Новосі́лка — село в Україні, в Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 107 осіб.
село Новосілка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Звягельський район |
Громада | Барашівська сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 107 |
Площа | 0,477 км² |
Густота населення | 224,32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11255 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Водойми | річка Рожаниця |
Найближча залізнична станція | Рихальська |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Центральна, 7, с. Березівка, Ємільчинський р-н, Житомирська обл., 11252 |
Карта | |
Новосілка | |
Новосілка | |
Мапа | |
Новосілка у Вікісховищі |
Природа
Територія, на якій знаходиться село, розташована в межах Поліської низовини. Місцевий ландшафт багатий різноманітними хвойно–широколистими лісами, луками, чагарниками та болотами.
Село розташоване у великій впадині, що тягнеться з південного заходу на північний схід, у нижній частині якої протікає лісова річка Рожаниця. Середня висота над рівнем моря 205 м. В околицях села є велика кількість пагорбів з виходами кам'яних валунів. З північного боку села знаходиться давньоруський курганний могильник.
Серед природних рослин є реліктові види, такі як азалія понтійська, яка на місцевому діалекті називається драпоштаном. Різноманітний тваринний світ: лосі, козулі, вовки, дикі кабани, бобри, ондатри та видри. Велика кількість птахів, серед яких є рідкісні — сірі журавлі.
У водоймах водиться щука, окунь, карась і в'юн. Влітку та восени ліс багатий суницями, малиною, ожиною та грибами. Село межує на північному сході з Барашами, на сході з Березівкою, на південному заході з Вербами, на північному заході з Симонами.
На південно-західній стороні від села на відстані приблизно 2 км розташований ландшафтний заказник місцевого значення в Україні Миколинці.
Історія
Після скасування Олександром ІІ кріпосного права німцям із Королівства Польського було дозволено переселятися на Волинь. На території, що прилягає до села, у другій половині XIX століття одночасно виникло дві німецькі колонії: Тумар і Брачки, які розміщувалися на різних берегах Рожаниці. Колонія Тумар мала 16 дворів та 33 мешканці, а колонія Брачки — 13 дворів загальною кількістю 100 осіб.
Місця розташування новостворених колоній були вибрані дуже вдало. Адже неподалік знаходилося благодатне джерело, вода якого, за свідченнями місцевого люду, мала цілющі властивості. Це джерело називається криничкою Миколая. Пізніше тут створена ще одна колонія з назвою Миколинці. З дозволу Святійшого синоду РПЦ над благодатним джерелом побудовано дерев'яну каплицю, де в день Вознесіння Господнього здійснювалися церковні богослужіння. Зі спогадів старожилів у такі дні до каплички збиралося багато селян з навколишніх сіл. Все навкруги була заставлено селянськими возами, покритими різнобарвними хатніми радюжками.
На східній околиці села на великому пагорбі донині знаходиться занедбане кладовище німецьких колоністів. На захід від села є урочище Рибне, яке отримало свою назву від великої кількості копанок (сажалок), у яких колоністи розводили рибу. Під час переселення на терени України німці привезли з собою не тільки сучасні знаряддя праці, але й сучасні технології вирощування та переробки тваринництва. За свідченнями старожилів, продуктивність виготовлення молочних продуктів колоністами, порівняно з місцевими господарями, була вищою вдвічі, а то й більше. Так було практично у всіх напрямках життєдіяльності. Осі коліс возів виготовлялися з металу і колеса обшивалися металом, платформа возів робилася надійнішою і значно більшою. Замість неконтрольованих і лінивих волів застосовувалися тяглових коней.
Хуторна система дозволяла контролювати абсолютно всі процеси, які відбувалися у власному господарстві. Водночас у місцевих мешканців угіддя тваринництва та посіви знаходилися за декілька верств від обійстя. А це призводило до великих затрат і неефективності господарювання. Німецька господиня на коловороті за декілька вечорів заготовляла стільки ниток шерсті, скільки місцева господиня з сім'єю майже за цілу зиму. Ще й досі в селі є декілька старожилів, які мають у себе німецькі дерев'яні ткацькі верстати для виготовлення полотна або килимових доріжок.
