Ота Вічаз, німецький варіант — Отто Лехман (ст.-луж. Ota Wićaz, нім. Otto Lehmann, 14 червня 1874 року, Хвачиці, Лужиця, Німецька імперія — 28 листопада 1952 року, Штольберг, НДР) — лютеранський священик, педагог, верхньолужицький письменник, поет, перекладач, літературознавець, журналіст і історик культури.
Ота Вічаз | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 14 червня 1874[1] d, Гросдубрау, Баутцен, Саксонія | |||
Помер | 28 листопада 1952[1] (78 років) Штольберг, Рудні Гори, Саксонія[1] | |||
Країна | Німеччина | |||
Діяльність | історик культури, історик літератури | |||
Мова творів | нижньолужицька | |||
Членство | Матиця серболужицька | |||
| ||||
Біографія
Народився 14 червня 1874 року в сім'ї викладача гімназії в Бауцені. Закінчивши гімназію, студіював теологію, філософію, германістику і славістику в Лейпцигу. Під час навчання брав участь у діяльності лужичанського студентського товариства Sorabija. Після закінчення навчання був висвячений на священика і служив в 1899 році вікарієм в одному з лютеранських парафій в Лейпцигу. У 1898 році організував XXIV молодіжний літній табір-фестиваль для лужицьких гімназистів під назвою «Схадзованка». Після отримання вищої педагогічної освіти в Німеччині з 1900 року викладав у початкових класах у містах Рета, Лейпциг, Хохкирх, Дрезден і Чопау. З 1902 року займався викладацькою діяльністю в педагогічних училищах в Вальденбурзі і Бауцені. З цього ж часу брав участь у діяльності лужичанського культурного товариства «Матіца сербська». У 1903 році переїхав у Штольберг, де з 1904 року викладав у педагогічному училищі. У 1914 році отримав професорську посаду, в 1920 році був призначений на посаду керуючого студентською радою і в 1926 році — на посаду директора училища. У 1936 році був звільнений з роботи. У 1941 році повернувся до викладацької діяльності. У 1943 році був знову звільнений з роботи. Після Другої світової війни продовжив викладати. З 1945 по 1949 рік був перекладачем у радянській військовій комендатурі. У 1949 році вийшов на пенсію.
З 1924 року по 1937 рік був редактором лужичанських періодичних видань «Předźenak» і «Łužica». З 1932 по 1937 рік був редактором друкованого органу товариства «Матіца сербська» громадсько-культурного та літературного альманаху «Časopis Maćicy Serbskeje». З 1947 по 1950 рік був редактором лужицьких періодичних видань «Nowaja Łužica» і «Rozhlad».
У 1947 році отримав звання почесного професора Лейпцизького університету на знак визнання його внеску в сербське літературознавство та історію культури.
Твори
- «Wutrobine nalěćo Mathildy Stangec a Korle Awgusta Fiedlerja», 1922;
- «Wo serbskim ludowym basnistwje», 1922;
- Adolf Černý, Serbske wobrazki, переклад з чеської, 1923;
- «Dr. Arnošt Muka», 1924;
- «Jana Hajncy serbske basnje a pěsnje», 1925;
- «Jan Kollár», 1928;
- «Hodźijske idyle», лірика, 1934;
- «Handrij Zejler a jeho doba», 1952;
- посмертне видання «Serb ze złotym rjapom», 1955;
- посмертне видання «Bur Krakora», 1973;
- посмертне видання «Serbska poezija», лірика, 1976.
Пам'ять
- У німецькій комуні Кватитц встановлено пам'ятник, присвячений Ота Вічазу.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1015896413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Гугнин А. А., Введение в историю серболужицкой словесности и литературы от истоков до наших дней, Российская академия наук, Институт славяноведения и балканистики, научный центр славяно-германских отношений, М., 1997, стр. 99, 115, 127, 133, 139, 144, 152, 155—157, 160, ISBN 5-7576-0063-2
- Franz Schön: Otto Lehmann (1874—1952), Sächsische Biografie. Herausgegeben vom Institut für Sächsische Geschichte und Volkskunde, bearb. von Martina Schattkowsky.
Посилання
- (в.-луж.)
