Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магда Оліверо італ Magda Olivero Марія Маддалена Оліверо італ Maria Maddalena Olivero 25 березня 1910 Салуццо 8 вересня

Оліверо Магда

Оліверо Магда

Магда Оліверо (італ. Magda Olivero, Марія Маддалена Оліверо, італ. Maria Maddalena Olivero); 25 березня 1910, Салуццо — 8 вересня 2014, Мілан) — італійська оперна співачка, сопрано. Вважається однією з найкращих виконавиць веристських ролей, відома як співачка з найтривалішою кар'єрою.

Оліверо Магда
італ. Magda Olivero
англ. Magda Olivero
image
Основна інформація
Дата народження25 березня 1910(1910-03-25)[1][2][…]
Місце народженняСалуццо, Кунео, П'ємонт, Італія[1][4]
Дата смерті8 вересня 2014(2014-09-08)[1][2][…] (104 роки)
Місце смертіМілан, Італія[1][4]
Причина смертіхвороба
ПохованняМонументальне кладовище[5]
Роки активностіз 1932
ГромадянствоІталія і Королівство Італія
Професіїоперна співачка
Співацький голоссопрано
Інструментисопрано і вокал[d]
Жанриопера
ЗакладНаціональна академія Санта-Чечілія
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Магда Оліверо народилася 25 березня 1910 (1912) року в родині судді. Почала вчитися грі на фортепіано в шестирічному віці, з дитинства володіла сильним, але необробленим голосом. У 13 років вступила до консерваторії, продовжувала займатися фортепіано і композицією, безуспішно пробувалася як вокалістка. Зустріч з професором Луїджі Джеруссі зіграла вирішальну роль в становленні співачки. Акторську освіту Оліверо отримала в Міланській Академії сценічного мистецтва, клас Дори Сетті.

Дебютувала в театрі Ла Скала в 1933 році з другорядною роллю Анни в опері Набукко Джузеппе Верді.

Оліверо з успіхом дебютувала в 1933 році в театрі Вітторіо Еммануеле в Турині з партією Лауретти ( « Джанні Скіккі » Дж. Пуччіні ) та в тому ж році виступила в Ла Скала. У 1935 році заспівала Джильду («Ріголетто» Дж. Верді ) і за порадою Тулліо Серафіна почала готувати репертуар лірико-колоратурного сопрано і стала однією з найкращих Віолетт («Травіата» Дж. Верді) XX століття. Згодом Оліверо частіше виконувала ролі для міцного сопрано (Манон Леско, Ельза в «Лоенгріні»).

У 1938 році виконала партію Марчелли в однойменній опері «Марчелла» з тенором Тіто Скіпа в постановці Франко Капуано.

У 1941 році співачка вийшла заміж і покинула сцену на десять років. Сценічну кар'єру Оліверо відновила за порадою Ф. Чілеа в його опері «Адрієнна Лекуврер». Композитор вважав Магду Оліверо найкращою виконавицею партії Адрієнни, бо, за його словами, їй «вдалося висловити щось більше, ніж те, що написано в нотах».

Після повернення на сцену в репертуарі співачки стали переважати партії в веристських операх. Оліверо була неперевершеною виконавицею партій Ірис («Ірис» П. Масканьї), Федори («Федора» У. Джордано), Мімі («Богема» Дж. Пуччіні), Манон Леско («Манон Леско » Дж. Пуччіні), Тоски («Тоска» Дж. Пуччіні), Мадам Батерфляй («Мадам Батерфляй» Дж. Пуччіні), Мінні («Дівчина з Заходу» Дж. Пуччіні), Жоржетти («Плащ» Дж. Пуччіні), Лю («Турандот» Дж. Пуччіні), Валлі («Валлі» А. Каталані), Катюші Маслової («Воскресіння» Ф. Альфано), Франчески да Ріміні («Франческа да Ріміні» Р. Дзандонаі), Матерії Марії («Діалоги кармеліток» Ф. Пуленка). Магда Оліверо брала участь у світових прем'єрах опер Росселіні, Джентілуччі, Тесті та Маліпьєро. Критикою відзначені були ролі в «Медіум» Дж. Менотті, «Єнуфа» Л. Яначека. При цьому співачка продовжувала сяяти в «Травіаті» і «Манон Леско».

Магда Оліверо виступала в основному в театрах Італії, виходила на сцену в Парижі, Лондоні, Глайндборне, Відні, Амстердамі, Ріо-де-Жанейро. Американський дебют відбувся 1967 року: співачка заспівала Медею («Медея» Л. Керубіні ) в Далласі. У 1971 році з великим успіхом виступила в «Філармонік Холл» в Нью-Йорку, і лише в 1975 році 65-річна дебютувала в «Метрополітен-опера» з партією Тоски, яку згодом неодноразово виконувала в США з великим успіхом. Репертуар співачки включав 82 ролі в операх, всі вони були виконані на театральній сцені.