На початку XX століття тут проживали такі німецькі родини: Альберт і Павліна Келерт, Людвиг і Кароліна Зюсс, Адольф і Кристіна Бетлер, Юліус і Флорентіна Гоппе, Іохан і Ванда Зисс, Христіан і Вільгельміта Вихман, Готліб і Амалія Штрейх, Роберт і Оттілія Поль, Генрих і Ірнестина Кокашке, Густав і Павліна Креніг, Юліус і Лідія Бранд, Густав і Матільда Віхман, Роберт і Оттілія; Пауль, Готфрид і Лідія Ульм, Міхаїль і Емалія Зісс, Едуард і Юльяна Віхман, Едуард і Августина Келерт, Еміль і Берта Ябс, Адольф і Емілія Келерт, Адольф і Емілія Гоппе.
До революції 1917 року німецькі колонії Тумар і Брачки адміністративно підпорядковувалися лише Барашівській волості. Свої релігійні обряди колоністи здійснювали в Євангелічно-лютеранській кірсі села Геймталь Пулинської волості Житомирського повіту (нині село Ясенівка Пулинського району).
З часом колонія Тумар увійшла до складу Барашівської (1923), потім до Євгенівської (12.01.1924), згодом — Крем'янської сільради (30.10.1924). Колонія Брачки підпорядковувалася лише двом сільрадам: Євгенівській (1923; 20.03.1926) і Крем'янській (30.10.1926).
Під час сталінської колективізації дві колонії в 1930 році об'єднали в одну з назвою Тумар-Брачки. Тоді всі селянські господарства знесли на одну територію. За 200 метрів від села із західного боку на високому пагорбі облаштували колгоспний двір. Новостворену колонію адміністративно підпорядкували Крем'янській сільраді Пулинського (від 17.10.1935 Барашівського) району.
На підставі постанови Політбюро ЦК КП(б)У «Про переселення з прикордонних районів» від 20 грудня 1934 року здійснено виселення мешканців німецьких колоній, у тому числі і з Тумар-Брачок зі 100-кілометрової прикордонної зони з Польщею до Казахстану та до інших Північних регіонів колишнього СРСР.
Під час загострення сталінського терору в 1930-тих роках органами НКВС без підстав заарештовано і позбавлено волі 3-х колоністів, які вже жили поза межами Тумар-Брачок, з яких 2—х — розстріляно. Нині всі постраждалі від репресій реабілітовані: Марта Михайлівна Дуздаль (1888 р. н.), Агнеса Альбертівна Келерт (1912 р. н.), Берта Альбертівна Келерт (1907 р. н.).
Станом на 1 листопада 1941 року радянська німецька колонія Тумар-Брачки на обліку не значиться. Саме з цієї дати Ємільчинським гебітскомісаріатом та Барашівською сільською управою колонія Тумар-Брачки перейменовується на село Нейдорф (українською — Нове село). Після закінчення Другої світової війни Указом ВР УРСР від 7 червня 1946 року село Нейдорф перейменували на Новосілка.
Перші ознаки цивілізації в селі почалися, коли запрацював тіпальний переробний пункт льону, рушійною силою якого був данський потужний двигун, що безперебійно працював у дві зміни всю зиму. Ним управляв місцевий механік і коваль Гнат Козел. Згодом, весною, на колгоспних полях з'явився 1-колісний американський трактор «Фордзон» Першими трактористами були Захар Денисюк, Давид Ксендзук, Петро Осадчук, Павло Татуревич та Кирило Цуман.
А потім з'явилися перші вантажівки «ГАЗ», якими в різний час керували Микола Колесник, Йосип Синицький-молодший, Микола Козел і Володимир Козел. У 1960 році проведено дротове радіомовлення. Щоб послухати трансляцію чергового футбольного матчу улюбленої команди «Динамо», до центрального гучномовця, що знаходився в центрі села біля сільмагу, збиралися місцеві вболівальники.
