Острівець (Тернопільський район)

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Острівець.

Остріве́ць — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 адміністративний центр (Острівецької сільської ради), якій були підпорядковні села (Гумниська) і Застіноче.

село Острівець
Герб Прапор
Костел Костел
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване	1471
Населення	420
Площа	855 км²
Густота населення	491.23 осіб/км²
Поштовий індекс	48107
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°17′26″ пн. ш. 25°37′45″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.62917° сх. д. / 49.29056; 25.62917Координати: 49°17′26″ пн. ш. 25°37′45″ сх. д. / 49.29056° пн. ш. 25.62917° сх. д. / 49.29056; 25.62917
Середня висота над рівнем моря	330 м
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	6 км
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Острівець
Острівець
Мапа
Острівець у Вікісховищі

Розташоване на правому березі річки Серет

Населення — 420 осіб (2001).

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1471 року.

У 1772 році село ввійшло в склад Імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).

На початку свого існування це було невеличке поселення. Воно часто потерпало від турецько-татарських нападів. У 1557 році польський король (Сигізмунд ІІ) заснував тут фільварки, у які забирає найкращі землі і луки, що раніше належали селянам.

На початку ХХ століття в селі з'явилася 4-х класова школа з українською мовою навчання. У селі діяло товариство «Просвіта», організаторами якої були о. Платон Карпінський і О. Побережний — колишній вояк УСС. В селі також був церковний хор, яким керував Ізидор Луковський.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Символіка

Затверджені 12 жовтня 2015 р. рішенням сесії сільської ради.

Автор — Андрій Гречило.

Герб

Щит перетятий; у верхньому срібному полі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест; у нижньому синьому — золотий короп на срібній сітці. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.

Зелений лавровий вінок та пурпуровий хрест уособлюють славетних земляків, діячів у галузі культури та духовності — письменників, поетів, єпископів (уродженцями Острівця також були письменник В.Гжицький, поет Р.Карпінський, торонтонський єпископ І.Борецький). Синє поле означає річку Серет, яка протікає через село, а сітка і риба риболовецькі промисли. Окрім того лазурове та срібне поля підкреслюють назву села, отриману завдяки специфічному географічному розташуванню.

Прапор

Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних рівношироких смуг — верхньої білої і нижньої синьої; на білій смузі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест, на синій — жовтий короп на білій сітці.

Пам'ятки

• дві (церкви святого Димитрія) (1840, зберігається ікона Пресвятої Матері Божої з немовлям, поч. ХХ ст., двостороння, з с. (Яблінок), ПЦУ; 1893, колишній костел, кам'яна, УГКЦ)
• капличка
• насипана символічна могила Борцям за волю України
• встановлено меморіальну таблицю на будинку, де народилися В. та С. Ґжицькі, є кімната-музей В. Ґжицького
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні встановлений у 1971 р.

Пам'ятний знак на славу Божу

Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований біля бібліотеки.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (1909 р.).

Хрест — 0,6 м, постамент: верхня частина — 0,8х0,6х0,1 м, нижня частина — 1х1,2х0,7 м, цоколь — 1,4х0,9х0,8 м, площа — 0,0007 га.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

У 1995 році в приміщенні місцевої школи створено кімнату-музей В. Ґжицького.

Населення

Поширені прізвища

Войнаровський, (Гумницький), (Луковський), .

Відомі люди

Народилися

• релігійний діяч (Ісидор Борецький),
• вчений у галузі екології, громадський діяч Я. Гумницький,
• поет, перекладач, інженер, громадський діяч Р. Карпінський,
• поет, перекладач, публіцист Володимир Ґжицький,
• біохімік Степан Ґжицький, брат Вололодимира,
• поет, громадський діяч Роман Лубківський (1941-2015).

Працювали

• о. Карпінський Платон — парох села, помер також тут.

Галерея

• Церква Святого Димитрія (1840р. ПЦУ)
• Церква Святого Димитрія (1893р. УГКЦ)
• Каплиця Святого Димитрія (УГКЦ)
• Будинок, в якому народився письменник Володимир Гжицький.
• Центральна вулиця
• Пам'ятний знак на славу Божу
• Символічна могила Борцям за волю України

Примітки

1. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
3. . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 26 червня 2012 року № 97.
5. Мельничук Б. Ґжицький Володимир Зенонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 449. — .
6. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
7. Кушнерик Г., Пиндус Б. Карпінський Платон / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 41. — .

Джерела

• Заяць Н. Острівець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 696. — .