Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́книця (молд./рум. Ocniţa, рос. Окница) — село в Кам'янському районі (Молдова, Придністровська Молдавська Республіка), адмінцентр Окницької сільради.
| Село Окниця молд./рум. Ocniţa | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°07′59″ пн. ш. 28°38′10″ сх. д. / 48.13306° пн. ш. 28.63611° сх. д.Координати: 48°07′59″ пн. ш. 28°38′10″ сх. д. / 48.13306° пн. ш. 28.63611° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Кам'янський район | |||
| Засновано | 1769 | |||
| Перша згадка | 1769[1] | |||
| Населення | 815 (2004) | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-6624[2] | |||
| Часовий пояс | і | |||
| Висота над р.м. | 69 м м | |||
| Водойма | Сухий Кисерняк → Вікниця | |||
| Відстань | ||||
| До районного центру | ||||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 617660 | |||
| Freebase | /m/0cz9jq_ | |||
| Карта | ||||
  Окниця Окниця (Молдова) | ||||
Опис
Розташоване в північній частині району, за 9 км від районного центру, у долині дністровського притоку річки Вікниця, на кордоні з Україною — пункт пропуску Грабарівка. В околицях села міститься унікальне термальне джерело, що оберігається державою як гідрогеологічна пам'ятка природи, що раніше називалась «Окнина». Від нього і пішла назва села.
В 1959 р. в Окниці проживало 1348 осіб, в 1979 — 1099, в 1989 — 985, а в 2004 г. — 815. За етнічним складом найбільше українців, також проживають молдовани, росіяни, болгари та ін.
Географія
У селі річка Сухий Кисерняк впадає в річку Вікниця.
Історія
Село вперше згадується в документах в 1769 р. В околицях села розташовано чотири кургани, один з яких носить назву «Мойсеєва могила»; на ньому, за переказами, була вбудована дерев'яна башта для подачі сигналу жителям в разі наближення татар.
Перший храм збудований в селі в ім'я святого великомученика Димитрія Солунського був дерев'яним. Він проіснував до 1808 року, коли на кошти колишнього священика Іоана Зубрицького будується новий кам'яний храм з дзвіницею, розташованою окремо. В 1864 році в селі відкрилась церковно-приходська школа.
В 1901 році Ю. А. Сицинський в «Археологічній карті Подільської губернії» дав наступне описання Окниці та її околиць: "В східній стороні села, у Болганській долині, на східному схилі гори, печера у вигляді келії. На східній стороні видний висічений хрест і написи. Навколо печери росте хвойний ліс. Народ називає цю місцевість «Монастирище».
В списку землевласників Ольгопільського повіту в 1914 р. в селі Окниця Кам'янської волості значились: Полтович Олександр Цезарович, що володів 438 десятинами, Полтович Петро Цезарович — 197 дес., Полтович Густав-Адольф Францевич — 168 дес. і Полтович Валерій-Карл Цезарович, що мав 153 десятини.
Після утворення радянської влади в 1928 році в Окниці будується нова будівля школи-семирічки. 1929 року в селі був організований перший колгосп «Червоний промінь», а в 1930 — ще один — «ім. Молотова». В 1932 році обидва господарства об'єднались в один колгосп — «ім. Будьонного», а в 1956 році став носити ім'я Чапаєва. В 1963 р. колгосп об'єднався з колгоспом «ім. Фрунзе» села Грушка. В лютому 1970 р. в селі створений самостійний колгосп «Рассвет». Основними культурами рослинництва були: тютюн, пшениця, кукурудза, соняшник, кормовий буряк. В колгоспі функціонувала молочно-товарна ферма, вівцеферма, свиноферма, птахоферма, конеферма. Розвивалось садівництво та бджільництво.
Окниця — перший населений пункт Радянської Молдови, який звільнено від німецько-румунських загарбників (18 березня 1944 року). Всього на фронтах Другої світової війни воювало 200 жителів села, понад 90 з них загинули.
В 1952 році був збудований Будинок культури, в 1968 — нова будівля школи. Також відкриваються фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, магазин, відділення зв'язку. В 1970 році в селі встановлено пам'ятник радянським воїнам, що загинули у Другій світовій війні.
В 90-ті роки в селі був відновлений приход православної церкви і знову освячена церква святого великомученика Димитрія Солунського.
Населення
За даними перепису 2004 року в селі проживало 815 осіб, з яких 96,6% складали українці, 2,3% — молдовани, 1% — росіяни, а 0,1% — болгари .
Джерела
- Кривенко А. В., Бурла М. П., Фоменко В. Г. и др. География Каменского района ПМР. — Тирасполь, 2009. − 191 с.
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 90. — 434 с. —
- http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- Еремия А.И. Граюл пэмынтулуй. Скицэ де топонимие молдовеняскэ. – Кишинев : 1981, С. 29-32.
- Сицинский Ю. Й. Археологическая карта Подольской губернии: факсимильное переиздание / Составитель и издатель О. Л. Баженов, предисловие И. С. Винокур/. — Каменец-Подольский: Центр Подольеведения, 2001.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 27 липня 2010.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 19 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 28 червня 2015.