Весною 1967 року в село провели електричний струм. В оселях з'явилося світло, а разом з ним перші радіомагнітоли і навіть чорно-білі телевізори. Згодом з'явився перший дротовий стаціонарний телефон на все село в голови Березівської сільської ради, мешканця села Олександра Гнатовича Зінченка.
Будівництво власних господарств односельців завершилося наприкінці 1960-х років. Хати будували толокою місцеві майстри. А їх в селі було чимало: Борис Ревчук, Володимир Ревчук, Йосип Синицький-старший, Степан Гончарук, Володимир Приймак, Григор Денисюк, Василь Заїка, Віктор Мельник, Адам Хамський, Степан Савчук та інші. У найкращі часи в селі проживало 64 родини загальною кількістю трохи більше 400 осіб.
У селі працювала початкова школа, у якій навчалися учні 1—4 класів. Першими вчителями було подружжя Чертовських. Пізніше тут працювали вчителями Юлія Станіславівна Синицька, Вікторія Григорівна Ковальчук, Зінаїда Григорівна Колеснік та Ганна Данилівна Синицька.
Родини в селі були багатодітними. Найбільшими з них, зокрема, родина Давида і Гани Ксендзуків — 12 дітей; родина Валентина і Алли Камерзаєвих — 10 дітей; родина Адама і Марії Хамських — 8 дітей; родина Петра і Марії Мороз — 8 дітей; родина Петра і Катерини Осадчуків — 8 дітей; родина Йосипа і Любові Синицьких — 7 дітей. Всі матері багатодітних родин нагороджені орденами материнської слави відповідних ступенів.
Галерея
- Повернення з армії у рідне село
- Молодь села
- Лелеки люблять моє село
- Хата під грушею
- Давньоруський курганий могильник
- Річка Рожаниця на північній околиці Новосілки
- Соняхи дозрівають
- Дорога у село
- Південна околиця Новосілки
- Річка Уж між Новосілкою й Барашами
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл УРСР, Житомирська область Ємільчинський район с. Березівка, с.267 (PDF).
- Географічний Словник Королівства Польського та інших.
- Теодорович М. І (1888). Історико-статистичний опис церков і парафій Волинської єпархії. Почаїв: тип.Почаївської лаври, 1888— т1. с. Т. 1. — С. 73.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Житомир: Полісся. 2006-2015. с. книги 1—7.
Джерела та література
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006. Довідник. — Житомир : Волинь, 2007. — 620 с. — ISBN 966—690—090—4.
- Вольський А. П. Слобода Вєровка — Житомир, 2015. — 241 с.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — Житомир : Волинь, 2010. — 172 с. — INSB 978—966—690—107–4.
- Синицький М. Батьківщина маленька моя // Народна трибуна. — 2016. — 8 лютого.