В оперному спектаклі Оліверо в останній раз вийшла на сцену в Вероні в березні 1981 року в моноопері «Людський голос» Ф. Пуленка. Після смерті чоловіка в 1981 році Магда Оліверо перестала виступати в опері, але продовжувала концертну діяльність і записи фрагментів опер. Останнім публічним виступом Оліверо було виконання монологу Франчески да Ріміні Paolo datemi pace в Палаццо Кузані в Мілані, співачці було 99 років. Столітній ювілей Магди Оліверо відзначали на Canale 5 і в Театр Реджіо. Магда Оліверо померла у віці 104 років в міланській лікарні.

Дискографія

Більшість записів за участю Магди Оліверо зроблені під час живого виконання вистав. Існує лише кілька студійних записів:

  • Дж. Пуччіні, «Турандот»: Д. Чінья, Ф. Мерлі; дир. Ф. І Гіоне - Cetra Records, 1938;
  • У. Джордано, «Федора»: М. дель Монако, Т. Гоббі; дир. Л. Гарделлі - Decca, 1969;
  • Р. Дзандонаі, «Франческа да Ріміні» (фрагменти): М. дель Монако; дир. Н. Решініо - Decca, 1969;
  • Ф. Чілєа, «Адрієна Лекуврер» (фрагменти, фортепіано): М. Моретто - Bongiovanni, 1993;
  • партія Катюші Маслової у «Воскресінні» Альфано (дир. Е. Бонкомпаньі, Lyric);
  • Адрієна Лекуврер (дир. М. Россі, Melodram).
  • П. Масканьи, «Ирис» — Амстердам, 1963
  • Ф. Чилеа, «Адриана Лекуврёр» — Неаполь, 1963
  • ,  — Рио-де-Жанейро, 1964
  • Дж. Пуччини, «Тоска» — Рио-де-Жанейро, 1964
  • Дж. Пуччини, «Манон Леско» — Амстердам, 1964
  • Ф. Чилеа, «Адриана Лекуврёр» — Милан, 1965
  • Ф. Чилеа, «Адриана Лекуврёр» — Амстердам, 1965
  • Дж. Пуччини, «Девушка с Запада» — , 1965
  • Дж. Пуччини, «Девушка с Запада» — Турин, 1966
  • Дж. Пуччини, «Девушка с Запада» — Венеция, 1967
  • Л.Керубини, «Медея» — Даллас, 1967
  • У. Джордано, «Федора» — Лукка, 1969
  • , «Четыре самодура» — Турин, 1969
  • Дж. Пуччини, «Плащ» — , 1970
  • Дж. Пуччини, «Манон Леско» — Верона, 1970
  • Ф. Альфано, «Воскресение» — RAI, Турин, 1971
  • Л.Керубини, «Медея» — Мантуя, 1971
  • А. Бойто, «Мефистофель» — Мачерата, 1972
  • Дж. Пуччини, «Манон Леско» — Каракас, 1972
  • А. Каталани, «Валли» — Бергамо, 1972
  • Дж. Пуччини, «Тоска» — , 1972
  • Ф. Чилеа, «Адриана Лекуврёр» — , 1973
  • Л. Яначек, «Енуфа» — Ла Скала, 1974
  • Дж. Пуччини, «Тоска» — Метрополитен-опера, 1975
  • Дж. Пуччини, «Тоска» — Генуя, 1975
  • , «Шляпка из флорентийской соломки» — Брюссель, 1976
  • , «Визит старой дамы» — Неаполь, 1977
  • Дж. Пуччини, «Тоска» — Даллас, 1979