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oknicya znachennya O knicya mold rum Ocniţa ros Oknica selo v Kam yanskomu rajoni Moldova Pridnistrovska Moldavska Respublika admincentr Oknickoyi silradi selo komuna Moldovi Selo Oknicya mold rum Ocniţa Osnovni dani 48 07 59 pn sh 28 38 10 sh d 48 13306 pn sh 28 63611 sh d 48 13306 28 63611 Koordinati 48 07 59 pn sh 28 38 10 sh d 48 13306 pn sh 28 63611 sh d 48 13306 28 63611Krayina MoldovaRajon Kam yanskij rajonZasnovano 1769Persha zgadka 1769 1 Naselennya 815 2004 Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 6624 2 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Visota nad r m 69 m mVodojma Suhij Kisernyak ViknicyaVidstan Do rajonnogo centru Do Kishineva Misceva vlada Identifikatori i posilannya GeoNames 617660Freebase m 0cz9jq KartaOknicyaOknicya Moldova OpisRoztashovane v pivnichnij chastini rajonu za 9 km vid rajonnogo centru u dolini dnistrovskogo pritoku richki Viknicya na kordoni z Ukrayinoyu punkt propusku Grabarivka V okolicyah sela mistitsya unikalne termalne dzherelo sho oberigayetsya derzhavoyu yak gidrogeologichna pam yatka prirodi sho ranishe nazivalas Oknina Vid nogo i pishla nazva sela V 1959 r v Oknici prozhivalo 1348 osib v 1979 1099 v 1989 985 a v 2004 g 815 Za etnichnim skladom najbilshe ukrayinciv takozh prozhivayut moldovani rosiyani bolgari ta in GeografiyaU seli richka Suhij Kisernyak vpadaye v richku Viknicya IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya v dokumentah v 1769 r V okolicyah sela roztashovano chotiri kurgani odin z yakih nosit nazvu Mojseyeva mogila na nomu za perekazami bula vbudovana derev yana bashta dlya podachi signalu zhitelyam v razi nablizhennya tatar Pershij hram zbudovanij v seli v im ya svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo buv derev yanim Vin proisnuvav do 1808 roku koli na koshti kolishnogo svyashenika Ioana Zubrickogo buduyetsya novij kam yanij hram z dzviniceyu roztashovanoyu okremo V 1864 roci v seli vidkrilas cerkovno prihodska shkola V 1901 roci Yu A Sicinskij v Arheologichnij karti Podilskoyi guberniyi dav nastupne opisannya Oknici ta yiyi okolic V shidnij storoni sela u Bolganskij dolini na shidnomu shili gori pechera u viglyadi keliyi Na shidnij storoni vidnij visichenij hrest i napisi Navkolo pecheri roste hvojnij lis Narod nazivaye cyu miscevist Monastirishe V spisku zemlevlasnikiv Olgopilskogo povitu v 1914 r v seli Oknicya Kam yanskoyi volosti znachilis Poltovich Oleksandr Cezarovich sho volodiv 438 desyatinami Poltovich Petro Cezarovich 197 des Poltovich Gustav Adolf Francevich 168 des i Poltovich Valerij Karl Cezarovich sho mav 153 desyatini Pislya utvorennya radyanskoyi vladi v 1928 roci v Oknici buduyetsya nova budivlya shkoli semirichki 1929 roku v seli buv organizovanij pershij kolgosp Chervonij promin a v 1930 she odin im Molotova V 1932 roci obidva gospodarstva ob yednalis v odin kolgosp im Budonnogo a v 1956 roci stav nositi im ya Chapayeva V 1963 r kolgosp ob yednavsya z kolgospom im Frunze sela Grushka V lyutomu 1970 r v seli stvorenij samostijnij kolgosp Rassvet Osnovnimi kulturami roslinnictva buli tyutyun pshenicya kukurudza sonyashnik kormovij buryak V kolgospi funkcionuvala molochno tovarna ferma vivceferma svinoferma ptahoferma koneferma Rozvivalos sadivnictvo ta bdzhilnictvo Oknicya pershij naselenij punkt Radyanskoyi Moldovi yakij zvilneno vid nimecko rumunskih zagarbnikiv 18 bereznya 1944 roku Vsogo na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvalo 200 zhiteliv sela ponad 90 z nih zaginuli V 1952 roci buv zbudovanij Budinok kulturi v 1968 nova budivlya shkoli Takozh vidkrivayutsya feldshersko akusherskij punkt dityachi yasla magazin viddilennya zv yazku V 1970 roci v seli vstanovleno pam yatnik radyanskim voyinam sho zaginuli u Drugij svitovij vijni V 90 ti roki v seli buv vidnovlenij prihod pravoslavnoyi cerkvi i znovu osvyachena cerkva svyatogo velikomuchenika Dimitriya Solunskogo NaselennyaZa danimi perepisu 2004 roku v seli prozhivalo 815 osib z yakih 96 6 skladali ukrayinci 2 3 moldovani 1 rosiyani a 0 1 bolgari DzherelaKrivenko A V Burla M P Fomenko V G i dr Geografiya Kamenskogo rajona PMR Tiraspol 2009 191 s PrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi Indreptar bibliografic Volumul 2 M Z Chișinău Universitas 1991 S 90 434 s ISBN 5 362 00842 0 d Track Q113255704d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739d Track Q21197 http date gov md ro system files resources 2015 11 coduri 20postale 20RM xlsx Eremiya A I Grayul pemyntuluj Skice de toponimie moldovenyaske Kishinev 1981 S 29 32 Sicinskij Yu J Arheologicheskaya karta Podolskoj gubernii faksimilnoe pereizdanie Sostavitel i izdatel O L Bazhenov predislovie I S Vinokur Kamenec Podolskij Centr Podolevedeniya 2001 Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 27 lipnya 2010 Arhiv originalu za 20 bereznya 2014 Procitovano 19 bereznya 2014 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 28 chervnya 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi