v Rimskij kuriyi Studenti buli zobov yazani otrimati naukovij stupin u galuzi bogoslov ya abo prava i povinni buli projti tririchnij kurs diplomatiyi ta inozemnih mov U 1878 roci she odin kolishnij student akademiyi buv obranij papoyu kardinal Dzhoakino Pechchi yakij prijnyav im ya Lva XIII Vin spriyav she serjoznishij intelektualnij pidgotovci studentiv shlyahom vvedennya publichnogo zahistu disertacij U pershi desyatilittya XX stolittya i osoblivo pid chas togo yak akademiyeyu keruvav arhiyepiskop Rafael Merri del Val majbutnij derzhsekretar Svyatogo Prestolu v akademiyi navchalisya chislenni anglijci sho perejshli na katolicizm yaki gotuvalisya do svyashenstva Na konklavi 1914 roku papoyu buv obranij kardinal Dzhakomo Della K yeza yakij prijnyav im ya Benedikta XV Vin ranishe sam buv studentom akademiyi a potim i pracyuvav u nij profesorom diplomatichnogo stilyu Novij impuls rozvitku akademiyi dali papi Pij XI i Pij XII Pershij postanoviv sho pokrovitelem akademiyi stav Derzhavnij sekretar Svyatogo Prestolu a takozh akademiyi nadano suchasnu nazvu Papska cerkovna akademiya Drugij ustanoviv novi pravila akademiyi yaki buli vidani v 1945 roci i diyut ponini Navchalnij procesZarahuvannya do akademiyi vidbuvayetsya za rekomendaciyeyu yeparhialnogo yepiskopa Kandidati na zarahuvannya mayut buti svyashenikami i mati osvitu v galuzi teologiyi abo kanonichnogo prava mati ne bilshe 35 rokiv voloditi ne mensh nizh dvoma inozemnimi movami Navchalnij proces skladayetsya z dvoh chastin Studenti povinni projti navchannya v odnomu z papskih universitetiv Rima i otrimati stupin z kanonichnogo prava Studenti povinni protyagom dvoh rokiv projti navchannya v stinah akademiyi U sklad kursu vhodyat disciplini Istoriya papskoyi diplomatiyi Diplomatichnij stil i dokumentaciya Mizhnarodne ta diplomatichne pravo Cerkovna diplomatiya Cerkovni i politichni mizhnarodni organizaciyi Socialna doktrina Cerkvi Cerkovne pravo pravoslavnih derzhav Francuzka ispanska italijska anglijska movi Latinska movaPrezidenti Papskoyi cerkovnoyi akademiyisvyashenik Matteo Dzhennaro Sibilya 1701 1704 svyashenik Franchesko Dzhordanini 1704 1720 svyashenik Pellegrino De Negri 1721 1728 svyashenik Tommazo Dzhannini 1729 1739 graf Dzhirolamo Formalyani 1739 1742 Andzhelo Granelli 1742 1744 markiz P yer Matteo Onorati 1744 1762 arhiyepiskop Innochenco Gorgoni 1763 1764 svyashenik Paolo Antonio Paoli 1775 1798 svyashenik Vinchenco Brenchalya 1802 1814 arhiyepiskop Dzhovanni Dzhakomo Sinibaldi 1814 1843 yepiskop Dzhovanni Battista Rozani 1843 1847 yepiskop Dzhuzeppe Kardoni 1850 1873 yepiskop Venancio Mobili 1873 1875 yepiskop Odoardo Anyelli 1875 1878 yepiskop Plachido Mariya Sk yaffino 1878 1884 svyashenik Domeniko Ferrata 1884 1885 yepiskop Luyidzhi Sep yachchi 1885 1886 arhiyepiskop Franchesko Satolli 1886 1891 arhiyepiskop Avgusto Gvidi 1892 1894 arhiyepiskop Filippo Kastrakane delyi Antelminelli 1895 1898 arhiyepiskop Rafael Merri del Val i Sulueta 19 kvitnya 1900 12 listopada 1903 arhiyepiskop Franchesko Sogaro 1903 6 lyutogo 1912 arhiyepiskop Dzhovanni Mariya Dzongi 5 grudnya 1914 8 serpnya 1941 yepiskop Paolo Savino 1941 27 kvitnya 1959 arhiyepiskop Dzhakomo Testa 1959 29 veresnya 1962 arhiyepiskop Dzhino Paro 31 serpnya 1962 5 travnya 1969 arhiyepiskop Salvatore Pappalardo 1969 17 zhovtnya 1970 arhiyepiskop Feliche Pirocci 17 zhovtnya 1970 25 lipnya 1975 arhiyepiskop Chezare Dzakki 1 chervnya 1975 8 chervnya 1985 arhiyepiskop Dzhastin Frensis Rigali 8 chervnya 1985 21 grudnya 1989 arhiyepiskop Karl Jozef Rauber 22 sichnya 1990 16 bereznya 1993 arhiyepiskop Gabriyel Montalvo Igera 29 kvitnya 1993 7 grudnya 1998 arhiyepiskop Georg Cur 7 grudnya 1998 29 sichnya 2000 arhiyepiskop Husto Muljor Garsiya 11 lyutogo 2000 13 zhovtnya 2007 arhiyepiskop Beniamino Stella 13 zhovtnya 2007 21 veresnya 2013 arhiyepiskop Dzhamp yero Gloder vid 21 veresnya 2013 PosilannyaAkademiya na sajti Svyatogo Prestolu ital Akademiya na sajti www catholic hierarchy org angl
Топ