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122388569 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Е. Цодоков. Магда Оливеро. Belcanto.ru. Процитовано 28 січня 2015.
  7. Ренцо Аллегри.; пер. И. Константинова (26 квітня 2013). Звёзды оперы: Магда Оливеро. Звезды мировой оперной сцены рассказывают. Belcanto.ru. Процитовано 28 січня 2015.
  8. Ряд источников указывают год рождения 1912, в том числе «Музыкальный словарь Гроува» (1994), The Hutchinson Encyclopedia of Music (1995), Harenberg Opernfuhrer (1995) и другие. Подробно об этом в предисловии к статье Магда Оливеро — «королева» веризма. OperaNews.ru. 12 грудня 2012. Процитовано 28 січня 2015.
  9. Ирина Сорокина. (12 грудня 2012). Магда Оливеро — «королева» веризма. OperaNews.ru. Процитовано 28 січня 2015.
  10. Martin Filler. (24 вересня 2014). The Unstoppable Soprano (англ.). The New York Review of Books. Процитовано 28 січня 2015.
  11. Магда Оливеро (Magda Olivero) | Belcanto.ru. www.belcanto.ru. Процитовано 22 жовтня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Magda Olivero ital Magda Olivero Mariya Maddalena Olivero ital Maria Maddalena Olivero 25 bereznya 1910 Salucco 8 veresnya 2014 Milan italijska operna spivachka soprano Vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih vikonavic veristskih rolej vidoma yak spivachka z najtrivalishoyu kar yeroyu Olivero Magdaital Magda Olivero angl Magda OliveroOsnovna informaciyaData narodzhennya25 bereznya 1910 1910 03 25 1 2 Misce narodzhennyaSalucco Kuneo P yemont Italiya 1 4 Data smerti8 veresnya 2014 2014 09 08 1 2 104 roki Misce smertiMilan Italiya 1 4 Prichina smertihvorobaPohovannyaMonumentalne kladovishe 5 Roki aktivnostiz 1932GromadyanstvoItaliya i Korolivstvo ItaliyaProfesiyioperna spivachkaSpivackij golossopranoInstrumentisoprano i vokal d ZhanrioperaZakladNacionalna akademiya Santa ChechiliyaNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaMagda Olivero narodilasya 25 bereznya 1910 1912 roku v rodini suddi Pochala vchitisya gri na fortepiano v shestirichnomu vici z ditinstva volodila silnim ale neobroblenim golosom U 13 rokiv vstupila do konservatoriyi prodovzhuvala zajmatisya fortepiano i kompoziciyeyu bezuspishno probuvalasya yak vokalistka Zustrich z profesorom Luyidzhi Dzherussi zigrala virishalnu rol v stanovlenni spivachki Aktorsku osvitu Olivero otrimala v Milanskij Akademiyi scenichnogo mistectva klas Dori Setti Debyutuvala v teatri La Skala v 1933 roci z drugoryadnoyu rollyu Anni v operi Nabukko Dzhuzeppe Verdi Olivero z uspihom debyutuvala v 1933 roci v teatri Vittorio Emmanuele v Turini z partiyeyu Lauretti Dzhanni Skikki Dzh Puchchini ta v tomu zh roci vistupila v La Skala U 1935 roci zaspivala Dzhildu Rigoletto Dzh Verdi i za poradoyu Tullio Serafina pochala gotuvati repertuar liriko koloraturnogo soprano i stala odniyeyu z najkrashih Violett Traviata Dzh Verdi XX stolittya Zgodom Olivero chastishe vikonuvala roli dlya micnogo soprano Manon Lesko Elza v Loengrini U 1938 roci vikonala partiyu Marchelli v odnojmennij operi Marchella z tenorom Tito Skipa v postanovci Franko Kapuano U 1941 roci spivachka vijshla zamizh i pokinula scenu na desyat rokiv Scenichnu kar yeru Olivero vidnovila za poradoyu F Chilea v jogo operi Adriyenna Lekuvrer Kompozitor vvazhav Magdu Olivero najkrashoyu vikonaviceyu partiyi Adriyenni bo za jogo slovami yij vdalosya visloviti shos bilshe nizh te sho napisano v notah Pislya povernennya na scenu v repertuari spivachki stali perevazhati partiyi v veristskih operah Olivero bula neperevershenoyu vikonaviceyu partij Iris Iris P Maskanyi Fedori Fedora U Dzhordano Mimi Bogema Dzh Puchchini Manon Lesko Manon Lesko Dzh Puchchini Toski Toska Dzh Puchchini Madam Baterflyaj Madam Baterflyaj Dzh Puchchini Minni Divchina z Zahodu Dzh Puchchini Zhorzhetti Plash Dzh Puchchini Lyu Turandot Dzh Puchchini Valli Valli A Katalani Katyushi Maslovoyi Voskresinnya F Alfano Francheski da Rimini Francheska da Rimini R Dzandonai Materiyi Mariyi Dialogi karmelitok F Pulenka Magda Olivero brala