- Біографія на сайті Сербського інституту [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- Бібліографія [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ota Vichaz nimeckij variant Otto Lehman st luzh Ota Wicaz nim Otto Lehmann 14 chervnya 1874 roku Hvachici Luzhicya Nimecka imperiya 28 listopada 1952 roku Shtolberg NDR lyuteranskij svyashenik pedagog verhnoluzhickij pismennik poet perekladach literaturoznavec zhurnalist i istorik kulturi Ota VichazNarodivsya14 chervnya 1874 1874 06 14 1 d Grosdubrau Bautcen SaksoniyaPomer28 listopada 1952 1952 11 28 1 78 rokiv Shtolberg Rudni Gori Saksoniya 1 Krayina NimechchinaDiyalnististorik kulturi istorik literaturiMova tvorivnizhnoluzhickaChlenstvoMaticya serboluzhicka Pam yatnik na chest Otto Lehmana i Gandriya Zagrodnika Kvatitc NimechchinaBiografiyaNarodivsya 14 chervnya 1874 roku v sim yi vikladacha gimnaziyi v Bauceni Zakinchivshi gimnaziyu studiyuvav teologiyu filosofiyu germanistiku i slavistiku v Lejpcigu Pid chas navchannya brav uchast u diyalnosti luzhichanskogo studentskogo tovaristva Sorabija Pislya zakinchennya navchannya buv visvyachenij na svyashenika i sluzhiv v 1899 roci vikariyem v odnomu z lyuteranskih parafij v Lejpcigu U 1898 roci organizuvav XXIV molodizhnij litnij tabir festival dlya luzhickih gimnazistiv pid nazvoyu Shadzovanka Pislya otrimannya vishoyi pedagogichnoyi osviti v Nimechchini z 1900 roku vikladav u pochatkovih klasah u mistah Reta Lejpcig Hohkirh Drezden i Chopau Z 1902 roku zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu v pedagogichnih uchilishah v Valdenburzi i Bauceni Z cogo zh chasu brav uchast u diyalnosti luzhichanskogo kulturnogo tovaristva Matica serbska U 1903 roci pereyihav u Shtolberg de z 1904 roku vikladav u pedagogichnomu uchilishi U 1914 roci otrimav profesorsku posadu v 1920 roci buv priznachenij na posadu keruyuchogo studentskoyu radoyu i v 1926 roci na posadu direktora uchilisha U 1936 roci buv zvilnenij z roboti U 1941 roci povernuvsya do vikladackoyi diyalnosti U 1943 roci buv znovu zvilnenij z roboti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhiv vikladati Z 1945 po 1949 rik buv perekladachem u radyanskij vijskovij komendaturi U 1949 roci vijshov na pensiyu Z 1924 roku po 1937 rik buv redaktorom luzhichanskih periodichnih vidan Predzenak i Luzica Z 1932 po 1937 rik buv redaktorom drukovanogo organu tovaristva Matica serbska gromadsko kulturnogo ta literaturnogo almanahu Casopis Macicy Serbskeje Z 1947 po 1950 rik buv redaktorom luzhickih periodichnih vidan Nowaja Luzica i Rozhlad U 1947 roci otrimav zvannya pochesnogo profesora Lejpcizkogo universitetu na znak viznannya jogo vnesku v serbske literaturoznavstvo ta istoriyu kulturi Tvori Wutrobine naleco Mathildy Stangec a Korle Awgusta Fiedlerja 1922 Wo serbskim ludowym basnistwje 1922 Adolf Cerny Serbske wobrazki pereklad z cheskoyi 1923 Dr Arnost Muka 1924 Jana Hajncy serbske basnje a pesnje 1925 Jan Kollar 1928 Hodzijske idyle lirika 1934 Handrij Zejler a jeho doba 1952 posmertne vidannya Serb ze zlotym rjapom 1955 posmertne vidannya Bur Krakora 1973 posmertne vidannya Serbska poezija lirika 1976 Pam yatU nimeckij komuni Kvatitc vstanovleno pam yatnik prisvyachenij Ota Vichazu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1015896413 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaGugnin A A Vvedenie v istoriyu serboluzhickoj slovesnosti i literatury ot istokov do nashih dnej Rossijskaya akademiya nauk Institut slavyanovedeniya i balkanistiki nauchnyj centr slavyano germanskih otnoshenij M 1997 str 99 115 127 133 139 144 152 155 157 160 ISBN 5 7576 0063 2 Franz Schon Otto Lehmann 1874 1952 Sachsische Biografie Herausgegeben vom Institut fur Sachsische Geschichte und Volkskunde bearb von Martina Schattkowsky Posilannya v luzh Biografiya na sajti Serbskogo institutu 24 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Bibliografiya 9 bereznya 2016 u Wayback Machine nim