Посилання
- Tumar, kol., pow. żytomierski, gm.Barasze, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 666. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novosi lka selo v Ukrayini v Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 107 osib selo Novosilka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Barashivska silska gromada Osnovni dani Naselennya 107 Plosha 0 477 km Gustota naselennya 224 32 osib km Poshtovij indeks 11255 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 41 15 pn sh 27 59 20 sh d H G O Vodojmi richka Rozhanicya Najblizhcha zaliznichna stanciya Rihalska Misceva vlada Adresa radi vul Centralna 7 s Berezivka Yemilchinskij r n Zhitomirska obl 11252 Karta Novosilka Novosilka Mapa Novosilka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Novosilka PrirodaTeritoriya na yakij znahoditsya selo roztashovana v mezhah Poliskoyi nizovini Miscevij landshaft bagatij riznomanitnimi hvojno shirokolistimi lisami lukami chagarnikami ta bolotami Selo roztashovane u velikij vpadini sho tyagnetsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid u nizhnij chastini yakoyi protikaye lisova richka Rozhanicya Serednya visota nad rivnem morya 205 m V okolicyah sela ye velika kilkist pagorbiv z vihodami kam yanih valuniv Z pivnichnogo boku sela znahoditsya davnoruskij kurgannij mogilnik Sered prirodnih roslin ye reliktovi vidi taki yak azaliya pontijska yaka na miscevomu dialekti nazivayetsya draposhtanom Riznomanitnij tvarinnij svit losi kozuli vovki diki kabani bobri ondatri ta vidri Velika kilkist ptahiv sered yakih ye ridkisni siri zhuravli U vodojmah voditsya shuka okun karas i v yun Vlitku ta voseni lis bagatij sunicyami malinoyu ozhinoyu ta gribami Selo mezhuye na pivnichnomu shodi z Barashami na shodi z Berezivkoyu na pivdennomu zahodi z Verbami na pivnichnomu zahodi z Simonami Na pivdenno zahidnij storoni vid sela na vidstani priblizno 2 km roztashovanij landshaftnij zakaznik miscevogo znachennya v Ukrayini Mikolinci IstoriyaNovosilka Koloniya na mapi Shuberta F F 1875 r Pislya skasuvannya Oleksandrom II kriposnogo prava nimcyam iz Korolivstva Polskogo bulo dozvoleno pereselyatisya na Volin Na teritoriyi sho prilyagaye do sela u drugij polovini XIX stolittya odnochasno viniklo dvi nimecki koloniyi Tumar i Brachki yaki rozmishuvalisya na riznih beregah Rozhanici Koloniya Tumar mala 16 dvoriv ta 33 meshkanci a koloniya Brachki 13 dvoriv zagalnoyu kilkistyu 100 osib Miscya roztashuvannya novostvorenih kolonij buli vibrani duzhe vdalo Adzhe nepodalik znahodilosya blagodatne dzherelo voda yakogo za svidchennyami miscevogo lyudu mala cilyushi vlastivosti Ce dzherelo nazivayetsya krinichkoyu Mikolaya Piznishe tut stvorena she odna koloniya z nazvoyu Mikolinci Z dozvolu Svyatijshogo sinodu RPC nad blagodatnim dzherelom pobudovano derev yanu kaplicyu de v den Voznesinnya Gospodnogo zdijsnyuvalisya cerkovni bogosluzhinnya Zi spogadiv starozhiliv u taki dni do kaplichki zbiralosya bagato selyan z navkolishnih sil Vse navkrugi bula zastavleno selyanskimi vozami pokritimi riznobarvnimi hatnimi radyuzhkami Na shidnij okolici sela na velikomu pagorbi donini znahoditsya zanedbane kladovishe nimeckih kolonistiv Na zahid vid sela ye urochishe Ribne yake otrimalo svoyu nazvu vid velikoyi kilkosti kopanok sazhalok u yakih kolonisti rozvodili ribu Pid chas pereselennya na tereni Ukrayini nimci privezli z soboyu ne tilki suchasni znaryaddya praci ale j suchasni tehnologiyi viroshuvannya ta pererobki tvarinnictva