uchast u svitovih prem yerah oper Rosselini Dzhentiluchchi Testi ta Malipyero Kritikoyu vidznacheni buli roli v Medium Dzh Menotti Yenufa L Yanacheka Pri comu spivachka prodovzhuvala syayati v Traviati i Manon Lesko Magda Olivero vistupala v osnovnomu v teatrah Italiyi vihodila na scenu v Parizhi Londoni Glajndborne Vidni Amsterdami Rio de Zhanejro Amerikanskij debyut vidbuvsya 1967 roku spivachka zaspivala Medeyu Medeya L Kerubini v Dallasi U 1971 roci z velikim uspihom vistupila v Filarmonik Holl v Nyu Jorku i lishe v 1975 roci 65 richna debyutuvala v Metropoliten opera z partiyeyu Toski yaku zgodom neodnorazovo vikonuvala v SShA z velikim uspihom Repertuar spivachki vklyuchav 82 roli v operah vsi voni buli vikonani na teatralnij sceni V opernomu spektakli Olivero v ostannij raz vijshla na scenu v Veroni v berezni 1981 roku v monooperi Lyudskij golos F Pulenka Pislya smerti cholovika v 1981 roci Magda Olivero perestala vistupati v operi ale prodovzhuvala koncertnu diyalnist i zapisi fragmentiv oper Ostannim publichnim vistupom Olivero bulo vikonannya monologu Francheski da Rimini Paolo datemi pace v Palacco Kuzani v Milani spivachci bulo 99 rokiv Stolitnij yuvilej Magdi Olivero vidznachali na Canale 5 i v Teatr Redzhio Magda Olivero pomerla u vici 104 rokiv v milanskij likarni DiskografiyaBilshist zapisiv za uchastyu Magdi Olivero zrobleni pid chas zhivogo vikonannya vistav Isnuye lishe kilka studijnih zapisiv Dzh Puchchini Turandot D Chinya F Merli dir F I Gione Cetra Records 1938 U Dzhordano Fedora M del Monako T Gobbi dir L Gardelli Decca 1969 R Dzandonai Francheska da Rimini fragmenti M del Monako dir N Reshinio Decca 1969 F Chilyea Adriyena Lekuvrer fragmenti fortepiano M Moretto Bongiovanni 1993 partiya Katyushi Maslovoyi u Voskresinni Alfano dir E Bonkompani Lyric Adriyena Lekuvrer dir M Rossi Melodram P Maskani Iris Amsterdam 1963 F Chilea Adriana Lekuvryor Neapol 1963 Rio de Zhanejro 1964 Dzh Puchchini Toska Rio de Zhanejro 1964 Dzh Puchchini Manon Lesko Amsterdam 1964 F Chilea Adriana Lekuvryor Milan 1965 F Chilea Adriana Lekuvryor Amsterdam 1965 Dzh Puchchini Devushka s Zapada 1965 Dzh Puchchini Devushka s Zapada Turin 1966 Dzh Puchchini Devushka s Zapada Veneciya 1967 L Kerubini Medeya Dallas 1967 U Dzhordano Fedora Lukka 1969 Chetyre samodura Turin 1969 Dzh Puchchini Plash 1970 Dzh Puchchini Manon Lesko Verona 1970 F Alfano Voskresenie RAI Turin 1971 L Kerubini Medeya Mantuya 1971 A Bojto Mefistofel Macherata 1972 Dzh Puchchini Manon Lesko Karakas 1972 A Katalani Valli Bergamo 1972 Dzh Puchchini Toska 1972 F Chilea Adriana Lekuvryor 1973 L Yanachek Enufa La Skala 1974 Dzh Puchchini Toska Metropoliten opera 1975 Dzh Puchchini Toska Genuya 1975 Shlyapka iz florentijskoj solomki Bryussel 1976 Vizit staroj damy Neapol 1977 Dzh Puchchini Toska Dallas 1979NagorodiKomandor ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 1991 Pochesnij gromadyanin Palmi 1994 Redzho nel Emiliya Salucco Laureat Premio del Presidente della Repubblica 2008 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 122388569 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Find a Grave 1996 d Track Q63056 E Codokov Magda Olivero Belcanto ru Procitovano 28 sichnya 2015 Renco Allegri per I Konstantinova 26 kvitnya 2013 Zvyozdy opery Magda Olivero Zvezdy mirovoj opernoj sceny rasskazyvayut Belcanto ru Procitovano 28 sichnya 2015 Ryad istochnikov ukazyvayut god rozhdeniya 1912 v tom chisle Muzykalnyj slovar Grouva 1994 The Hutchinson Encyclopedia of Music 1995 Harenberg Opernfuhrer 1995 i drugie Podrobno ob etom v predislovii k state Magda Olivero koroleva verizma OperaNews ru 12 grudnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2015 Irina Sorokina 12 grudnya 2012 Magda Olivero koroleva verizma OperaNews ru Procitovano 28 sichnya 2015 Martin Filler 24 veresnya 2014 The Unstoppable Soprano angl The New York Review of Books Procitovano 28 sichnya 2015 Magda Olivero Magda Olivero Belcanto ru www belcanto ru Procitovano 22 zhovtnya 2019

Дата публікації:
Топ