Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Огар рудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) | ||||||||||||||||
 Ареал огара Гніздування Осіле проживання Гніздування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Casarca ferruginea Anas ferruginea Casarca rutila | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
О́гар руди́й, або черво́на ка́чка (Tadorna ferruginea) — водоплавний птах роду Галагаз з родини Качкових. Один із 7-ми видів роду; один із 2-х видів роду у фауні України. На території країни - гніздовий, перелітний, зимуючий вид.
Морфологічні ознаки
Трохи більший за свійську качку. Загальний тон оперення рудий. Дорослий самець у шлюбному вбранні насичено рудий, зі світло-вохристими головою і верхом шиї; на шиї вузький чорний «нашийник»; першорядні махові пера, надхвістя і хвіст чорні; покривні пера верху і споду крил білі; «дзеркальце» зелене; дзьоб і ноги чорні. У позашлюбному вбранні «нашийника» немає. Доросла самка схожа на дорослого самця у позашлюбному оперенні, але світліша, з білуватою головою. Молодий птах подібний до дорослої самки, але з бурим відтінком; покривні пера крил сіруваті. Маса тіла — 0,8—1,5 кг, довжина тіла — 55—62 см, розмах крил — 1047—1120 мм. У польоті добре помітні характерні білі (або світло-сірі у молодих птахів) плями на крилах.
Ареал виду та його поширення в Україні
Ареал охоплює Південну Європу, Північну Африку (від Марокко до Тунісу) та Центральної Азії. В Україні гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів), в східній частині Луганської області та в північних районах Донецької області. У XVII—XIX століттях гніздився у степовій та лісостеповій смугах, в інших місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у Західній Україні, середній частині басейну Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (700—1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.
В червні 2023 року, значна кількість огарів прибула до Національного природного парку «Тузловські лимани». Як на думку вчених з природного парку, качки прибули до Тузлівських лиманів саме з Асканії-Нової, яка є тимчасово окупованою територією України
Чисельність і причини її зміни
Чисельність в Європі становить 19—33 тис. пар. В Україні, ймовірно, чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму (понад 80 пар) та на сході Луганської області (близько 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» становить 120—200 пар. Наприкінці ХХ століття чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає. Причини зміни чисельності: погіршення умов гніздування, посилення фактора непокою; винищування птахів людиною.
Особливості біології
Перелітний птах. У місцях гніздування з'являється у другій половині березня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утворюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах лисиць, на скелях та кручах (часто на значній висоті), у покинутих будівлях. У квітні птахи відкладають 8—12 яєць; у місцях, де огар гніздиться колоніями, знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25—30 діб); молоді птахи стають на крила у другій половині липня — на початку серпня. Відлітає на зимівлю в кінці жовтня — на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та осок, зерно) та тваринною (комахи, молюски) їжею.
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий), до Боннської (Додатки ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Охороняється у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду на Керченському півострові, а в «Асканії-Нові» посилити гетерозиготність напіввільної популяції через обмін птахів з зоопарків. Досягнуто розмноження та розведення у спеціально створених умовах. У біосферному заповіднику «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду в Україні. За період з 1983 по 2000 рік у природу випущено понад 3400 осіб. Розроблено технологію штучного розведення.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Франков С.С., Писарев С.Н. Новые данные о гнездовании огаря (Tadorna Ferruginea (Pallas, 1764)) в северных районах Донецкой области. Заповідна справа у Степовій зоні України (до 90-річчя від створення Надморських заповідників)// Праці Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. Урзуф 14-15 березня 2017 року/ Серія "Conservation Biology in Ukraine". —вип.2, Т.2. —Київ 2017, —336 с.
- На Одещині гніздяться червонокнижні «червоні качки» 24.06.2023, 18:15
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)
Джерела
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Лисенко В. І. Огар // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 409.
Посилання
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Tadorna ferruginea. Downloaded from http://www.birdlife.org on 24/11/2010.(англ.)