Za svidchennyami starozhiliv produktivnist vigotovlennya molochnih produktiv kolonistami porivnyano z miscevimi gospodaryami bula vishoyu vdvichi a to j bilshe Tak bulo praktichno u vsih napryamkah zhittyediyalnosti Osi kolis voziv vigotovlyalisya z metalu i kolesa obshivalisya metalom platforma voziv robilasya nadijnishoyu i znachno bilshoyu Zamist nekontrolovanih i linivih voliv zastosovuvalisya tyaglovih konej Hutorna sistema dozvolyala kontrolyuvati absolyutno vsi procesi yaki vidbuvalisya u vlasnomu gospodarstvi Vodnochas u miscevih meshkanciv ugiddya tvarinnictva ta posivi znahodilisya za dekilka verstv vid obijstya A ce prizvodilo do velikih zatrat i neefektivnosti gospodaryuvannya Nimecka gospodinya na kolovoroti za dekilka vechoriv zagotovlyala stilki nitok shersti skilki misceva gospodinya z sim yeyu majzhe za cilu zimu She j dosi v seli ye dekilka starozhiliv yaki mayut u sebe nimecki derev yani tkacki verstati dlya vigotovlennya polotna abo kilimovih dorizhok Na pochatku XX stolittya tut prozhivali taki nimecki rodini Albert i Pavlina Kelert Lyudvig i Karolina Zyuss Adolf i Kristina Betler Yulius i Florentina Goppe Iohan i Vanda Ziss Hristian i Vilgelmita Vihman Gotlib i Amaliya Shtrejh Robert i Ottiliya Pol Genrih i Irnestina Kokashke Gustav i Pavlina Krenig Yulius i Lidiya Brand Gustav i Matilda Vihman Robert i Ottiliya Paul Gotfrid i Lidiya Ulm Mihayil i Emaliya Ziss Eduard i Yulyana Vihman Eduard i Avgustina Kelert Emil i Berta Yabs Adolf i Emiliya Kelert Adolf i Emiliya Goppe Do revolyuciyi 1917 roku nimecki koloniyi Tumar i Brachki administrativno pidporyadkovuvalisya lishe Barashivskij volosti Svoyi religijni obryadi kolonisti zdijsnyuvali v Yevangelichno lyuteranskij kirsi sela Gejmtal Pulinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu nini selo Yasenivka Pulinskogo rajonu Z chasom koloniya Tumar uvijshla do skladu Barashivskoyi 1923 potim do Yevgenivskoyi 12 01 1924 zgodom Krem yanskoyi silradi 30 10 1924 Koloniya Brachki pidporyadkovuvalasya lishe dvom silradam Yevgenivskij 1923 20 03 1926 i Krem yanskij 30 10 1926 Pid chas stalinskoyi kolektivizaciyi dvi koloniyi v 1930 roci ob yednali v odnu z nazvoyu Tumar Brachki Todi vsi selyanski gospodarstva znesli na odnu teritoriyu Za 200 metriv vid sela iz zahidnogo boku na visokomu pagorbi oblashtuvali kolgospnij dvir Novostvorenu koloniyu administrativno pidporyadkuvali Krem yanskij silradi Pulinskogo vid 17 10 1935 Barashivskogo rajonu Na pidstavi postanovi Politbyuro CK KP b U Pro pereselennya z prikordonnih rajoniv vid 20 grudnya 1934 roku zdijsneno viselennya meshkanciv nimeckih kolonij u tomu chisli i z Tumar Brachok zi 100 kilometrovoyi prikordonnoyi zoni z Polsheyu do Kazahstanu ta do inshih Pivnichnih regioniv kolishnogo SRSR Pid chas zagostrennya stalinskogo teroru v 1930 tih rokah organami NKVS bez pidstav zaareshtovano i pozbavleno voli 3 h kolonistiv yaki vzhe zhili poza mezhami Tumar Brachok z yakih 2 h rozstrilyano Nini vsi postrazhdali vid represij reabilitovani Marta Mihajlivna Duzdal 1888 r n Agnesa Albertivna Kelert 1912 r n Berta Albertivna Kelert 1907 r n Stanom na 1 listopada 1941 roku radyanska nimecka koloniya Tumar Brachki na obliku ne znachitsya Same z ciyeyi dati Yemilchinskim gebitskomisariatom ta Barashivskoyu silskoyu upravoyu koloniya Tumar Brachki perejmenovuyetsya na selo Nejdorf ukrayinskoyu Nove selo Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Ukazom VR URSR vid 7 chervnya 1946 roku selo Nejdorf perejmenuvali na Novosilka Pershi oznaki civilizaciyi v seli pochalisya koli zapracyuvav tipalnij pererobnij punkt lonu rushijnoyu siloyu yakogo buv danskij potuzhnij dvigun sho bezperebijno pracyuvav u dvi zmini vsyu zimu Nim upravlyav miscevij mehanik i koval Gnat Kozel Zgodom vesnoyu na kolgospnih polyah z yavivsya 1 kolisnij amerikanskij traktor Fordzon Pershimi traktoristami buli Zahar Denisyuk David Ksendzuk Petro Osadchuk Pavlo Taturevich ta Kirilo Cuman A potim z yavilisya pershi vantazhivki GAZ yakimi v riznij chas keruvali Mikola Kolesnik Josip Sinickij molodshij Mikola Kozel i Volodimir Kozel U 1960 roci provedeno drotove radiomovlennya Shob posluhati translyaciyu chergovogo futbolnogo matchu ulyublenoyi komandi Dinamo do centralnogo guchnomovcya sho znahodivsya v centri sela bilya silmagu zbiralisya miscevi vbolivalniki Vesnoyu 1967 roku v selo proveli elektrichnij strum V oselyah z yavilosya svitlo a razom z nim pershi radiomagnitoli i navit chorno bili televizori Zgodom z yavivsya pershij drotovij stacionarnij telefon na vse selo v golovi Berezivskoyi silskoyi radi meshkancya sela Oleksandra Gnatovicha Zinchenka Budivnictvo vlasnih gospodarstv odnoselciv zavershilosya naprikinci 1960 h rokiv Hati buduvali tolokoyu miscevi majstri A yih v seli bulo chimalo Boris Revchuk Volodimir Revchuk Josip Sinickij starshij Stepan Goncharuk Volodimir Prijmak Grigor Denisyuk Vasil Zayika Viktor Melnik Adam Hamskij Stepan Savchuk ta inshi U najkrashi chasi v seli prozhivalo 64 rodini zagalnoyu kilkistyu trohi bilshe 400 osib U seli pracyuvala pochatkova shkola u yakij navchalisya uchni 1 4 klasiv Pershimi vchitelyami bulo podruzhzhya Chertovskih Piznishe tut pracyuvali vchitelyami Yuliya Stanislavivna Sinicka Viktoriya Grigorivna Kovalchuk Zinayida Grigorivna Kolesnik ta Ganna Danilivna Sinicka Rodini v seli buli bagatoditnimi Najbilshimi z nih zokrema rodina Davida i Gani Ksendzukiv 12 ditej rodina Valentina i Alli Kamerzayevih 10 ditej rodina Adama i Mariyi Hamskih 8 ditej rodina Petra i Mariyi Moroz 8 ditej rodina Petra i Katerini Osadchukiv 8 ditej rodina Josipa i Lyubovi Sinickih 7 ditej Vsi materi bagatoditnih rodin nagorodzheni ordenami materinskoyi slavi vidpovidnih stupeniv GalereyaPovernennya z armiyi u ridne selo Molod sela Leleki lyublyat moye selo Hata pid grusheyu Davnoruskij kurganij mogilnik Richka Rozhanicya na pivnichnij okolici Novosilki Sonyahi dozrivayut Doroga u selo Pivdenna okolicya Novosilki Richka Uzh mizh Novosilkoyu j BarashamiDiv takozhMikolinci zakaznik PrimitkiIstoriya mist i sil URSR Zhitomirska oblast Yemilchinskij rajon s Berezivka s 267 PDF Geografichnij Slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih Teodorovich M I 1888 Istoriko statistichnij opis cerkov i parafij Volinskoyi yeparhiyi Pochayiv tip Pochayivskoyi lavri 1888 t1 s T 1 S 73 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Naukovo dokumentalna seriya knig Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2006 2015 s knigi 1 7 Dzherela ta literaturaAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Zhitomir Volin 2007 620 s ISBN 966 690 090 4 Volskij A P Sloboda Vyerovka Zhitomir 2015 241 s Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Rimo katolicizm greko katolicizm lyuteranstvo iudayizm Zhitomir Volin 2010 172 s INSB 978 966 690 107 4 Sinickij M Batkivshina malenka moya Narodna tribuna 2016 8 lyutogo PosilannyaTumar kol pow zytomierski gm Barasze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 666 pol