- Огар в Червоній книзі України
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ogar znachennya Ogar rudij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Galagaz Tadorna Vid Ogar rudij Binomialna nazva Tadorna ferruginea Pallas 1764 Areal ogara Gnizduvannya Osile prozhivannya Gnizduvannya Sinonimi Casarca ferruginea Anas ferruginea Casarca rutila Posilannya Vikishovishe Tadorna ferruginea Vikividi Tadorna ferruginea EOL 45513543 ITIS 175056 MSOP 22680003 NCBI 45639 Fossilworks 368595 O gar rudi j abo chervo na ka chka Tadorna ferruginea vodoplavnij ptah rodu Galagaz z rodini Kachkovih Odin iz 7 mi vidiv rodu odin iz 2 h vidiv rodu u fauni Ukrayini Na teritoriyi krayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij vid source source source source source source Tadorna ferrugineaMorfologichni oznakiTrohi bilshij za svijsku kachku Zagalnij ton operennya rudij Doroslij samec u shlyubnomu vbranni nasicheno rudij zi svitlo vohristimi golovoyu i verhom shiyi na shiyi vuzkij chornij nashijnik pershoryadni mahovi pera nadhvistya i hvist chorni pokrivni pera verhu i spodu kril bili dzerkalce zelene dzob i nogi chorni U pozashlyubnomu vbranni nashijnika nemaye Dorosla samka shozha na doroslogo samcya u pozashlyubnomu operenni ale svitlisha z biluvatoyu golovoyu Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale z burim vidtinkom pokrivni pera kril siruvati Masa tila 0 8 1 5 kg dovzhina tila 55 62 sm rozmah kril 1047 1120 mm U poloti dobre pomitni harakterni bili abo svitlo siri u molodih ptahiv plyami na krilah Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniAreal ohoplyuye Pivdennu Yevropu Pivnichnu Afriku vid Marokko do Tunisu ta Centralnoyi Aziyi V Ukrayini gnizditsya na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv u Krimu Sivash Kerchenskij pivostriv v shidnij chastini Luganskoyi oblasti ta v pivnichnih rajonah Doneckoyi oblasti U XVII XIX stolittyah gnizdivsya u stepovij ta lisostepovij smugah v inshih miscyah lishe okremi pari Zaloti zareyestrovano u Zahidnij Ukrayini serednij chastini basejnu Dnipra na Dunayi Zimuye na stavkah Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova 700 1900 os inodi nevelichki grupi zimuyut na Azovskomu uzberezhzhi V chervni 2023 roku znachna kilkist ogariv pribula do Nacionalnogo prirodnogo parku Tuzlovski limani Yak na dumku vchenih z prirodnogo parku kachki pribuli do Tuzlivskih limaniv same z Askaniyi Novoyi yaka ye timchasovo okupovanoyu teritoriyeyu UkrayiniChiselnist i prichini yiyi zminiChiselnist v Yevropi stanovit 19 33 tis par V Ukrayini jmovirno chiselnist ne perevishuye 340 360 par najbilshe na shodi Krimu ponad 80 par ta na shodi Luganskoyi oblasti blizko 50 par Reproduktivna chastina napivvilnoyi populyaciyi u Biosfernomu zapovidniku Askaniya Nova stanovit 120 200 par Naprikinci HH stolittya chiselnist vidu stabilizuvalas i v ostanni roki desho zrostaye Prichini zmini chiselnosti pogirshennya umov gnizduvannya posilennya faktora nepokoyu vinishuvannya ptahiv lyudinoyu Osoblivosti biologiyiPara ogariv Yajcya ogarya Tuluzkij muzej Perelitnij ptah U miscyah gnizduvannya z yavlyayetsya u drugij polovini bereznya Zajmaye skelyasti urvisti beregi solonih i prisnih vodojm uzberezhzhya moriv na stavah Askaniyi Novi utvorilasya vilna populyaciya U pershi dni pislya poyavi ptahi utvoryuyut pari chasto prilitayut vzhe parami yaki isnuyut kilka rokiv Gnizditsya u nezhilih norah lisic na skelyah ta kruchah chasto na znachnij visoti u pokinutih budivlyah U kvitni ptahi vidkladayut 8 12 yayec u miscyah de ogar gnizditsya koloniyami znahodyat zdvoyeni kladki Nasidzhuye samka 25 30 dib molodi ptahi stayut na krila u drugij polovini lipnya na pochatku serpnya Vidlitaye na zimivlyu v kinci zhovtnya na pochatku listopada Zhivitsya roslinnoyu prorostki zlakiv ta osok zerno ta tvarinnoyu komahi molyuski yizheyu OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status vrazlivij do Bonnskoyi Dodatki II ta Bernskoyi Dodatok II konvencij ugodi AEWA Ohoronyayetsya u Biosfernomu zapovidniku Askaniya Nova Slid ogolositi zapovidnimi miscya gnizduvannya vidu na Kerchenskomu pivostrovi a v Askaniyi Novi posiliti geterozigotnist napivvilnoyi populyaciyi cherez obmin ptahiv z zooparkiv Dosyagnuto rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah U biosfernomu zapovidniku Askaniya Nova stvoreno shtuchnu populyaciyu yaka ye centrom vidnovlennya vidu v Ukrayini Za period z 1983 po 2000 rik u prirodu vipusheno ponad 3400 osib Rozrobleno tehnologiyu shtuchnogo rozvedennya PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Frankov S S Pisarev S N Novye dannye o gnezdovanii ogarya Tadorna Ferruginea Pallas 1764 v severnyh rajonah Doneckoj oblasti Zapovidna sprava u Stepovij zoni Ukrayini do 90 richchya vid stvorennya Nadmorskih zapovidnikiv Praci Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi s Urzuf 14 15 bereznya 2017 roku Seriya Conservation Biology in Ukraine vip 2 T 2 Kiyiv 2017 336 s Na Odeshini gnizdyatsya chervonoknizhni chervoni kachki 24 06 2023 18 15 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 DzherelaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Lisenko V I Ogar Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 409 PosilannyaBirdLife International 2010 Species factsheet Tadorna ferruginea Downloaded from http www birdlife org on 24 11 2010 angl Ogar v Chervonij knizi UkrayiniLiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi